Рашисти вигадали і запровадили нову тактику ведення бою – сформували малі штурмові групи. Про це інформує американський Інститут вивчення війни. ISW посилається на дані із захопленого українцями російського посібника, в якому міститься детальний опис тактики ведення бою так званим штурмовим загоном. Він має чисельність батальйона, але оптимізований для фронтального наступу на укріпрайони.
У посібнику написано, що штурмовий загін має:
- шість основних бойових танків Т-72,
- 12 БМП,
- певну кількість переносних термобаричних систем залпового вогню,
- протитанкові керовані ракетні комплекси,
- буксирувану артилерю та самохідні міномети.
Такий загін (екс-БТГр) складається з трьох штурмових рот і танкової групи. Кожна штурмова рота має свій командний склад, два штурмових взводи (при цьому, чисельність взводу значно нижча від звичайної), групу БПЛА, групу бойових броньованих машин, взвод вогневої підтримки та взвод артилерійської підтримки, резервне відділення та відділення медичної евакуації.
Кожна рота має на озброєнні 1 танк і 4 бойові машини піхоти БМП/БМД-2 з протитанковими установками, великокаліберними кулеметами та мінометами.
“Основними маневровими елементами формування є штурмові взводи по 12-15 осіб, розбиті на тактичні групи по три особи. Десантно-штурмове відділення проводить штурм менш ніж за хвилину після початку артобстрілу відкритих укріплених позицій, при цьому командир взводу керує мінометним вогнем, а тактичні групи є основними маневровими елементами строю”, – цитує ISW першоджерело.
“У посібнику йдеться про те, що російські війська використовують танки Т-72 для прямої вогневої підтримки з тилу, а не як складові частини загальновійськової групи. Посилення опори на піхоту і переведення танків на вогневу підтримку з тилу вказує на те, що російське військове керівництво надає перевагу захисту основних бойових танків, а не захисту піхоти, що відображає нещодавні повідомлення про значні втрати техніки, які російські бронетехнічні підрозділи зазнали в перший рік війни”, – цитує ISW посібник.
Припускається, що тактика штурмового загону також свідчить про те, що російські військові можуть намагатися інституціоналізувати практику, яка використовується ПВК “вагнер” в Бахмуті, коли фронтові атаки здійснювались малими групами, що зменшило залежність їх від масованого вогневого прикриття, бо запаси російської артилерії та техніки значно скоротилися.
Аналітики ISW вважають, що російські війська намагаються адаптувати свої сили до нових умов, створюючи менші та більш спритні і маневрені військові формування, аніж використовувані раніше батальйонні тактичні групи (БТГр).
При цьому відзначається, що зміна тактики нічим суттєво не допоможе, а навіть навпаки – призведе до втрати російської бойової потужності та не зможе ефективно протистояти звичайним українським батальйонам і бригадам.
“Штурмові загони можуть отримати тактичні переваги за рахунок своєї спрощеності, але, ймовірно, швидко досягнуть кульмінації через свій невеликий розмір і тактику виснаження. Російські війська навряд чи зможуть швидко здійснити значні прориви в оперативному плані з цими формуваннями”, – робить висновок американський Інститут вивчення війни.
Але, як показав перебіг бойових дій осені-зими 22-23-го років, такі групи дозволяють потроху вгризатися в нашу оборону відкушуючи по 300-500 метрів, коли пощастить.
НАГАДУЄМО:
Росія не відмовиться від агресивних намірів, навіть якщо зазнає празки в Україні, – Мартін Герем