Під час російсько-української війни, ЗСУ знищили більше 40% боєздатних танків, бойових машин піхоти та бронетранспортерів “сил вторгнення” лише одного Південного військового округу РФ. Їх відновлення можливо здійснювати тільки на спеціальних ремонтних підприємствах/заводах.
Доставляючи до ремонтних заводів пошкоджену техніку, російські окупанти її повністю розкомплектовують, а запчастини та агрегати продають ліплять на інші машини, або обмінюють їх на “вогняну воду”. До заводів доправляють лише обгорілі “коробки” БМП та танків.
Зважаючи на це, директори ремонтних підприємств дали вказівку працівникам не приймати такі “коробки” на ремонт. Вони мотивують своє рішення відсутністю компонентів та недостатніми сумами коштів, які надходять від військових за вже виконані роботи.
Врятувати ситуацію командування намагалося за допомогою спеціально створених ремонтних бригад, які мали б відновлювати техніку поблизу зон бойових дій. Проте корупція і жага до наживи серед військового керівництва РФ звели цю “ініціативу” нанівець.
Конфлікт між військовим керівництвом РФ та директорами оборонних заводів ускладнив надсилання до зони бойових дій нової бойової броньованої техніки.
