Окупація Росією Криму в березні 2014 року і російська агресія на Донбасі змусили Україну кардинально переглянути не тільки свої зовнішньополітичні орієнтири, а й ставлення до власної армії. Відтоді щороку оборонні витрати України ростуть. Особлива увага приділяється переозброєнню армії і оснащенню військових сучасною технікою. В цих усовах підприємства вітчизняного оборонно-промислового комплексу отримали чудову нагоду розширити виробництво і поліпшити своє фінансове становище.
Потреба вавтомобільній техніці різко зросла з початком бойових дій на сході України. Ситуація тоді була вкрай складною: війська пересувалися на майже антикварних вантажівках радянського зразку, які постійно ламалися і не відповідали сучасним вимогам. Нацгвардія ще в 2014-му змушена була прийняти рішення закуповувати не тільки білоруські МАЗи, а й російські КАМАЗи, на додаток до КрАЗів з тієї причини, що автівок просто не вистачало.
Та не склалося і з закупівлею кразівських вантажівок, які традиційно складали основу модельного ряду КрАЗу. Перші конфлікти Міноборони з КрАЗ трапилися в 2015-му – військова прокуратура тоді подала на КрАЗ в суд за зрив поставок.
Але КрАЗи продовжували активно закуповувати. Крім військових, їх закуповували і державні підприємства. Керівник КрАЗу Роман Черняк в одному з інтерв’ю навів статистику виробництва “АвтоКрАЗ”: в 2014 році завод випустив 1388 вантажівок, з яких 600 одиниць було для потреб силових структур, в 2016 році обсяг виробництва скоротився до 800 штук, а в 2017 році виготовили вже 629 КрАЗів. Таким чином, випуск вантажних автомобілів на КрАЗі постійно знижувався, хоча саме держава кілька років підтримувала вже проблемний КрАЗ на плаву своїми замовленнями.
Втім, втрата держзамовлень далеко не єдина проблема, через яку КрАЗ опинився на межі банкрутства. Фінансові махінації власника підприємства – українсько-російського олігарха Костянтина Жеваго (екс-бютівця та екс-регіонала) привели до того, що вже дуже скоро майно заводу може бути продано з молотка.
В 2015 році банк “Фінанси і кредит”, який належав Жеваго, був визнаний банкрутом, після цього почалося розслідування діяльності банку і його керівництва.
У результаті восени 2019 року Державне бюро розслідувань оголосило Костянтина Жеваго в розшук. Йому закидають причетність до розтрати 2,5 мільярда гривень банку. Крім того, сьогодні багато підприємств Жеваго або вже оголошені банкрутами або ж перебувають на шляху до банкрутства – останні роки олігарх практично перестав платити за своїми борговими зобов’язаннями. В результаті банки почали звертатися в суди.
Саме через борги і судові процеси, які почалися в 2016 році, КрАЗ втратив частину держзамовлень. Тоді в судах розглядалися дві справи про банкрутство і ще кілька справ про стягнення боргів з кременчуцького підприємства “АвтоКрАЗ”. Загальні претензії кредиторів досягли астрономічної суми: близько мільярда гривень. Серед них був і державний “Ощадбанк”, який тоді намагався визнати “АвтоКрАЗ” банкрутом і стягнути з нього 814 мільйонів 747 тисяч гривень, забезпечені заставою боржника, а також 56 мільйонів 883 тисячі гривень пені.
В іншій справі кредитор “Аконіт-ДС” також вимагав визнати банкрутом “АвтоКрАЗ” та стягнути 2 мільйона 287 тисяч гривень – відповідач повністю визнав вимоги позивача, тобто фактично тоді КрАЗ добровільно погодився визнати себе банкрутом.
Ще один судовий позов подав Фонд гарантування вкладів, який займався боргами Банку “Фінанси та Кредит”. Він просить стягнути з ПАТ “АвтоКрАЗ” 2,5 мільйона гривень в якості поручителя за кредит Херсонському заводу карданних валів. Зауважимо, що обидва підприємства належать Жеваго, як належав йому і банк. В цілому схеми з взаємного кредитування власних підприємств через власний банк з використанням державних коштів застосовувалися в бізнесі Жеваго дуже широко – генпрокуратура звинувачувала його в розтраті 5 мільярдів за такими схемами.
У вересні 2018 року за позовом Ощадбанку госпсуд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство АТ “АвтоКрАЗ”, визнавши грошові вимоги Ощадбанку в розмірі 555,688 мільйона гривень, і ввів процедуру розпорядження майном боржника. У серпні 2019 року “Ощадбанк” в суді домігся можливості реалізувати контрольний пакет акцій “АвтоКрАЗу” – мова йде про 56% акцій підприємства.
Все виглядає досить парадоксально: в 2014-2017 роках КрАЗ поставляв для армії сотні автомобілів, та це аж ніяк не поліпшило фінансовий стан підприємства. Більш того, з кожним роком збитки і борги заводу, в тому числі заборгованість перед Пенсійним фондом, тільки зростали.
Якщо проаналізувати весь бізнес Жеваго в Україні, стає очевидним, що вже в 2014-2015 роках олігарх прийняв рішення вивести всі ліквідні активи і залишити на розтерзання кредиторам підприємстваі трудові колективи, які залишилися без грошей.
За великим рахунком, завод від повної ліквідації може сьогодні врятувати тільки прихід нового власника і модернізація виробництва під реальні потреби української армії.
В іншому випадку, Кременчуцький автомобільний завод чекає вкрай неприємна перспектива.
Соня Волошин, https://economy.24tv.ua/
Нагадуємо: