Історія соціальної психіатрії знає різні приклади, так званих, ветеранських синдромів: в’єтнамського, афганського, тощо. Війна є сильним потрясінням для людини, бо вона потрапляє у ненормальні для психіки умови. Було підраховано, що кількість тих, хто гине в перші 10 років по закінченні війни, перевищує кількість загиблих впродовж бойових дій. Дослідження показали, що страшнішими за суто фізичні ураження є відстрочені наслідки війни, що впливають не тільки на психічне здоров’я військовослужбовців. Підлягають деформації також психологічна врівноваженість та світогляд військових, як і їхнє подальше життя.
Як у будь-якій війні, маємо дві категорії постраждалих: військові та цивільне населення.
Серед учасників бойових дій можна виділити групу військових, для яких виконання бойових завдань є, власне, професійною діяльністю. Їхній рівень стресостійкості вищий за середній.
Наступна група – мобілізовані резервісти, які здебільшого примусово вдягнули форму та взяли зброю. Серед українських військових на Донбасі вони є найвразливішою категорією щодо стресових ситуацій. Вже до початку участі в бойових діях ця категорія військових перебувала в стані сильного стресу.
Цивільне населення, поділяються на дві групи: вимушені переселенці та родини учасників АТО. Стрес-факторами для першої групи є зміна звичного способу життя, відсутність впевненості у завтрашньому дні, матеріальні негаразди, «ворожість» оточення.
Для другої групи стрес-фактор – переживання за долю своїх близьких, втрата чи постійний страх втрати родича.
Військові ветерани – це доволі незахищена в плані стресостійкості група, вони, за статистикою, частіше гинуть у ДТП, стають членами кримінальних угруповань, вживають алкоголь та наркотики.
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ
Засоби масової інформації з одного боку героїзують учасників АТО, постійно присутні гострі репортажі, з другої сторони спостерігаємо наступне: цілком мирне існування решти суспільства, що переймається лише власними проблемами, постійні спроби політиків піаритися за рахунок війни та огидна бюрократія, що намагається ще й заробити на ній. Такі дві різні сторони ситуації призводить до посилення нерозуміння, злості, розпачу, відчуття несправедливості в душах постраждалих: «Як же так, ми воюємо за країну, за нашу землю. Гинемо самі, втрачаємо, найрідніших, а владі й іншим людям плювати на усе це».
Стрес є причиною чи не 90% всіх захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем організму. Стрес «спалює» тіло зсередини. Все це дуже погано впливає на психологічний та фізичний стан людини. У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість.
Симптоми стресу:
– сильна стомлюваність, неуважність;
– дратівливість, агресія;
– тривожність, зайве занепокоєння;
– безпричинні страхи;
– розлади пам’яті;
– регулярні фізичні недуги;
– складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;
– відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;
– відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.
Але попередити «зрив» можна. Суспільна підтримка є важливим фактором збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Багато фахівців відзначають, що сім’я, друзі, колеги, група однодумців також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини. Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність людини, рівень його психологічної освіченості і культури.
Що варто робити аби опанувати стрес?
– достатньо відпочивайте;
– якомога регулярніше їжте та пийте воду;
– спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями;
– обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте;
– займайтеся тим, що допомагає вам розслабитись (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми);
– робіть фізичні вправи;
– визначте безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також беріть участь у діяльності громади.
Чого НЕ варто робити, аби опанувати стрес?
– не вживайте алкоголь або інші психоактивні речовини і не куріть;
– не спіть увесь день;
– не працюйте без відпочинку і не розслабляючись;
– не відсторонюйтеся від друзів та близьких;
– не нехтуйте елементарною особистою гігієною;
– не скоюйте насильство.
І ЩЕ ДЕКІЛЬКА КОРИСНИХ ПРАКТИЧНИХ ПОРАД, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ПОЧУВАТИСЯ КРАЩЕ:
– Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Дозвольте собі забути про гендерні стереотипи ( «чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними»).
– Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти. Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.
– Заспокоювальне дихання. Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих.
– Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте. Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали, слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативі.
– Більше контактуйте із тваринами, адже таке «спілкування» дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, полегшує напруження. До найвідоміших терапій можна віднести іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки).
![](http://nova.net.ua/wp-content/uploads/2020/05/Безымянный-208.jpg)
Якщо ви не відчуваєте покращення свого емоційного стану, обов‘язково звертайтеся за консультацією до психолога.
І пам’ятайте, сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся по допомогу.
Марія Сімоніченко, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС