Поруч з браком потрібних вмінь у Артура Кіносяна з Павлограда було шалене бажання змінити своє життя. До війни чоловік працював на місцевому хімічному заводі. Коли у 2015-му повернувся з фронту, зрозумів, що рух по колу «дім-робота-дім» його більше не влаштовує. Так з’явилася майстерня з обробки фанери та дерева «BoxUА»
Бізнес захисника працює вже понад три роки, спочатку виробництво було сконцентроване на виготовленні подарункових боксів з фанери. Сьогодні у «BoxUА» можуть втілити майже будь-яке побажання клієнта. Важливо, що працюють тут якісно та з душею. Відповідно, мають пристойну кількість постійних замовників.
«З деревиною востаннє я працював ще у школі, тому спочатку міг робити лише нескладні у виготовленні речі. Сьогодні люди приходять і кажуть: «Я хочу таку штуку, з таким написом, такої форми, такого кольору». Буває, що я починаю сумніватися, чи зможу, чи вистачить знань та чи дозволить обладнання. У підсумку всі лишаються задоволені. Ми майже ніколи не відмовляємо своїм клієнтам», – розповідає ветеран.
Перші станки та компресор для своєї майстерні Артур Кіносян отримав завдяки участі у проєкті Міжнародної організації з міграції, який фінансувався Європейським Союзом. Це була «Програма соціального згуртування та реінтеграції ветеранів», яка діяла для учасників бойових дій з Київської, Львівської та Дніпропетровської областей. Щоб залучити у свій бізнес грантові кошти, атовець написав бізнес-план та пройшов відповідне навчання.
І це цілком логічно, бо бути ініціативним та відповідальним для Артура Кіносяна – норма. У 2014 році він без вагань пішов добровольцем на фронт у складі 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот».
Чоловік говорить, що інших варіантів навіть не розглядав. По-перше, він мав відповідну освіту – свого часу закінчив Тюменське вище військово-інженерне командне училище. По-друге, не розумів, чому має сидіти вдома, коли на війну йдуть молоді й менш досвідчені хлопці. На щастя, дружина Артура Олена з розумінням поставилася до рішення чоловіка.
«Сьогодні BoxUА – це вже наша сімейна справа. Дружина Олена – мій активний помічник та моє натхнення. Ми вже далеко відійшли від подарункових боксів і зараз пропонуємо покупцям широкий асортимент виробів з пластику, фанери та дерева. Також виготовляємо розвиваючі іграшки, предмети декору, алфавіти, креативні сувеніри та прикраси, пропонуємо послуги гравірування та лазерної різки», – говорить майстер.
Карантинні обмеження виявилися для підприємців серйозним викликом, але в той же час вони дозволили розвиватися у новому напрямку. Так, подружжя спільно з волонтерами почали виготовляти захисні екрани для медиків. Працювали не лише для лікарів Павлограда та області, але і відправляли щитки по всій Україні. Робили їх здебільшого власним коштом.
Війна докорінно змінила життя нашого героя, дозволила йому відкрити в собі невідомі таланти та стати корисним для суспільства. Це не лишилося непоміченим, і 26 червня цього року, на честь святкування Дня Конституції України, учасник бойових дій отримав від міської ради «Знак пошани перед громадою».
Але це не означає, що ветеран вирішив зупинитися на досягнутому. У мріях чоловіка – масштабувати своє виробництво.
«Хочу простору майстерню, з високою стелею, разів у десять більшу, ніж те приміщення, яке маємо сьогодні. Уявляю, як у ньому на сучасному обладнанні працюють 10-15 чоловік, відчуваю цей приємний запах деревини та бачу посмішки задоволених клієнтів», – ділиться учасник бойових дій.
У випадку з Артуром Кіносяном хочеться вірити, що наші думки все ж матеріальні.
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Нагадуємо: