За оцінками Геологічної служби США, 22 відсотки нерозвіданих родовищ нафти та газу на планеті приховані під арктичними льодами. Якщо додати сюди великі поклади кам’яного вугілля, залізних, марганцевих, мідних, свинцевих, нікелевих, цинкових руд та інших корисних копалин, то Арктика автоматично перетворюється на «ласий ресурсний шматок», боротьба за який дедалі загострюватиметься. До того ж Північний морський шлях стає привабливішим для комерційного судноплавства, адже арктичний шлях з Європи, наприклад, до Японії коротший приблизно на 30 відсотків порівняно зі шляхом через Суецький канал та Індійський океан. Отже, контроль за цією транспортною артерією приноситиме чималі дивіденди.
І хоча через глобальне потепління значні площі акваторії Північного Льодовитого океану звільняються від крижаного покриву та стають придатними для судноплавства, все ж наявність міцного криголамного флоту автоматично виводять державу на провідні ролі в боротьбі за панування в Арктиці.
За словами західних аналітиків, мета Кремля – утвердитись як панівна сила в Арктичному регіоні.
Звісно, за роки президентства Путіна боротьба за володіння Арктикою для РФ набула виняткового значення. З цією метою Росія активно створює в Арктичному регіоні систему військових баз, які повинні забезпечувати максимальний контроль над морським і повітряним простором. Російські морпіхи активно освоюють собачі та оленячі упряжки, а в Далекосхідному вищому загальновійськовому командному училищі цілий факультет готує майбутніх офіцерів для дій в арктичних умовах.
Ще одна мета Москви – контроль над Північним морським шляхом. Господар Кремля навіть висловив амбітне припущення, що Північний морський шлях зможе скласти конкуренцію Суецькому каналу. Звісно, для домінування на цій водній артерії РФ потрібен потужний криголамний флот.
Сьогодні до складу атомного криголамного флоту входять: два атомні криголами з двохреакторною ядерною енергетичною установкою потужністю 75 тис. к.с. («Ямал», «50 років Перемоги») та два криголами з однореакторною установкою потужністю близько 50 тис. к.с. («Таймир», «Вайгач»). Слід згадати й про атомний контейнеровоз «Севморпуть» (потужність реакторної установки – 40 тис. к.с.). Крім того, в розпорядженні Росатомфлоту є три судна технологічного обслуговування та судно-контейнеровоз «Россіта», а також судна портового флоту, призначені для обслуговування акваторії порту Сабетта: буксири льодового класу «Пур» і «Тамбей», криголамні буксири «Юрібей» і «Надим» і портовий криголам «Об».
Торік у квітні господар Кремля озвучив амбітні плани щодо майбутнього російського атомного флоту: «До 2035 року арктичний флот Росії буде налічувати не менше ніж 13 важких лінійних криголамів, зокрема 9 атомних».
А наприкінці минулого року в Санкт-Петербурзі спустили на воду бойовий криголам «Іван Папанін», який планують поставити на озброєння до 2023 року, спорядивши його крилатими ракетами «Калібр», гарматами калібру 76,2 мм і протичовновим вертольотом Ка-27.
Наразі у Санкт-Петербурзі на Балтійському заводі триває будівництво криголамів проєкту ЛК-60Я «Арктика», «Сибір» і «Урал». Отже, як бачимо, російські амбіції щодо панування в Арктиці мають серйозне підґрунтя.
Звісно, віддавати Кремлю ініціативу в боротьбі за арктичні простори США не збираються. В червні 2019 року Пентагон представив Конгресу США «Арктичну стратегію», де зазначено, що безпечний і стабільний геостратегічний ландшафт Арктики є життєво важливим національним інтересом Сполучених Штатів.
А вчора, 9 червня, президент США Дональд Трамп віддав розпорядження адміністрації до 2030 року створити криголами, які з метою захисту американських інтересів зможуть забезпечити постійну присутність США в Арктиці й Антарктиді, повідомляє Інтерфакс.
«Щоб допомогти захистити наші національні інтереси в регіонах Арктики й Антарктиди та зберегти потужну присутність наших сил безпеки в Арктиці разом із союзниками та партнерами, США потрібний флот підготовлених, ефективних і доступних криголамів, які пройдуть випробування та будуть повністю готові до розміщення до 2029 фінансового року», – йдеться в меморандумі, текст якого розповсюдила пресслужба Білого дому. Документ, зокрема, адресовано керівникам Держдепу США, Мінфіну, Міністерству енергетики та Міністерству внутрішньої безпеки.
Згідно з документом, адміністрація повинна підготувати огляд переваг і витрат, пов’язаних з утриманням криголамного флоту в складі як мінімум трьох важких криголамів, і подати відповідні оцінки президенту.
Передбачено також вивчити перспективи використання криголамів середнього класу для місій щодо забезпечення національної та економічної безпеки в Арктиці, включно з видобутком ресурсів і прокладанням підводних кабелів, порівняти результати з можливим застосуванням для аналогічної мети важких криголамів і в підсумку визначити оптимальний склад груп криголамів, які зможуть гарантувати постійну присутність США в Арктиці й Антарктиді.
«Здійснити огляд вимог для програми закупівлі флоту криголамів щодо забезпечення полярної безпеки, а також пов’язаних з цим активів і ресурсів, здатних гарантувати постійну присутність США в регіонах Арктики й Антарктики», – йдеться в одному з пунктів документа з розпорядженням відповідним главам міністерств і відомств США.
При цьому зазначено, що огляд «має містити можливість забезпечити постійну присутність США в регіоні Антарктики відповідно до системи Договору про Антарктику».
Планується, що до 2029 фінансового року полярний флот США має пройти всі випробування та почати повноцінне функціонування.
Згідно з розпорядженням Трампа, до цього року необхідно створити не менше ніж три важкі криголами та вивчити можливість використання криголамів середнього класу.
Наразі берегова охорона США має у своєму розпорядженні важкий криголам Polar Star і середній Healy.
Зрозуміло, що боротьба за панування в Арктиці дедалі загострюватиметься. Окрім Росії та США, певно в боротьбу так чи інакше вступлять інші країни – члени Арктичної ради: Канада, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Данія, Ісландії та Балтійські країни.
Китай поки в своєму розпорядженні два криголамами. “Сюелон-1” переобладнали з вантажного судна, побудованого в 1993-му в Україні. З 22 липня по 2 серпня 2012-го “Сніговий дракон” подолав по Північному морському шляху 2894 морських миль і став першим кораблем в Китаї, який підкорив цей маршрут. Похід здійснили в рамках масштабної експедиції в Арктику, що тривала 90 днів. “Сюелон” двічі піддавався серйозній модернізації. На судні встановили новий двигун і розмістили глибоководний апарат. Очікується, що криголам пропрацює до 2030 року.
Хоча Китай і не арктичне держава, свої інтереси в північних широтах у Пекіна є. У січні 2018 го Держрада КНР видав першу Білу книгу з політики КНР в Арктиці. Там говориться про намір спільно з іншими державами створювати морські торговельні маршрути в рамках ініціативи “Полярний шовковий шлях”. У документі зазначено, що китайські підприємства заохочують братиучасть у розвитку інфраструктури цих маршрутів і вчинення пробних комерційних плавань. Крім того, заявлено, що КНР має намір видобувати в Арктиці нафту, газ, мінеральні та інші ресурси.