Благодійний фонд «Волонтерське об’єднання «Веста»» опублікував посібник — особисту історію Лесі “Дарки” Олефіренко — першої жінки-командира піхотного взводу в ЗСУ. Організатори впевнені, що цей посібник буде хорошою підтримкою для військовослужбовиць та ветеранок, які проходять цей шлях, та голосом для тих, хто не може знайти потрібних слів.
Про це повідомляє організація у своєму Facebook.

« Це не просто посібник — це особиста історія. Історія про ухвалення рішення долучитися до війська ще тоді 20-річною Лесею. Історія про труднощі, з якими жінки зіштовхуються в армії, щоб довести, чого вони варті. Історія про стійкість. Про початок повномасштабного вторгнення і складність ухвалювати рішення, від яких залежать життя. А також — про звільнення, про заміну автомата на дитячий візочок, про складнощі адаптації до цивільного життя та мрії повернутися назад», – розповідають у благодійному фонді.
У посібнику ви прочитаєте і коментарі від психологині, травмотерапевтки, тренерки груп підтримки Тетяни Ціленко, вона висвітлює психологічні аспекти та надає поради як впоратися з тим чи іншим станом.

Довідково
Леся “Дарка” Олефіренко свідомо пішла в армію, вивчилась на офіцера. До повномасштабного вторгнення воювала на фронті як командирка взводу гірсько-штурмової бригади. У лютому 2022 року давала відсіч окупантам в херсонсько-запорізьких степах.
Ось декілька цитат з її розповіді:
«До останньої хвилини я не знала, чи дадуть мені опорний пункт, чи довірять мені частину фронту та людей. Це було найбільшим для мене викликом, бо я вигризала собі це місце. Це ніби програти через те, що в тебе клітор, але і на курок не пенісом натискають. В останній день перед заходом на позиції ротний взяв мене з собою на рекогностування та навіть тоді сказав, що все ще під питанням, а, коли я прийшла приймати взводний опорний пункт, попередній командир взводу двічі перепитав, хто прийматиме його — я чи мій сержант.»
«Місто в Запорізькій області, про яке я ніколи не чула, але о 5:25 ранку доповіла, що зайняла позицію на його околиці. Я і моїх 10 людей на «Уралі» з двома РПГ, ще не знаючи, що місто було окуповане ще напередодні вчора. Твій мозок в постійній роботі: аналіз планування і часта зміна ситуації, в якій потрібна миттєва реакція і прийняття рішення, від якого залежить не одне життя. За 5 годин ми отримали команду терміново покинути населений пункт, але це вже було не так легко, як заїхати туди. Ми отримали команду виходити з міста, але не тією дорогою, що заходили, а через центр. Звʼязку не було зовсім, ні рації, ні телефон не тягнув, а карта, яку нам видали — 1947 року.»
Отримати посібник можна безкоштовно в книгарні «Сенс» на Хрещатику, або ж завантажити в електронному вигляді.
Читайте також:
Останні записи
Обговорення ветеранської політики в Харкові
23 грудня представники ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України», разом з іншими членами ветеранської спільноти міста Харкова, взяли участь в…
Комітет ВР почав працювати над новим ветеранським законом
Робоча група Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розпочала підготовку до розгляду законопроєкту №13704-д, який…
ГО, що підтримують ветеранів, отримають по пів мільйона доларів на свої проєкти
Програма реінтеграції ветеранів IREX оголосила конкурс для громадських організацій, які готові працювати над посиленням спроможності громад і покращенням якості послуг…
Зараз читають:
ГО, що підтримують ветеранів, отримають по пів мільйона доларів на свої проєкти
Програма реінтеграції ветеранів IREX оголосила конкурс для громадських організацій, які…
Комітет ВР почав працювати над новим ветеранським законом
Робоча група Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та…
Обговорення ветеранської політики в Харкові
23 грудня представники ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України», разом…