Спільно з адвокатами Аліком Керімовим та Андрієм Гур’євим, які співпрацюють зі Спілкою ветеранів АТО, вже було підготовлено кілька публікацій. Найбільш резонансними з них виявилися ті, що були присвячені безвісти зниклим і військовополоненим. Узагалі ці теми є чи не найголовнішими в сьогоднішній діяльності правників щодо ветеранів і членів їхніх родин. І пояснення тут просте: на сьогоднішній день, за офіційними даними, зниклими безвісти вважаються понад 35 тисяч українців, а в полоні знаходиться біля 4300 наших громадян.
Попередня наші розмови стосувалися суто теоретичного боку проблеми. Ми говорили про те, що й як слід вчиняти, до кого звертатися, куди писати. Говорили, яку структуру для вирішення цих питань створила держава та які функції визначені чинним законодавством. Однак до нової нашої зустрічі з правниками з’явилися суто практичні напрацювання, розповідь про які мають стати корисними для наших читачів.
Справа перша (представляє Андрій Гур’єв)
Роботу з Ольгою, дружиною військовослужбовця, юристи почали в кінці жовтня поточного року. Командування військової частини в телефонній розмові повідомило, що доля чоловіка-контрактника Олега невідома.
– Оскільки Ольга вже на цьому етапі прийшла за юридичною допомогою до Спілки ветеранів АТО, – розповідає Андрій Гур’єв, – ми відразу ж звернулися до підрозділу й через день отримали офіційне підтвердження, що військовослужбовець зник безвісти. Отже, не довелося чекати, коли представники ТЦК проінформують і підтвердять зникнення. Більш того, родина отримала інформацію про обставини зникнення. Події відбувалися в одній найгарячіших точок на карті бойових дій – селі Водяному поблизу Авдіївки. У будинку, де бійці утримували позицію, стався обвал, в результаті якого бійці були засипані в підвалі. Після цього територія перейшла до сірої зони й можливості провести повторну евакуацію вже не було.
Оскільки за лічені дні зібрали всю необхідну інформацію, відразу підготували й направили запити до компетентних органів – Координаційного штабу, Міністерства оборони, Національного інформаційного бюро. Ці запити не дали конкретної відповіді, бо минуло дуже мало часу з моменту зникнення. Але за два тижні запити надіслали повторно. І 1 грудня отримали відповідь від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що Олег знаходиться в полоні.
– Працювали ми двома паралельними шляхами, – говорить Андрій. – Пріоритетним питанням було встановлення долі військовослужбовця. І одночасно займалися соціально-економічним спрямуванням, оскільки в подружжя підростає дворічна донька й матеріальне забезпечення є достатньо важливим для родини. Подальшими кроками мають стати визначення місця знаходження Олега та офіційне включення його до списків на обмін.
Справа друга (представляє Андрій Гур’єв)
– Іншою нашою справою стала робота з особою, яка вже мала статус військовополоненого, – розповідає далі Андрій. – У прикордонному з державою-агресоркою населеному пункті в Харківській області зникла людина. Назвемо його Іваном. Це колишній військовослужбовець, який брав участь в антитерористичній операції, й він був заарештований окупантами. Його звинуватили в шпигунській діяльності та перешкоджанні проведення спеціальної воєнної операції.
Із точки зору здорового глузду пояснити це неможливо. Прийшли на нашу землю озброєні терористи з сусідньої країни, залякують, катують і знищують громадян, мародерять в їхніх домівках. Називають це евфемізмом «спеціальна військова операція». А патріотично налаштованих мешканців, які живуть на окупованій території, звинувачують у перешкоджанні власним терористичним діям!
– Звернулася до нас мати Івана, – продовжує юрист Гур’єв, – назвемо її Мариною. Звернулася не на початковому етапі. Нею самостійно вже був виконаний певний обсяг юридичних дій і вдалося встановити, що син знаходиться в полоні. Ми почали спільно працювати над тим, щоб його вважали не цивільною особою, яка потрапила в полон, а надали статус військовополоненого. Для чого це потрібно? У державі існує, якщо так можна сказати, два паралельні коридори, які працюють з полоненими, – цивільними й військовими. Коли ведеться робота з військовими, то тут задіяно значно більше компетентних органів.
Отже, за час співпраці, що триває з літа поточного року, було підтверджено перебування людини в полоні та включення до списків на обмін, змінено статус на військовополоненого. Постійно підтримувався імпульс до державних органів, щоб вони не послаблювали увагу щодо саме цього полоненого. Удалося встановити місце перебування Івана та вийти на зв’язок із ним. Мати декілька разів спілкувалася з сином, завдяки чому стали відомі деталі його перебування в полоні…
Але в таких випадках необхідно набратися терпіння й усвідомити, що поки суд держави-агресорки не винесе вирок, полонений не може бути обміняним. Інша значна проблема полягає в тому, що з літа до зими обмінів не було. Московити навмисно призупинили обмін військовополонених, щоб дестабілізувати ситуацію всередині українського суспільства. Родичі та активісти, міркують вони, будуть виходити на мітинги, вимагати повернення додому членів родин і таким чином буде створена ще одна точка напруженості в країні. Зважаючи на останні події в Україні й зокрема Харкові, слід визнати, що спецслужбам ворога це вдається…
Справа третя (представляє Алік Керімов)
Як показує практика та дві вже наведені в цій публікації події, далеко не всі вони, передбачають звернення до суду. Але й такі ситуації, коли слід звертатися до судових інстанцій, трапляються часто й наступний приклад є цьому підтвердженням.
– Нами встановлювався факт смерті військовослужбовця, що загинув у бою в місті Бахмут Донецької області, – розповідає Алік Керімов. – Справа в тому, що офіційне визнання особи загиблою за відсутності тіла може визнати лише суд. Після проведення службового розслідування, військовою частиною, родичами й нами були зібрані факти й свідчення, які давали підстави визнати військовослужбовця не зниклим безвісти, а загиблим…
Відразу слід пояснити, для чого це потрібно. Якщо відразу не встановити, що боєць загинув, то в подальшому така процедура може затягнутися на довгі місяці й навіть роки. І тоді в суду буде ще одна підстава відмовити в позові, пославшись на те, що позивач не звернувся до суду раніше. А саме тоді, коли військовослужбовець зник безвісти…
Тут слід навести пояснення побратимів, які знаходилися поруч і стали свідками події. Вони зазначили, що загиблий залишився лежати лицем донизу, а під час того, як його перевернули, то побачили, що з рота та носа йде масивна кровотеча. Після того, як зняли бронежилет, побачили наскрізну рану грудної клітини. Установивши, що військовий не подавав жодних ознак життя, було вилучено його особисту зброю, військовий квиток і телефон. Однак евакуювати тіло не було можливості…
Коли ж усі матеріали були зібрані й позов поданий, коли були залучені свідчення побратимів і зроблені з дронів фотознімки загиблого, на яких родичі впізнали члена родини, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Не будемо зупинятися на обговоренні рішення, винесеного суддею. Скажемо лише, що процедура, в разі незгоди, передбачає звернення до апеляційного суду. І родичі, разом з юристами, скористалися такою можливістю.
– Апеляційна інстанція, – розказав далі представник позивача Керімов, – почула доводи сторони захисту, проаналізувала надані нами докази та ретельно вивчила обставини справи. І, як результат, скасували рішення, задовольнили позов і встановити факт смерті. Я дуже вдячний суддям, які приймають такі рішення й захищають права родин загиблих, а не примушують родину роками очікувати позитивного рішення…
Сергій Бабаєв, голова Ради ГО «Спілка ветеранів АТО»:
– Ми зараз маємо справу з величезною кількістю воїнів, які знаходяться в полоні або вважаються зниклими безвісти. Це тисячі й тисячі українських захисників. Нагадаю, що після війни у В’єтнамі, США десятиліттями робили все можливе для встановлення долі бійців і повернення їх додому. Останні полонені повернулися до Америки через 30 років після закінчення війни… Чим швидше наша держава сформує продуктивну й далекосяжну політику в цій сфері, тим на кращі результати можна буде очікувати. Однак починати цим займатися потрібно було ще вчора…
Тут були наведені всього три справи. Три справи з величезної купи звернень до юристів Аліка Керімова й Андрія Гур’єва, які вже тривалий час надають консультації у Спілці ветеранів АТО.
То ж, якщо у когось із читачів виникають питання чи хтось потребує кваліфікованої правової допомоги, звертайтеся до громадської організації за телефоном:
+38 066 734 72 07,
запишіться на консультацію та отримайте відповіді в будь-якому зручному для вас режимі.
Олександр ОЛЕКСІЄНКО, “НОВА: новини ветеранів”