На другий день після завершення “Заколоту Кувалда”, аналітики ніяк не можуть дати чіткої війдповіді на запитання – а що то було? Більшість вважають, що “Заколот Кувалда” – це спланована спецоперація ФСБ, якій передчасно увімкнули “червоне світло”.
Але ряд моментів вказує на те, що в самі організатори цієї “спецоперації” обі(рались в першу чергу. Путін втік на Валдай залишивши у Кремлі заміть себе двійника та Патрушева Старшого. “Алігатори” миттєво розлетілись по домівкам, які знаходяться за кордоном РФії. За ними рушила їхня челядь, яка одразу скупила всі квитки “на прямі рейси” до країн, де росіян ще приймають.
Всі, без винятку, аналітики не вірять у “самостійність” Прігожина, але жоден не може дати чіткої відповідь на запитання – якщо він “міріонетка”, то… що то було? Дуже помітно стирячать вуха ФСБ, але… “Заколот Кувалда” якось дивно і швидко “закінчився”.
Сьогодні із поясненнями “на люди” виліз сам Євгєній Прігожин. Суть його одинадцятихвилиннного спітчу зводилась до кішокох моментів:
- Метою “походу” було не допустити знищення/розформування/переформатування ПВК “Вагнер” та притягнення до відповідальності осіб, які допустили масу помилок у ході “СВО” (мова про Шойгу і Герасимова).
- Ніхто з бійців ПВК “Вагнер” не примушувався до участі, бо всі знали, чим це все закінчиться.
- “Вагнерята” шкодують, що змушені були завдавати ударів по авіації ВКС РФ.
- Вагнерівці не дійшли 200 км до Москви. Вони зупинилися в той момент, коли перший штурмовий загін вже розгорнув свою артилерію “на ближніх підступах до Москви”.
- На припинення “маршу” вплинуло 2 фактори: перший – ми не хотіли пролити російську кров. Другий – “марш влаштувала” для демонстрації протесту, а не для повалення влади в країні (це чи ненайважливіше зізнання!, – прим.ред.)
Лукашенко простяг “руку дружби” і запропонував знайти рішення для продовження роботи ПВК “Вагнер”. І на цьому “революція скінчилась”.
Прігожинський заколот – підсумки, реакція міжнародної спільноти, висновки аналітиків
Якщо Шойгу та Герасімова справді невдовзі усунуть, тоді зрозуміло, що “Заколот Куалда” був влаштований лише для зміни декорацій та перерозподілу сфер впливу рашистських еліт. Пригожин виступив тут як торпеда і чітко виконував інструкції “відповідно завчасно затвердженого плану”.
Але, раптом, виникли непередбачувані “ускладнення”:
1) стало зрозумілим, що поліця самоусунулась і поховалась, як це було в Україні під час “Дайош: Крим, …ДаМбас, …Кієв за трі дня”;
2) армія дуже неохоче реагувала на накази по “утилізації” заколотнків;
3) російський нароТ, не зважаючи на невпинну потужну роботу рашистського пропагандистського монстра, почав висловлювати відверті зознаки симпатії заколотникам.
А коли вже на бік заколотників почали переходити “окремі військові підрозділи” – тут стало зрозуміло, що до розвалу РФії лишилось менеше півкроку. І тут Прігожину увімкнули “червоне світло”.
Під часспецоперації “Кувалда” були виявлені такі “ненадійні” військові частини і підрозділи, які були готові підтримати переворот. Їх перелік на основі власних джерел подає проект Гулагу.net:
– Упр 22 обрспн ГРУ ВЧ 11659, 1. Коменданська рота 2. загін спецзв’язку,
– 108 загін СпН Батайськ,
– У Чортково Митний пункт та прикордонний перехід (РО)
– ФПС ФСБ РФ регіонального ПУ по Воронезькій області ЦФО;
– в/ч 14254, 387-ий об’єкт “С” 12 ГУ МО (ядерка) у військовому містечку “Воронєж-45”;
– в/ч 7437 спецмотполк Росгвардії,
– в/ч 3677 окремий батальйон,
– в/ч 63453 окрема база танкової бригади м. Богучар
– СпН 22 бригади 411-й кадровий загін, н.п.Стєпной РО”.
Ймовірно, щодо цих підрозділів та їх командирів будуть невдовзі вживати заходи впливу або усунення. Хтось щиро вірив у переворот і хотів його підтримати, але самі організатори, вочевидь, були у змові. Один із підсумків “Заколоту Кувалда” стала ловля потенційних зрадників/невдоволених, як то кажуть – “на живця”.
“Заколот Кувалда”: що це було – чіткої відповіді на це запиання на даний момент ні в кого немає. Фронт з рашистського боку “не просів”. У звязку з цим звинувачення на адресу ЗСУ, що вони “не використали момент” – недоречні. Рашисти були поінформовані і продовжили наступ “на окремих ділянках фрону” та не припинили обстріл позицій ЗСУ та помешкання мирних українських громадян.
В це є другим, після зізання Прігожина, моментом, який вказує на те, що все це затіяло ФСБ. Але у них, все як завжди “пішло не за планом”, а в інший бік. Якщо то дійсно “був такий план”,то сьогодні можна стверджувати, що негативні наслідки від “Заколоту Кувалда” виявились непередбачуваними і більш негативними , ніж очікуваний “позитив”.
Олександр Вікторович, НОВА: новини ветеранів.
Росія технічно готова до підриву Запорізької АЕC, – Буданов