Сьогодення диктує нові умови й ми вирішили дещо змінити формат рубрики «Позиція». Тепер тут будуть з’являтися матеріали, що висвітлюють не лише позицію редактора й редакції, а й позицію героїв публікацій. У тому числі в такому жанрі як інтерв’ю. Із головою Харківської обласної ради, головою Української асоціації районних та обласних рад Тетяною Єгоровою-Луценко нашому журналісту вдалося поговорити про становлення ветеранської політики, яка здійснюється на Харківщині.
– Пані Тетяно, скажу чесно, мені незрозуміло, за якими принципами відбувається співпраця між Обласною радою та адміністрацією, де закінчуються функції одних і починаються повноваження інших?
– Військова адміністрація – це виконавча гілка влади на рівні області. Фактично Обласна рада делегувала їй повноваження в усіх напрямках, у тому числі й питаннях ветеранської політики. Враховуючи те, що в адміністрації створені всі відповідні департаменти, саме вона є виконавцем делегованих повноважень – здійснювати політику у сфері освіти, культури, охорони здоров’я й таке інше. Керівництво адміністрації звітує про хід виконання всіх прийнятих програм перед Обласною радою. Враховуючи воєнний стан, згідно з постановою Кабінету міністрів, адміністрація має право, в разі необхідності, приймати рішення самостійно, тобто за розпорядженням голови. Але в підсумку керівництво адміністрації все одно має відзвітувати перед радою про всі прийняті рішення та витрачені кошти на ту чи іншу програму. Усі програми, що діють в області, приймаються виключно депутатами ради, які контролюють використання обласного бюджету. Якщо вбачаються перевищення повноважень, нецільові витрати коштів, тоді настають функції аудиту та втручання правоохоронних органів.
– Чому Харківщина достатньо пізно почала опікуватися ветеранським питанням? Лише в кінці минулого року була прийнята програма підтримки захисників і захисниць, у цьому році почав створюватися ветеранський простір. В інших регіонах така діяльність запроваджена значно раніше й, здається, проводиться ефективніше.
– Насправді цим питанням обласна влада займалася ще до 2022 року. Тоді було запроваджене відшкодування коштів на житло для учасників АТО, вирішувалося доволі складне питання отримання земельних ділянок. А через півроку після повномасштабного вторгнення я особисто запропонувала Міністерству у справах ветеранів спільно розробити проєкт програми, яка б могла діяти на рівні обласних рад в усій Україні. Більш того, Харківською обласною радою така програма була розроблена. Для її опрацювання на рівні міністерства, а міністром тоді була Лапутіна, створили робочу групу. А далі, хтось раніше, хтось пізніше, запровадив її в тій чи іншій області. На Харківщині програма була прийнята в минулому році. Зараз можу погодитися з тим, що ветеранським питанням треба приділяти значно більшу увагу, що ми й намагаємося робити. Приміром, я переконую міністерство й Офіс Президента, що в кожній обласній адміністрації має бути заступник голови, який має опікуватися лише ветеранською політикою. Управління у справах ветеранів, де працює п’ять людей, не в змозі успішно виконувати таку важливу роботу та впоратися з таким навантаженням.

– Як ви вважаєте, чи існує якесь непорозуміння навколо створення ветеранського простору? І якщо воно є, то з чим пов’язане?
– Перше, що мене здивувало, це ставлення деяких депутатів до цього питання саме в комісіях. Виникли якісь дивні претензії: а для чого його потрібно створювати, чому ми цього не робили раніше? Кілька разів відкладали, переносили… Потім почалися проблеми з керівником. Була кандидатура, яку, як я зрозуміла, підтримувало управління у справах ветеранів. Ми отримали заяву й винесли кандидатуру на погодження комісії. Я ніколи не наполягала, що це єдино можлива претендентка на цю посаду. Мені невідомо, звідкіля колишня представниця Університету внутрішніх справ довідалася, що в нас є така вакансія. Коли ветеранська спільнота виступила категорично проти, я сказала, нехай напишуть заяви всі ті, хто хоче очолити простір, і будемо вибирати з кількох кандидатів одного. Тоді з’явилася кандидатура Сергія Філіппова, якого підтримала лише одна із двох комісій.
– Філіппову була призначена зустріч у заступниці голови адміністрації й разом із ним прийшли керівники восьми ветеранських організацій, що підтримували його кандидатуру. Розповідають, що тоді ветерани були виставлені з кабінету зі словами: «А для чого ви мені тут потрібні? Я вас сюди не запрошувала? Якщо я й буду з вами спілкуватися, то не тут і не зараз!» Чи відомо вам щось про це?
– Ні, я цього не знала… Я там не була. І з мого боку некоректно це коментувати. Але собі я такого ніколи б не дозволила. У мене завжди відчинені двері, й я намагаюся протягом дня всіх прийняти. Але всі люди різні. У кожного своя правда. Для себе я визначила: якщо працюю з людьми, треба любити людей. І цілком усвідомлюю, якби не наші захисники, орки давно були б у Прикарпатті. Ми всі маємо розуміти, кому слід дякувати, що цього не сталося.
– Позаминулого тижня комісія затвердила Ігоря Шишка тимчасово виконуючим обов’язки керівника ветеранського простору. Але заяву на цю посаду написав представник адміністрації Олександр Заліван. Тому ветерани схильні вважати, що адміністрація не може дозволити, щоб комунальним закладом керував хтось із неконтрольованих нею людей. Що з цього приводу думаєте ви?
– Мені здається, що проблема тут іміджева. Адміністрація та управління у справах ветеранів розуміють, що за діяльність ветеранського простору та його керівника їм треба відповідати й звітувати перед профільним міністерством. А для цього має бути взаєморозуміння і взаємодовіра…
– Як можете прокоментувати скандал навколо витрат адміністрацією суми в 455 тисяч гривень на проведення ветеранського форуму в Харкові?
– Такі заходи потрібні, якщо вони дають необхідні результати. Але зараз обласний бюджет максимально скеровується на ЗСУ. І, на мою думку, треба економити кожну копійку. Тому я обов’язково зверну увагу адміністрації на цей факт…
– А як саме? Які ви маєте повноваження щодо впливу на керівництво адміністрації?
– Ідеться про використання коштів обласного бюджету, до якого ми маємо безпосереднє відношення. Ви не перший, хто ставить мені питання щодо заходів. До цього мене запитували про вшанування волонтерів, на яке також було витрачено 450 тисяч. Тепер я дізнаюся, що був ще й ветеранський форум. Як голова Обласної ради, я хочу взагалі відійти від проведення будь-яких заходів за рахунок обласного бюджету. Тому обов’язково зверну увагу адміністрації на це, поставлю таке питання перед головою ХОВА.
– Як ви ставитеся до такої форми заходів, де надають слово для звітів керівникам управлінь і департаментів і вони довго розповідають про те, що робиться для ветеранів? До заходів, де ветерани є лише сторонніми слухачами й їхні конкретні проблеми мало кому цікаві?
– Ветеранська політика – дуже крихка річ. Люди, які знаходяться у владі, мають або повністю віддавати себе цій діяльності, або добровільно піти із влади. Моя позиція – бути максимально ефективними на своїх посадах… Але ж буває й так, що на нараді присутні сидять, посміхаються й удають із себе задоволених, а після наради починають говорити, що там ніхто нічого не вирішує. Якщо людям це нецікаво, наступного разу вони просто не будуть брати участь у таких заходах…
– Я мав на увазі, що замість форумів і зустрічей в режимі онлайн слід створити умови, за яких кожен конкретний ветеран із кожним конкретним питанням може звернутися до уповноваженої інстанції, де його почують і за можливості вирішать проблему.
– Звичайно, що заходи потрібні, але не лише для інформування, а й для вирішення наболілих питань. Тут я погоджуюся. І вже прийняла рішення хоча б раз на три тижні збирати представників ветеранських організацій, вести відверту розмову й вирішувати всі ті проблеми, які маємо на сьогоднішній день. І почнемо це вже з наступного тижня. Я налаштована приділяти максимальну увагу ветеранській спільноті. І сподіваюся на зворотну підтримку…

– Пані Тетяно, портал «Новини ветеранів» свого часу ініціював вирішення питання щодо медичних закладів, де порушується законодавство про обслуговування без черги окремих категорій – ветеранів війни, учасників бойових дій, інвалідів і членів родин загиблих. На якому етапі вирішення знаходиться ця проблема?
– Я читала вашу статтю, відреагувала на звернення Спілки ветеранів і на нараді ми винесли це окремим питанням. Запросили керівника департаменту охорони здоров’я. Скорегували листа на військову адміністрацію. Я особисто дала доручення головним лікарям визначити конкретну людину в кожному медичному закладі, яка буде супроводжувати ветерана від лікаря до лікаря й відповідати за те, щоб пільговик ніде не сидів у черзі.
Ще голова Обласної ради поділилася власним нововведенням, яке стосується медичних закладів і не лише ветеранів, а всіх без виключення пацієнтів. Вона створила чат і зобов’язала щодня перед сніданком, обідом і вечерею фотографувати й надсилати фото меню, що надається пацієнтам. Після цього харчування стало набагато якіснішим і смачнішим. Тепер у головних лікарів і завідувачів харчових блоків існує змагання, щоб отримати уподобання за кулінарний хист. Оскільки світлини не здатні передавати смакових якостей продуктів, Тетяна Єгорова-Луценко періодично відвідує медичні заклади й повністю контролює процес харчування пацієнтів…
А ми, як засіб інформації констатуємо, що також налаштовані брати активну участь у формуванні ветеранської політики й зацікавлені в тому, щоб влада нас чула й реагувала. Здається, це й є та сама формула співпраці, про яку говорила голова Обласної ради: приділяти увагу ветеранам і отримувати підтримку від них…
