63-річний дніпрянин Анатолій Корнієнко – батько загиблого під час бойових дій на Донбасі солдата 25-ї повітряно-десантної бригади Євгена Корнієнка, свою історію розповів на “Радіо Свобода“.
Дніпро. Батько загиблого під час бойових дій на Донбасі бійця зміг довести в суді, що причиною смерті його сина стала російська збройна агресія проти України. На це чоловікові знадобилось майже три роки. Наступний його крок – звернення до Європейського суду з прав людини з вимогою до Росії як держави-агресора відшкодувати моральні збитки. Юристи, які допомагають батькові з підготовкою документів, кажуть, що справа має перспективу.
Сам батько зауважує: головне – має перемогти справедливість. І додає, що за смерть сина він уже помстився. Немолодий чоловік п’ять років прослужив у Збройних силах України, пройшов «гарячі» точки Донбасу, має нагороди.
Жені виповнилось 22 роки, коли у березні 2014-го, під час першої хвилі мобілізації, його призвали до війська. За плечима хлопця вже була служба в армії, навчання в індустріальному коледжі, робота за фахом. Було багато планів, мрій, яким не судилось збутись. У зоні бойових дій юнак встиг прослужити кілька місяців. Згинув 12 серпня 2014-го під час бою під Вуглегірськом.
«Об 11-30 він мені подзвонив. Каже: вийшли з зачистки міста, багато «сепарів». Потім я йому телефонував, багато разів, до шостої вечора. Тоді хтось із солдатиків взяв слухавку, каже: «Петровичу, ваш син загинув». Там були буряти, російські десантники, «козачки». Наших обстріляла мінометна батарея, було 11 загиблих. Поховали ми його на цвинтарі в Підгородньому», – розказує батько.
Немолодий батько не пробачив загибелі сина. І хоча йому виповнилося 58 і до війська брати не збирались, зумів наполягти на своєму й потрапити до бригади, де служив його Євген.
У своєму підрозділі він був найстаршим. Скоріше за все він був найстаріший і в усіх Повітряно-десантних військах, каже Анатолій Корнієнко. Прослужив майже 5 років, має бойові нагороди.
Довести, що його син загинув через російську агресію, чоловік взявся, коли дізнався, що в Україні вже є схожі прецеденти. Близько року збирав документи для позову.
Ще майже три роки його справу розглядали в Індустріальному райсуді Дніпра. І ось нарешті рішення суду, і воно на користь батька.
«То суддю зняли, то в судді термін скінчився. Багато листування було з Російською Федерацією, з посольством Росії в Україні. Туди документи подаєш – вони не приймають, не дають паперів, що отримали. Посилаєш то поштою, то сам я одного разу возив… Тоді вже суддя ухвалила рішення про російську агресію», – розповів Анатолій Корнієнко.
Саме по собі рішення про загибель військовослужбовця як наслідок воєнної агресії Росії проти України ще не дає підстав, за чинним українським законодавством, вимагати компенсацій від держави-агресора, каже юристка Правозахисної групи «Січ» Марина Кіптіла. В Україні взагалі відсутній механізм стягнення такого відшкодування з іншої країни.
Але рішення українського суду можна додати до скарги в Європейський суд з прав людини, каже вона. Правозахисниця допомагає батькові загиблого військового скласти скаргу.
«Я вважаю, що батькові загиблого бійця більше не потрібно звертатись до національних судів, а треба звертатись одразу до Європейського суду з прав людини. Відповідачем буде Російська Федерація. Я вважаю, що в даному випадку йдеться про порушення статті 2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – право на життя – і статті 3 – заборона катування та нелюдського або такого, що принижує честь і гідність, поводження», – сказала правозахисниця Марина Кіптіла.
За її словами, схожі скарги вже подавались громадянами України до суду в Страсбурзі, але рішень по ним поки що немає.
Між тим сам батько загиблого бійця Анатолій Корнієнко наголошує, що для нього не так важлива компенсація від держави-агресора, як справедливість.
