Кореспондент Новини.LIVE поспілкувався з членом Харківської обласної організації ГО “Спілка ветеранів АТО” Андрієм Султановим про війну і можливу ескалацію конфлікту з Росією.
МІСТО ЗМОЖЕМО ЗАХИСТИТИ
У 2014 році проросійські сепаратисти намагалися проголосити тут “Харківську народну республіку”. Тоді їм завадили українські правоохоронці та патріотично налаштовані жителі міста. Понад сім років на Донбасі триває війна. І тільки за офіційними даними вона забрала життя більш ніж 4 200 українських захисників та близько 3 900 цивільних осіб. Від Харкова до лінії фронту майже 300 кілометрів.
ЯК АНДРІЙ СУЛТАНОВ ОПИНИВСЯ У ЗОНІ АТО
Андрію Султанову 56 років, він народився в Чечено-Інгушській Автономній Радянські Соціалістичні респудліці і після розпаду СРСР підтримав створення Чеченської республіки Ічкерія. На момент Першої та Другої чеченських воєн він жив у Новоазовську (Донецька область), але каже, що ті події все одно залишили свій слід.
“Я тоді втратив однокласників, родичів. На момент Другої війни у мене вже там не залишилося ні дому, ні батьків, ні брата. Тому весь цей час я до Росії негативно ставився, хоча багато хто тут її й любив. Я ще говорив що тут таке ж колись буде. Але мене запевняли, що це неможливо, мовляв, ми ж брати”, – пригадує Султанов.
Після анексії Криму і початку війни на Донбасі Андрій зрозумів, що все ж не помилявся щодо дій Росії та вирішив не сидіти склавши руки. Коли почалася «Революція Гідності», Султанов жив у Харкові та, за його словами, активно допомагав патріотичному руху та армії.
У серпні 2014 року він вивіз з окупованого росіянами Новоазовська дочку і зятя, а через рік добровільно відправився захищати Україну під час четвертої хвилі мобілізації, залишивши свій бізнес на дружину.
“Війна ніби по п’ятах за мною йшла все життя. А я – дорослий чоловік, займаюся бізнесом, у мене є деякі життєві правила. Наприклад, якщо моя сім’я хоче їсти – я встаю, заробляю гроші та годую її. Якщо сім’я в небезпеці – я йду її захищати. Те ж саме і з країною”, – заявив ветеран.
ПРО ФРОНТ У 2015-2016 РОКАХ: “МИ ЙШЛИ, ЯК СЛІПІ КОШЕНЯТА”
Після довгих суперечок з військкоматом чоловіка визнали придатним і відправили служити в Харківський зональний відділ військової служби правопорядку, а 02 вересня 2015 року Андрій Султанов відправився безпосередньо на фронт.
“Там мало романтики. Потрапив восени – морозно, вогко. Це зараз у тебе є контракт, ти знаєш куди йдеш, а ми йшли, як кошенята з закритими очима: куди кинуть, там і будемо. Але ж я не на роботу йшов, а в армію. А коли мені кажуть, що там гроші платили, то завжди сміюся, бо зарплата за перші півмісяця служби у мене складала цілих 560 гривень. У 2015 році я за такі гроші навіть з дивана б не встав”, – розповів Андрій.
Також він повідомив, що тоді на фронті було багато молодих хлопців, яким ледь виповнилося по 20 років. Тому ті, хто був старшим і мав якийсь військовий досвід, допомагали молоді долати виклики війни.
“Це дуже сильний стрес був, доводилося їх якось мобілізувати, підтримувати. Я їм говорив, що не можна боротися з речами, на які не можеш вплинути: “Ось уяви, що йде дощ. Цілий рік він іде. Ти його можеш “вимкнути”? Ні. Але можеш взяти парасольку, знайти укриття або, якщо подобається, бігати по калюжах. Так і тут: шукай в армії своє місце на цей рік, чи два”, – згадує ветеран.
Проте це розуміли не всі, тому траплялися військовослужбовці, які намагалися впоратися зі стресом за допомогою алкоголю. Крім цього, деяким його товаришам по службі фронт по собі “залишив” більш серйозний слід – психічні розлади. “Тільки в нашій роті трьох людей “списали” через психічні розлади. Один з них в сусідньому будинку живе, іноді впізнати мене не може”, – розповідає Султанов.
Та Андрій підкреслює, що вважає цінним внесок кожного, хто відправився на фронт, і неважливо, чи воювала ця людина, чи забезпечувала роботу тилу.
“Поки один чистить картоплю – хтось воює. Це нормально. Армія – це такий цікавий організм; вона як футбольний клуб. Сотні працівників, всі роблять свій внесок: медики, масажисти, кухарі, тренери. І тільки 11 гідних отримують всі нагороди й почесті, тому що вони знаходяться на передньому краї і беруть участь у основній роботі. Але це ж не означає, що вони змогли б досягти успіхів без робити тилу. Те ж саме і в армії”, – говорить ветеран.
ЧИ ВИСТОЇТЬ ХАРКІВ У РАЗІ ЕСКАЛАЦІЇ КОНФЛІКТУ З РОСІЄЮ
Після війни Андрій Султанов повернувся до Харкова, де на сьогодні бере активну участь у житті ГО “Спілка ветеранів АТО”. За його словами, він упевнений в тому, що і колишні учасники бойових дій, і діючі військовослужбовці зможуть зупинити російські війська в разі нападу російських військ на Харків.
“Ветеранів у місті небагато, але ми настільки “шизануті”, що і цього достатньо. Нас і у 2014-2015 роках було небагато. Я тоді спілкувався зі знайомим з Хорватії, адже вони теж проходили подібне, і він сміявся над нашим підйомом патріотизму: “У вас на західному кордоні черги більші, ніж у військкомати. А в Хорватії ми з палицями виходили й вся країна була готова воювати, тоді як у вас є 2-3%”. І він мав рацію. Це стало зрозуміло коли минув час. Але навіть цього мінімуму нам вистачило для збереження своєї країни. Так, ми втратили частину території, але, сподіваюся, це тимчасово”, – заявив ветеран.
Крім цього, Султанов зазначив, що в Харкові чимало людей з проросійськими поглядами – так званих “ватників”. Однак, ветеран не вважає це проблемою: на його думку, такі люди найчастіше мають пасивну громадянську позицію, тому вони навряд чи перейдуть до активних дій.
Султанов: “Особливість “ватників” в тому, що вони розуміють тільки силу. Якщо їм сказали когось “славити”, вони не роздумуючи прославляють, скажуть прославляти чи охаяти когось іншого – виконають. Хто їм ковбасу дешевшу дасть, той для них і головний”.
А ось патріоти навпаки: постійно намагаються нагадувати ворогу про свою присутність у Харкові, через що ті просто не наважуються напасти на місто. Це, на думку Андрія, дає українській армії одну з найважливіших переваг – час на підготовку до можливого конфлікту, підвів підсумок своїй розповіді Андрій Султанов.
Передруковано з сайту https://novyny.live/ru/kharkov/my-nastolko-shizanutye-i-etogo-dostatochno-veteran-ato-rasskazal-chto-zhdet-rf-posle-napadeniia-na-kharkov-14835.html
Переклад «НОВА: новини ветеранів»
Нагадуємо: