Ветерани та ветеранок запрошують опанувати нову професію в ІТ — безкоштовно, без вимог до досвіду та з можливістю навчатися дистанційно. Естонська школа програмування kood спільно з Житомирською політехнікою запускає в Україні річну освітню програму, що допоможе інтегруватися в цивільне життя через сучасну технологічну освіту.

У межах програми kood/Zhytomyr учасники зможуть опанувати сучасні ІТ-напрямки — від основ розробки до генеративного штучного інтелекту.

Ключові напрями навчання:

• програмування мовами Java та JavaScript
• робота з базами даних
• створення вебдодатків і браузерних рішень
• додаткові спеціалізації — тестування ПЗ, APIs, DevOps, генеративний ШІ, Advanced Full-Stack тощо.

Особливістю програми є відкритість до людей без технічної освіти чи досвіду. Взяти участь може будь-хто з України, хто прагне змінити професію. Перш ніж долучитися до основного курсу, кандидати проходитимуть відбір — Selection Sprint. Це інтенсив, що включає два тижні очних занять у Житомирі та тиждень онлайн-тестування. Упродовж цього періоду учасники виконуватимуть практичні завдання, які перевірятимуть здатність до навчання у сфері технологій.

Дати проведення відбору:

• перший етап — 21 липня – 8 серпня
• другий етап — 11 – 29 серпня

Результати оголосять за кілька тижнів після завершення кожного з етапів. Основне навчання стартує 12 вересня 2025 року і відбуватиметься англійською мовою.

Студенти, які хочуть навчатися очно, можуть приїхати до міста і за окрему плату проживати в гуртожитку поруч з університетом.  Крім того, пройти навчальну програму можна в дистанційному форматі.

Прийом заявок триває за посиланням.

Цими вихідними у Полтаві пройшов другий регіональний етап “Ігор ветеранів 2025” — всеукраїнських спортивних змагань. Понад 150 ветеранів, ветеранок і військових після поранень з різних регіонів України виборювали можливість потрапити до фіналу турніру з кросфіту та настільного тенісу. Це були змагання не лише за результат, а й за віру в себе, силу духу та єдність, передає Мінветеранів.

У перший день, 12 липня, понад 100 учасників продемонстрували свою витримку та вміння в турнірі з настільного тенісу – як в особистому, так і в командному заліках. До гри долучилися представники 13 областей: Полтавської, Харківської, Хмельницької, Дніпропетровської, Рівненської, Кіровоградської, Київської, Львівської, Житомирської, Тернопільської, Вінницької, Луганської та Донецької. 

Один з учасників турніру – військовослужбовець Сергій Маник змагався у турнірі з настільного тенісу. За його словами, “Ігри Ветеранів” дозволяють знову відчути дух братерства та підтримки. Нині він працює інструктором з фізичної підготовки й спорту, тож не міг пропустити можливості долучитися до турніру.

У другий день “Ігор Ветеранів” відбулися змагання з кросфіту. Серед учасників – ветерани та ветеранки першого відбіркового туру, які тоді не пройшли до фіналу, але вирішили знову спробувати свої сили. 

Захисників та Захисниць, які продемонстрували найкращі результати, попереду очікує ще більше спортивних подій – невдовзі вони поїдуть на фінал всеукраїнських спортивних змагань.

Читайте також:

У Карпатах відбудуться навчально-тренувальні збори з пара-джиу-джитсу для ветеранів

Федерація професійних спілок України (ФПУ) закликає громадськість та засоби масової інформації звернути увагу на системні порушення законодавства з боку Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), щодо управління майном ФПУ – Будинком професійних спілок України та Міжнародним центром культури і мистецтв профспілок України (МЦКМ, колишній Жовтневий палац).

15 липня о 10:30 у Київському апеляційному суді (вул. Солом’янська, 2А, зала 305) відбудеться відкрите засідання з розгляду апеляції про зняття арешту з цих об’єктів.

Засідання суду відкрите для вільних слухачів (за наявності паспорта).

Ключові факти та порушення з боку АРМА:

Кейс №1: МЦКМ (колишній Жовтневий палац), вул. Інститутська, 1, м. Київ

• 30 серпня 2022 року Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова наклав арешт на Будинок профспілок та МЦКМ.
• 14 жовтня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалив рішення передати арештоване майно ФПУ в управління АРМА.
• 15 травня 2025 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалив рішення про скасування арешту з МЦКМ. Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню. Рішення було оприлюднено 29 травня 2025 року.
• Всупереч Закону України «Про АРМА» та власним «Методичним рекомендаціям» (Наказ АРМА №54 від 14.02.2025), АРМА не скасувала оголошений 15 травня 2025 року аукціон про закупівлю послуг з управління Жовтневим палацом. Згідно з п. 1) ч. 1 розділу VI Наказу №54, замовник відміняє відкриті торги у разі “відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт та послуг (зокрема, скасування арешту та/або передачу в управління АРМА арештованих активів на підставі отриманого судового рішення)”.
• 9 липня 2025 року АРМА підписала договір на управління МЦКМ до 31 травня 2030 року з ТОВ «Комбінат плюс», яке, як і попередній учасник, запропонувало аномально низьку ціну – 0,01 грн.
• 3 червня 2025 року Печерський районний суд повторно наклав арешт на Будинок профспілок та МЦКМ. Однак, повторне накладення арешту не відміняє вимогу законодавства про скасування конкурсу, який мав бути припинений після першого скасування арешту. Жодних положень про безперервність процесу конкурсу при повторному арешті законодавством не передбачено.

Факти щодо ефективної діяльності МЦКМ, які спростовують звинувачення АРМА:

• 8 млн 194 тис грн – витрачено МЦКМ на утримання будівлі у 2024 році.
• 1 млн 335 тис грн – сплачено податку за земельну ділянку та нерухомість у 2024 році.
• 28 млн 540 тис грн – отримано доходу у 2024 році.
• 535 тис грн – сплачено ПДВ у 2024 році.
• 2 млн 611 тис грн – сплачено ЄСВ у 2024 році
• 302 тис грн – сплачено податок на прибуток у 2024 році
• 218 культурно-мистецьких заходів проведено протягом 2024 року.

Десятки років приміщення МЦКМ безоплатно надаються для занять та репетицій відомим творчим колективам, таким як Народний оркестр народних інструментів, Джазовий оркестр «Музична лабораторія», Народний ансамбль народного танцю «Горлиця», Народний ансамбль класичного балету «Просвіт», Дитячий ансамбль класичного балету «Етюд», Дитячий зразковий ансамбль дитячої пісні «Співаночка».

• Детальніше про ситуацію з МЦКМ: Музика під арештом

Кейс №2: Будинок профспілок України (Майдан Незалежності, 2, м. Київ)

• Після передачі Будинку профспілок в управління АРМА, конкурс виграла компанія, створена менш ніж за рік до цього, з сумнівною репутацією та від’ємним результатом господарської діяльності.
• 21 квітня 2025 року АРМА уклала з управителем Договір, попри те, що Будинок профспілок не відповідає критерію Агентства про відсутність режиму права повного господарського відання, оперативного управління майном або іншого речового права, крім права власності. Право господарського відання встановлено за Підприємством «Господарське управління Федерації профспілок України», що підтверджено Реєстром речових прав.
• Управитель зміг забезпечити лише силову зміну охорони та обмеження доступу до приміщень орендарів, які мають чинні договори з Підприємством «Господарське управління ФПУ».
• Управитель не надав роз’яснень орендарям щодо умов надання комунальних послуг, компенсації їх вартості та забезпечення пожежної безпеки, тоді як договори на комунальні послуги з Підприємством «Господарське управління ФПУ» є діючими.
• Управитель без правових підстав заволодів неарештованим майном балансоутримувача, необхідним для життєдіяльності будівлі.
• Будинок профспілок, збудований у 1980 році за кошти членів профспілок, є їхньою колективною власністю (право оформлено у 1998 році). Реконструкція будівлі після пожежі 2014 року здійснювалася ФПУ за кошти інвесторів без державної підтримки.

Позиція Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ):

ЄСПЛ неодноразово підтверджував незаконність втручання держави у право власності профспілок. У рішенні від 09.01.2025 року у справі «Федерація професійних спілок Чернігівської області проти України» ЄСПЛ прямо встановив порушення права мирного володіння майном профспілками, визнавши ФПУ добросовісним власником. Суд також наголосив на непослідовності держави, яка спочатку реєструвала право власності за профспілками, а згодом оскаржувала це право.

Такі дії порушують не лише норми міжнародного права, а й статтю 41 Конституції України, яка гарантує захист права приватної власності. Вибіркове застосування закону та дискримінація профспілкових організацій як власників є неприпустимими. ФПУ ще 09.09.2024 року звернулась до ЄСПЛ щодо незаконних арештів майна ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та унітарних підприємств ФПУ, а також їх передачі в АРМА.

Наш сюжет про ситуацію навколо Будинку профспілок:

Інші ЗМІ про це:

• Сюжет ТСН: https://youtu.be/8IandjEVvfU?si=K5lPjcD7qq2UkPiu
• АРМАта по профспілках: як державне агентство стало інструментом рейдерства, корупції й знищення громадянського суспільства: https://argumentua.com/stati/armata-po-profspilkakh
  
• 19 червня – зібрання під Будинком профспілок: https://t.me/truexanewsua/115657, https://t.me/times_ukraina/51459, https://t.me/batalionmonako/42202

ФПУ впевнена, що дії АРМА щодо безперервності конкурсу після скасування арешту є незаконними та спрямовані на передачу майна в управління сумнівним структурам.

Ветерани з важкими захворюваннями можуть отримати паліативну допомогу безоплатно — у межах Програми медичних гарантій. Йдеться як про стаціонарний догляд у лікарнях чи хоспісах, так і про мобільні бригади, які працюють вдома. Послуга охоплює контроль болю, медикаментозне лікування, догляд і підтримку для пацієнтів і родичів.

Паліативна допомога входить до Програми медичних гарантій і надається безоплатно. Вона доступна пацієнтам з такими діагнозами, як онкологічні захворювання, інсульти, деменція, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет, хвороба Альцгеймера, психічні розлади та інші тяжкі стани.

Допомогу можна отримати у двох форматах:

Стаціонарна допомога (в медзакладі)
Паліативну допомогу надають лікарні, хоспіси та профільні відділення, які мають договір із НСЗУ. У межах цієї послуги пацієнти отримують:

• цілодобовий догляд медичного персоналу;
• контроль болю та стану пацієнта;
• лабораторні та інструментальні обстеження (ЕКГ, аналізи тощо);
• забезпечення лікарськими засобами, зокрема наркотичними анальгетиками;
• харчування, засоби пересування на період лікування;
• можливість перебування родичів поруч;
• навчання родичів догляду за пацієнтом.

Мобільна допомога (вдома)
Допомогу надають мультидисциплінарні бригади медиків, які виїжджають до пацієнта. До складу послуги входить:

• виїзд медичної бригади для оцінки стану;
• лікування та контроль хронічного болю, зокрема із застосуванням анальгетиків;
• проведення аналізів і ЕКГ удома;
• підбір засобів для покращення мобільності;
• забезпечення медикаментами, перев’язувальними матеріалами, медичними виробами;
• організація умов для домашнього стаціонару;
• телемедичні консультації;
• навчання родичів догляду за пацієнтом.

Як отримати паліативну допомогу:

1. Звернутися до свого лікаря (сімейного, онколога, терапевта, невролога), який оцінить потребу в паліативній допомозі.
2. Отримати направлення на мобільну або стаціонарну паліативну послугу.
3. Звернутися до медичного закладу, який має договір із НСЗУ на відповідну послугу.

Інформацію про медзаклади, які надають паліативну допомогу, можна отримати:

• за телефоном контакт-центру НСЗУ: 16-77;
• на онлайн-мапі закладів, що працюють за Програмою медичних гарантій: https://cutt.ly/seXFfxcC

Матеріал підготовлено Групою комунікацій Волинського обласного ТЦК та СП.

Із 1 січня 2026 року в Україні запроваджується нова модель працевлаштування людей з інвалідністю. Замість штрафів — стимули для роботодавців, квота 4% у державному та приватному секторах, скасування застарілих заборон і соціальний супровід. У Мінсоцполітики зазначають: мета змін — не формальне дотримання вимог, а реальна інтеграція людей з інвалідністю у ринок праці.

Про це інформує Міністерство соціальної політики.

Що зміниться для людей з інвалідністю та роботодавців

• запроваджується квота 4% на працевлаштування людей з інвалідністю – як для приватного, так і для державного сектору;
• новий підхід до виконання квоти: стимулювання замість штрафів, можливість компенсувати часткову зайнятість або створити доступне робоче місце;
• скасовуються застарілі заборони на види робіт – дозволено працевлаштування на ту діяльність, яка не шкодить здоров’ю або безпеці людини з інвалідністю та оточуючим;
• запроваджується соціальний супровід при працевлаштуванні – як для самої людини з інвалідністю, так і для роботодавця.

«В Україні лише 16% людей з інвалідністю працевлаштовано, у країнах ЄС цей показник набагато вищий – від 50 до 70%. Ми змінюємо цей підхід. Водночас нашою метою є не формальне виконання квот, а реальна якісна зайнятість. Люди з інвалідністю мають жити гідно, з можливістю працювати та бути частиною економіки країни», – прокоментував заступник міністра соціальної політики України Володимир Василенко.

Учасники бойових дій мають законне право безоплатно отримати земельну ділянку з державної або комунальної власності — під особисті потреби, житлове чи дачне будівництво або ведення господарства. Водночас через воєнний стан реалізація цього права може бути частково ускладнена. Проте механізм отримання землі для ветеранів залишається чинним.

Про це розповіла юристка Лариси Величко для 24 каналу.

Які ділянки можуть отримати ветерани

Закон визначає граничні площі земельних ділянок, які можуть передаватися у власність:

• під садівництво — до 0,12 га
• для будівництва житла:
  • до 0,25 га в селі
  • до 0,15 га в селищі
  • до 0,10 га в місті
• для дачного будівництва — до 0,10 га
• для особистого селянського господарства — до 2 га

Як подати клопотання на землю

Щоб скористатися правом, треба звернутися з письмовим клопотанням до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. У зверненні зазначають:

• цільове призначення ділянки
• орієнтовну площу
• бажане місце розташування

До заяви додають:

• копії документів, що посвідчують особу
• підтвердження статусу УБД
• графічні матеріали з орієнтовним розташуванням ділянки
• згоду землекористувача (якщо земля вже в користуванні)
• документи про профільну аграрну освіту або досвід (якщо йдеться про фермерське господарство)

Що далі: проєкт землеустрою

У разі позитивної відповіді наступним кроком є замовлення проєкту землеустрою. Його виконує сертифікований інженер-землевпорядник. Строк розроблення — до 6 місяців.

«Інженер-землевпорядник фіксує межі ділянки, складає кадастровий план і готує технічну документацію для внесення даних до кадастру», — пояснює Лариса Величко.

Попри складнощі, пов’язані з війною, право ветеранів на землю залишається чинним. Важливо діяти за процедурою, зібравши необхідні документи, й не зволікати з поданням клопотання. У разі потреби — звертатися за підтримкою до місцевих центрів безоплатної правової допомоги або ветеранських рад.

Міністерство внутрішніх справ України продовжує реалізовувати комплексну підтримку військовослужбовців, які завершили службу за станом здоров’я. Один із важливих напрямів такої підтримки — це забезпечення гідних умов для професійної реалізації ветеранів у структурі державного сервісу.

У системі МВС створено сприятливе середовище для переходу з військової служби до цивільної професії. Зокрема, ветеранам надається можливість пройти професійне навчання, ознайомитися з особливостями нової роботи та отримати необхідну підтримку для успішної адаптації. Це дозволяє колишнім військовослужбовцям не лише повернутися до мирного життя, а й реалізувати свій потенціал у новому фаховому напрямі.

У Харківській, Полтавській та Сумській областях Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС провів серію зустрічей із ветеранськими організаціями. Під час цих зустрічей було презентовано діяльність сервісних центрів МВС, обговорено актуальні вакансії, умови працевлаштування та перспективи подальшої взаємодії. Особливу увагу було приділено визначенню напрямів співпраці, які сприятимуть інформуванню ветеранів про існуючі можливості та забезпеченню їхньої професійної інтеграції.

Основна мета ініціативи — створення чіткого та ефективного механізму переходу від військової служби до цивільного життя з гідними умовами праці, стабільністю та перспективою розвитку. Йдеться не лише про забезпечення робочих місць, а й про всебічну підтримку ветеранів на кожному етапі їхнього повернення до мирного життя.

На сьогодні у сервісних центрах МВС Полтавської області відкрито вакансії адміністратора сервісного центру МВС у населених пунктах Розсошенці, Кременчук, Лубни, Миргород та Горішні Плавні. Також триває набір на посади адміністратора з прийняття практичних іспитів (екзаменатора) у Розсошенцях, Кременчуці та Лубнах, а також на посаду головного спеціаліста відділу логістики у Розсошенцях.

Консультацію щодо діяльності сервісних центрів МВС та умов працевлаштування можна отримати за телефоном: (044) 290-19-88.

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки підтримав законопроєкт, який передбачає обов’язкову військову службу для чоловіків, що претендують на посади в державній службі. У разі ухвалення змін, вимога стосуватиметься і жінок — кандидаток на посади прокурорів. У Нацагентстві з питань держслужби виступили проти новації, попереджаючи про ризики кадрового дефіциту.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на законопроєкт № 13347.

Чинними нормами Закону “Про державну службу” передбачено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для вступу на державну службу вперше для осіб чоловічої статі віком до 60 років.

Виняток зроблений лише для осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Проте, вчора, 8 липня Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт 13347, який передбачає, що для призначення на посади державної служби чоловіки зобов’язані будуть пройти саме військову службу.

Аналогічно мають пройти військову службу усі претенденти для призначення на посади прокурора, у їх випадку йдеться і про жінок.

Нині передбачено, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки.

Однак законопроєкт 13347 пропонує взагалі скасувати базову загальновійськову підготовку шляхом виключення статей 9, 10-1 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Натомість на заміну цих інститутів запроваджується підготовка до нацспротиву.

Як зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту, оскільки наразі вимогою до посади держслужбовця є наявність вищої освіти, а прокурора — вищої юридичної освіти, то очевидно, що при чинному регулюванні усі особи чоловічої статі, які б претендували на ці посади, пройшли б базову загальновійськову підготовку у вищому закладі освіти, внаслідок чого вони мали б отримати військову-облікову спеціальність та можливість надалі призначатись на вказані посади.

Що зміниться

Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який передбачає, що чоловіки зможуть працювати на державній службі лише за умови проходження повноцінної військової служби. Водночас не зазначено, що буде зарахована до прикладу підготовка до національного спротиву, яку матимуть пройти всі перед вступом до університету.

Тобто, якщо ці зміни ухвалять, влаштуватися на держслужбу не зможуть ті, хто не служив у війську – навіть якщо вони мають відповідну освіту та досвід. Через це велика кількість потенційних кандидатів просто втратить таку можливість.

У Нацагентстві з питань держслужби цю ідею не підтримали. Там наголошують, що нові правила лише ускладнять пошук професійних і вмотивованих працівників, і можуть призвести до ще більшого дефіциту кадрів у держорганах.