Маленький Ліхтенштейн, якого на карті Європи відразу навіть знайти складно, подав скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) із вимогою до Чехії повернути землі, конфісковані нею у громадян князівства Ліхтенштейн після Другої світової війни.
Про це йдеться у заяві уряду Ліхтенштейна.
Мова йде про те, що Чехія недостатньо поважає суверенітет князівства Ліхтенштейн, бо вища судова інстанція країни відхилила скарги громадян Ліхтенштейна.
КОЛИ І ЩО КОНФІСКУВАЛИ?
Ліхтенштейн — невеличке німецькомовне князівство, яке пережило «об’єднання Німеччини», і в обох світових війнах дотримувалося нейтралітету.
Воно знаходиться в Альпах і межує з двома країнами: Швейцарією і Австрією.
У 1945 році, після завершення Другої світової президент Чехословаччини видав декрети, якими оголосив про конфіскацію майна німців, угорців, які були союзниками Третього Рейху, а також місцевих зрадників та колабораціоністів на території Чехословаччини.
Так майно князів Ліхтенштейну та інших заможних родин, яке знаходилося на території Чехословаччини потрапили до цього переліку і, включно із землею, було на тодішніх законних підставах конфісковане.
Суд у Чехії визнав, що князь Ліхтенштейну Франц Йосиф II у 1930 році під час перепису населення назвав себе німцем. А фонд князя цю інформацію заперечує.
У князівстві вважають незаконним те, що громадян їхньої маленької країни включили до списку людей, чиє майно конфіскували. Про симпатії в роки Другої світової війни та співпрацю з гітлерівцями у позовах, звичайно, мова не йде.
Між країнами більше ніж півстоліття не припиняється «територіальний спір», а дипломатичні відносини вони встановили нещодавно – у 2009 році.
ПРО ЯКІ ЗЕМЛІ ЙДУТЬ ДЕБАТИ?
Загалом Ліхтенштейн претендує на більш ніж 2 тисячі квадратних кілометрів території сьогоднішньої Чеської республіки. Для порівняння: територія всього князівства Ліхтенштейн, який «затиснутий» між Швейцарією на заході і Австрією на сході, сьогодні становить 160 квадратних кілометрів, що більш ніж у 12 разів менше за землі, стосовно яких князівство висуває претензії.
Саме на отих альпійських 160 квадратних кілометрах розташовані резиденція князів Ліхтенштейну Вальтице та замок Леднице, які внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Влада Ліхтенштейну звинувачує Чехію у видаленні записів із земельних реєстрів, які доводять права князівства на ці землі.
Міністерка закордонних справ Ліхтенштейну Катрін Еггенбергер заявила Financial Times, що для країни це питання залишається невирішеним, а конфіскація без компенсації — неприпустима.
«Чим менше країна, тим важливіше відстоювати свої права», — наголосила вона.
Водночас заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Смолек повідомив, що цю справу не може розглядати ЄСПЛ, бо ніколи раніше він не розглядав питання, які виникли до ухвалення Європейської конвенції з прав людини, яку ухвалили в 1953 році.
До військових дій між країнами навряд чи дійде, бо держави не мають спільного кордону. Але сам по собі прецедент досить цікавий і потребує уваги.
За матеріалами “Громадське”.