Ветерани вже зараз відчувають прояви класичного “я тебе туди не посилав”. За декілька років учасники бойових дій чутимуть це дуже й дуже часто. Тому що у нашого населення здебільшого відсутня навіть мінімальна повага до людини, яка воювала. Так вважає підполковник ГУР Андрій Савенко.
Про це він розповів в інтерв’ю 24 каналу. Далі публікуємо уривок з цього матеріалу без змін та скорочень.
Що має зробити держава для ветеранів?
Ви щось чули про якийсь реабілітаційний центр, відкритий у Києві за бюджетні гроші? Я, наприклад, ні. І мої побратими не чули. Було багато новин про те, як все планують, будують. Можливо, десь щось і працює, але глобальної державної політики з приводу підтримки ветеранів, на мою думку, не існує. Як і централізованої інформаційної роботи з населенням. Звісно, у ЗМІ нас називають героями, але як тільки військовий повертається з нуля, скажімо, до Києва, він поринає в атмосферу пофігізму.

Морально важко не вибухнути, коли тільки що втрачав побратимів, читаєш чати з описом отриманих хлопцями поранень, а навколо відбувається якесь свято життя. П’яні молодики влаштовують бійки біля розважальних закладів, підкачані хлопчики бігають від ТЦКшників. Не можу уявити, що відчувають, коли бачать це, ветерани, які втратили кінцівку, поклали своє здоров’я. І тут справа не лише в гулянках, а в тому, що військовим складно змиритися з тим, що для суспільства здебільшого не існує ніякої війни. Що їх зневажають та бояться.
Як гадаєте, чи існує у нашому суспільстві прірва між цивільними та військовими та як із нею працювати?
Ветерани вже зараз відчувають прояви класичного “я тебе туди не посилав”. Через кілька років учасники бойових дій чутимуть це дуже й дуже часто. Тому що у нашого населення здебільшого відсутня навіть мінімальна повага до людини, яка воювала. Зрозуміло, є різні ветерани, які поводяться не дуже адекватно. Вони потребують психологічної підтримки та реабілітації.
Проте коли перехожі тікають від чоловіка у формі, це просто жах. Інформаційна робота рашистів для нашого розколу дуже потужна. Є купа випадків зайвої жорстокості з боку представників ТЦК, але образ людини в пікселі має викликати аж ніяк не страх.
До людей, що ризикували своїм життям заради спокійного життя в тилу, має бути нормальне ставлення. Їх можна пропустити в черзі, їм варто просто подякувати. Суспільство має адаптуватися під потреби ветеранів, які побували в пеклі й бажають повернутися до повноцінного життя у мирній Україні.
Читайте також:
Останні записи
На Черкащині відкрили простір допомоги для військових у медзакладі
У одному з медичних закладів області почав роботу кабінет «Простір турботи про ветерана», де військові, які проходять реабілітацію після поранень…
Ветерани заявили про необхідність припинення війни
Громадська організація «Спілка ветеранів Сил оборони України» звернулася з відкритим листом до Президента України, Президента Сполучених Штатів Америки та Короля…
Дискусія про ветеранську політику
В останній робочий день тижня в Харкові Ветеранський простір «Пліч-о-Пліч» влаштував публічну дискусію за участі Veteran Hub та громадських організацій…
Зараз читають:
Ветерани заявили про необхідність припинення війни
Громадська організація «Спілка ветеранів Сил оборони України» звернулася з відкритим…
На Черкащині відкрили простір допомоги для військових у медзакладі
У одному з медичних закладів області почав роботу кабінет «Простір…
Київ виділяє понад 1 млрд гривень на рік на підтримку ветеранів, — Марина Хонда
Столиця фінансує одну з найбільших в Україні програм підтримки ветеранів — понад 1 млрд…