«Від москаля куля тай в груди попала
Не пробила курва, сталі та кевлару
Живий той козаче,вправно серце б’ється
Нехай той москалик до смерті здригнеться»
2014 рік став роком справжнього випробування для Збройних Сил України. У стислі терміни довелося відновлювати боєздатність армії майже з нуля, паралельно створювалися добровольчі батальйони, які не мали майже нічого, у тому числі і засобів індивідуального захисту, а те що було не відповідало сучасним вимогам ведення війни і було застаріле. Попередні політичні режими, особливо режим Януковича, майже знищили боєздатність Збройних сил України у технічному розумінні. Саме з початком Російської агресії з’являється волонтерський рух, який починає забезпечувати бойові підрозділи регулярної армії і добровольчі батальйони. Я не побоюся цього слова, як патріотизм, тому що саме на ньому трималася оборона України у 2014 році, оборона трималася виключно на людському бажанні боронити рідну землю. Саме справжній патріотизм згуртував більшість українців для відсічі російської агресії.
ЯК ЦЕ БУЛО
Навесні 2014 року особливо гострою виявилася проблема відсутності якісних бронежилетів і шоломів у лавах ЗСУ. Скажімо так, що кількість більш-менш сучасних наявних зразків була мізерною. Найпоширенішим на той час бронежилет був вкрай застарілий радянський 6Б3 та 6Б4. Більш сучасним, штатним бронежилетом ЗСУ, у 2014 році, була модель «Корсар-М3» від НВП «Темп-3000». Трохи пізніше з’явиться удосконалена модель «Корсар-4». Але і тут не обійшлося без скандалу. Про це ми поговоримо нижче, а зараз коротко згадаємо ситуацію, яка склалася навесні 2014 року. У 2011-2013 Збройні сили України отримали, на секундочку, 150 бронежилетів «Корсар-М3», який був розроблений у 2002 році і комплектувався сталевими плитами з великою заброневою дією. Не важко зрозуміти, скільки було доступних, відносно сучасних бронежилетів у Збройних силах України на початок російсько-української війни. Тепер більшості стає зрозумілим той факт, чому волонтери надавали допомогу не тільки добровольчим батальйонам, а й регулярним підрозділам ЗСУ.
Пам’ятаєте той випадок, коли до хлопців на «передок» приїхали журналісти і спитали: «Журналіст – Ви будете дивитися парад на честь Дня Незалежності України?
Боєць – Так, тільки дірку у броніку зашию, бо плита випадає та і вже перед сєпарами не зручно…».
Така от іронія від бійця яскраво вимальовувала ситуацію, що існувала на початкових етапах війни. Сучасна війна диктує свої умови і, відповідно для того, щоб успішно проводити бойові операції необхідно мати сучасну матеріальну базу. У першу чергу, це стосується індивідуального захисту бійців. Як згадувалося раніше, штатним бронежилетом ЗСУ був «Корсар-М3» від науково-дослідницького підприємства «Темп-3000». У травні 2014 року міністерство оборони України розмістило замовлення на 24 тисячі одиниць бронежилетів «Корсар». Так, станом на 4 липня 2014 року у Збройні сили було поставлено 7400 одиниць бронежилетів «Корсар». Пізніше Міноборони дозамовило ще партію.
У цей самий час волонтери і просто не байдужі громадяни активно долучаються до підтримки Збройних сил та добровольчих батальйонів. Скуповувалися всі наявні в Україні, а часом і за її межами, засоби індивідуального захисту (шоломи та бронежилети), яких не вистачало на фронті.
Під час перших бойових зіткнень з проросійськими підрозділами з’являються перші втрати. З’ясовуються деталі, що деякі бійці загинули від заброневої дії куль та уламків, а також від рикошетів об бронеплити. Левова часта бійців не занурювалася у особливості конструкцій та матеріалів бронежилетів, адже завдання бійця виконувати бойові завдання, а не вникати у суть справи розробки сучасних засобів бронезахисту. Але реальність виявилася іншою. Те, що поставлялося офіційно від міністерства оборони, у бойові підрозділи, викликало багато питань та суперечок, як серед бійців так і серед офіцерів. Спочатку на жилетах була відсутня система MOLLE, відсутнє швидке скидання, важкі сталеві плити з великою заперешкодною дією, погана якість матеріалу… Є купа прикладів, які можна наводити безкінечно. Один з випадків, коли загинув боєць нацгвардії від рикошету уламку снаряда об бронеплиту. Уламок зрикошетив у шию бійця і той загинув… Ще одна історія, коли під час навчань, у 2015 році на Широкому лані (від згадки цієї локації багатьом ветеранам та військовослужбовцям стало погано), під час батальйонних навчань 501-го окремого батальйону морської піхоти у морпіха тріснула плечова лямка і бронежилет тримався на одному плечі не закриваючи життєво важливі органи. А якби це сталося у бою? Наведемо ще один приклад: боєць ДУК «Правий Сектор» веде бій за населений пункт Піски, де його противник своїм вогнем притискає до землі. Боєць знаходитися на відкритій місцевості, стає критично небезпечно і боєць вимушений повзти в укриття. Під час цього пересування всі кишені повністю роздираються і сам бронежилет виявляється повністю не придатним до використання.
БРОНЕЖИЛЕТ ПРОТИ РПГ
Але є історія, де штатний бронежилет «Корсар» врятував життя бійцю. Цю історію нам розказав колишній боєць 79 оамбр, а відтепер боєць НГУ, який провів найбільшу кількість ротацій у ДАПі, нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня – Олександр Животовський. «17.10.2014 року ми, разом з бійцями ДУК «Правий Сектор» знаходилися у диспетчерській вежі ДАПу. Біля позиції, яку я займав, знаходилося крісло, на яке я повісив бронежилет, створюючи додаткове укриття, тому що з цієї позиції можна було вести вогонь тільки присідаючи і голова залишалася відкрита. Тому я і вирішив повісити бронежилет на крісло, щоб забезпечити собі додатковий захист. Під час бою у бронежилет влучає постріл з РПГ! Після цього я прийшов до тями у сусідній кімнаті. Як я туди потрапив, не пам’ятаю, якийсь провал у пам’яті…» Під час цього бою, саме з цієї позиції Олександр знищив велику кількість ворога, за що отримав орден «За Мужність» ІІІ ступеня. Не відомо, якби склалася доля Олександра, аби він перебував у одягненому бронежилеті…Вірний розрахунок досвідченого бійця не тільки врятував йому життя, а й сприяв знищенню великої кількості противника.
Пропонуємо переглянути відео безпосередньо з місця події:
На відміну від попередньої історії, тут бронежилет використовувався як додатковий захист, який знаходився не на бійцеві, а на частині барикади.
Історії різні, але висновок у них один, що бронежилет має бути зручним, не важким, функціональним і бути оснащеними плитами з низькою заброневою дією. Наприклад, жилет обов’язково має бути оснащений системою швидкого скидання, якої у «Корсара» не було і немає до цього часу.
БРОНЕЖИЛЕТ ТА ЗАПЕРЕШКОДНА ТРАВМА
Отже, для початку нагадаємо, що бронежилети є різні, як то полегшені, модульні і тд., складається з кількох основних складових: плитоноска (plate carrier) та бронеплити (може бути ще м’який балістичний пакет). Плитоноска по суті є адаптованих чохлом для бронеплит, яка виготовляється з міцних матеріалів, які зможуть витримувати великі навантаження. Зазвичай плитоноски виготовляють зі зносостійкого матеріалу Cordura з використанням високоякісної фурнітури. Більш детально ми розглянемо сучасні бронежилети та бронеплити у наступній статті. Бронеплити можуть бути виготовлені зі сталі, бронекераміки та надвисокомолекулярного поліетилену (НВМПЕ). Додатково бронежилети можуть посилюватися м’якими балістичними пакетами з кевлару. Як згадувалося вище, сталеві плити, якими оснащуються бронежилети «Корсар-3М», мають високу заброньову дію. Що таке заброньова дія і як вона впливає на організм бійця? Заброньова дія або заперешкодна травма виникає під час успішної зупинки кулі, або уламка бронепластиною, яка відображається силою, що діє на тіло носія через бронежилет. Тобто, простіше кажучи, коли куля чи уламок зупиняється бронеплитою, то енергія кулі чи уламку передається на тіло людини, що може призвести до важких наслідків для бійця, як то переломи, контузія внутрішніх органів, а також їх розриви. Саме через такі травми була велика кількість втрат на першому етапі війни на Сході України… Сталева плита має великий рівень заперешкодної травми і для зменшення її необхідно додатково встановлювати м’який балістичний пакет, який ще більше додає ваги до бронежилету. Меншу заперешкодну травму мають плити з бронекераміки та надвисокомолекулярного поліетилену. Такі плити мають високий поглинаючий ступінь енергії кулі чи уламків, що сильно зменшує заперешкодну травму у порівнянні зі сталевими плитами. На сьогоднішній день «Корсар» залишається штатним бронежилетом, але вже поліпшеної модифікації, але плити так і залишилися сталеві. Так для порівняння Збройні сили США мають на озброєнні керамічні плити з карбіду-бору, що є найлегшими у своєму класі серед керамічних бронепластин, та і бронеплит в цілому. Збройні сили України розвиваються у позитивному ключі, але сказати відверто, якось дуже повільно, враховуючи, що вже триває шостий рік війни. Так, 28 лютого 2020 року на порталі Міноборони «Армія Inform» з’явилась інформація, що у цьому році буде розроблено нові стандарти та вимоги до бронежилетів і власне після чого визначаться з виробником, хто саме буде виготовляти замовлення Міноборони. Як зазначив портал «Армія Inform» старий зразок зазнає 50% змін. У новому зразку обіцяють застосувати (та невже!?) систему швидкого скидання, що за стандартом НАТО є обов’язковою умовою для бронежилетів, нові вимоги щодо бронепластин. І, нарешті плити перевірятимуть окремо. Окрім цього планується перевірка теплового впливу на чохол і збереження його властивостей після намокання. Це все чудово, але на 6-му році війни!..До речі, не просто так вирішили внести зміни до вимог бронежилетів і ось чому.
БРАКОВАНИЙ «КОРСАР»
Як нам стало відомо, 2-го серпня 2019 року відбулася прес-конференція у інформагенстві «Укрінформ» організована одним з наших старих знайомих, а саме виробником бронезахисту ТОВ НВП «Темп-3000» і ось з якого приводу. Нещодавно Державним бюро розслідувань було оприлюднено переговори Міноборони стосовно бракованих бронежилетів. А також, приводом до вищевказаної події стала велика кількість публікацій, виступи держслужбовців та ціла низка судових процесів, що тривають з серпня 2014 року.
Вся ця історія закрутилася від моменту закупки Міноборони у ТОВ НВП «Темп-3000» бронежилетів «Корсар-4» і «Корсар М3-1-4» у кількості 17080 одиниць на загальну суму майже на 17, 5 млн гривень. Генеральна прокуратура виявила порушення, які полягають у тому, що бронежилети не відповідають заявленому 4-му класу захисту що відповідають нормам ДСТУ В 4103-2002. У свою чергу Слідче Управління Головної Військової Прокуратури ГПУ проводить досудове розслідування стосовно кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. ч. 1, 2 ст. 425 КК України.
Правоохоронні органи мають претензії як до оборонного відомства, яке закуповувало і продовжує закуповувати бронежилети так і безпосередньо до виробника щодо якості виготовленої продукції. Юрій Євтушенко, засновник і керівник НВП «Темп-3000» власне ініціював проведення цієї прес-конференції, де заявив, що виробництво працює і розробляє бронежилети та інші засоби індивідуального захисту з 1997 року і має величезний досвід. А той самий бронежилет «Корсар» був розроблений у 2002 році для країн зі спекотним кліматом, як то для миротворців в Іраку. Так у незмінному стані бронежилет виготовляли у 2014 році за стандартами 2002 року…Що тут ще можна додати? Це мені нагадує виробництво автомобіля ЗАЗ-1102 Таврія, що був розроблений у 1987 році, а випускається у 2007-му році за «стародавніми» стандартами. У своє виправдання керівництво НВП «Темп-3000» заявило, що бійці не дотримуються правил експлуатації та догляду за бронежилетом. За словами виробника виявилося, що мають бути організовані належні умови і, увага, спеціальні сушки для жилетів, тому що бронежилети не розраховані на використання у вологих умовах (!!!) Тут мала б заграти музика фінальних титрів і опуститися завіса, так як слухати таку маячню вже не вистачає слів…Ви вдумайтеся: бронежилети для ЗСУ не розраховані на використання у вологих умовах! І це постачається у Збройні сили України! Тут виникає питання: Що може статися з мокрим шматком заліза, з якого зроблено бронеплити??? Хіба він втратить свої властивості??? Тут, мається на увазі сам чохол, який, напевно, після використання в дощ просто розлізеться і все.
Головним аргументом керівництва НВП «Темп-3000» на свій захист було тільки одне слово – конкуренти…
ПЕРСПЕКТИВИ
Як бачимо, не все так райдужно у напрямку індивідуального захисту. Деякі підрозділи НГУ та ЗСУ вже давно перейшли на бронекерамічні плити та плити з НВМПЕ і замовляють у приватних компаній, які виготовляють свою продукцію за сучасними стандартами НАТО. З початку війни з російськими окупантами в Україні з’явилася серйозна конкуренція НВП «Темп-3000». Це і компанія «Балістика» і «Українська Броня» і «Velmet», ну і «M-TAC». Кожна компанія по своєму особлива, але всі вони українські і виготовляють чудову продукцію, про яку ми поговоримо у наступній статті. Отже, чекаємо змін щодо нових вимог до бронежилетів, сподіваємося на краще, тримаймо порох сухим і все буде Україна!
Навроцький Олександр, НОВА – новини ветеранів.