Російська церква не змогла потіснити Вселенський патріархат з позиції “першого серед рівних”. На зустріч з главою РПЦ Кирилом в Амман (Йорданія) приїхали тільки троє глав інших православних церков. Тобто, Москва переоцінила свій вплив на православний світ. Що це означає – розбиралася LIGA.net.
ЩО ТРАПИЛОСЯ. З листопада минулого року РПЦ різними способами намагалася зібрати на зустріч в йорданському Аммані своїх сателітів, розраховуючи на присутність хоча б половини церков. Однак в результаті зібралося тільки чотири предстоятеля з 15: єрусалимський патріарх Феофіл, руками якого і була організована зустріч, сербський патріарх Іриней, митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав, і сам глава РПЦ. Ще дві церкви, румунська і польська, надіслали в Амман своїх представників, але не глав.
“Надії у РПЦ були на набагато більшу кількість учасників в Аммані”, – сказав LIGA.net доктор філософських наук, архімандрит Кирило Говорун. Але церкви одна за одною відмовлялися їхати, даючи зрозуміти: збирати такі зустрічі – прерогатива Вселенського патріархату, а ніяк не Кирила. “Він збирається створити розкол. Він хоче бути першим. Він ніколи не буде першим”, – заявляв кіпрський архієпископ Христом.
У тих, хто приїхав в Амман, крім демонстрації близькості до РПЦ були і особисті інтереси. Наприклад, на зустрічі обговорювалася церковна ситуація в Македонії і Чорногорії, а це дуже болюче питання для Сербії. Єрусалимська церква використала один із абзаців комюніке, щоб висловити подяку королю Йорданії за “сприяння міжконфесійному діалогу”.
У РПЦ заявили, що відсутність глав церков Москві, мовляв, не є перешкодою: на Критський собор, скликаний Константинополем в 2016 році, теж “не всі поїхали”. Це так: зібралось 10 із 14 глав. Але все ж таки більшість.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Головним завданням РПЦ на зустрічі в Аммані було засудити томос для ПЦУ; сколотити коаліцію проти Константинополя; перенести Вселенський патріархат в Москву. Участь більшої кількості голів церков додало б зустрічі вага. Раніше богослов Ілля Бей говорив LIGA.net: “Вони будуть роздувати щоки, називаючи себе найбільшою помісною церквою в світі, найбагатшою і незалежної, щоб проголосити себе першими”.
Глава відділу зовнішніх зв’язків РПЦ Іларіон перед зустріччю дав зухвале інтерв’ю російському Інтерфаксу. Він вважає, що Константинополь “вторгся в чужі межі” (мається на увазі Україна), почав перекроювати кордони церков і “надавати автокефалію кому заманеться”.
Патріарх Варфоломій показав, що миритися з цим не має наміру. Він написав як мінімум два листи патріарха Феофіла, обидва – в жорсткому тоні: “Ми не можемо зрозуміти, як ви не помічаєте або навіть ігноруєте масштаби негативних наслідків цієї ініціативи”. Другий лист був оприлюднений напередодні зустрічі, 25 лютого.
Це дуже цікавий документ, зазначив Говорун. Кожна фраза і кожне слово відкалібровані. Видно, що над текстом ретельно працювали, і не тільки ієрархи, а й вчені. З листа випливає, що зустріч в Аммані не відповідає жодному з відомих канонічних форматів. “Цілком в дусі часу, можна говорити про гибридности амманского форуму”, – вважає він.
Перший підсумок зустрічі в Аммані: розколу не вийшло. “І це було зрозуміло заздалегідь. Коли через автокефалії ПЦУ відносини з Константинополем не розірвав жодна православна церква, крім власне Москви. На радикальні кроки інші церкви не підуть. Вони можуть на рівні риторики бути незадоволеними, але це не означає реального розколу” , – говорить про результати зустрічі релігієзнавець Горевий.
Другий підсумок: позначилася коаліція РПЦ. Крім реально присутніх на зустрічі Сербії, Чехії та Єрусалиму, Горевий відносить сюди Антиохійського патріарха, який в цілому підтримує політику РПЦ, але він не приїхав через конфлікт з Єрусалимом.
ЩО ДАЛІ. Пізно ввечері в середу 26.02.2020 було оприлюднено комюніке зустрічі. На план-максимум, при якому учасники відкрито засудили б Варфоломія за томос ПЦУ, Росія не пішла. “Перше враження від прочитання: воно досить компромісне і допускає різне трактування подій в православному світі”, – зазначає архімандрит К.Говорун.
З позитивного. Перший висновок: в комюніке йдеться, що схизма (розкол) в православному світі наближається, але зараз її немає. Другий висновок: ніде, підкреслює К.Говорун, не сказано, що Константинополь не мав права давати томос Православної церкви України. Ніде також не згадується, що Константинополь взагалі не має права на ті прерогативи, якими користується. Підкреслено роль Вселенського патріархату як першого в чині серед всіх церков. Москва це підписала, незважаючи на розрив відносин з Константинополем.
З негативного. “Я думаю, звичайно, це було наполягання Москви, – щоб питання автокефалії ПЦУ зробити відкритим”, – вважає Говорун. Тобто з точки зору Константинополя питання давно закрите: томос виданий, до автокефалії питань немає. Москва в комюніке намагається підвести до того, що це не остаточне рішення, і процес автокефалії не завершений, так що його треба обговорювати далі.
Однак сам формат зустрічі, без участі Константинополя і більшості православних церков світу, ні до чого не зобов’язує. “Це комюніке – просто декларація. Його підписала навіть не половина церков, а трохи більше третини (якщо вважати Румунію і Польщу)”, – зазначив Горевий.
У ПЦУ заявили, що якщо для учасників зустрічі в Аммані автокефалія української церкви – це не порожні розмови, то ПЦУ тільки за і не раз сама закликала до діалогу. Якщо ж справжня мета РПЦ – відібрати автокефалію, то це шлях в нікуди, який тільки підриває її авторитет.
На даний момент повноцінно автокефалію Православної церкви України визнали Константинопольська православна церква (6 січня 2019 року) Олександрійська православна церква (8 листопада) і Елладська православна церква (12 жовтня). Але тепер ніщо не заважає церквам продовжити цей процес. На думку митрополита Київського і всієї України Єпіфанія, в цьому році ПЦУ визнають ще кілька церков.
За матеріалами Liga.net