11 травня 2020 року Європейська Рада затвердила висновки про політику “Східного партнерства” на період після 2020 року. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресреліз Європейської Ради.
У своїх висновках Рада вітає значні досягнення програми “Східного партнерства” на сьогоднішній день і підтверджує свій підхід, заснований на стимулах і умовах, як засіб заохочення країн Східного партнерства до продовження реформ і активізації зусиль в цьому напрямку, йдеться в повідомленні.
Європейська Рада підкреслює важливість майбутнього “Східного партнерства” як більш стратегічного механізму співпраці, що дозволяє учасникам спільно вирішувати загальні і глобальні проблеми в широкому спектрі областей.
У своїх висновках Рада закликає до твердої прихильності основам “Східного партнерства”, до яких відносяться: демократія, права людини, верховенство права, ефективне управління, успішна антикорупційна політика, а також реформи – економічні, екологічні, кліматичні та енергетичні виклики, цифрова трансформація.
Європейська Рада очікує наступного саміту Східного партнерства, на якому, можливо, будуть схвалені довгострокові цілі політики і намічені шляхи подальшого зміцнення і поглиблення співробітництва.
12 травня в МЗС прокоментувавши заяву ЄС щодо майбутнього “Східного партнерства” зазначили, що Україна підтримує підхід щодо подальшої розбудови цієї програми сусідства. Про це УНН повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ України.
“Поділяємо висловлену ЄС відданість побудові з партнерами спільного простору демократії, процвітання та стабільності на основі поваги до міжнародного порядку і права, включаючи територіальну цілісність, незалежність і суверенітет, як це зазначено у Гельсінському заключному акті та Паризькій хартії ОБСЄ”, йдеться у повідомленні.
Україна підтримує підхід щодо подальшої розбудови “Східного партнерства” з урахуванням особливостей двосторонніх відносин ЄС з державами-партнерами, їхніх пріоритетів і потреб, а також прогресу на шляху реформ, підкреслили у МЗС.
Як наголосили у відомстві, у цьому контексті Україна залишається відданою продовженню широкомасштабних перетворень, визначених її курсом на європейську інтеграцію, що закріплений в Конституції України, зокрема у сфері юстиції і боротьби з корупцією, а також подальшій консолідації демократичних принципів, та вдячна ЄС за фінансову і експертну підтримку.
У своєму баченні майбутнього “Східного партнерства” Україна надалі виходитиме зі своїх європейських прагнень та європейського вибору, які закріплені в Угоді про асоціацію. Україна налаштована на подальше далекосяжне поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС, включаючи поступове приєднання до внутрішнього ринку Європейського Союзу.
МЗС привітало значну увагу ЄС до зміцнення стійкості держав регіону “Східного партнерства” у сферах демократії, громадянського суспільства, економіки, енергетики, кіберпростору, медіа і стратегічних комунікації, зокрема боротьби з дезінформацією, а також навколишнього середовища і клімату, цивільного захисту, подолання наслідків катастроф та охорони здоров’я, особливо у контексті поточної пандемії коронавірусної хвороби.
Було підкреслено, що Україна докладатиме усіх зусиль для розвитку міцного та взаємовигідного партнерства з ЄС на основі можливостей Єдиного цифрового ринку ЄС та Європейської зеленої угоди, запевнили у відомстві.
МЗС погодилось із закликом щодо розбудови більш стратегічного, амбітного, ефективного і гнучкого “Східного партнерства” на основі принципів спільної власності.
“У цьому контексті Україна очікує на запланований на поточний рік Саміт “Східного партнерства” з метою вироблення спільними зусиллями довготермінових цілей цієї ініціативи та подальшого зміцнення і поглиблення відносин з ЄС”, наголосили у міністерстві.
Нагадаємо, що “Східне партнерство” — політика Європейського Союзу, що має на меті зміцнення стосунків з країнами, які межують з ЄС на сході. Ініціатива “Східного партнерства” була представлена Польщею за підтримки Швеції у травні 2008 року на Раді ЄС. Ця ініціатива передбачає участь шести країн Східної Європи та Закавказзя — України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Політику було задіяно Європейським Союзом 7 травня 2009 року.
Крім політики “Східного партнерства” ЄС реалізує ще й політику
“Східне партнерство” є складовою частиною програми “Європейської політики сусідства”
Європейська політика сусідства (ЄПС) — політика Європейського Союзу, яка має на меті створити на південь і схід від кордонів Європейського Союзу «зону стабільності, миру, добробуту шляхом налагодження тісних довготривалих відносин з сусідніми країнами».
Вперше концепція ЄПС була викладена у зверненні Комісії «Ширша Європа» у березні 2003 року. Вона засвідчила, що формування відносин з сусідами не торкається питання потенційного членства. Вона пропонує сусіднім країнам привілейовані відносини, які будуватимуться на взаємному визнанні спільних цінностей, орієнтуючись на два основні завдання:
1) Співпраця з партнерами з метою зниження рівня бідності та створити зону спільного процвітання й цінностей, які базуються на глибшій економічній інтеграції, міцних політичних й культурних зв’язках, посиленій транскордонній співпраці та спільній відповідальності за запобігання конфліктам між ЄС та її сусідами.
2) Закріплення позицій ЄС щодо конкретної вигоди а привілейованих відносин у межах диференційованих рамок, які відповідають прогресу, зробленому партнерськими країнами в політичних та економічних реформах.
12 травня 2004 року Комісія представила конкретну Стратегію реалізації ЄПС і аналітичні доповіді щодо семи перших країн з «кола друзів»: Ізраїлю, Йорданії, Марокко, Молдови, Палестинської автономії, Тунісу та України. На основі стратегії виробляються детальні плани дій з кожною країною-партнером окремо. Плани дій визначають пріоритетні завдання, виконання яких має зблизити країну з ЄС. Моніторинг виконання чинних Планів дій здійснює як Європейська комісія, так і громадське експертне середовище країн «кола друзів».