ЯКІ СИЛИ ОКУПАНТІВ ПРОТИСТОЯТЬ ЗСУ НА ДОНБАСІ (завершення)

Завдячуючи сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm ми завершуємо публікацію розвідувально-аналітичної довідки про підрозділи 1-го та 2-го Армійських Корпусів, які розгорнуті та керуються Російською Федерацією на окупованій частині українського Донбасу.

 

ЧАСТИНА 3.

РОЗВІДУВАЛЬНІ ДАНІ ПРО ПІДРОЗДІЛИ ОКУПАЦІЙНИХ 1-ГО ТА 2-ГО АРМІЙСЬКИХ КОРПУСІВ РФ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ.

 

АРТИЛЕРІЙСЬКІ ПІДРОЗДІЛИ

 

Окремого розгляду варті артилерійські підрозділи російських окупаційних військ.

У склад кожної бригади 1 та 2 АК входить артилерійська група, що має у своєму складі:

– ВУНА

– ГАДн

– ГСАДн

– РЕАДн

– ПТАБАТР

Як правило, кількість вогневих засобів у дивізіоні складає 18 одиниць.

До складу ГАДн входять гаубиці Д-30, в окремих винятках – Нона-К (несамохідна), до складу ГСАДн – 2С1, до РЕАДН – БМ21, та до ПТАБАТр – МТ12.

Кількість боєготових одиниць, за даними аналізу відкритих джерел (фото на полігонах, під час бойових дій, тощо) складає не менше 12 на дивізіон. Боєготовність визначається кількістю підготовлених екіпажів.

В окремих випадках (наприклад – 9 полк) самохідна та буксируєма артилерія об’єднані організаційно в одну структуру.

В цілому, типова структура відповідає аналогічній як в бригадах ЗС РФ, так і ЗСУ.

Засоби артилерійської розвідки у складі бригад примітивні, та складаються з бусолей, ДС-1, ЛПР та інших оптичних приладів. Можливості артилерійської аеророзвідки як правило або відсутні повністю, або обмежені.

Як правило, по одній батареї зі складу ГАДн та ГСАДн знаходяться на чергуванні, з них як мінімум одна батарея постійно знаходиться на вогневих позиціях.

Гаубиць калібру 152 мм у складі бригад немає, чим різко знижується вогнева міць у порівнянні з БРАГами ЗСУ.

Набагато більший інтерес представляють з себе ОАБР, кожен корпус має у своєму складі по одній: ОАБР «Кальміус» у 1 АК та 10-й ОАБР (часто номер не використовується) у 2 АК.

Обидві бригади пройшли різні шляхи у формуванні, і через це мають різну структуру та озброєння.

Минаючи історію формування 10 ОАБр, зазначимо, що станом на сьогодні у її складі є РЕАДн та два ГДН. Наявність станом на зараз ГСАДн – знаходиться під питанням. Також, у складі бригади є ЗРДн.

 

ЗАСЛУГОВУЄ УВАГИ ЯКІСНИЙ СКЛАД ПІДРОЗДІЛІВ:

 

У складі РЕАДн, крім стандартних 18 машин БМ-21, наявна повноцінна батарея БМ-27 «Ураган». Одна з машин захоплена у ЗСУ, ще 5 поступили в порядку доукомплектування з РФ. Втім, за даними що потребують дорозвідки, станом на теперішній час в бригаді зберіглися лише 2 БМ-27. В наявності є щонайменше дві ТЗМ до БМ-27.

Один з ГДН укомплектований 18 одиницями 2А65 «Мста-Б», другий – 18 одиниць 2А36 «Гіацинт-Б».

За неперевіреними даними, на озброєнні бригади також наявна одна або дві батареї Д-20.

ЗРДн укомплектований ЗРК Стріла-10 та Оса, а також ПЗРК.

Ймовірно, у складі бригади для самозахисту також наявний ПТДн, з ПТРК «Фагот».

Також, на озброєнні артилерійської розвідки бригади наявні звукометричні комплекси та БПЛА російського виробництва «Гранат». Наявність БПЛА інших типів – достовірно невідома.

Заслуговує на особливу увагу високий рівень укомплектованості бригади особовим складом, що робить всі вказані підрозділи повністю боєздатними.

Що стосується ОАБр «Кальміус», то її бойовий склад дещо скромніший, в нього входить ГСАДн на 2С1, ГДН з невизначеною кількістю батарей, на озброєнні якого наявні 2А65, 2А36, Д-20, та РЕАДн на БМ-21. Дані про наявність у складі РЕАДн БМ-27 – непідтверджені.

Також у складі бригади наявний ЗРДн.

Тип БПЛА на озброєнні – достовірно невідомий.

До літа 2019 року на озброєнні артрозвідки бригади знаходився комплекс «Зоопарк».

Забезпеченість бригади особовим складом – критично низька, та складає менше 50%.

Враховуючи, що сили бригади розпорошені побатарейно по великій ділянці фронту, реального впливу на хід бойових дій вони вчинити не можуть.

Окремо слід зупинитися на різниці у системі артилерійської розвідки в обох АК, оскільки вони мають принципову різницю.

Мережа СП 2 АК об’єднана в єдину систему, де відбувається швидкий обмін інформацією, яка передається як на бригадний рівень, так і на 10 ОАБр. В систему артрозвідки також включені звукометричні пости, що доповнюють дані візуальних спостережень.

Натомість, у 1 АК єдина система артрозвідки відсутня, СП знаходяться у бригадному підпорядкуванні. Загальний рівень артрозвідки по корпусу дуже низький, на організацію ефективної КББ корпус не здатний. Інструментальні засоби розвідки корпус має, але системно не використовує.

Взаємодія між артрозвідкою корпусів наявна на стику 3 та 7 ОМСБр.

Середній час реакції системи КББ 1 АК складає 40-60 хвилин.

Значне якісне покращення системи КББ обох корпусів спостерігається під час задіювання контрбатарейних радарів, але їх використання є епізодичним, та забезпечується повністю кадровими підрозділами РФ. За умов використання систем типу «Зоопарк» час реакції скорочується до 15-25 хвилин.

Також слід звернути увагу, що в розпорядженні обох бригад є російські снаряди «Краснополь» (керовані) та «Сахароза» (касетні). Обидва типи снарядів неодноразово застосовувалися в бойових умовах, однак з низькою ефективністю.

 

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумок, можна зробити узагальнюючі висновки:

– протягом 4-5 років РФ вдалося сформувати на території ОРДЛО 2 армійські корпуси, з типовою для ЗС РФ структурою, що дозволяє інтегрувати їх в загальну структуру ЮВО;

– інтеграцію у формальну структуру ЮВО забезпечує подвійне командування усіх частин 1 та 2 АК, починаючи з батальйонного рівня;

– майже 100% укомплектованість всіх підрозділів технікою та низька укомплектованість особовим складом дозволяє розглядати їх як кадровані, що можуть в будь-який час бути укомплектовані військовослужбовцями РФ;

– зв’язок починаючи від батальйонного рівня – цифровий, захищений, на базі РС типу «Азарт» та «Арахіс», що також сприятиме легкій інтеграції та керованості підрозділів за потреби;

– як у наявному чисельному складі, так і за умов поповнень ОС до штатного, 1 та 2 АК не здатні на самостійне ведення наступальних дій (за винятком поодиноких підрозділів на тактичному рівні). Більш того, при масштабному наступі з боку ЗСУ на двох оперативних напрямках, 1 та 2 АК не зможе забезпечити ефективних дій в обороні. Задачею «корпусів» є максимальна затримка наступу з боку ЗСУ на час, достатній для введення у бій кадрових підрозділів ЗС РФ;

– критичними вадами боєздатності корпусів є низький рівень забезпечення розвідки, слабкі можливості забезпечення КББ (крім 2 АК), украй низька вмотивованість бійців та низький рівень підготовки командного складу, придушування ініціативи командирів, неповороткий та надмірно ускладнений механізм прийняття рішень.

Разом з тим, за умов підготовки з боку РФ можливого наступу на східному напрямку, 1 та 2 АК цілком здатні забезпечити захист від можливих контратак ЗСУ, повністю вивільняючи кадрові російські підрозділи для суто наступальних дій (згідно з принципом, що підрозділи які задіяні в обороні, не ведуть наступальних дій).

 

 

Розвідувально-аналітичну довідку підготував Роман Гріньов спеціально для читачів сайту InformNapalm.