Президент Росії Володимир Путін і президент Білорусі Олександр Лукашенко проведуть переговори в Сочі в п’ятницю, 28 травня. Про це повідомили в Кремлі.
“На порядку денному актуальні питання подальшого розвитку двосторонніх зв’язків, реалізація спільних проектів в торговельно-економічній, енергетичній та культурно-гуманітарній сферах, а також тематика просування інтеграції в рамках Союзної держави” – наголошується в повідомленні.
Раніше в Кремлі розкрили деталі заплановану зустрічі Путіна і Лукашенка. Прес-секретар глави російської держави Дмитро Пєсков заявив, що вона готувалася ще задовго до інциденту з літаком “Ryanair”.
У ефірі телеканалу “Дом” представниця ОРДЛО від української делегації у ТКГ Тетяна Іванова відреагувала на спроби сепаратистів націоналізувати житло на тимчасово окупованих територіях.
“Хочу сказати, щоб мене почули на непідконтрольній території, ‒ будь-які спроби змінити права власності, якщо вони встановлені законодавством України, є незаконними” – заявила вона.
За її словами, форсування “націоналізації” на тимчасово окупованих територіях пов’язано з тим, що місцеві комунальні підприємства мають дуже велику заборгованість за платежами від населення, яке часто не має коштів, щоб їх оплачувати. А бойовикам потрібно якось відшкодовувати ці втрати. Також Тетяна Іванова рекомендувала “не наражати себе додатково на кримінальну відповідальність”, займаючись відбиранням нерухомості на непідконтрольній території.
Глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук пропонує розпочати пошуки нового майданчика для переговорів по Донбасу, бо через відсутність рейсів до Мінська українська делегація просто не має змоги туди потрапити. Про це він заявив в ефірі “Україна 24”.
За словами Кравчука, Білорусь стала сателітом Росії. “Така ситуація в Білорусі може негативно вплинути на процеси, які відбуваються всередині України і на ситуацію на Донбасі. Ми уважно будемо стежити за ситуацією на кордонах не тільки з Росією, але і з Білоруссю”, – зазначив глава української делегації в ТКГ.
“У нас не буде вже рейсів до Білорусі, ми не зможемо навіть туди потрапити. Таким чином, враховуючи ситуацію, що склалася, диктаторську поведінку, яку демонструє самопроголошений президент Білорусі Лукашенко, зрозуміло, що ми не можемо навіть розглядати питання про точку обговорення – Мінську площадку”, – підвів підсумок Глава української делегації в ТКГ.
На чемпіонаті Європи у Осієку (Хорватія) жіноча збірна України перемогла у командних змаганнях у стрільбі з пневматичного пістолета з дистанції 10 м. Олена Костевич, Поліна Колесникова і Юлія Коростильова перемогли у фіналі росіянок – 17:11. Бронзу отримала Сербія, яка довела свою перевагу над Польщею – 16:8.
Змагання триватимуть ще до 06 червня 2021 року. Можливо, здобутки українських стрільців перемогою наших красунь можуть не обмежитися.
Сьогодні набрав чинність законопроект 2194 про передачу землі у розпорядження ОТГ.
Закон 2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України…” викликав серйозні хвилювання у ветеранів. Це дуже актуальне питання, адже цей законопроект напряму стосується майже 30 тисяч учасників бойових дій, які поки не оформили земельні ділянки.
“Ми надіслали у Міністерство ветеранів і особисто президентові листа з вимогою вирішити проблему з прийнятим законопроектом 2194” – заявляє Володимир Лагута, очільник Ради ветеранів. За його підрахунками, на сьогодні атовці, що чекають дозволу на оформлення ділянок, витратили більше 220 мільйонів гривень на землевпорядну документацію. Проте їх ділянки відтепер знаходяться у розпорядженні ОТГ, а не “Держгеокадастру”.
“А ОТГ, як показує практика, не хочуть давати немісцевим будь-яку землю. Тобто всі ці гроші витрачені дарма” – обурюється Володимир. За його словами, щоб вирішити це питання ветерани подавали спеціальну поправку до законопроекту. Вона дозволяла ветеранам, які вже отримали відповідний дозвіл і оформили землевпорядну документацію, отримати землю безпосередньо від “Держгеокадастру”. Але у кінцевий варіант закону її не включили.
“А ОТГ, як показує практика, не хочуть давати немісцевим будь-яку землю. Тобто всі ці гроші витрачені дарма” – обурюється Володимир. За його словами, щоб вирішити це питання ветерани подавали спеціальну поправку до законопроекту. Вона дозволяла ветеранам, які вже отримали відповідний дозвіл і оформили землевпорядну документацію, отримати землю безпосередньо від “Держгеокадастру”. Але у кінцевий варіант закону її не включили.
Наразі атовці, за словами Володимира, чекають на реакцію від влади. “Зволікання може спричинити серйозні проблеми і конфлікти між ветеранською спільнотою, ОТГ і владною вертикаллю” – пояснює Лагута.
Кричущі приклади зловживань місцевої влади нам згодився надати Владислав Пугінський, представник Ради ветеранів з комунікацій з ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області. Він говорить – у ОТГ зазвичай відмовляють атовцям у отриманні землі за надуманими причинами.
“Кажуть, чиясь там бабуся має якиїсь там старий акт, чи якесь там старе рішення, якоїсь там сесії. Чи якісь там не зрозумілі паї, або не зрозуміло хто уже начебто не один рік користує ці землі – це не кінцевий перелік надуманих, не законних підстав для відмови” – пояснює Владислав.
При цьому, говорить ветеран, чиновники сподіваються, що атовець просто не піде до суду, щоб оскаржити це рішення, адже в судах вони зазвичай виявляються абсолютно незаконними. “І це не єдина проблема” – пояснює пан Пугінський. За його словами, наприклад, у Закарпатській області, до 30% землі досі не інвентаризовано, вона не фігурує в офіційних документах. Тож взагалі незрозуміло, що і куди планує передавати Держгеокадастр”.
У Харківській області голова ХОДА Айна Тимчук ще декілька місяців тому провела зустріч із представниками ГО “Спілка ветеранів АТО” та інших організацій атовців й волонтерів, де запевнила, що обласна адміністрація допоможе запобігти скандалам та суперечкам у цій сфері між ветеранами та місцевими тергромадами. Тепер же, як кажуть учасники АТО з Харківської області – прийшов час перевірити це на практиці.
Пресслужба Об’єднаних сил повідомляє, що станом на 07-00 27 травня 2021 року було зафіксовано дев’ять порушень режиму припинення вогню.
Поблизу населеного пункту КРИМСЬКЕ ворог відкривав вогонь із мінометів калібру 120 мм та озброєння бойових машин піхоти.
Біля ПІСКІВ російські найманці застосували міномети 82-го калібру.
Неподалік ПРИЧЕПИЛІВКИ російські окупанти здійснили обстріл позицій наших захисників із 82 мм мінометів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
У районі населеного пункту КРАСНОГОРІВКА противник відкривав вогонь із станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
У передмісті ПАВЛОПОЛЯ ворог двічі відкривав вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
Біля ВОДЯНОГО окупанти здійснили обстріл з ручних протитанкових та підствольних гранатометів.
Поблизу селища ПІВДЕННЕ окупанти вели вогонь по позиціям наших захисників з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а поблизу АВДІЇВКИ противник відкривав вогонь зі снайперської зброї.
Сьогодні з ранку, 27 травня 2021 року, вже зафіксовано два порушення режиму припинення вогню. Поблизу ПІСКІВ ворог відкривав вогонь з мінометів 120-го калібру та великокаліберних кулеметів. А неподалік населеного пункту ПРИЧЕПИЛІВКА російські найманці вели вогонь з мінометів 120-го калібру, озброєння бойових машин піхоти, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
На ворожі обстріли українські захисники змушені були відкривали вогонь у відповідь.
Бойових втрат серед українських захисників за минулу та поточну добу немає.
Про всі факти порушень Українська сторона СЦКК повідомила представників ОБСЄ.
Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил повністю контрольована українськими військовослужбовцями.
Видання Foreign Affairs опублікувало матеріал, присвячений зовнішній політиці Туреччини, яка під час президенства Ердогана все наполегливіше намагається проводити самостійну зовнішню політику на міжнародній арені і явно прагне вийти з тіні США.
Останні кілька років відносини Туреччини з США і Європою були нестабільними. Колишній президент США Дональд Трамп і президент Туреччини Ердоган знайшли свого роду «золоту середину» з багатьох питань політики в двосторонніх відносинах. Але відносини Туреччини з Європою не поліпшуються, пишуть автори статті. Європейським лідерам не подобаються всі більш активні дії Туреччини в Східному Середземномор’ї, та її кроки, спрямовані на демонстрацію своєї військової могутності.
Тим часом Анкара налагоджує зв’язки з новими партнерами. Всупереч бажанням союзників по НАТО, уряд Туреччини закупив російські системи озброєнь і спільно з Москвою реалізував великі інфраструктурні проекти, включаючи прокладання трубопроводів для транспортування природного газу і будівництво першого ядерного реактора в Туреччині. Також, Анкара розширила сферу свого впливу в Лівії і Сирії.
І все це не якісь розрізнені кроки. Це досить глибока зміна у зовнішньополітичній орієнтації Туреччини. Перебування Ердогана «при владі» триває вже майже два десятиліття. З а цей час він став менш зацікавлений в прагненні набути членство в Європейському союзі. Замість цього Анкара більше зацікавлена здобути позиції «регіональної держави».
Але найбільше Туреччина прагне стати реально незалежною державою. Нова зовнішня політика – це не просто можна тенденція в напрямку Росії або Китаю. Це бажання закріпитися у всіх сферах і конкурувати з великими державами.
Ердоган спланував ці зміни, а міжнародне середовище і події останніх років сприяли реалізації його планів. Правляча «Партія справедливості і розвитку» приділяє все більше уваги легітимації своєї Османської спадщини і зовнішньої політики.
Проурядові ЗМІ все частіше посилаються на те, що військова присутність Туреччини поширюється на колишні землі Османа, такі як Ірак, Лівія, Сирія, Кавказ. І все це має назву «відродження сплячого гіганта». Населення Туреччина сприймає Ердогана, як лідера століття і повністю підтримує його за наступальну позицію на Близькому Сході і в Східному Середземномор’ї.
«Відступ» Вашингтона з Близького Сходу відкрив шлях до того, що військова міць Туреччини стала ефективною в регіональних конфліктах. В країні швидкими темпами розвивається оборонна промисловість, яка продемонструвала свою ефективність в Іраку, Лівії та Сирії.
Минулого року бойові безпілотники турецького виробництва допомогли Азербайджану здобути вирішальну перемогу над Вірменією в Нагірному Карабаху.
У той час як посилення потужності військово-промислового комплексу Туреччини додало її лідерам впевненість в можливості зміцнити вплив в регіоні, байдужість Трампа до подій на Близькому Сході та його прагнення налагодити безконфліктні особисті стосунки з Ердоганом тільки зміцнили позиції Туреччини.
Анкара розширила свої військово-морські операції в Східному Середземномор’ї, побудувала військові бази в Катарі, Сомалі, не надто переймаючись можливою протидією з боку США.
Ердогану доводилося побоюватися Росії. Але президент Туреччини зумів вибудувати прийнятні для Туреччини відносини з Путіним і координував з Москвою операції за кордоном.
Ердогана вдалося у повній мірі скористатися прогалинами в міжнародній системі та отримати частку балансу, під час посилення конфронтації між РФ та США.
Ердоган вчасно виявив слабке місце, яке виникло в Лівії після вбивства Муаммара Каддафі і негайно почав діяти. Генерал Халіфа Хафтар розпочав операцію проти офіційного уряду Лівії в 2019 році за підтримки Росії та Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Більшість західних держав вирішили не втручатися. Зневірене уряд шукав допомоги де тільки можна. І лівійському уряду надала допомогу тільки Туреччина. В результаті наступ найманців генерала Хафтара захлинувся.
Скоріше за все, Туреччина і надалі буде продовжувати проводити «незалежну зовнішню політику». Ймовірно, Анкара збереже своє панування в Східному Середземномор’ї і розширювати свій вплив під час вирішення регіональних питань та зможе спрямувати значні ресурси на оборонну промисловість. Не виключено, що Туреччина примиряє на себе роль спадкоємця «імперії Османа» і, швидше за все, продовжить рух « в цьому напрямку».
Аслан Дзітоєв, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект “Про основи національного опору”. Він зареєстрований на сайті ВР під номером 5557 і відзначений главою держави як невідкладний.
У цьому законопроекті партизани позначені як основа опору під час окупації України. Сили територіальної оборони, згідно із законопроектом – це рід сил у складі Збройних сил України (відповідно до чинних нормативних актів, війська тероборони знаходяться в складі Сухопутних військ ЗСУ). Сили тероборони складаються з командування ТРО, регіональних управлінь, бригад ТРО і батальйонів в їх складі. Крім того, в рамках системи ТРО діють також добровольчі формування територіальних громад, яким дозволено використовувати власне мисливська зброя.
Рух опору здійснюється з настанням особливого періоду на тимчасово окупованій території під час збройної агресії проти України. Мова йде про партизанський рух, підпілля і диверсійної діяльності в тилу противника.
Винищувач МіГ-31 зустрів над Баренцовим морем літак базової патрульної авіації Р-3С «Оріон» ВПС Норвегії. Прес-служба Північного флоту РФ повідомляє, що він наближався до державного кордону Росії.
“Російськими засобами контролю повітряного простору над акваторією Баренцева моря була виявлена повітряна ціль, що наближається до державного кордону Російської Федерації” – йдеться в повідомленні.
Після розвороту іноземного військового літака від кордону російський винищувач повернувся на аеродром базування.
Пасажирський літак авіакомпанії «Белавіа», який вилетів о 13-30 з Мінська, та мав о 16-15 здійснити посадку в Барселоні, повернувся в Мінськ та о 15-45 за Київським часом приземлився на рідному аеродромі.
Майже дві години літак кружляв між Барановичами і Брестом через те, що, скоріше за все, Польща не впустила авіалайнер «Белавіа» у повітряний простір ЄС.
Натомість, як можемо пересвідчитись із даних оприлюднених flightradar24.com, через повітряний простір України пасажирські літаки «Белавіа» мають змогу проходити без проблем.
Також не всі авіакомпанії пристали на пропозицію не відвідувати повітряний простір Білорусії. В той час, як лайнер «Белавіа», який летів до Барселони, повернувся на рідний аеродром, до Мінську прямує літак турецьких авіаліній.
