25 вересня 2020 року ми стали свідками чергової катастрофи. На Харківщині розбився Ан-26Ш Повітряних Сил Збройних Сил України. На борту літака перебували 27 військовиків, 19 із них – курсанти Харківського національного університету Повітряних сил, які брали участь у навчальному польоті по програмі підготовки штурманів. Всі члени екіпажу та 18 із 19 курсантів загинули. Слід зазначити, що літак був випущений ще у далекому 1977-му, тож катастрофа була лише питанням часу.
Читайте також:
ДП «АНТОНОВ» ПЕРЕВІРИВ ВСІ УКРАЇНСЬКІ АН-26 ЧЕРЕЗ КАТАСТРОФУ ОДНОГО ІЗ НИХ
Україна протягом довгого часу відрізнялась “багатовекторним” підходом до своєї зовнішньої політики. Для України та її громадян це стало смертельним вектором. Багаторічна невизначеність зовнішньополітичного напрямку без чіткої орієнтації на захист національних інтересів з подальшим фактичним знищенням української армії не могли не відбитися на стані Повітряних Сил Збройних Сил України. З відкритих джерел не важко дізнатися, що вся “ударна міць” нашої авіації складається з музейних експонатів радянського виробництва, а із насправді нових авіаційних зразків можна знайти лише один (!) Ан-70. І це при тому, що після розпаду Радянського Союзу Україна мала один із найпотужніших у світі науковий та виробничий потенціал. Одне із провідних у світі конструкторське бюро імені Антонова, три авіазаводи, десять авіаремонтних заводів, низка провідних підприємств по виготовленню авіаційної електроніки і наукових центрів мали б забезпечити Україні статус провідної авіабудівної країни та зробити Повітряні Сили ЗСУ одними із найпотужніших у світі, але системна криза в українському державному керівництві та відсутність проукраїнської оборонної стратегії призвели до знецінення та часткового знищення авіаційної галузі.
Читайте також:
НА ХАРКІВЩИНІ СТАЛАСЯ ТРАГЕДІЯ: ЗАГИНУЛИ КУРСАНТИ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗСУ
Ситуація не змінилася навіть після початку російсько-української війни. Вже після російського нападу нове “патріотичне” керівництво держави не тільки не налагодило виробництво власних військових літаків, а й відмовилось від запропонованих у 2014 році Канадою 20 ударних літаків CF-18A та допомоги канадських пілотів-інструкторів. Мабуть, навіть під час війни обороноздатність країни не стала пріоритетним напрямком діяльності українських очільників, а патріотичні заяви стали лише черговим обманом українців. Подальше знищення стратегічних збройних складів та розкрадання військового бюджету шляхом придбання “вироблених в Україні” китайських позашляховиків, завищення вартості продукції оборонного призначення та інші зловживання продемонстрували готовність п’ятого Президента Петра Порошенка до “заробітків” на крові українських патріотів. І найбільшу ціну за злочини ділків від політики заплатили та продовжують сплачувати українські військові, розраховуючись своїми життями за злочини українських державних керівників.
Нажаль, після президентських виборів ситуація не змінилася і Володимир Зеленський впевнено продовжує політику «попередників». Одним із результатів цього і стала авіаційна катастрофа, що забрала 26 молодих життів.
Ми, народ України, гірко плачемо разом з родинами, та вимагаємо створити слідчу комісію та покарати винних.
Скільки ще потрібно жертв для зміни смертельного вектору?
Дмитро Гутман, блогер – спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: