На Буковині ветерани після повернення з війни могли б працювати водіями, інженерами, фермерами та за іншими спеціальностями. Однак частина з них виїжджає за кордон. Серед причин — відсутність житла, зрозумілої інформації про можливості та швидкого супроводу після повернення.
Про те, як громадам залучати ветеранів до роботи, волонтерства та розвитку місцевих територій, розповів керівник «Ветеран Хаб Буковина» Олександр Кошовий на Форумі громад Чернівецького району «Спроможні громади: спільні рішення, інвестиції, партнерства».
За словами Кошового, ветеранів варто сприймати не лише як людей, яким потрібна допомога, а і як кадровий та економічний ресурс громади. Ветерани після повернення додому самі цікавляться можливостями для працевлаштування, навчання, відкриття власної справи та участі в житті громади. Для цього, на думку керівника ветеранського хабу, громади мають створювати ветеранські простори. Це не обов’язково має бути окрема велика будівля. Почати можна навіть із кімнати чи іншої доступної локації, де ветеран зможе отримати потрібну інформацію та підтримку.
При цьому допомога не повинна обмежуватися оформленням документів, пільг чи взаємодією з державними установами. Після вирішення базових питань ветеран має отримати відповідь на головне запитання: «А що далі?». Йому мають запропонувати інформацію про роботу, навчання, власну справу, волонтерство та можливість долучитися до розвитку громади.
Кошовий зазначає, що зараз шлях ветерана від повернення додому до працевлаштування може тривати роками. За його словами, після проходження необхідних формальностей перший контакт ветерана з громадою має відбуватися якомога швидше. Людина повинна знати, куди звернутися і хто може допомогти визначити подальший маршрут. Фахівець із супроводу ветеранів має з’ясувати, ким людина працювала до війни, які має навички, чим хоче займатися після повернення, чи потребує перенавчання та які можливості може запропонувати громада.
Окремо громадам пропонують створити механізм для пошуку працівників серед ветеранів. Наприклад, місцевим підприємствам і комунальним установам можуть бути потрібні водії, інженери, фермери та фахівці інших професій. Кошовий вважає, що за належної взаємодії громади та державних установ шлях до працевлаштування можна скоротити щонайменше вдвічі — до приблизно шести місяців.
Ще одна пропозиція — створити електронний «путівник ветерана» на рівні кожної громади. У ньому має бути зібрана актуальна інформація про ветеранські простори, громадські організації, центри життєстійкості, доступні послуги, працевлаштування, навчання, підтримку бізнесу, житло та можливості релокації.
Кошовий навів як приклад «Путівник ветерана» Чернівецької територіальної громади, яким користувався після повернення до Чернівців. Такий цифровий ресурс, за його словами, дає можливість ветерану самостійно знайти потрібну інформацію та обрати зручний спосіб комунікації, не витрачаючи час на пошук актуальних контактів.
Ще одна проблема — різні умови для ветеранів у різних громадах області. За словами Кошового, у громадах можуть діяти різні програми та пільги для людей з однаковими обставинами. Через це ветерани можуть обирати для проживання громаду, де можливостей для них більше. На його думку, ветеранська політика в області має бути більш узгодженою, щоб доступ до основних можливостей не залежав від місця реєстрації людини.
Щоб планувати програми, громади мають знати реальні потреби ветеранів. Для цього, за словами Кошового, важливо активніше залучати їх до опитувань. Він навів приклад опитування щодо розвитку спортивної інфраструктури. За його словами, з усієї області на нього відповіли лише вісім людей, хоча в області налічується близько 32 тисяч учасників бойових дій. Подібна ситуація, за його словами, виникає і з опитуваннями щодо працевлаштування: ветерани можуть говорити про відсутність роботи, але водночас не завжди відповідають на запити центрів зайнятості. Без таких даних громадам складно визначити, які послуги та програми справді потрібні ветеранам.
Окремо Кошовий звернув увагу на проблему житла. Якщо ветеран або його родина не мають де жити, людині складно залишатися в громаді та працювати там. Він вважає, що наявність житла, інформації про безпеку та можливості для роботи може допомогти залучати до Буковини не лише ветеранів, які вже живуть у регіоні, а й фахівців з інших областей.
Також громадам пропонують враховувати можливості релокації бізнесу, що може створювати додаткові робочі місця.
За словами Кошового, фахівець із супроводу ветеранів має фактично виконувати роль кейс-менеджера для ветерана та його сім’ї. Його робота повинна починатися з першого звернення і продовжуватися після вирішення конкретної проблеми. Йдеться не лише про документи чи соціальні послуги, а й про працевлаштування, навчання, участь у культурному, спортивному та громадському житті.
“Сильний ветеран — це сильна громада, а сильна сім’я ветерана — це також ресурс для громади. Тому наше завдання — не просто допомогти ветерану, а створити умови, за яких він зможе відновити свої можливості, реалізувати свої знання та досвід і залишатися активним учасником життя громади”, резюмує він.