Напередодні вторгнення в Україну в кремлі був розроблений детальний план знищення українців. Населення окупованих територій планувалося розділити на 4 категорії перша з яких підлягала повній ліквідації.
За задумом рашистів терор мав допомогти схилити частину українців до прийняття російської окупації і, надалі, до їх повної і остаточної денаціоналізації.
У кремлі все спланували дуже детально. Зокрема, у Київській області після захоплення місцевим жителям замість українських повинні були видати паспорти часів СРСР. Про це йдеться у звіті Лондонського Королівського Інституту Об’єднаних служб (RUSI), який досліджує питання воєн та озброєння на користь британської армії за перше півріччя війни.
Для придушення опору населення загарбники планували поділити українців на чотири категорії:
- перша – ті, кого треба ліквідувати фізично насамперед;
- друга – ті, кого треба демонстративно пригнічувати та утискувати;
- третя – нейтральні громадяни, яких необхідно схилити до співпраці шляхом залякування;
- четверта – потенційні колаборанти-зрадники.
Існував конкретний список осіб першої групи, куди потрапили активні учасники Революції гідності, проукраїнські налаштовані місцеві жителі. Російська ФСБ мала їх заарештувати або/і знищити.
Представників другої категорії планувалося визначити після окупації шляхом обходів будинків та використовуючи заздалегідь підготовлені місцевими колаборантами списки “неблагонадійних”.
Людей, які потрапили до цієї категорії, планувалося відправити до фільтраційних таборів. Після фільтрації, як “особливо ненадійних”, їх мали депортувати на простори необіцяної росії, де їх сліди “мали загубитися”.
Тих, хто потрапив до третьої групи, мали “перевиховувати” завезені з Росії “вчителі” та інші офіційні особи..
Також планували активно задіяти частину проросійських депутатів Верховної Ради України. Вони мали створити “Двіженіє за мір” і надати форму законності всьому тому беззаконню, яке відбувалося.
“Двіженіє за мір” мало на законодавчому рівні закріпити заборону на будь-які протести населення проти російської окупації. Якщо деякі населені пункти, райони чи області з цим не погодилися і почали б протестувати, то планувалося їх відключення від енерго- та водопостачання, а також виключення з фінансової системи через механізми Нацбанку.
Але “захопити Київ за три дні” (і більше) рашистам не вдалося. Інформація про звірства російських окупантів, з якою довелося зіткнутися ЗСУ після звільнення захоплених територій Київської, Харківської, Херсонської областей вказують на системний характер знищення українців, у повній відповідності із заздалегідь затвердженим планом.
Весь цей план є нічим іншим, як заздалегідь спланованим геноцидом українського народу, на заваді реалізації якого стали ЗСУ.
Рузана Зубік, “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”
