На Київщині в серпні та вересні відбудуться два заїзди програми емоційного відновлення та психосоціальної підтримки ветеранів DoLadu Camp. Заходи триватимуть по чотири дні та реалізуються за принципом «рівний – рівному».

Про це повідомляє громадська організація «ДОЛАДУ».

DoLadu Camp створений для учасників бойових дій, які вже звільнені зі служби. Програма покликана допомогти ветеранам відчути безпечне середовище серед побратимів, знизити рівень стресу, відновити внутрішні ресурси й набути нових життєвих орієнтирів. Її розроблено спільно з Ізраїльською коаліцією травми.

Програма включає психологічну діагностику та протоколи самодопомоги, медичне обстеження, професійну орієнтацію та консультації з працевлаштування, адаптивний спорт і фізичні активності. Учасники також виконуватимуть спільні дії, зокрема приготування їжі, що, за словами організаторів, має терапевтичний ефект.

«Дуже важливо, щоб вони готували самі, тому що це елемент роботи одне з одним. А також це можливість повернути собі відчуття контролю, хоча б над такими маленькими моментами. Це допомагає мозку знизити рівень тривоги, бо ось є щось, що я можу контролювати», – зазначає голова правління ГО «ДОЛАДУ» Христина Курганська.

Найближчі кемпи відбудуться 25–28 серпня та 8–11 вересня у заміському комплексі на Київщині. Участь для ветеранів безкоштовна, витрати на проживання, харчування та трансфер покривають організатори.
Подати заявку можна онлайн, кількість місць обмежена.

Учасники проєкту «МВС Незламні» провели понад 850 тренувань із плавання. Протягом дев’яти місяців роботи програми «МВС Незламні» для ветеранів та поранених співробітників МВС організували 855 занять у басейнах. До проєкту долучилися майже 700 учасників у різних регіонах країни.

Про це повідомляє МВС України.

Реабілітаційна програма діє у 14 містах, серед яких Київ, Львів, Одеса, Харків, Миколаїв, Рівне, Житомир, Івано-Франківськ, Хмельницький, Кривий Ріг, Славутич, Полтава, Луцьк та Мукачево. Тренування доступні без попередньої підготовки, а ветеранів супроводжують професійні наставники.

До занять долучився й боєць батальйону поліції особливого призначення КОРД Богдан Полець. Він отримав тяжке поранення руки, яку вдалося зберегти, однак вона залишилася малорухомою.

«Плавання – це абсолютно нова сторінка мого життя. Мені дуже сподобалось. Я вчився плавати здебільшого лівою рукою, але до кінця тренування помітив, що і права рука також починає «вмикатися». Тепер із нетерпінням чекаю наступного заняття», – розповів Богдан Полець.

Він закликав інших ветеранів активно приєднуватися до проєкту. За словами учасників, заняття у воді допомагають відновити координацію, зміцнити м’язи, знизити тривожність і поступово повернути контроль над власним тілом.

В Україні продовжує діяти державна програма безкоштовного протезування для військових захисників і захисниць.

Як повідомляють у Ветеранському просторі м. Черкаси, подати заяву на отримання протезів, крісел колісних чи інших засобів реабілітації ветерани можуть у департаменті соціальної політики за адресою: бульвар Шевченка, 307.

Звертатися потрібно до кабінету №104 (перший поверх, навпроти ліфта). Контактний телефон: 31-99-27. Прийом здійснюється лише за попереднім записом. Під час запису можна уточнити перелік необхідних документів.

У цьому ж кабінеті ветерани мають можливість:

— подати заяву на забезпечення засобами реабілітації або компенсацію за їхнє самостійне придбання;
— ознайомитися з каталогами продукції та переліком виробників;
— отримати консультації й рекомендації;
— оформити передачу заяви до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, де готують направлення;
— самостійно обрати підприємство для виготовлення протезу чи іншого ЗР.

Додаткову інформацію щодо процедури, ремонту, заміни та вибору виробника можна знайти у відкритих джерелах за відповідним посиланням.

У Львові вперше відбувся новий всеукраїнський книжковий фестиваль BestsellerFest 2025. Подія тривала три дні на території !FESTrepublic і перетворила місто Лева на справжню літературну столицю.

Фестиваль зібрав понад 150 учасників та 50 видавництв. У програмі було 70 подій – від презентацій книжкових новинок до концертів просто неба. Загалом фестиваль відвідали близько п’яти тисяч читачів. Черги на автографи розтягувалися на години, а деякі зустрічі з авторами проходили з повними аншлагами.

У центрі програми була «зіркова двадцятка» українських авторів-бестселерів – серед них Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Ірена Карпа, Василь Шкляр, Максим Кідрук та інші. Водночас на фестивалі виступило значно більше письменників, і кожен із них став зіркою для своєї аудиторії.

Автограф-сесії іноді тривали по три години. Рекорд поставили Оксана Забужко та Ілларіон Павлюк. А уривок із нового роману Павлюка «Книга Еміля», який вийде восени, пішов на благодійному аукціоні за 106 тисяч гривень. Три книги Забужко з автографами придбали за 100 тисяч.

Завдяки аукціонам та донатам вдалося зібрати близько 700 тисяч гривень для 12-ї бригади спецпризначення «Азов» НГУ. Волонтерські торги вів відомий активіст Олександр «Колмен» Сердюк.

«Коли бачиш так багато книжок і читачів в одному місці, починаєш знову вірити, що це потрібно людям. Українська література й мова – наша стратегічна цінність», – поділився враженнями Юрій Андрухович.

Засновниця фестивалю Мар’яна Савка наголосила, що мета заходу – формування спільноти довкола літератури. «Ми зібрали найкращих українських авторів, видавців і читачів. За три дні відбулося понад 70 подій, і майже всюди були аншлаги. Для мене важливо, щоб наші письменники відчували себе зірками у своїй країні».

Музична частина фестивалю теж була насиченою: виступали Ірена Карпа з гуртом «Фактично Самі», Сергій Мартинюк із гуртом «Фіолет», Віктор Морозов та інші відомі музиканти.

BestsellerFest 2025 став подією, що об’єднала літературу, музику й спільноту читачів, перетворивши Львів на місце зустрічі історій, сенсів і нових ідей.

Проєкт “Назустріч” у Work.ua (керівниця проєкту Анастасія Розлуцька a.rozlutska@work.ua) запрошує на вебінар «Кар’єра після служби: робота для ветеранів у регіонах», який відбудеться 20 серпня о 16:00 в онлайн-форматі.

Експерти з Астарта, МХП, Інтерпайп і ДТЕК допоможуть змінити професійний шлях, розповівши про працевлаштування ветеранів у своїх компаніях. Ви зможете дізнатися, як знайти роботу там, де на вас справді чекають.

Великі компанії знають ціну військового досвіду і шукають фахівців по всій Україні — у містах, містечках і навіть селах. На зустрічі роботодавці представлять вакансії у різних регіонах та розкажуть про програми для ветеранів.

На вебінарі ви дізнаєтесь зокрема про:

• як знайти й податися на вакансії компанії;
• які можливості є для ветеранів без досвіду, з інвалідністю;
• які вакансії доступні у вашому населеному пункті;
• чи діють програми адаптації для ветеранів.

Ви зможете поспілкуватися з представниками від компаній, які розкажуть про найм в їхні компанії:

• Марія Мевша — керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами в МХП;
• Юлія Кишинська — керівник патронатної служби «Інтерпайп»;
• Юлія Ярошенко — керівниця проєкту з реінтеграції ветеранів «Астарта»;
• Вадим Галицький — керівник проєкту «ПроВетеран» ДТЕК.

Зареєструватися на вебінар: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe_GxQC7E0Bz_ymWlIC5WEfrCY1YJLGeRtksYE-RPoF9N_5Pg/viewform

Після реєстрації ви отримаєте лист із посиланням на конференцію у Zoom та нагадування перед подією.

Попередні вебінари можна проглянути тут:

• Державні компанії https://youtu.be/HP6GofudCGs
• Оборонні підприємства https://www.youtube.com/watch?v=wg64_jl-pJ0

Театр Ветеранів – це простір, де війна зустрічається з мистецтвом. Тут на сцену виходять люди, які пройшли крізь бойові дії та особисті втрати. Для них театр стає не просто мистецьким проєктом, а можливістю знову знайти себе, прожити власні історії та повернутися до життя через творчість. Це місце щирості без прикрас, де візуальна мова продовжує драматургію та допомагає говорити про найважливіше.

З 26 по 31 серпня відбудеться другий фестиваль перших п’єс Театру Ветеранів. На сцені прозвучать нові голоси та історії, що створили ветерани після навчально-реабілітаційного курсу з драматургії. Для багатьох із них це буде перший крок у театрі та можливість поділитися власним досвідом у форматі п’єси.

За словами заступника міністра у справах ветеранів Руслана Приходька, станом на липень 2024 року в Україні проживає близько 1,3 мільйона ветеранів. Після завершення війни їхня кількість може зрости до 5–6 мільйонів, що становитиме кожного шостого українця. Це означає, що країні вже зараз потрібно розробляти комплексну політику реабілітації та реінтеграції військових.

Важливою складовою цієї політики є готовність суспільства слухати ветеранів і чути їхні реальні історії. «Якщо ветерани не розкажуть свої історії, це зроблять інші. І це буде не лише неправильно, а й відкине суспільство назад. Власними розповідями вони здатні конкурувати з противником на глобальному ринку наративів», – пояснює співзасновник Театру Ветеранів Максим Курочкін.

Проєкт створили у квітні 2024 року завдяки співпраці «ТРО Медіа» та «Театру Драматургів». Його адресували тим, хто пережив травми, поранення чи втрати. Ініціатори вивчали міжнародний досвід і переконалися, що театр у світі широко використовується як інструмент відновлення та повернення до повноцінного життя.

Особливість українського Театру Ветеранів у тому, що він навчає не лише акторській майстерності, а насамперед драматургії. Завдяки цьому ветерани можуть не просто виступати на сцені, а створювати власні історії й перетворювати їх на театральні вистави.

Головний принцип роботи – правдивість та щирість. Завдання проєкту – дати ветеранам змогу відверто розповісти свою історію й допомогти зробити це в художній формі. При цьому важливо ставитися до ветеранів не як до пацієнтів, а як до людей зі складним життєвим досвідом і вагомими сенсами для суспільства.

У Бородянці Київської області відбувся тренінг для членів ветеранських рад регіону. Його організували, щоб ветерани могли ефективніше взаємодіяти з органами влади. Про це повідомили у Міністерстві у справах ветеранів.

Під час навчання учасники дізналися, як працюють органи місцевого самоврядування та як створювати проєкти для реалізації власних ідей у громадах. Окремо обговорювали шляхи залучення ветеранів і ветеранок із родинами до громадського життя та їхній вплив на публічну політику.

Подібні навчальні заходи проводять не лише на Київщині. Їх ініціюють також активісти й правозахисники, які часто зосереджуються на темах прав людини та громадської активності. Експерти неодноразово наголошували: багатьом українським військовим бракує знань про власні права як під час служби, так і після демобілізації.

Розробку ветеранської політики уряд розпочав ще до повномасштабного вторгнення. Тоді вже чимало військових поверталися з фронту після АТО/ООС. Стратегія, розрахована до 2023 року, передбачала розвиток людського капіталу: суспільство має поважати тих, хто повернувся зі служби, а самі ветерани – впливати на державну політику. Місцева влада при цьому розглядається як перша «точка дотику» з цивільним життям. Проте досі багато громад обмежуються лише виплатами пільг і соціальної допомоги.

Крім того, значна частина послуг для ветеранів дублює одна одну, що призводить до зайвих витрат із державного бюджету. Саме тому уряд спершу планував проаналізувати вже наявні програми підтримки.

Опитування показують, що більшість ветеранів і ветеранок хочуть працювати у сфері держслужби чи місцевого самоврядування. У відомствах для демобілізованих уже відкрили сотні вакансій, зокрема й у сфері боротьби з корупцією. Посадовці наголошують: через підвищене відчуття справедливості ветерани здатні формувати культуру протидії розкраданням та зловживанням.

Водночас залишитися на військовій службі після звільнення планують менш як 10% ветеранів. Більшість стикається з труднощами під час пошуку цивільної роботи. Особливо це відчутно для тих, хто має інвалідність: нестача знань серед роботодавців часто стає причиною недовіри.

Щоб полегшити перехід до мирного життя, уряд цього року почав роботу зі співставлення військових і цивільних кваліфікацій. Це має допомогти ветеранам швидше адаптуватися на нових робочих місцях.

У Запоріжжі відбулися перші обласні змагання з плавання серед ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин. Участь взяли 20 спортсменів і близько десятка вболівальників.

Серед учасників – Владислав, який із початку повномасштабного вторгнення захищав область. Нині він служить інструктором із фізичної підготовки.

«Я займався плаванням ще в юності. Вода дуже заспокоює, дозволяє зосередитися на власних думках. Це справжня ментальна реабілітація. Коли дізнався про змагання – вирішив спробувати. Виборов третє місце, і вважаю це гарним результатом», – розповів ветеран.

До старту долучився й Андрій, який зазвичай практикує бойові мистецтва. Він вийшов на доріжку за підтримки друзів.

«Я думаю, що в цих змаганнях головне не перемога, а участь. Дякуємо організаторам за можливість зібратися, поспілкуватися і відчути щось нове», – зазначив він.

Начальник управління молоді та спорту ОДА Олександр Злобенець підсумував: ветерани зможуть представляти Запорізьку область на всеукраїнських змаганнях. «Головна вимога – бажання. Це шанс показати силу духу нашого краю і набратися досвіду».

У Запорізькій області для ветеранів та їхніх родин відкрито можливість безкоштовно займатися 24 видами спорту. Тренування проходять на 35 спортивних локаціях. Деталі та запис – за телефоном: 097 794 89 87.

Міністерство у справах ветеранів України закликає ветеранів і ветеранок долучитися до опитування, яке допоможе оцінити ефективність пілотного проєкту з надання розширеного пакета первинної медичної допомоги.

У відомстві зазначають, що головна мета опитування — зібрати зворотний зв’язок від самих захисників, аби краще зрозуміти їхні потреби та вдосконалити систему медичної підтримки.

«Це дослідження важливе з кількох причин: ми хочемо з’ясувати, наскільки зручними та доступними є надані медичні послуги; визначити основні труднощі, з якими стикаються ветерани при зверненні по допомогу; а також отримати дані, необхідні для подальшого вдосконалення системи», — наголосили у Міністерстві.

Анкету можна заповнити онлайн за наданим посиланням: Оцінка якості первинної медичної допомоги

Володимир — учасник бойових дій, який отримав інвалідність під час служби. Його дім нині на окупованій території, а сам він мешкає на Тернопільщині та працює фахівцем із супроводу ветеранів. Історія, яка трапилася з ним особисто, є типовою і добре знайома йому з практики.

«Це не поодинокий випадок. Люди роками добиваються того, що їм і так належить. Проблема — системна», — каже ветеран.

У 2023 році, після звільнення зі служби, йому призначили пенсію за інвалідністю. Проте розмір виплат виявився меншим, ніж визначає закон. У довідках, підготовлених Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, було вказано прожитковий мінімум 2018 року, замість актуальних показників. Це призвело до того, що чоловік щомісяця отримував занижену пенсію.

Володимир звертався з вимогою надати правильні документи, але цього не зробили. Коли всі спроби вичерпалися, він подав позов до суду. 27 грудня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд у справі №200/5901/23 визнав бездіяльність посадових осіб протиправною та зобов’язав видати нові довідки. 24 квітня 2024 року Перший апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін. На підставі оновлених документів Пенсійний фонд мав провести перерахунок пенсії з липня 2023 року, але цього не сталося.

Ветеран звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, проте отримав відмову: «Підстав для перерахунку немає». У відповіді фонд послався на постанову Кабінету Міністрів №103, яка ще у 2019 році була визнана протиправною та втратила чинність, а також на те, що рішення суду не містило прямого зобов’язання зробити перерахунок. Це стало причиною нового позову.

1 серпня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив вимоги ветерана частково: зобов’язав Пенсійний фонд провести перерахунок пенсії на підставі грошового атестата та довідки про грошове забезпечення, виданих у березні 2025 року. Рішення набирає чинності після завершення строку подачі апеляції. За словами Володимира, фонд уже готує оскарження.

«Люди змушені роками виборювати не пільги, не преференції, а просто — своє. І навіть коли суд визнає їхню правоту — рішення ігноруються», — наголошує ветеран.

Подібних справ чимало. У Єдиному державному реєстрі судових рішень є десятки прикладів, де суди стають на бік військових, але виплати не відбуваються. У практиці супроводу ветеранів така проблема є масовою.

Схожа ситуація — в Хоростківській громаді. Там 60-річному ветерану Богдану Сімці не зарахували стаж служби за пільговим коефіцієнтом «рік за три». «У мене було 38 років стажу, коли пішов добровольцем на фронт. Але виявилося, що Гусятинський пенсійний фонд не зарахував півтора року служби в АТО. Пенсія — 3700 грн, а мала б бути 6080», — розповідає він.

Він неодноразово звертався до місцевого ПФУ, але там заявили: «Усе вам врахували». Богдан виграв суд, проте фонд подав апеляцію до Львівського окружного адмінсуду. Рішення ще не набрало чинності.

Фахівці наголошують, що випадки різних порушень у нарахуванні пенсій зустрічаються регулярно. «Посадові оклади військових підвищуються, а пенсії залишаються незмінними. Є й судова справа з цього приводу, суди — на боці позивачів, однак їх виконання під питанням», — зазначає Олександр Гасай із Заліщицького госпіталю ветеранів. Він додає, що вражає і різниця у виплатах сім’ям загиблих, поранених чи військових з інвалідністю — до 24 лютого 2022 року і після початку повномасштабного вторгнення.

Юрій Човган, виконувач обов’язків директора комунальної установи «Ветеранський простір» Тернопільщини, підтверджує: до нього регулярно надходять звернення. «Найчастіше йдеться про проблеми з нарахуванням пенсій, лікарняних, одноразових виплат, компенсацій. Ці питання повторюються знову і знову — незалежно від району чи населеного пункту», — підкреслює він.

Керівництво обласного управління Пенсійного фонду також надало коментар. Начальник управління Ігор Москалик пояснив: «Пенсії призначаються в межах закону за пакетами документів, які подають уповноважені органи силових структур. У подальшому пенсії підлягають перерахунку у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанов Кабміну. Перерахунок проводиться централізовано, востаннє його здійснено у 2018 році. Відтоді урядових рішень щодо перерахунків пенсій не приймалося».

Його заступник Володимир Івахов уточнив: «Посадові оклади діючих військовослужбовців залишаються на рівні 2018 року. Змінювався розмір додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премій, що регулюється наказами силових структур, а не постановами Кабміну. Через це ті, хто виходить на пенсію нині, отримують більші виплати, ніж ті, хто звільнився раніше. Пенсіонери, не погоджуючись із такою ситуацією, звертаються до суду».

За його словами, якщо рішення ще не набрало чинності, фонд не може його виконати. «Коли воно вступає в законну силу, ми його безумовно виконуємо. Оскарження рішень у вищих інстанціях є законним правом Пенсійного фонду», — підсумував він.

У фонді додають: кожен випадок розглядають окремо, а у разі проблем керівництво готове сприяти їх вирішенню у рамках чинного законодавства. Наразі низка справ перебуває в апеляційних судах, ще кілька готуються до розгляду.