Стрес: як “випустити пару”

Історія соціальної психіатрії знає різні приклади, так званих, ветеранських синдромів: в’єтнамського, афганського, тощо. Війна є сильним потрясінням для людини, бо вона потрапляє у ненормальні для психіки умови. Було підраховано, що кількість тих, хто гине в перші 10 років по закінченні війни, перевищує кількість загиблих впродовж бойових дій. Дослідження показали, що страшнішими за суто фізичні ураження є відстрочені наслідки війни, що впливають не тільки на психічне здоров’я військовослужбовців. Підлягають деформації також психологічна врівноваженість та світогляд військових, як і їхнє подальше життя.

Як у будь-якій війні, маємо дві категорії постраждалих: військові та цивільне населення.

Серед учасників бойових дій можна виділити групу військових, для яких виконання бойових завдань є, власне, професійною діяльністю. Їхній рівень стресостійкості вищий за середній.

Наступна група – мобілізовані резервісти, які здебільшого примусово вдягнули форму та взяли зброю. Серед українських військових на Донбасі вони є найвразливішою категорією щодо стресових ситуацій. Вже до початку участі в бойових діях ця категорія військових перебувала в стані сильного стресу.

Цивільне населення, поділяються на дві групи: вимушені переселенці та родини учасників АТО. Стрес-факторами для першої групи є зміна звичного способу життя, відсутність впевненості у завтрашньому дні, матеріальні негаразди, «ворожість» оточення.

Для другої групи стрес-фактор – переживання за долю своїх близьких, втрата чи постійний страх  втрати родича.

Військові ветерани – це доволі незахищена в плані стресостійкості група, вони, за статистикою, частіше гинуть у ДТП, стають членами кримінальних угруповань, вживають алкоголь та наркотики.

 

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

 

Засоби масової інформації з одного боку героїзують учасників АТО, постійно присутні гострі репортажі, з другої сторони спостерігаємо наступне: цілком мирне існування решти суспільства, що переймається лише власними проблемами, постійні спроби політиків піаритися за рахунок війни та огидна бюрократія, що намагається ще й заробити на ній. Такі дві різні сторони ситуації призводить до посилення нерозуміння, злості, розпачу, відчуття несправедливості  в душах постраждалих: «Як же так, ми воюємо за країну, за нашу землю. Гинемо самі, втрачаємо, найрідніших, а владі й іншим людям плювати на усе це».

Стрес є причиною чи не 90% всіх захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем організму. Стрес  «спалює» тіло зсередини. Все це дуже погано впливає на психологічний та фізичний стан людини. У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість.

Симптоми стресу:

 – сильна стомлюваність, неуважність;

 – дратівливість, агресія;

 – тривожність, зайве занепокоєння;

– безпричинні страхи;

– розлади пам’яті;

 – регулярні фізичні недуги;

– складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;

– відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;

– відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві. 

Але попередити «зрив» можна. Суспільна підтримка є важливим фактором збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Багато фахівців відзначають, що сім’я, друзі, колеги, група однодумців також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини. Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність людини, рівень його психологічної освіченості і культури.

Що варто робити аби опанувати стрес?

– достатньо відпочивайте;

– якомога регулярніше їжте та пийте воду;

– спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями;

– обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте;

– займайтеся тим, що допомагає вам розслабитись (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми);

 – робіть фізичні вправи;

 – визначте безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також беріть участь у діяльності громади.

Чого НЕ варто робити, аби опанувати стрес?

 – не вживайте алкоголь або інші психоактивні речовини і не куріть;

 – не спіть увесь день;

– не працюйте без відпочинку і не розслабляючись;

– не відсторонюйтеся від друзів та близьких;

– не нехтуйте елементарною особистою гігієною;

– не скоюйте насильство.

 

І ЩЕ ДЕКІЛЬКА КОРИСНИХ ПРАКТИЧНИХ ПОРАД, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ПОЧУВАТИСЯ КРАЩЕ:

 

– Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Дозвольте собі забути про гендерні стереотипи ( «чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними»).

 

 – Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти. Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.

 

 – Заспокоювальне дихання. Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих.

 

 – Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте. Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали, слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативі.

 

– Більше контактуйте із тваринами, адже таке «спілкування» дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, полегшує напруження. До найвідоміших терапій можна віднести іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки).

 

Якщо ви не відчуваєте покращення свого емоційного стану, обов‘язково звертайтеся за консультацією до психолога.

І пам’ятайте, сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся по допомогу.

 

Марія Сімоніченко, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС