Рівно шість місяців тому розпочалося повномасштабне рашистське вторгнення. Під гаслами “денацифікації” і “демілітаризації”, спираючись на переважно на неросійське населення Російської Федерації, використовуючи “залежі” ще радянської техніки і боєприпасів, “колективний Путлєр” планував такий собі “російський бліцкриг” – знищення України, як держави за кілька діб.
Як згодом стало відомо, у Біловезькій Пущі, 17 березня 2022 року, Путін, Лукашенко і Янукович мали підписати документ про “відновлення СРСР” – такий собі “СССР_2.0”.
Збройні Сили України, недосформовані до кінця у багатьох областях підрозділи Територіальної Оборони кардинально “скорегували” плани російських загарбників. “Підписання СССР_2.0” перенесли на “Дєнь Побєди”, а потім знову перенесли ще на якусь “сакральну дату” в липня. Але, схоже, не судилося…
“Спеціальна Військова Операція”, як обізвали на Росії вторгнення в Україну, все більше почала нагадувати повномасштабну довготривалу війну. До кінця червня російська армія ще намагалася наступати. Але останні два місяці лінія фронту стабілізувалася. Всі спроби рашистів просунутися вперед наштовхуються на рішучу відсіч ЗСУ. Але вони все ще намагаються лізти вперед.
Від гасел “На Кієв!”, “На Львов!”, залишилося лише “вийті на граніци Донецкой області”, озвучене Путіним кілька днів тому.
На початку вторгнення Росія мала переважаючу чисельну перевагу в живій силі (RU – 900 тис. активних військовослужбовців + 2 мільйони у резерві; в Україні – 196 тис. ЗСУ та 900 тис. резервістів), озброєнні (RU – понад 15 857 бойових броньованих машин; в Україні – 3 309), літаків та гелікоптерів (RU 1391/ 821 ) проти 128 /55 в ЗСУ. І це не рахуючи інших військових “девайсів”.
За перші шість місяців війни МИ змогли вистояти і почали готувати ґрунт до повномасштабної відсічі знахабнілим рашистським агресорам.
Керівники нашої країни нарешті зрозуміли, що Кремль розуміє тільки силу удару у відповідь. Рашисти можуть або безкарно грабувати та вбивати мирних громадян, або по-рабському плазувати перед сильним, постійно вишукуючи можливість завдати йому удару в спину. Інших варіантів поведінки від наших північних сусідів навіть не варто і очікувати.
Україна має бути сильною! Першими в Європі це зрозуміли невеличкі країни Центральної та Східної Європи. Вони правильно зрозуміли “натяки Кремля”, що після України настане і їхня черга “приєднуватися” до “СССР_2.0”. Саме допомога США, Великобританії і переважної більшості країн НАТО та ЄС допомогли остаточно перекреслити загарбницькі плани “колективного Путіна”.
Від власного безсилля рашисти з червня почали завдавати масованих ракетно-артилерійських ударів по житловим будинкам та критичній інфраструктурі українських населених пунктів.
Але, як казав третій президент України Леонід Кучма: “Україна – не Росія!” Населення не злякалося, не почало панікувати, а на зло ворогам і далі продовжує жити та вперто працювати на своїй землі у своїй країні. Ракети, вартість яких обчислюється кількома десятками мільйонів доларів, хоч і завдали матеріальних збитків та вбили забрали сотні життів мирних громадян, фактично виявилися грошима, викинутими на вітер.
Останній місяць “колективний Путін” вишукує способів “всадити” керівництво України “за стіл переговорів”. Рашистам прямо зараз потрібна довготривала пауза у війні для вирішення власних політичних, економічних, соціальних та військово-технічних питань. Але найбільше рашистам переговори потрібні для того, щоб власним громадянам заявити про завершення “СВО”. Звичайно, Росію мало цікавить текст підписаних документів, бо вони всеодно не збираються виконувати умови “досягнутих домовленостей”.
Залишається сподіватися, що керівництво України дотримається озвучених раніше принципів: всі переговори після виведення російських військ за російсько- українськи кордон (станом на 25 грудня 1991 року) і готовність сплачувати репарації за завдані збитки у повному обсязі. Колись, Росія змушена буде погодитися на “мирні українські пропозиції”. Це буде дуже нескоро.
Але ця війна закінчиться тільки нашою Перемогою!
І тут без варіантів!
Олександр Вікторович, “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”