Після повернення з війни ветеран Антон Фіцич із міста Косів на Івано-Франківщині присвятив себе ковальській справі. Сьогодні він вручну виготовляє гуцульські бартки, козацькі шаблі та лицарські мечі. Його роботи замовляють покупці з різних куточків України.
Антону 44 роки. До повномасштабної війни він займався художнім куванням, виготовляючи ворота, лавки та ліхтарі. Після отриманої на фронті травми та звільнення в запас вирішив здійснити давню мрію — почати створювати традиційну українську холодну зброю як декоративні вироби.
Сам майстер каже, що хотів би знову повернутися до війська. Наразі службу проходить його молодший брат Микола. За словами Антона, вони домовилися воювати по черзі, щоб удома завжди залишався хтось із родини.
“Мій молодший брат Микола, як почалася велика війна, приїхав із Балі – він там жив у мирний час. Міг би залишитися, але совість не дозволила. Я вже був на війні, мати дзвонить: “Брат приїхав і вже побіг у військкомат”. Я йому зателефонував, попросив: “Давай хоча б по черзі, у нас вдома є люди старшого віку”. Зараз він служить, а я вдома. Після нього знову піду. Міг би сидіти в горах – бої далеко. Але почуття чоловічого обов’язку не дозволяє. Служив спочатку на Київщині, потім на Донеччині”.
Попри те, що майстер виготовляє мечі, шаблі та бартки, усі вони залишаються незаточеними. Антон пояснює це просто: якщо заточити клинок, виріб уже може вважатися холодною зброєю, що потребує іншого оформлення документів. Саме тому всі його роботи продаються як декоративні або сувенірні вироби. Для безпеки на леза барток він також виготовляє спеціальні латунні чохли.
Бартка — це традиційна гуцульська палиця-сокира, яка колись була звичним предметом побуту в Карпатах. Вона одночасно слугувала опорою під час походів у гори, інструментом для господарських робіт і символом статусу господаря. За словами майстра, сьогодні інтерес до барток серед місцевих жителів уже не такий великий, зате попит активно зростає в інших регіонах України. Їх купують як подарунки, предмети інтер’єру та елементи української культури.
Антон Фіцич принципово не використовує лазерне гравіювання. Усі етапи — від кування до нанесення орнаменту — він виконує вручну. Майстер переконаний, що саме ручна робота надає виробу унікальності. Для виготовлення використовує різні види сталі, зокрема дамаську, а також латунь, мідь та інші кольорові метали. Першу бартку продали за 40 хвилин Перший виготовлений топірець Антон робив для себе. Однак після того, як показав незавершену роботу в соцмережах, уже через 40 хвилин знайшовся покупець. Відтоді виготовлення барток стало його основною справою. Сьогодні ціни стартують приблизно від 350 доларів за бартку з декоративним оздобленням. Вартість мечів починається від 1000 доларів, адже на їх створення потрібно більше матеріалів і часу.
Нещодавно до майстра принесли на ремонт бартку, якій понад сто років. Побачивши її стан та історичну цінність, Антон запропонував власникам виготовити нову, а старовинну викупив за 200 доларів. Зараз вона займає почесне місце в його майстерні як музейний експонат.
Крім барток, майстер планує відтворити старовинний гуцульський пістоль та іншу історичну зброю Карпат, детально вивчаючи технології її виготовлення.