Надихати та змінювати світ довкола, – такою, здається, є місія учасника бойових дій Олександра Чалапчія з Кіровоградщини. Нехай несвідомо, але цей унікальний чоловік власним прикладом доводить, що у житті немає нічого неможливого, якщо ти чогось сильно прагнеш.
Боєць 34-го кіровоградського батальйону територіальної оборони, доброволець Олександр Чалапчій був першим від початку російсько-української війни, кому через поранення довелося зробити високу ампутацію обох нижніх кінцівок.
Ноги захисник втратив 28 вересня 2014 року під час артилерійського обстрілу селища Південне, що на Донеччині. Попри це герой нашої розповіді вважає себе щасливчиком, адже після влучання 120 мм міни шанси лишитися живим взагалі були вкрай малими.
«Я ні про що не шкодую, – говорить Олександр, – навіть, знаючи, що все буде так, як сталося, я б повторив свій шлях. У зоні бойових дій набагато простіше – ти бачиш ворога, бачиш своїх. Є чорне і біле. У цивільному житті складніше. Доводиться іноді розчаровуватися навіть у людях, яких ти знаєш багато років».
Учасник АТО жартує, що краще заздрість, ніж жалість. Тому ні тоді, коли ноги тільки ампутували, ні під час реабілітації та періоду звикання до життя з протезами, Олександр себе не жалів. Атовець впевнений, що людині даються тільки ті випробування, які вона здатна здолати.
І свої він успішно долає… У 2016 воїн став одним з учасників мультимедійного проєкту «Переможці», а у наступному взяв участь у 42-му Марафоні морської піхоти США, де пройшов дистанцію у 42 км на велосипеді з ручним керуванням, посівши 58 місце з 30 тисяч спортсменів та ставши 9-м у своїй категорії.
2017-го Олександр завоював золоту медаль із греблі у змаганнях “Ігри нескорених”, а вже наступного року у складі української збірної атовець взяв участь у змаганнях з веслування на тренажерах у рамках всесвітніх змагань Invictus Games у Сіднеї.
Але мова сьогодні не лише про спортивні перемоги Олександра Чалапчія, але і про його хобі. Це – металообробка.
До війни захисник працював майстром електрогазозварювання на виробничому комбінаті. А зараз його майстерня – це його реабілітація, місце, де можна зачинитися від зовнішнього світу та творити.
Тут виготовляють підсвічники, мангали, оригінальні сувеніри з металу, а також – паркани, двері, ліхтарі та перила. У планах – сконструювати станки для штамповки з металу, які б дозволяли навіть вдома робити ковані вироби під потрібний розмір.
«Зараз в Україні ця ніша вільна, вся подібна продукція на нашому ринку виробляється на Росії, і це вкрай погано», – заважує ветеран.
У підсумку додає, що його важке поранення якоюсь мірою розставило все на свої місця та дозволило зробити переоцінку цінностей.
Олександр Чалапчій говорить: «Людина так влаштована, що тільки щось втративши вона починає цінувати те, що має. Після ампутації ніг у мене відбулася переоцінка цінностей. Цінуйте те, що маєте, – це порада, яку я хотів би дати не лише побратимам, а просто всім людям, яким іноді хочеться піддатися розпачу. Допоки ти живий, у тебе є родина, діти, у твоєму житті не все так погано, як здається».
Фото та відео – особиста сторінка Олександра Чалапчія у Фейсбук та Invictus Games: Team Ukraine
Олена Шаріпова, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”