З вересня по грудень в Україні відбудеться перший національний чемпіонат з ампфутболу для ветеранів. Перший тур змагань пройде у Києві з 29 по 31 серпня, далі матчі прийматимуть Київська область, Львів, Черкаси та Івано-Франківськ.
Участь у чемпіонаті візьмуть 10 команд з різних регіонів: «МСК Дніпро» (Черкаси), «Покрова АМП» (Львів), «Шахтар Сталеві» (Донецьк), «Буревій» (Київська область), «Хрестоносці» (Луцьк), «Вінниця АМП» (Вінниця), «Незламні» (Харків), «Титани» (Житомир), ФК «Бартка» (Івано-Франківськ) та «Вікінги» (Тернопіль).
Переможець турніру представлятиме Україну у Лізі чемпіонів Європейської федерації ампфутболу (EAFF) у 2026 році.
У Міністерстві у справах ветеранів зазначають, що чемпіонат з ампфутболу має на меті не лише спортивну конкуренцію, а й підтримку, реабілітацію та повернення ветеранів до активного життя.
Трансляції матчів відбуватимуться на MEGOGO та YouTube-каналі Української асоціації футболу.
22 серпня у Києві відбувся VІІI Міжнародний ветеранський форум “Україна. Ветерани. Безпека”, організований Міністерством у справах ветеранів України за підтримки ветеранської спільноти.
Форум об’єднав сотні ветеранів, їхні родини та сім’ї загиблих захисників, волонтерів, капеланів, лідерів громадської думки, представників влади й громадянського суспільства, дипломатів, міжнародних партнерів та культурну спільноту.
Від Житомирської ОВА до форуму доєднався заступник начальника ОВА Віктор Градівський та начальника відділу з питань ветеранської політики Житомирської ОВА Денис Соколовський.
Під час Форуму до учасників із промовою звернувся Президент України Володимир Зеленський, у якій він підкреслив: незалежна Україна існує завдяки тим, хто її захищає. Учасники Форуму вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих захисників України.
Спеціальним гостем заходу став Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який прибув до Києва разом зі своєю командою. Його присутність стала знаком великої поваги та підтримки українських ветеранів і ветеранок.
З вітальними промовами також виступили Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та Міністр оборони України Денис Шмигаль.
У межах форуму відбулося три панельні дискусії:
“Сила: ветерани й оборона майбутнього”;
“Повернення”;
“Розквіт”.
VІІI Міжнародний ветеранський форум цього року нагадав Україні й усьому світу: саме ветерани та ветеранки — не лише носії бойового досвіду, а й рушії змін. Вони ті, хто формує завтрашній день України — її безпеку, силу суспільства й гідне місце серед інших держав світу.
24 серпня, у День Незалежності України, група українських ветеранів подолала протоку Босфор. Серед учасників було двоє ветеранів з ампутованими кінцівками. Вони свідомо не вказували інформацію про свою інвалідність під час реєстрації, щоб пройти дистанцію на рівних умовах. Вони пропливли 6,5 км з Азії до Європи разом із 2800 учасниками з різних країн.
“Сильна течія, солона вода, 2800 учасників і жодних поблажок. Для хлопців було принциповим пройти дистанцію на рівні з нормотиповими людьми, тому вони свідомо не вказали факт інвалідності під час реєстрації. Ще за день до старту їх могли дискваліфікувати, а зараз ми захоплюємось їхніми результатами”, — йдеться в дописі.
У Superhumans розповіли про учасників запливу. Так, Павло подолав заплив за 1 годину 23 хвилини. Після підриву на міні та ампутації ноги він повернувся до плавання вже через два місяці. Олег, боєць і тріатлоніст, пройшов бої, пережив дві контузії та показав результат 1 година 24 хвилини. А Сашко, який має ампутацію вище коліна, фінішував із часом 1 година 30 хвилин. У квітні він піднявся до базового табору Евересту, тепер – успішно подолав Босфор.
Коли війна руйнує старі життєві плани, ветерани шукають нові можливості. Нерідко ці шляхи проходять через підприємництво. Завдяки підтримці Реабілітаційного простору «Блокпост» вже стартували кілька унікальних бізнесів, які показують: навіть у громаді під обстрілами можна ризикнути й відкрити власну справу.
Медіа ZPRZ.City розповіло про ці унікальні бізнеси.
Серед прикладів – капсульний шелтер. Це не просто готель. 22 компактні капсули стали безпечним простором для короткострокового проживання й навіть відпочинку ветеранів. Формат дозволяє зберігати приватність і коштує дешевше, ніж звичайні готелі, є місцем психологічної декомпресії для військових.
«Війна навчила нас ризикувати. Тепер ми ризикуємо не життям, а власними ідеями. І це значно приємніший ризик. Бо мені бізнес довелося відкривати заново після обстрілу неподалік першого місця розташування, а на це потрібні були величезні сили та підтримка, які я й отримав», – каже ініціатор створення та перезапуску шелтеру — ветеран Олег Кас’ян.
Ще один ветеранський проєкт — Кейтеринговий кластер «Шинок Ненаситець» – приклад сміливого кроку у сферу туризму. Дві кав’ярні вже працюють в Запоріжжя, обслуговуючи ветеранів, захисників, захисниць і їхні родини. В асортименті – фаст-фуд, бакалія, напої. А в планах – ресторанна кухня доби Гетьманщини, що має шанс стати туристичною візитівкою регіону.
«Коли ми відкрили першу кав’ярню, я нарешті за тривалий час відчув, що можу знову бути потрібним у мирному житті. Для мене це не просто бізнес, це повернення сенсу», – зізнається їх власник — ветеран Віктор Ткач.
Звісно, обоє усвідомлюють ризики: загрозу ударів ракетами та дронами, непередбачуваність потоку відвідувачів тощо. Але водночас відвага ветеранів, які взялися реалізовувати свої ідеї, доводить: житло та відпочинок, культура і гастрономія – важливіші кроки для соціальної адаптації у воєнний час, ніж культивація страху та очікування чогось поганого.
«Відкрити бізнес під обстрілами – це більше, ніж підприємництво. Це про сміливість і віру в майбутнє. Ветерани показують нам, що життя триває, навіть коли поруч війна. Ветерани своїми діями надихають інших на реалізацію своїх ідей», – говорить голова Реабілітаційного простору «Блокпост» Владислав Мороко.
Законопроєкт №10258 про ветеранський бізнес — перший крок держави у створенні правових основ для підтримки ветеранів, які прагнуть розпочати власну справу після служби. Документ визначає статус ветеранського бізнесу та передбачає можливість державної підтримки. Верховна Рада на засіданні 31 липня прийняла його в цілому і тепер для набрання чинності закон має бути підписаний Президентом.
Голова Ради ветеранів Валентин Ковальський зауважує, що документ потребує суттєвого доопрацювання: закон декларує підтримку, але не дає реальних механізмів та конкретних пільг для ветеранів.
«Ідея цього документа важлива, адже багато ветеранів після служби потребують можливостей для того, щоб забезпечити себе, сім’ю та розпочати власну справу. Але, на мою думку, закон у нинішньому вигляді — це не про реальну підтримку ветеранів. У ньому немає конкретики, немає чітких механізмів фінансування й реальних пільг. Декларується, що держава буде допомагати, але як саме — не прописано. Є приклади, коли ветерани беруть кредити на власну справу, а потім стикаються з нескінченними перевірками й вимогами. Закон потрібний, але в теперішньому вигляді він більше про бізнес загалом, ніж про створення справжніх умов для ветеранів. Якщо не будуть прописані конкретні механізми підтримки, усе може залишитися на рівні популізму», — коментує Валентин Ковальський.
Ветеран і підприємець Роман Кабашний із Балаклії на Харківщини під час окупації втратив техніку, частину полів росіяни знищили, а на інших довелося буквально відкопувати окопи.
Відновлюватися почали завдяки власним заощадженням і допомозі родини. Дружина зберегла кошти, які він надсилав під час служби, і ці гроші стали їхнім стартом після повернення. Також суттєво допоміг фонд Баффетта «Жнива Перемоги», надавши комбайн, і родина Романа змогла зібрати врожай на 300 гектарах. Це врятувало їхнє господарство. Проте через те, що Донецька селищна рада не внесла поля до переліку зон активних бойових дій (хоча сам Кабашний сидів там в окопах), довелося сплатити близько 150 тисяч гривень податків за землю, на якій точилися бої. Це дуже болюче питання.
Щодо нового закону про ветеранський бізнес Роман говорить, що він дає певну надію, але поки що дуже мало конкретики:
«Все залежатиме від постанов Кабміну, які визначать реальні механізми. Зараз важливо, щоб ці рішення були зрозумілими й доступними для ветеранів, бо без чітких правил відновлювати бізнес у нашій ситуації надзвичайно важко. Попри все, я вважаю, що будь-який рух у цьому напрямку — це вже добре. Найкраща реабілітація для ветеранів — це робота. Коли людина має змогу заробляти, забезпечувати свою сім’ю та розвивати власну справу — це і є шлях до нормального життя».
Уже кілька років після звільнення він відновлює своє фермерське господарство, Каже, що новий закон про ветеранський бізнес поки що лише намічає межі, а не надає реальну підтримку. Попри виклики, він вірить: праця — найкраща реабілітація та шанс для ветеранів розвиватися.
Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк наголошує: ухвалений закон визначає статус ветеранського бізнесу, але цього замало, тому його слід доопрацьовувати.
«Закон про ветеранський бізнес — це важливий крок, але він поки що лише рамковий. У ньому визначено статус ветеранського бізнесу, але немає реальних механізмів підтримки. Є проблемна норма: щоб отримати статус ветеранського бізнесу, компанія повинна на 100% належати ветерану. Це обмежує можливість залучення інвестицій, партнерів і висококваліфікованих фахівців. Ми вже працюємо над правками разом із Міністерством ветеранів, щоб розширити можливості підприємців і створити рівні умови конкуренції. Закон прийнято, але головна робота ще попереду», — зауважує Сергій Позняк.
Експерти й ветерани сходяться в одному: законопроєкт №10258 — це лише перший крок. Попереду масштабна робота над правками, підзаконними актами та реальними інструментами підтримки. Ветеранському бізнесу потрібні чіткі фінансові механізми, можливості залучення інвестицій, податкові стимули та спрощені умови для започаткування власної справи.
Як інтегрувати досвід ветеранів у систему національної безпеки та оборони? Як посилити резерв? І яку роль має відігравати ветеранська політика в обороноздатності держави? Саме ці питання стали у фокусі дискусії.
Про це пише Міністерство у справах ветеранів України.
Завдяки глибоким знанням контексту та вмінню та сформулювати важливі питання — дискусія стала змістовною, відкритою та практичною. Дякуємо Ірині Андріївні Верещук, яка модерувала дискусію, за професійну та натхненну модерацію, завдяки якій дискусія була живою й конструктивною.
Під час панельної дискусії учасники акцентували на стратегічній ролі ветеранів та ветеранок у зміцненні національної безпеки. Обговорювалися питання формування якісного резерву на основі бойового досвіду, реформування системи підготовки резервістів, розширення можливостей для ветеранів та ветеранок у силових структурах та державній службі, а також їхня участь у розбудові Центрів національного спротиву. Особливу увагу приділили розвитку ветеранського підприємництва як чиннику стійкості держави та налагодженню партнерств з країнами НАТО — у сфері оборонної взаємодії та реінтеграції.
Важливою думкою дискусії стала теза про те, що ветеранська політика — це не лише компетенція окремого міністерства, а щоденна робота всіх органів влади, громад, громадських організацій і міжнародних партнерів.
Усі учасники підкреслили: енергія та досвід ветеранів та ветеранок — це ресурс, який має працювати на державу. А держава, своєю чергою, має створювати умови для повноцінного повернення та реалізації ветеранів та ветеранок у цивільному житті.
У системі МВС працевлаштовані 895 ветеранів, ще 30 тисяч вакансій будуть доступними для демобілізованих захисників. Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ України, уточнив, що йдеться не лише про захисників із системи МВС, а й про ветеранів Збройних сил України.
«На даний момент ми влаштували вже 895 осіб. Із них 60% – це люди, які залишились в погонах. Це Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Національна поліція, Державна служба України з надзвичайних ситуацій», – зазначив Міністр.
У контексті працевлаштування демобілізованих ветеранів Міністр внутрішніх справ зазначив, що це важливо як для покращення надання сервісів органами та підрозділами системи МВС, так і для соціалізації захисників, що повернулися з фронту.
Також Ігор Клименко розповів, що взаємодія медичних служб, соціальних супровідників та кадрових підрозділів МВС з ветеранами починається одразу після повернення захисників з фронту або полону.
“Ми працюємо з нашими ветеранами, поки вони перебувають у госпіталі на лікуванні або на реабілітації. Як Міністр внутрішніх справ я чітко розумію, що ці люди не мають бути на вулиці, не мають шукати собі роботу. Ми їм маємо пропонувати, маємо вчити їх і дати їм максимальну увагу після війни” – сказав Ігор Клименко під час спілкування із ведучим.
На Вінниччині активно розвивається проєкт «Соціальні магазини МХП». Нині в громадах, де присутні підприємства МХП, працюють спеціальні соціальні точки продажу — стаціонарні та мобільні. Там продукти за пільговими цінами можуть придбати військові, ветерани, переселенці, люди з інвалідністю та інші вразливі категорії.
Так, на вулиці Пирогова, 51 розпочав роботу новий магазин.
Магазин знаходиться поруч з ринком «Урожай». Графік роботи: понеділок — п’ятниця з 09:00 – 18:00. Субота, неділя — вихідний.
Тут пільгові ціни діють для наступних категорій:
особи з інвалідністю; особи з інвалідністю внаслідок війни;
військові/ветерани та члени їх родин;
учасники бойових дій;
члени сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни;
багатодітні сім’ї;
малозабезпечені сім’ї чи малозабезпечені особи;
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
внутрішньо переміщені особи;
особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції.
Ініціатива реалізується спільно з Вінницькою птахофабрикою, Благодійним фондом та ГО «Ми-Вінничани».
Про старт і розвиток проєкту «Соціальні магазини МХП» розповів директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії Павло Мороз.
За перше півріччя 2025 року мережа розширилася до 14 соціальних магазинів, а мобільні точки доставили продукти у 279 населених пунктів області, включно з найвіддаленішими селами.
«Підтримка людей у громадах для нас — це не разова акція, а щоденна відповідальність, — наголосив він. — У нинішній складний час важливо, щоб кожен українець відчував, що поруч є надійна опора. Саме тому ми розширюємо мережу соціальних магазинів і запускаємо мобільні точки, щоб навіть у найвіддаленіших селах люди могли мати доступ до якісних продуктів харчування», — сказав Павло Мороз.
До кінця року ветерани з інвалідністю зможуть подати заявку на переобладнання авто онлайн, отримувати грошову компенсацію і одразу в «Дії» завантажувати новий техпаспорт. Про ці нововведення на платформі “Ветеран PRO” розповіла прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час виступу на 8-му Форумі ветеранів.
У жовтні там з’являється компенсація за страхування авто через “Дію”. Якщо в листопаді буде можливість отримати е-посвідчення – відразу після отримання статусу ветерана, без необхідності ходити з паперовими документами. У грудні можна буде витягнути з реєстрації брати не лише в ЦНАПі, а вже через “ВетеранПро”. Також до кінця року ветерани з інвалідністю залишать подати заявку на переобладнання авто онлайн, отримувати гроші компенсацію і відразу в “Дії” завантажувати новий техпаспорт. Це все до кінця року. Тобто більшість послуг, які використовувалися раніше тижня, вимагали велику кількість паперових документів, ми все це робимо онлайн, в “цифрі”, — зазначила прем’єрка.
Уряд схвалив законопроєкт про основи державної ветеранської політики, який визначає статуси ветеранів та їхніх родин і гарантує медичну, освітню, соціальну, правову підтримку. Крім того, у законопроєкт передбачені ветеранські простори, послуги за кошти держбюджету, увічнення пам’яті загиблих. Серед нововведень — компенсація державою 50% вартості обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів для ветеранів.
