Згідно з попереднім планом, опублікованим Китайським космічним агентством (CMSA), Китай планує висадити своїх тайконавтів на Місяць у 2030 році. Однією з цілей першої експедиції є дослідження зразків місячного грнту та їх доправлення на Землю.
Слово тайконавт поєднує у собі китайське слово “тайконг”, що означає “космос”, і грецьке “наут”, що можна перекласти як “мандрівник”.
Заступник головного конструктора CMSA Чжан Хайлянь заявив на форумі космічної галузі в Ухані 12 липня 2023 року, що дослідники вже працюють над:
- створенням ракети-носія «Чанчжен-10»,
- пілотованого космічного корабля нового покоління,
- місячних посадкових модулів,
- місячних скафандрів,
- керованих місяцеходів та інших необхідних девайсів, повідомляє Space News.
Нова ракета-носій «Чанчжен-10» матиме діаметр п’ять метрів і складатиметься з трьох з половиною ступенів. Вона здатна доправити до місця призначення близько 27 тонн корисного навантаження.
Головний конструктор китайської програми дослідження Місяця У Вейжень, заявив, що до 2030 китайці точно зможуть ступити на поверхню Місяця.
Китайскле покоління пілотованих космічних кораблів складаєтиметься з трьох частин: посадкового модуля, капсули, що повертається, і службової капсули, сказав Чжан. Він додав, що у новому космічному кораблі будуть використовуватися модульні конструкції, які зможуть задовольнити потреби як у дослідженнях навколоземного космічного простору, так і під час польотів у далекому космосі.
200-кілограмовий посадковий модуль складатиметься з двох частин: посадкового та стартового майданчиків. Він забезпечить відправлення на поверхню Місяця одночасно двох тайконавтів.
Скафандр, що розробляється для посадки на Місяць, з одноразовим робочим часом не менше восьми годин, матиме покращену рухливість, щоб допомогти тайконавтам ходити, дертися, присідати, керувати машинами.
Одна з найближчих цілей — запуск двох ракет-носіїв для відправлення на місячну орбіту посадкового модуля та пілотованого космічного корабля відповідно. Космічний корабель і місячний посадковий модуль зустрінуться і стикуються один з одним, а потім тайконавти увійдуть в посадковий модуль і здійснять посадку на поверхні супутника Землі.
Як повідомляє інформаційне агентство Сіньхуа, коли місячний посадковий модуль спуститься і досягне заздалегідь підготовленої ділянки на місячній поверхні, тайконавти виконуватимуть наукові завдання та збиратимуть зразки місячного ґрунту.
Після виконання запланованих завдань тайконавти повернуться на модуль, який доставить їх назад на місячну орбіту для стикування зі своїм космічним кораблем. На останньому етапі космічний корабель доставить тайконавтів на Землю із зібраними зразками.
Чжан сказав, що Китай також вивчить можливість будівництва місячної науково-дослідної станції та проводитиме систематичні довгострокові дослідження Місяця та відповідні технічні випробування та перевірки.
В даний час єдина місячна програма, яка включає висадку на Місяць, – це Artemis, що здійснюється НАСА. У ній беруть участь Європейське космічне агентство, японське JAXA та Канадське космічне агентство. Перша місія, яка вперше за понад 50 років поверне екіпаж астронавтів на поверхню Місяця, — Артеміда-3, запланована на 2025 рік.
Випробовувальний політ нової китайської ракети заплановано на 2027 рік. У плани країни входить створення постійної бази, відомої як Міжнародна місячна дослідницька станція, яку планується збудувати у 30-х роках 21 століття.
Щоб цей масштабний інженерний проект став реальністю, китайці планують кілька роботизованих місій на південному полюсі Місяця. Ці місії будуть тестувати технологію 3D-друку, щоб створювати цеглу, схожу на Lego, з місячного ґрунту.
Китай здійснює польоти в космос вже протягом кількох десятиліть підряд. Перша пілотована космічна місія стартувала в 2003 році. З того часу КНР запустив кілька пілотованих та безпілотних місій у космос. На навколоземній орбіті у квітні 2021 року було зібрано власну космічну станцію Тяньгун.
2020 року космічне агентство Китаю запустило місію «Чан’є-5», яка успішно доставила зразки грунту з поверхні Місяця. Це стало важливим кроком у космічній програмі КНР та продемонструвало зростаючі можливості країни в освоєнні космосу.
Олександр Олійник, “НОВА: новини ветеранів”
Часопис війни – 525 доба