Президент України вперше в історії виступив у Британському парламенті. Володимир Зеленський говорив із Києва 08 березня 2022 року по конференц-зв’язку.
Щоб побачити і послухати його звернення, у залі парламенту в Лондоні встановили спеціальні екрани. Далі головні тези промови.
“Я хочу розповісти вам про наші тринадцять днів війни, яку ми не розпочинали і не хотіли, але змушені вести. Ми не хочемо втратити те, що в нас є, те, що наше – Україну.
У 1-й день о 4-й ранку на нас полетіли крилаті ракети. Так, що всі прокинулись – ми, діти – вся Україна. Ми всі взяли зброю та стали великою армією.
На 2-й день відбивались від атак у повітрі, на суші й на морі. І наші героїчні прикордонники на острові Зміїний у Чорному морі розповіли всім про фінал війни, а саме: куди зрештою відправиться ворог.
На 3-й день російські війська не ховаючись били просто по людях, по житлових будинках артилерією та авіабомбами. І це остаточно показало нам, показало Світу хто є хто.
На 4-й день, коли полонених ми вже почали брати десятками, ми не втратили гідність. І не знущались над ними. Ми ставимось до них, як до людей.
На 5-й день терор проти нас вже був відвертим. Проти міст, проти маленьких містечок. Зруйновані райони. І це геноцид. Але і це на зламало нас.
На 6-й день російські ракети упали на Бабин Яр. Це місце, де нацисти стратили 100 тисяч людей у роки Другої світової війни. Через 80 років потому, Росія вбила їх вдруге.
На 7-й день ми зрозуміли, що вони руйнують навіть церкви. Вони не мають в душі нічого святого і великого.
На 8-й день світ побачив, що з російських танків стріляють по атомній електростанції. Найбільшій в Європі. І світ почав розуміти, що це терор проти всіх.
На 9-й день ми слухали зустріч країн НАТО. І без бажаного для нас результату. Навіть небо закрити не можуть, і тому “гарантії безпеки в Європі” треба будувати “з нуля”.
На 10-й день беззбройні українці в окупованих містах повсюдно масово почали протестувати. Вони зупиняли бронетехніку окупантів голіруч.
На 11-й день, коли бомбили вже житлові райони, коли від вибухів усе руйнувалось, коли евакуювали дітей з дитячої онколікарні. Ми усвідомили: українці стали героями.
На 12-й день , коли втрати російської армії вже перевищили 10 тисяч убитих, у цьому списку з’явився і генерал. І це дало нам впевненість: за усі злочини все ж таки буде відповідальність.
На 13-й день у блокованому російськими військами Маріуполі померла дитина. Від зневоднення. Я думаю всі чують – там у людей немає води!
За 13-ть днів російського вторгнення було вбито 50 дітей. Це страшно! Це пустота. Замість 50-ти усесвітів, які могли би жити – їх просто забрали.
Ми підемо до кінця. Ми будемо боротися на морях, будемо битися в повітрі, ми будемо захищати нашу землю, якою б не була ціна.
Посилюйте санкції проти держави-терориста. Визнайте її нарешті державою-терористом. Знайдіть спосіб зробити безпечним наше українське небо.
Слава великій Україні! Слава Великій Британії!”
Під час промови Володимира Зеленського в залі багато хто насилу стримував сльози.