Військовополонені та безвісти зниклі: що робити, в які двері стукати?..

У попередній публікації ми повідомляли, що за останні місяці юридичні консультанти з ГО «Спілка ветеранів АТО» отримали найбільше питань, щодо військовополонених і безвісти зниклих. Усі нюанси, що стосуються останніх, – що робити, до кого звертатися, як оформити виплату й отримувати зарплату, хто та з яким позовом має звертатися до суду, – про все це можна прочитати в першій частині публікації за посиланням: https://nova.net.ua/vijskovopoloneni-ta-bezvisty-znykli-shcho-robyty-v-iaki-dveri-stukaty/

Як і попереднього разу, нашими співрозмовниками є Андрій Гур’єв та Алік Керімов, юридичні партнери Спілки ветеранів АТО, які відповідають на найчастіші питання наших клієнтів і читачів.

ЧАСТИНА ДРУГА: ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ

– Яким чином можна достеменно дізнатися, що військовий знаходиться в полоні?

Андрій Гур’єв: Існує чотири шляхи, чотири механізми, щоб установити, що людина перебуває в полоні. Звернутися напряму до органів країни-агресора ми не можемо, оскільки всі дипломатичні зв’язки розірвані. Тому лишаються спеціально уповноважені органи в межах міжнародних конвенцій, які регулюють збройні конфлікти. Такими органами є Координаційний штаб поводження з військовополоненими при СБУ, Головне управління розвідки при Міністерстві оборони, Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», яке ще називають НІБ – Національне інформаційне бюро. Це – три органи, які відповідають за роботу з військовополоненими в Україні. Четверта – Міжнародна неурядова організація «Червоний Хрест», яка має свої представництва в нашій державі. Звернення до них і є тими реальними шляхами, які дозволяють визначити долю особи, що зникла безвісти чи знаходиться в полоні.

Алік Керімов: У таких випадках родичі пишуть заяви, а краще, коли до цих організацій направляється адвокатський запит. Бо на заяву, згідно до закону, можна надати відповідь протягом 30 робочих днів, а на запит – п’ять днів. І ще краще звертатися одночасно до всіх чотирьох уповноважених органів. Якщо хоча б від одного з них буде отримана інформація, що людина знаходиться в полоні, цього буде цілком достатньо, щоб змінити статус зі зниклого безвісти на військовополоненого. Щодо виплат, ніяких змін тут немає, вони залишаються такими самими. Але родичам тепер відомо, що член родини живий і знаходиться в полоні. Тому слід знову звернутися до військової частини, надати документ, щоб вони змінили статус військовослужбовця на полоненого. І в цьому випадку термін у півроку не діє: родичі мають отримувати грошове забезпечення за весь час перебування військового в полоні.

– Якщо матері, дружині чи іншому родичу відомо, що військовий знаходиться в полоні, що вони можуть зробити, щоб прискорити його визволення?

Андрій Гур’єв: Перший етап – це отримання офіційного документу, що підтверджує статус військовополоненого, від однієї з чотирьох зазначених організацій. Другий етап – звернення щодо включення його до списків на обмін. Списки також складаються цими чотирма органами. Зазначимо, що «Червоний Хрест» має до цього дещо опосередковане відношення, тому акцент слід робити на Координаційний штаб, ГУР і НІБ. Не дивлячись на те, що ці органи взаємодіють між собою, я рекомендую своїм клієнтам звертатися до всіх трьох із заявами включення на обмін.

Алік Керімов: На цьому етапі закінчуються всі можливості родичів впливати власними силами на процес обміну. Обмін – не лише юридична площина роботи, а й політична. Тому наступні дії знаходяться виключно в компетенції державних структур, які вирішують питання обміну військовополонених.

– У суспільстві існують дві протилежні думки: одні вважають, що про полоненого слід мовчати, аби не нашкодити йому в полоні. Інші схильні розповсюджувати інформацію, сподіваючись таким чином прискорити процес обміну. До якого варіанту схиляєтеся ви?

Андрій Гур’єв: Вага особи, що потрапила до полону має важливе значення. Це стосується складу – офіцер чи солдат, за яких умов потрапив до полону, наскільки особа чи подія є резонансною. І в цьому аспекті обнародування інформації може сприяти наданню ваги конкретному військовополоненому. Якщо родичі підігрівають ситуацію в засобах масової інформації, це також може дати певний ефект. Я за те, щоб нагадувати державі та її інституціям, що людина перебуває в полоні й потребує звільнення. Нашкодити полоненому, на мою думку, неможливо. Людина в полоні знаходиться в уже невигідній для себе ситуації, йому там несолодко й погіршити ситуацію нереально. Але після обнародування інформації існує небезпека стати жертвою шахраїв чи зловживання горем родичів. У 95 % випадків до людини, що розповсюджує інформацію щодо полоненого, звертаються «волонтери», «журналісти» й пропонують надати «реальні свідчення» за грошову винагороду. Не виключено також, що з того боку буде спілкуватися працівник російських спецслужб, який збирає додаткову інформацію.

Алік Керімов: Слід також розуміти, що обмін, як правило здійснюється після того, як полонений отримає вирок суду й реальний термін ув’язнення в країні-агресорі. Поки цього не трапиться, будь-які дії щодо прискорення обміну не будуть мати жодного сенсу…

Марина Забавська, мати полоненого:

– Я мешкала на Куп’янщині під окупацією. І під час одного з обстрілів у мене загинула сестра. Я поховала її прямо у дворі. І через кілька днів виїхала в сусіднє село. Коли звідти зателефонувала до рідних у Дворічну, вони сказали мені, що син пішов за мною й не повернувся. Він колишній АТОвець, але на той час уже був цивільним і волонтером. Судячи з усього, його затримали росіяни в селі чи дорогою до нього… Мені дуже багато допомогли юристи зі Спілки ветеранів і особисто Андрій Гур’єв, з яким ми писали звернення до уповноваженого з прав людини, до Президента, координаційного штабу й Міністерства у справах ветеранів. Завдяки цим зверненням, удалося встановити, що син знаходиться в полоні. Його звинувачують у шпигунстві на користь України й судять за це в петроградському міському суді… На жаль для мене, поки що досі немає ніякого результату щодо звільнення сина з полону, але юристи мені розповіли, що спочатку має скінчитися суд, буде винесений вирок і лише тоді сина зможуть обміняти. Ми домоглися, щоб його включили в список на обмін, про що я отримала офіційний документ…

Спілкувався з юристами Олександр КУХАРЕНКО