В черговий раз ми звертаємо увагу чинної влади та правоохоронних органів на кричущу ситуацію із земельними ділянками для учасників АТО, які розташовані на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
Вже на протязі більше ніж півтора року більше 100 ветеранів війни на Сході борються з земельними рейдерами за гарантоване законом України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” право володіти цими ділянками. Справа в тому, що земельний масив, у якому вони розташовані, знаходився раніше у оренді приватного підприємства, але після того як термін оренди закінчився – ділянки цілком на законних підставах були передані у 2018 році головним управлінням Харківського обласного ДержГеоКадастру учасникам АТО.
Але поки у бійців йшло оформлення необхідної землевпорядної документації, деякі земельні “рішали” почали намагатися забрати цю землю собі – намагаючись отримати необхідне для цього рішення судів у сфабрикованій, цілком фантастичній за своєю суттю, справі. Відмітимо, що під час її розгляду і Господарський суд Харківської області, і апеляційний суд – одностайно підтримали позицію атовців: відмовившись забирати у ветеранів їхні ділянки та передавати цю землю так званим “підприємцям”. І тільки касаційний суд у Києві став на сторону земельних махінаторів – знову повернувши на розгляд у суд першої інстанції справу щодо земельного масиву, наданого учасникам АТО на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Далі вже почалося зовсім щось незрозуміле: навесні 2019 року у апеляційному суді суддя з приємним армянським прізвищем на -ян, виніс постанову про накладення арешту на всі ділянки атовців – і це при тому, що ця справа тоді взагалі у апеляційному суді не розглядалася! Тож на цей час більше ніж ста бійців вже на протязі півроку позбавлені права обробляти, здавати в оренду, продавати – робити будь-які операції та використовувати за своїм прямим призначенням свою землю.
Але, звичайно, так просто ветерани війни на Сході здаватися не збиралися. Разом із адвокатом та юристами ГО “Спілка ветеранів АТО”, бійці виходили на пікети та мітинги до Господарського суду, були підготовлені та направлені відповідні чисельні скарги, заяви, апеляція та касація на скандальні рішення суддів.
Восени цього року, нарешті, стало зрозуміло, що закон, як його не намагаються крутити ці шахраї, на боці атовців – і весь цей “гордієв вузел” справ у різних судах в кінцевому рахунку закінчується поверненням землі у власність ветеранів. Але “рішали” зробили хід конем – залучили на свій бік (мабуть піснями та співами) керівництво Верхньосамарської сільської ради і особисто – її голову Ірину Сіру. І ось вам Оп-па: сільрада зненацька приймає розумне рішення подати в суд позов на повернення усіх цих земельних ділянок атовців, на які, нагадаємо, накладений ще арешт у іншій справі, собі у власність. У власність Верхньосамарської сільради – нібито на підставі якогось державного акту часів СРСР, дієвість якого перевірити просто вже не можливо. Як вам такий хід?
Сільрада, посилаючись на документ 40-річної давнини, держави, якої вже 30 років не має, приймає рішення позбавити через суд права власності на земельні ділянки сотню учасників війни на Сході. Тих людей, завдяки яким Україна і є зараз самостійною державою, а не суб’єктом федерації у складі РФ. Підкреслимо: сільська рада цими земельними ділянками ніколи не користувалася, і взагалі, скоріше до цього і гадки не мала про їх існування.
Врешті решт, 28 жовтня представники ГО “Спілка ветеранів АТО”, юристи, атовці – власники цих земельних ділянок приїхали до Верхньосамарської сільської ради для того, щоб обговорити з керівництвом сільради суть конфлікту й справжні причини, за якими сільрада хоче забрати земельні ділянки у більш ніж сотні учасників АТО.
Та порозуміння не вийшло – тільки почалася розмова з головою сільради, до приміщення сільради заскочили якісь тітушки і з криками: “Наших б’ють атовці!”, почали жбурлятися речами та підпалили частину приміщення. Деякі бійці спробували зупинити цю провокацію й затримати цих невизначених поки осіб – та марно.
Звертаємо увагу правоохоронних органів на справжніх ініціаторів цієї історії: хто був зачинщиком цілої низки судових позовів, які юристи представляли раніше інтереси цих “земельних рішал” і які зараз представляють у судах інтереси Верхньосамарської сільради – можливо це допоможе розслідувати вже наявну карну справу. Відзначимо тільки, що дивну зверхність та однобокість розгляду цієї справи органами МВС можливо пояснює те, що один з власників приватного підприємства, яке до цього намагалося відсудити земельні ділянки у атовців, раніше займав високу міліцейську посаду у Харкові?
На жаль, вимушені константувати, що на останній час в Харківській області у впровадженні судів різних рівнів знаходяться декілька аналогічних справ та й до того ж розпочаті відповідними підрозділами МВС декілька карних справ у цій же площині – намагань будь-яким чином анулювати отримане бійцями право власності на земельні ділянки. Ділки від агробізнесу не рахують службу державі причиною для отримання ветераном належного земельного паю.
Це і намагання забрати приватним підприємством “Явірське” у більш ніж 300! атовців земельні ділянки в Балаклійському районі, і також скандальна темна справа, за якою десятків ветеранів хочуть позбавити права власності на раніше отримані земельні ділянки у Зачепилівському районі – при тому, що ту землю, яку вони законно отримали, на протязі десятків років “вчорну” оброблювали деякі відомі усім місцеві “дуже поважні люди”. Рахунок вже йде на сотні воїнів, які внаслідок таких оборудок будуть позбавлені своєї власності – а за певною прогалиною у земельному законодавстві, іншу ділянку вони вже не мають права отримати.
Як ми бачимо, держава у останній час, не дуже дбає про своїх захисників – і тому, не дивно, що воїни, у буквальному розумінні, самоорганізуються й намагаються самостійно відстоювати свої – і державницькі інтереси. Доречі, як це відбувається зараз і на лінії фронту, у Золотому.
Підкреслюємо, що на такий стан подій у Харківській області, дуже впливає ситуація з незрозумілою невизначеністю у призначенні керівника Харківської обласної державної адміністрації: нібито є вже призначений на цю посаду Олексій Кучер, але останні кроки для цього – підтримання його кандидатури президентом, затягується.
Зазначимо, що цьогочасний керівник ХОДА Юлія Світлична завжди приділяла увагу найгарячішим проблемам ветеранів війни на Сході і, до останнього часу, атовці у Харківській області, як ми бачимо, могли розраховувати на повну підтримку та порозуміння у вирішенні своїх найскладніших соціальних та юридичних питань.