У Тернополі також ігнорують і не поважають ветеранів

У попередніх статтях на «Новинах ветеранів» неодноразово підіймалася проблема ігнорування представників ветеранської спільноти з боку керівництва військової адміністрації. Ситуація стосувалася Харківщини й досі вважалося, що це суто регіональна проблема. Однак виявилося, що ні! Тернопільщина повідомляє, що Харків – не єдиний обласний центр, де відверто не поважають ветеранів…

Про це ми дізналися під час зустрічі та спілкування із головою Ради ветеранів Тернопільської області Олегом Любінським і його заступником Сергієм Гусаком. Сергій, який є також представником Тернопільської області в Раді при Міністерстві у справах ветеранів, говорить:

– Рада ветеранів була створена для того, щоб допомагати обласній владі працювати з ветеранським середовищем. Але така інституція для чиновників є нелегітимною. Її існування просто не визнається. В адміністрації переконані, що з нами не слід контактувати, коли призначають заступників керівника, які відповідають за роботу з ветеранами. Що вони мають без нашої участі затверджувати начальника Управління у справах ветеранів, працівників цього управління. І на цих посадах опиняються люди, які не мають ніякого авторитету у ветеранському середовищі. Також ніхто з чиновників не хоче, щоб ветерани потрапляли до органів влади. На теперішній час в адміністрації працюють чотири учасники бойових дій, двоє з них – в Управлінні у справах ветеранів.

– Справа в тому, – пояснює Олег Любінський, – що попередній склад Ради ветеранів був абсолютно пасивний і бездіяльний. І тоді наша спільнота сформувала нову раду з інших людей, переважна більшість яких тільки повернулася з війни. Здавалося б, що адміністрація має бути зацікавлена в такому дорадчому органі. Але ні! До теперішнього часу новий склад не затверджений. Голова адміністрації В’ячеслав Негода зміг відвідати лише четверті збори Ради ветеранів. Прийшов, говорив правильні речі, сказав, щоб подавали документи, а він їх підпише. Усі документи ми підготували, вже місяць вони лежать у нього, але досі так і не підписані…

А далі активісти з ветеранського середовища почали звертати увагу на нецільові витрати коштів із обласного бюджету. Перераховуються мільйони на якісь незрозумілі служби й організації. Приміром, 8 мільйонів було надано Управлінню стратегічних розслідувань, 4 – Обласному управлінню СБУ . Але ж ці служби повністю фінансуються державою, тому для чого надавати їм кошти ще й із обласного бюджету – абсолютно незрозуміло!

Потім почали відбуватися якісь дивні зустрічі із представниками начебто ветеранських організацій, про які взагалі ніхто нічого не знає. Висвітлюється діяльність адміністрації на її інформаційних ресурсах, яка не має ніякого практичного значення. Приміром: ми займаємо восьме місце в Україні із підготовки помічників ветеранів!..

– В області існувала дуже корисна програма «Турбота», – продовжує голова Ради ветеранів, – де кожен депутат мав можливість надавати фінансову допомогу. Завдяки цьому вдавалося вирішувати питання з лікуванням ветеранів. Але голова адміністрації з нового року ліквідовує цю програму й залишається єдиним розпорядником коштів усього обласного бюджету. Придумує якісь талони для ветеранів, видачу продуктів харчування за цими талонами. А найгірше, що він абсолютно ні з ким не радиться й вирішує все самостійно.

А в результаті виходить, що затвердження Ради ветеранів – проблема, створення ветеранського простору – знову проблема, заснування Фонду для підтримки ветеранського бізнесу в області – також проблема. Активісти намагалися домовитися таким чином: ми знаємо, що треба робити й як робити, просто не заважайте нам у цьому. Але, на жаль, такий підхід не влаштовує голову адміністрації.

Ветеранський простір, як розповіли Олег і Сергій, було створено ще в 2018 році стараннями хлопців із «Правого сектору». Лунали обіцянки надати для нього гарну будівлю над озером. Але вони й досі лишаються обіцянками. А найголовніше, що майже три роки розпорядником коштів на простір є обласна адміністрація. У кращому випадку виділяються мізерні суми, у гіршому – взагалі нічого! У результаті коштів на ветеранську діяльність немає. А без коштів немає й діяльності!

– Проводиться ветеранський форум у Тернополі, – розказує Сергій Гусак, – про який ми дізнаємося не від обласної влади чи управління у справах ветеранів, а від третіх осіб. Коли ми все ж з’являємося на цьому заході, виявляємо, що зал заповнений людьми з області, які в більшості не є ветеранами.

– Складається таке враження, – підсумовує розповідь Олег Любінський, – що середня ланка, я маю на увазі обласну адміністрацію, робить усе, щоб дискредитувати владу в державі. Ми бачимо щире бажання Президента, Верховної Ради та міністерств щодо запровадження належної ветеранської політики. До цього також прагнуть громадські організації, ветеранська спільнота. Але середня ланка знищує будь-яку ініціативу, яка з’являється зверху чи знизу.

Ветерани твердо переконані, що без співпраці влади і громадськості не може бути ефективною жодна діяльність. Шкода, що адміністрація цього не розуміє…

Слухав я розповідь побратимів із Тернопільщини й невільно накладав їхні проблеми на власні – харківські. Таке враження, що перших осіб у керівництві обох адміністрацій готували разом. Зібрали десь у трускавецькому будинку відпочинку й проводили навчання, як обмежити діяльність ветеранів і робити вигляд, що все робиться саме для них.

Але тернополянам, на відміну від ветеранів Харківщини, пощастило більше. Зараз їхній побратим Богдан Бутковський став головою Обласної ради. Інший побратим Тарас Пастух – заступником керівника обласної військової адміністрації. Ще один ветеран Віктор Байдачний призначений на високу посаду заступника Міністра у справах ветеранів. І представники громадських організацій вже домовилися зустрітися на найвищому рівні, обговорити проблеми й намітити шляхи їхнього вирішення. Якщо неможливо домовитися з керівництвом адміністрації під час особистого спілкування в Тернополі, ветерани сподіваються, що через секретаріат міністерства зробити це буде значно простіше й ефективніше…

Олександр ОЛЕКСІЄНКО

Читайте також:

Останні записи

Зараз читають: