Міністерство оборони України активно працює над створенням чіткої та ефективної системи психологічної підтримки для військовослужбовців. Це так само важливо, як добре екіпірування чи надійна зброя, зазначили у МОУ.

Про це пише Міністерство оборони на своєму сайті

«Ми хочемо, щоб піклування про наших військових було системним та тривалим. Не тільки тоді, коли вони на передовій, а й коли повертаються додому. Система підтримки здійснюється на п’ятьох рівнях та охоплює всі етапи військової служби — від першого дня до повернення в цивільне життя», — зазначив начальник Управління психологічного забезпечення полковник Олег Мукан.

Система психологічної підтримки та відновлення включає:

• самодопомогу та підтримку «рівний-рівному» — коли побратими допомагають один одному
• допомогу в підрозділі (роті, батальйоні) — офіцерами психологічної підтримки персоналу
• відновлення на рівні бригади або полку (групи контролю бойового стресу та групи психологічного супроводу й відновлення) — в пункті психологічної допомоги
• професійну допомогу в тилу у спеціалізованих закладах
• глибоке психологічне відновлення — у лікувальних установах поза районом бойових дій.

Для того, щоб система працювала повноцінно, Управління психологічного забезпечення Міноборони також підготувало проєкт наказу «Про затвердження Порядку надання психологічної допомоги військовослужбовцям у системі Міністерства оборони України».

Документ стане дорожньою картою для фахівців, які працюють з військовими, та допоможе нашим захисникам швидше повертатися до емоційної рівноваги. Зокрема, реалізація проєкту дозволить психологічним службам у військових частинах набути суб’єктності та повноважень в єдиній багаторівневій системі психологічної підтримки. Це зміцнить їхню спроможність працювати в умовах війни та зменшить навантаження на медичну систему.

Документ також унормовує питання організації психологічної допомоги військовослужбовцям з урахуванням стандартів НАТО та досвіду, який отримали психологічні служби Збройних сил України під час війни.

Проєкт чітко визначає:

• які сили та засоби можуть бути задіяні для надання психологічної допомоги
• алгоритм залучення цивільних психологів
• залучення ресурсу Міністерства у справах ветеранів
• визначення видів психологічної допомоги та її практична реалізація.

«Психологічна підтримка має відбуватися не лише після бойових дій, а й на етапі, коли травма не закріпилася. Тому військові психологи вже сьогодні активно працюють в підрозділах, проводячи превентивну роботу та допомагаючи при перших ознаках у кризових ситуаціях. Це дозволяє зменшити ризик розвитку ПТСР та своєчасно підтримати тих, хто пережив психотравмуючу подію», — додав Олег Мукан.

Міністерство юстиції України спільно з Міністерством оборони та Міністерством у справах ветеранів запустили новий соціальний проєкт «Юстиція військовим», спрямований на підвищення правової обізнаності військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх родин.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.

Мета проєкту — через серію коротких відеороликів надати військовим та їхнім родинам важливу юридичну інформацію й посилити їхню обізнаність у правових питаннях. У межах ініціативи доступні відеоконсультації на найбільш актуальні теми: як правильно оформити рапорт, оскаржити висновок ВЛК, отримати безоплатне протезування чи медичні послуги без черг, скористатися правом на матеріальну допомогу, як діяти у випадку зникнення або полону, а також звернутися по безоплатну правничу допомогу.

Завдяки підтримці АТ «Укрзалізниця», ці відео транслюються на вокзалах та в потягах «Інтерсіті», щоб військові та їхні близькі могли побачити важливу та актуальну інформацію під час подорожей по країні. Усі ролики мають переклад жестовою мовою, аби якомога більше наших Захисників і Захисниць мали змогу отримати необхідну правничу підтримку.

Народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Гурін обурив українців кількома суперечливими заявами. Спершу він запропонував переглянути підхід до соціальної підтримки для ветеранів, а пізніше порівняв свою роботу у Верховній Раді із перебуванням у війську. Як інформує «Главком», відповідні дописи Гурін опублікував на своїй сторінці в Х.

Свій допис Гурін почав зі слів: «У ветеранів не має бути жодних «пільг». Ніяких безкоштовних проїздів, нульового розмитнення автівок і іншого совка».

Водночас він зауважив, що натомість військові мають отримувати виплати на накопичувальну пенсію за час перебування на лінії бойового зіткнення, компенсацію відсотків по іпотеці, програми навчання, перенавчання, лікування, реабілітацію, протезування, допомогу в пошуку роботи.

«Соціальну допомогу мають адресно отримувати ті, хто її реально потребує, поки вони її потребують, а не пожиттєво люди зі «статусом УБД», які провели на ЛБЗ два дні», – зазначив депутат.

За його словами, соцдопомога потрібна для того, щоб людина «встала на ноги й перестала її потребувати», і такий підхід є в «цивілізованих країнах».

У коментарях під цим дописом і в інших соцмережах військові та ветерани реагували на заяву Гуріна: хтось обурювався, хтось залишав свої думки про наявні проблеми з соцпідтримкою.

У відповідь на це Гурін знову підкреслив, що не виступає проти соціальної допомоги. Згодом він навіть написав, що у Х поспілкувався з військовими й ветеранами, щоб почути їхній запит на соцпідтримку.

Разом із тим у мережі обурювалися ще одному допису Гуріна, в якому він заявляв: «Те, що захист Батьківщини – обовʼязок, записано в Конституції. У мене інша присяга, я так само служу народу України».

Згодом Гурін написав, що його твіти поширились у Telegram-каналах, тому він вирішив уточнити, що соціальна допомога ветеранам має залишатись, але вона має бути монетизована або надаватись шляхом придбання послуг, зокрема з реабілітації, протезування чи освіти, а немонетизованих пільг, «за які незрозуміло хто платить», бути не повинно.

«Ветеран має бути інтегрований у суспільство як високооплачуваний спеціаліст або успішний підприємець, а держава має допомогти йому в цьому. У бюджеті не вистачить коштів на довічні виплати ветеранам у найближчі 20 років, або це будуть принизливі копійки», — заявив також нардеп.

Пізніше нардеп окремо вибачився за порівняння своєї роботи зі службою військових.

На луцькій автостанції з рейсового автобуса висадили учасника бойових дій, який подорожував із невеликим собакою. Причиною стало те, що у тварини не було намордника — попри наявність усіх ветеринарних документів. Зазначається, що ветеран придбав квиток заздалегідь, а ні касир, ні водій не мали жодного зауваження.

Про це передає «Главком» з посиланням на допис чоловіка.

Зазначається, що квиток чоловік придбав заздалегідь, а водій автобуса не мав до пасажира жодних зауважень. Втім, перед відправленням на перевірку квитків підійшла працівниця автостанції, яка заявила, що без намордника перевозити собаку заборонено, навіть якщо вона маленька. Внаслідок цього військового з собакою попросили вийти з автобуса.

«Усе, підем пішки. Дякую. Маленька собака, привита, не кусається», – сказав чоловік на відео.

Ветеран війни пояснив, що не мав жодної інформації про заборону на перевезення таких тварин без намордника, тим паче, що ні на касі, ні у водія не було жодних зауважень. Він також попросив повернути гроші за квиток дружини, оскільки подорож довелося скасувати. Чи вдалося йому відшкодувати кошти — наразі невідомо.

Ветерани російсько-української війни можуть працевлаштуватися на різних посадах у лавах правоохоронців. Після важких поранень на фронті додому повертаються українські воїни, які готові служити надалі, і поліція Києва надає їм таку можливість.

Серед ветеранів, які продовжують службу в поліції – вибухотехнік столичного главку поліції Тарас Дмитрук. Він ніс службу у зведеному загоні Нацполіції на Харківському напрямку та проводив розмінування деокупованих земель, де втратив ногу, наступивши на ворожу міну. Після проходження реабілітації та протезування капітан поліції продовжив служити у вибухотехнічній службі, адже для нього – це не просто робота, а продовження важливої місії, можливість бути частиною команди та мати підтримку колег.

Як підкреслив начальник столичного главку поліції Києва Дмитро Шумейко, питання повернення на службу та повноцінного життя наших захисників, які пройшли через складні випробування війни і отримали поранення під час бойових дій, є для поліції дуже важливими:

«Міністерством внутрішніх справ розроблені відповідні зміни до нормативно-правових документів і відтепер дозволяють ветеранам повернутися до роботи. Для кожного окремого співробітника, який виявив бажання продовжити служити нашій державі – ми шукаємо можливість і знаходимо її. Міністр внутрішніх справ та Голова Національній поліції України приділяють велику увагу підтримці та реабілітації співробітників та ветеранів і ставлять конкретні завдання підлеглим підрозділам щодо їх працевлаштування».

Серед охочих приєднатися до лав поліції – ветеран ЗСУ Олександр Рудзевич. Перебуваючи на вогневому рубежі на Луганщині, він отримав вогнепальне поранення в руку і як наслідок ампутацію кінцівки. Після реабілітації захисник погодився на пропозицію продовжити службу в поліції Києва і відтепер працює в управлінні інформаційно-аналітичної підтримки столичного главку поліції.

«Ми бачимо силу духу, стійкість і досвід, які здобувалися високою ціною. І щиро вдячні і в боргу перед всіма захисниками, які, не зважаючи на пережиті труднощі та отримані травми, мають бажання повернутись служити державі і забезпечувати правопорядок. Вони мають знати, що ми на них чекаємо» – зауважив Дмитро Шумейко.

Начальник поліції Херсонщини Роман Козьяков представив особовому складу свого новопризначеного помічника, який відповідатиме за напрям ветеранської політики. Ним став ветеран російсько-української війни Денис Бордак.

Про це у Facebook інформує поліція області.

У дописі повідомили подробиці біографії нового помічника. Денис Бордак на псевдо “Кас” приєднався до Сил оборони після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Чоловік отримав бойовий досвід на Донецькому напрямку, пережив поранення та пройшов тривалу реабілітацію. Його відзначили відомчими та державними нагородами, зокрема медаллю “Захисника Вітчизни”, а також нагрудними знаками “Золотий Хрест” та “За відвагу в службі”.

До обов’язків помічника начальника Головного управління Нацполіції увійде робота з пораненими бійцями та родинами загиблих. Також на ньому буде співпраця з громадськими організаціями, допомога ветеранам в адаптації до цивільного життя, забезпечення їм доступу до медичних, психологічних і юридичних послуг, зазначають у дописі.

“Я добре знаю й на власному досвіді пережив те, через що проходять наші хлопці та дівчата як на передовій, так і після повернення. Ми не повинні залишати ветеранів війни сам на сам із болем, травмами чи байдужістю. Тепер моє завдання – допомагати, підтримувати та бути поруч із побратимами“, — сказав після призначення на посаду Денис Бордак.

Уряд затвердив постанову, яка дозволяє ветеранам війни отримувати грошову компенсацію за орендоване житло. Відповідне рішення ухвалено постановою Кабінету міністрів №252.

Про це пише РБК-Україна.

Грошова допомога передбачена для захисників і захисниць, які орендують житло та відповідають одній із умов:

• Вони є власниками житла, зруйнованого або пошкодженого внаслідок бойових дій (це має бути підтверджено у Державному реєстрі майна або органами місцевого самоврядування).
• Їхнє житло розташоване на територіях, де тривають бойові дії або які перебувають під тимчасовою окупацією.
• Вони проходять реабілітацію на відстані понад 15 км від задекларованого місця проживання.
• Вони звільнені з військової служби, але ще не набули статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.
• Вони були звільнені з полону.

Необхідні документи:

• Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• Ідентифікаційний код;
• Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Акт обстеження пошкодженого житла (у разі наявності);
• Військовий квиток або інший військово-обліковий документ;
• Посвідчення УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності);
• Довідку про відсутність судимості та обмежень, пов’язаних зі злочинами проти України;
• Договір оренди житла, укладений згідно з Цивільним кодексом України.

Подати заяву можна:

• До підрозділу, відповідального за ветеранську політику;
• Через відділ соцзахисту населення;
• До будь-якого ЦНАПу (незалежно від місця реєстрації);
• У паперовій або електронній формі.

У Тернополі розпочав діяльність музичний гурт, до складу якого увійшли п’ятеро ветеранів російсько-української війни. Ініціативу реалізували на базі Центру підтримки ветеранів та родин Героїв. У складі гурту – барабанщик, клавішник, бас-гітарист і двоє гітаристів. Усі учасники – військові, які після повернення з фронту об’єдналися через спільне захоплення музикою.

Про це розказала Тернопільська обласна державна адміністрація у своєму телеграм-каналі.

«У Центрі підтримки ветеранів та родин Героїв у Тернополі розпочав діяльність музичний гурт, до складу якого увійшли п’ятеро захисників – ветеранів російсько-української війни, які мають спільне захоплення музикою», – йдеться в офіційному повідомленні.

Репетиції відбуваються щотижня у спеціально обладнаній студії на базі Центру. Тут учасники не лише грають музику, а й створюють власні композиції. До занять долучилися викладачі Тернопільського ліцею №21 імені Ігоря Герети, які допомагають ветеранам освоювати інструменти та вдосконалювати техніку гри.

«Щотижневі репетиції проходять у спеціально обладнаній студії, де учасники не лише відточують музичну майстерність, а й створюють власні композиції», – зазначили в адміністрації.

Ініціатива стала частиною психосоціальної підтримки ветеранів, спрямованої на адаптацію до мирного життя. Участь у музичному гурті допомагає військовим відновлювати внутрішню рівновагу, налагоджувати соціальні зв’язки та розвиватися у творчому напрямку.

«Цей проєкт є важливим кроком у підтримці та реабілітації ветеранів, сприяє їхній адаптації до мирного життя і відкриває нові можливості для розвитку», – повідомили в Тернопільській ОВА.

Обласна адміністрація подякувала всім, хто долучився до створення цього проєкту: — «Висловлюємо вдячність усім, хто долучився до реалізації цієї ініціативи».

Ветерани російсько-української війни, військові з пораненими та сім’ї військовослужбовців з Харківської області, житло яких не відповідає нормам, мають право отримати сертифікат на його придбання.

Про те, до кого звертатися та як діяти людям, які мають право на отримання житла, розповіла в етері Українського Радіо Харкова фахівчиня із супроводу ветеранів ветеранського простору “Пліч-о-пліч” Світлана Горобинська, передає Суспільне.

З питаннями квартирного обліку ветерани можуть, зокрема, звертатися до ветеранського простору «Пліч-о-пліч»  у Харкові, каже Світлана Горобинська. Там працюють чотири фахівці, які допомагають ветеранам та їхнім родинам:

“Ми працюємо над питанням квартирного обліку і не тільки. Можна звернутися до нас особисто, ми можемо вам організувати супровід. Також можна особисто звернутися на площу Конституції, 16, кімната 22А, або до будь-якого ЦНАПу з переліком документів“, — каже Горобинська.

Перелік документів, необхідних для отримання житла:

• довідка з БТІпро те, що заявник не має житла у власності, а якщо має, то яке саме (Цю довідку можна отримати за адресою: вулиця Павлівська, 4);
• довідка з місця проживання;
• довідка про склад сім’ї;
• копії паспортів та ідентифікаційних кодів всіх членів сім’ї, а також свідоцтва про шлюб, якщо є;
• довідки про безпосередню участь у бойових діях: свідоцтво учасника бойових дій або довідка з лікарської комісії, яку проходив ветеран;
• заява.

Ветерани російсько-української війни можуть подати заявку на отримання житла, якщо вони нині не мають власного, або ж мають таке, що не відповідає нормам, зазначає Світлана Горобинська.

“Норма житла на одну людину — 13,65 квадратного метра, плюс додатково на сім’ю 35,22 квадратного метра. Якщо це особа з інвалідністю, то ще додається 10 квадратних метрів“, — каже фахівчиня з супроводу ветеранів.

Для військових, які мають заслуги перед Батьківщиною, працює постанова КМ №719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їхніх сімей”.

Першочергово військовослужбовці з інвалідністю отримують сертифікати на житло, не залежно від групи, згідно з постановою КМ №719. Для учасників бойових дій вже черга більш загальна. За словами представниці “Пліч-о-пліч”, навіть якщо людина вже десь зареєстрована, вона все одно має шанс отримати житло.

“Треба звертатися все одно. Може десь людина зареєстрована, але має значення, як саме зареєстрована. Вона живе як ВПО, чи тимчасово. Індивідуально треба кожного розглядати“, — розповідає Горобинська.

За словами Світлани Горобинської, сума, яка надається для придбання житла у вигляді сертифіката, залежить від встановленої норми та вартості квадратного метра.

“Вартість квадратного метра — 25 058 гривень станом на 1 січня 2025 року, це для нашого регіону. І на ці цифри множитимуть ті квадратні метри, які будуть вирахувані при особистому зверненні. Сума буде залежати від кількості членів сім’ї та квадратних метрів, які нарахують“, — каже представниця ветеранського простору.

Представниця комунального закладу зазначає, що нині процес подачі заявок на отримання житла ветеранами налагоджений. Є перелік документів і відомо, куди звертатися.

“Я думаю вже немає таких питань кричущих. Раніше був, скажімо так, людський фактор. Людина приходить, їй кажуть: “Вам нічого не положено”. Людину відправляють, вона йде назад. Ми потім ще раз телефонуємо. Буває і таке. Іноді фахівці не зовсім входять в те положення, в якому є ветеран. Тому трішки буває важкувато, але зараз все вже налагоджено і вже відпрацьовано“, — каже Горобинська.

На квартирний облік можна стати впродовж місяця, зазначає представниця комунального закладу.

“Тут все залежить від фінансування і черги. Якщо є всі необхідні документи та дійсно немає у власності житла, то я не чула, щоб комусь відмовили. До нас і з Харкова, і з громад звертаються ветерани та їхні сім’ї, дружини, матері, навіть іноді сестри та брати. Ми намагаємось розв’язувати всі питання, індивідуально підходимо до кожного, розуміємо, яка вразлива категорія. І коли людина звертається, вона чекає, що їй допоможуть. Тому у нас все пріоритет“, — каже жінка.

За словами Світлани Горобинської, після вручення сертифікатів на початку липня попит на послуги фахівців з супроводу ветеранів зріс.

“За тиждень звернулися п’ять ветеранів, які будуть ставати на чергу. Люди, як тільки дізналися, вони йдуть і стають. Може просто недостатньо було у людей інформації. Тому зараз попит зростає. Раніше було не більше одного-двох звернень“, — розповідає представниця закладу.

Світлана Горобинська вважає що реальна потреба в житлі для ветеранів набагато більша, ніж заявлені цифри.

“Багато хлопців, ті що на війні, вони, мабуть, і не замислюються, що там їм потрібно, чи не потрібно, на що вони мають право. Ви ж розумієте, четвертий рік війни. І я думаю, ця цифра в рази буде більша“, — каже жінка.

За її словами, кожен другий, хто звертається до “Ветеранського простору “Пліч-о-пліч” прагне розв’язати питання стосовно житла.