Уповноважений із захисту державної мови – Мовний омбудсмен Тетяна Монахова, – написала заяву на звільнення за власним бажанням через шість місяців після призначення на цю посаду.
Про це вона написала у Фейсбук і розповіла в інтерв’ю виданню Opinion
Причиною звільнення мовний омбудсмен назвала те, що за шість місяців їй не вдалося створити Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови, а усі органи влади жодним чином не сприяли їй у цьому.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухваленого Верховною Радою було прийнято 25 квітня 2019 року і оприлюдненого 16 травня. Запрацювати він мав з 16 липня — на 29-й рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.
Після того, як низка українських мовознавців і громадських діячів звернулася до Кабміну через зволікання з призначенням мовного омбудсмена, 27 листопада 2019 року Уряд призначив на посаду мовного омбудсмена Тетяну Монахову.
Після призначення протягом наступних шести місяців на посаді мовного омбудсмена, Монахова не отримувала заробітної плати, оскільки тільки у випадку створення Секретаріату казначейство могло б виділити відповідне фінансування під штатний розпис.
Проблеми почалися з того, що закон чітко не зазначив статус Секретаріату, а саме те, що він є юридичною особою. Протягом цих шести місяців Монахова працювала самостійно і безкоштовно, витрачаючи власні кошти на поїздки з Миколаєва до Києва та винаймання житла. Перепустку мовний омбудсмен отримала тільки до Кабміну. Провести консультації у Раді чи Офісі президента вона так і не змогла.
Тетяна Монахова неодноразово зверталася із відповідними проханнями до Офісу президента України, але її чи то не помітили, чи не почули. Але зустріч із президентом України за шість місяців так і не відбулася. Причина невідома.— Чи тому, що я не з їхньої політичної сили, чи просто вони не мали наміру займатися мовною політикою? До Зеленського я так і не потрапила, — розповідає мовний омбудсмен.
Точкою кипіння Монахова назвала зняття з порядку денного Кабміну питання про створення Секретаріату. Це сталося в день голосування.
– Я остаточно переконалася, що йдеться про відсутність політичної волі, – підвела підсумок Тетяна Монахова ситуації, що склалася.
В той самий час на окупованих територіях України рашистські маріонетки чітко продемонстрували, що «Мова має значення!».
06 березня 2020 року рашистські окупанти в «ДНР» єдиною «державною» мовою зробили російську.
«В даний час … при встановленні статусу державної мови ДНР необхідно враховувати інтенсивність інтеграційних процесів між ДНР і Російською Федерацією», – заявив представник маріонеткової «ДНР» Олексій Сухинин.
Заборона «незаконними збройними формуваннями» використовувати українську мову в «ДНР» порушує права громадян України, які змушені проживати на тимчасово непідконтрольних української влади територіях. Так вважає уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова. «Заборона на навчання українською мовою призведе до перешкоджання здобуття освіти у вищих навчальних закладах на території України і повноцінному розвитку особистості громадян України», – переконана Денисова.
По це 26 березня повідомила прес-служба омбудсмена.