Своє 18-річчя ця тендітна дівчина святкувала не в галасливій компанії однолітків, а під свист куль і розриви снарядів поблизу села Кримське на Луганщині. Адже гарячого літа 2014-го студентка другого курсу Одеської юридичної академії Богдана Сидоренко прийняла рішення, яке змінило все її життя. Вона більше не сидітиме вдома і спостерігатиме по телевізору за подіями, які розгорталися у країні. Тоді вона ще не знала, що через п’ять років керуватиме власним підприємством і знання, здобуті на фронті, допоможуть вибудувати стратегію розвитку виробництва.
–– До рішення піти на передову я підійшла зважено. Це не були спонтанні емоційні дії, – розповіла читачам АрміяInform Богдана Сидоренко. – Ще на початку літа 2014-го долучилася до волонтерства, збирала і передавала знайомим хлопцям на передову потрібні речі. Постійно цікавилася тим, що відбувається. І в певний момент зрозуміла, що маю бути на Сході, разом із найкращими синами й доньками моєї країни, в якій розпочалася справжня війна.
На початку воєнних дій військо гостро потребувало медиків, тому Богдана вирішила не просто вирушити на передову, а спочатку пройти пришвидшене навчання з надання невідкладної медичної допомоги. І вже в серпні 2014-го дівчина у складі добровольчого батальйону «Айдар» рятувала поранених у мобільному медпункті жовтої зони.
Перебуваючи в районі проведення АТО, Богдана на собі відчула, наскільки важливою є якість військової форми та екіпірування: починаючи від виду тканини, її складу і закінчуючи технічними особливостями моделей. Тож ще тоді в неї зародилася думка створити підприємство з пошиття військового одягу. І ось понад рік тому, здобувши фах «юрист кримінальної юстиції», втілила задум у життя. Нині швейне підприємство «Ніка-Текст Плюс» у містечку Ямпіль на Вінниччині шиє форму для силових структур. До виробництва залучено 38 фахівців. До речі, половину працівників влаштовано завдяки тісній співпраці керівництва фірми з місцевим центром зайнятості. Це дозволило заощадити певні кошти, адже держава компенсує єдиний соціальний внесок за працевлаштування безробітних.
– Я мрію, аби Україна перемогла у війні, і цей важкий етап став поштовхом до нашого розвитку, мрію про добробут українців, – завершує розмову власниця підприємства. – Маємо нарешті задуматись та зрозуміти, що заможність і процвітання українців – це питання існування України як незалежної, повноцінної держави. Слабкі й бідні країни приречені на вимирання. Тож, будую легальний бізнес із «білими» зарплатами, намагаючись зробити так, аби з України люди не тікали на заробітки.
Компанія за ініціативи керівниці й нині займається волонтерством, допомагає бійцям, які тримають лінію фронту. Також у планах Богдани Сидоренко – розширення виробництва, збільшення кількості робочих місць і розвиток нових перспективних напрямків. Уже зараз спільно з Ямпільською філією Вінницького обласного центру зайнятості набрано ще одну групу – 35 швачок проходять навчання. Їх працевлаштують на підприємстві незабаром.
За матеріалами АрміяInform