В Харківській області, в населеному пункті з живописними краєвидами, розмістилося виробництво з виготовлення жіночої військової форми.
ФОРМА, В ЯКІЙ ЗРУЧНО ВОЮВАТИ
Освоїли цей складний, але необхідний сьогодні й цікавий процес не менш цікаві люди. Ними було створене підприємство, що отримало назву «LAP».
– Я ніколи в житті не мав жодного відношення не те що до швейного, а до жодного виробничого бізнесу, – говорить керівник підприємства Лев із позивним «Характерник». – За фахом я піарщик, консультант із громадських зв’язків. А почалося все з повномасштабного вторгнення й волонтерської команди, яка на початку війни підтримувала мешканців населеного пукту, в якому ми зараз знаходимося.
Завдяки своїй професії, Лев володіє достатньо широкими зв’язками. І коли на початку війни в населеному пункті неможливо було нічого придбати, він домовився з друзями й сюди стали привозити гуманітарну допомогу. Ось тут і знадобилися люди, які б усе це роздавали – справедливо й професійно. Так з’явилася група волонтерів, котрі опікувалися місцевими мешканцями та переселенцями.
– Тоді ми роздали понад 150 тон гуманітарки, – продовжує Лев. – З того часу мені запам’яталася така ситуація: зі Львова привезли кілька фур одягу. І мене вразило, як Олена підбирали одяг. Вона дивилася на людину й говорила, в тебе такий-то розмір, такий ріст і такий розмір взуття. Людина починала міряти – точно! Жодної помилки! Мені це здалося якоюсь магією… У цей час пішов служити мій тесть. І дружина придбала йому всю військову форму й амуніцію.
Потім виявилося, що це не форма, а спецівка. А коли Олена розглядала це придбання, вона взяла й відділила змійку від тканини. І говорить мені, що таке передавати на фронт не можна. Я, каже, перешию й завтра принесу. А коли вона дізналася, що ми за це заплатили 1500 гривень, сказала, що це має коштувати 600… Відділення, в якому служить тесть, ми одягли за місяць. А коли в нас у селищі зупинилася 72 бригада, ми стали з ними консультуватися, в якій формі краще, зручніше й комфортніше військовим.
Далі виявилося, що в селищі дуже багато швачок. Вони приходили й говорили Левові, що дуже вдячні за одяг і продукти, але їм нічим платити за електрику. І тому вони потребують хоч якоїсь роботи й заробітку. Ось саме тоді й народилася філософія LAP… Але про це – дещо пізніше…
ЯКІСТЬ І КОМФОРТ
Олена Бер, скільки себе пам’ятає, шила. Працювала в Харкові, у власній майстерні на Сумській, і одягала весь місцевий бомонд. Здебільшого шила костюми та вечірні сукні. І ніколи – військову форму! Тому напрямок, освоєний минулого року був новим і багато в чому незрозумілим.
– Мені було самій цікаво спробувати попрацювати в цьому спрямуванні, – зізнається Олена. – Бо коли я побачила неякісну, придбану на ринку форму, я уявила, як людина буде в цьому воювати й вирішила її дещо удосконалити.
Але, перш за все, слід було створити виробництво… Майстерня в будинку й зараз дуже скромна за розмірами. І той, хто вперше сюди потрапляє, не може зрозуміти, як у таких умовах можна шити форму тисячними партіями? Але виявляється, що це лише 10 % від усього виробництва. Більшість продукції шиється швачками фірми вдома й багато замовлень виконують субпідрядники. Достатньо вказати, що за літо, яке минуло, було пошито десять тисяч комплектів.
Однак військову форму мало пошити, її ще потрібно випробовувати як на міцність, так і зручність. Тому у виробників є домовленість з бійцями з різних підрозділів: ми вас одягаємо, а ви щотижня звітуєте, як поводить себе форма в бойових умовах: що служить ідеально, а над чим ще слід попрацювати.
– Головна умова створення військового одягу, – говорить Олена Бер, – якість і комфорт. Ми дуже прискіпливо ставимося до якості. Особливо це стосується субпідрядників, оскільки наші майстри вже добре усвідомили, що найменший брак є недопустимим. А з субпідрядниками час від часу виникають непорозуміння. Кілька разів ми примушували їх перешивати одяг цілими партіями. Постійно перевіряємо кожен виріб до найменших деталей. Якось жіночка з цеху сказала мені: «А яка різниця для воїна в окопі, сходиться в нього кишеня чи ні?..» Більше ми з цим цехом працюємо!..
НОВІ МОДЕЛІ
Якщо Олена автор усіх моделей верхнього військового одягу, то Олександра Шахова спеціалізується на виробах із трикотажу. Вона також свого часу входила до волонтерської групи, що забезпечувала мешканців селища всім необхідним. І зовсім випадково Лев та Олена дізналися, що Олександра також шиє й їй добре відома технологія вироблення речей із трикотажу. Тому цілком природньо, що розробити цей напрямок діяльності довірили саме їй. І вона з цим завданням успішно впоралася.
– Перший комплект ми шили, разом з Леною, в мене вдома. Вийшло не відразу. То там тягне, то тут щось чіпляється… Ми багато переробляли, довго шукали оптимальне рішення. І тепер, коли боєць отримує пакет з комплектом військової форми, там є все, включаючи футболки, як із довгим рукавом, так і коротким. При цьому, натільних футболок обов’язково має бути дві – для можливості перевдягнутися.
Як людина, яка легко захоплюється й полюбляє вчитися чомусь новому, Олександра й зараз працює над розробкою нових моделей і вдосконаленням уже створених. Продовжується робота над футболкою з довгим рукавом, комплектом теплої білизни.
Керівники фірми «LAP» розповіли цікавий випадок. Коли Оленою була розроблена жіноча форма, від волонтерського фонду надійшло незвичне замовлення. Потрібен комплект для вагітної!.. Здивуванню модельєрів не було меж: невже в нас і вагітні воюють? І потім їм розповіли, що є снайпер з позивним «Есмеральда» – 22-річна дівчина. Вона знаходилася на передовій у вже новій формі до сьомого місяця вагітності, аж поки її примусово не відправили в тил.
ФІЛОСОФІЯ “LAP“
Лев розповів, що з самого початку вони вирішили шити кращу в світі форму, платити людям високі зарплати й продавати її за собівартістю. Тому зараз у них весь комплект коштує 6 тисяч гривень, а в спеціалізованих магазинах лише одна куртка – 13!
– LAP – це не скільки виробництво, – говорить керівник, – стільки філософія. LAP – закінчений цикл, замкнене кільце. Ми прагнемо до того, щоб створити фабрику майбутнього, куди буде завозитися полотно, а на виході отримуватимемо готовий продукт – краща в світі форма. Усі проміжні процеси – фарбування, сушка, розкроювання, пошив і пакування – будуть здійснюватися на цій фабриці.
Зараз LAP працює з тканиною вітчизняного виробництва з Чернігова. Але це краща в Україні тканина, яка нічим не поступається західним зразкам. Більше того, виробник враховує всі вимоги та побажання замовників із Харківщини.
– Тому зараз і до кінця війни LAP не заробляє й не зароблятиме на формі, – стверджує Лев Характерник. – Лише після того, як війна закінчиться, ми зробимо це нашим бізнесом. Установимо 30-відсоткову надбавку на ціну й будемо виходити на міжнародний ринок, включаючи Європу і Штати. Мені часто говорили, що так швейний бізнес не працює: люди намагаються придбати дешевше, продати – дорожче. Але я вирішив, що наша форма буде з кращих матеріалів і пошита максимально якісно до найдрібніших деталей. До нас неодноразово зверталися перекупники, але ми всім відмовили. Філософія LAP полягає в тому, що заробляти на війні неприпустимо!
ДУМКА СПОЖИВАЧА
Після спілкування з майстрами швейної справи й отримання такої кількості інформації, довелося засумніватися, а чи дійсно військова форма повинна мати таку вагу? Чи не перебільшують виробники її значення?
Тому довелося звернутися до нашого колеги-ветерана, який зараз знаходиться на фронті. Це заступник голови Спілки ветеранів, а зараз офіцер ЗСУ Анатолій Козловський. Він відповів:
– Минув той час, коли форма лише визначала приналежність певної людини до категорії військових. Зараз вона є своєрідним інструментом, який допомагає виконувати функціональні обов’язки. І якщо форма зручна й комфортна – тоді легше служити й воювати. Тому її значення важко переоцінити, але вона точно для військовослужбовця має більшу вагу, ніж одяг для цивільних. Форма маскує, форма зігріває, захищає від снігу й дощу. У правильно спланованих кишенях зручно тримати й користуватися якимись необхідними речами.
Уявити собі, що військовослужбовець може бути позбавлений усього цього, я не можу. Ми часто ставимо за приклад останні розробки провідних армій світу. І дуже приємно, коли й у нас, в Україні, з’являються речі, що не поступаються кращим закордонним аналогам. Якщо час від часу форма стає кращою, зручнішою й комфортнішою, це означає, що наша армія не стоїть на місці, а проходить шлях становлення й розвивається!
Георгій Юраш, “НОВА: новини ветеранів”
Міноборони затвердило нові нарукавні знаки для 71-ої та 82–ої бригад