02 вересня 1945 року завершилася наймасштабніший і найкривавіший конфлікт в історії людства – Друга Світова війна.
В ній брали участь 62 держави (80% населення Земної кулі).Бойові дії велися на території 40 країн. До війська було мобілізовано 110 мільйонів осіб. Загальні людські втрати точно не пораховані і через 75 років після завершення війни За приблизними підрахунками всього за шість років загинуло 60-65 мільйонів людей.
06 та 09 серпня 1945 року США скинули на японські міста Хіросіма і Нагасакі перші атомні бомби.
Але наслідки атомного бомбардування хоч і вразили японців, та крапку у війні довелося ставити простим солдатам.
У північно-східній частині Китаю була зосереджена потужна Квантунська армія маріонеткової держави Маньчжоу-Го. Керівництво цією «незалежною країною», яку сьогодні повторюють «ДНР та «ЛНР», здійснювалася безпосередньо із Токіо.
Проти Квантунської армії, яка налічувала понад 1 мільйон вояків, 6260 гармат і мінометів, 1155 танків, 1900 літаків, 25 кораблів СРСР зосередив 1,7 мільйона осіб, близько 30 тисяч гармат і мінометів, понад 5200 танків і САУ, понад 5 тисяч бойових літаків і 93 бойових кораблі.
Крім того Квантунська армія мала у своєму розпорядженні готову для застосування проти радянських військ бактеріологічну зброю.
30 червня 1945 року було створено Головнокомандування радянськими військами на Далекому Сході, яке очолив Маршал Радянського Союзу О.М.Василевський. Були розгорнуті 1-й і 2-й Далекосхідні фронти, а також Забайкальський фронт.
Військами Забайкальського фронту командував одесит Маршал Радянського Союзу Родіон Якович Малиновський. Під час війни в Європі він командував військами 2-го Українського фронту, яким довелося долати Карпати.
Основною ударною силою була 6-та гвардійська танкова армія під командуванням генерал-полковника Андрія Григоровича Кравченка, який народився на Полтавщині 18 листопада 1899 року.
Очолюваний ним 5-й гвардійський танковий корпус Радянської армії 06 листопада 1943 року увійшов у Київ. Згодом танкісти 6-ї гвардійської танкової армії під командуванням Кравченка вибили гітлерівців із Відня і Праги.
09 серпня 1945 року танкісти Кравченка зробили те, що японськими генералами вважалося неможливим — вони здійснили наступ із середнім темпом 120-150 км на добу і 11 серпня 1945 року заволоділи містами Лубей і Туцюань. До кінця наступного дня головні сили армії вийшли на Центрально-Маньчжурську рівнину, подолавши на той час понад 450 кілометрів.
Їм вдалося подолати пустелю Гобі і гірський хребет Великого Хінгану.
Уся операція по знищенню Квантунської арміє і сьогодні залишається взірцем блискавичності — потужне військове угруповання було розгромлено лише за 10 днів.
Саме після розгрому Квантунської армії Прем’єр-міністр Кантаро Судзукі і міністр закордонних справ Японії Того Сігенорі звернулися до імператора Японії з пропозицією про припинення війни. 15 серпня 1945 Японія оголосила про свою капітуляцію.
Юридичні процедури оформлення завершення Другої сітової війни відбулися на борту американського лінкора «Міссурі». Від імені СРСР капітуляцію Японії прийняв генерал-лейтенант Кузьма Миколайович Дерев’янко.
Кузьма Миколайович народився 14 листопада 1904 року в селі Косенівка (нині на Уманщині Черкаської області). У 1922 році потрапив до радянської армії. Закінчив Київську, а згодом Харківську військові школи. Пройшов усі східці військової кар’єри радянського офіцера — від командира взводу і роти до начальника штабу полку. Закінчив Військову академію ім.М.В.Фрунзе (1933–1937), володів англійською та японською мовами. Виконував дуже складні завдання як розвідник.
Влітку 1945 року Кузьма Миколайович Дерев’янко був призначений представником радянського Верховного Головнокомандування при штабі об’єднаних союзних військ на чолі з американським генералом Д. Макартуром, які вели війну з японськими військами на Тихому океані.
Він був першим радянським офіцером, який потрапив до Хіросімі та Нагасакі після атомного бомбардування. Саме там він отримав радіоактивне опромінення, яке підірвало його здоров’я і звело у могилу 30 грудня 1954 року.
02 вересня 1945 року генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці від імені СРСР поставив підпис під Актом капітуляції Японії.
З того часу минуло 75 років…
Олександр Олійник, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС