Завершено збори 113-ї окремої бригади територіальної оборони у Харківській області. Вони стали одними з наймасштабніших навчань цього з’єднання, адже повноцінно було розгорнуту цілу бригаду та залучено понад 2 тис. резервістів.
Під час навчань бійці вивчали тактику, медицину та зброю. З солдатами та офіцерами були проведені практичні стрільби, вони пройшли базовий курс інженерної підготовки та топографії.
Особливістю травневих навчальних зборів стало те, що до них приєдналась значна кількість представників ГО “Спілка ветеранів АТО”, які потрапили до одного з підрозділів управління бригади. Ветерани наголошують про якість підготовки особового складу та заходів зі злагодження колективу, проте не обійшлося без неприємних моментів, які, так би мовити, дісталися у спадок від радянських часів.
За підсумками проведених навчань, ветерани російсько-української війни, враховуючи власний бойовий досвід та потребу в об’єктивній подачі інформації, хочуть зазначити та донести до керівництва Міністерства оборони наступні висновки:
Позитивне:
1) Були реально відпрацьовані мобілізаційні плани та проведено розгортання бригади територіальної оборони. З таким підходом, в разі необхідності, Харків та область може скомплектувати навіть і 5 бригад ТрО.
2) Професійно підібрані інструктори, які проводили підготовку за стандартами НАТО. Це своєю чергою надає змогу отримувати як поповненню, так і вже більш досвідченим бійцям, ефективне навчання, що максимально наближене до бойових умов та корисне під час реальних бойових дій.
3) Відсутність нарядів та зайвої муштри для резервістів. Це дозволяло повною мірою зосереджуватися військовим на навчанні.
Негативного, на жаль, більше:
1) Нерозуміння керівництвом Міністерства оборони, чи то звичайне небажання розуміти, необхідності використання технологічних аспектів, а не людських ресурсів у підрозділах ТрО. Дрони та засоби по боротьбі з ними – реальність сучасної війни. Карабах це наочно засвідчив. Без таких сучасних інструментів і розвідки, будь-які дії та війська приречені на поразку.
2) Переобтяження особового складу роботою з документами. Ця рутинна робота по пересуванню паперу у сучасній українській армії забирає левову частину часу і зусиль командирів від нижчої до вищої ланки. Те ж саме робиться і в підрозділах територіальної оборони.
3) Низька якість харчування особового складу. Це одна з основних проблем Збройних сил ще з початку 90-х років. Ветерани переконалися – все залишилося без змін. Розрекламовані галушки та вареники, глазуровані сирки, про які так писали представники інформаційного порталу Міністерства оборони, резервісти так і не побачили.
4) Майже повна відсутність якісного продуманого відбору офіцерів на командні посади: у підпорядкуванні людей без бойового досвіду, іноді взагалі без проходження служби в армії, опинилися учасники війни на Донбасі. Прислів’я “за одного битого – двох небитих дають” в умовах ТрО, як виявляється, не діє.
5) Радянське світосприймання значної кількості офіцерів з середньої ланки. Тут є люди, які спромоглися ухилилися від служби в АТО, а тепер саме вони розповсюджують у бригаді ТрО залишки «руського» миру: це солдафонщина, не бажання переформатування української армії за зразками НАТО, російська мова.
“Реально, по-перше, що хотів би зазначити, що військкомати, в цілому, справилися зі своєю роботою. Заходи з призову особового складу на збори, як я бачу, проведено непогано. – Розповідає свої враження депутат Харківської міської ради від “Європейської солідарності”, ветеран бойових дій на Донбасі, Юрій Корсунов. – Сподобався підбір інструкторів, які вже повністю проводять підготовку за принципами краї альянсу НАТО. Але, разом з тим, майже не змінилась внутрішня структура управління людьми, коли в армії досі існує радянське ставлення до військових. Безліч шикувань кожного дня, непродуманість системи видачі майна та спорядження, недовірливе ставлення до людей”.
Юрій Коруснов зазначає, що на сьомий рік військової агресії Росії проти України, непогано було б бачити менше паперової роботи в офіцерів, та більше сучасної техніки, як, наприклад простих безпілотників та засобів боротьби з ними.
Руслан Агібалов, член спілки ветеранів АТО, депутат Харківської міської ради (ЄС) також поділився враженнями про збори 113 бригади ТРо. На відміну від більшості, Руслан Агібалова має офіцерське звання і його було призначено на одну з керівних посад у бригаді.
“Мені сподобалось те, що під час навчань до нас надходили сигнали, які імітували реальний розвиток бойових дій і ми мали на них відповідно реагувати. Як учасник АТО, можу сказати, що це виглядало доволі правдоподібно. Ми дійсно працювали як повноцінно розгорнута бригада, та приймали всі складні випробування та виклики. На жаль, не обійшлося без просто ганебних моментів в організації нашого перебування. Перше, про що не можу не сказати, це недовірливе ставлення до військових. У солдат та офіцерів у перші дні, не було елементарної змоги придбати неохідні речі у магазині. Ну ж не буває так, щоб ніхто нічого не забув. Але те, що зовсім розчаровує, так це організація системи харчування. Ми спеціально підіймали питання про встановлення контрольної порції та ваг у столовій. Видача норм порцій масла кожного дня могла бути іншою від попередньої. Також постійно мінялося меню, коли відповідальні за харчування люди готували нам те, що “під руку потрапило”. Нерідко бувала ситуація, коли військовослужбовцям просто не дісталося щось з елементів меню”, – говорить ветеран АТО.
Загальне враження ветеранів від зборів залишилось змішане. Вони підкреслюють, що такі навчання необхідно проводити регулярно, а якість підготовки особового складу має лишатися на високому рівні. Проте, якщо не змінити ставлення керівництва до людей та умови їх перебування під час зборів, буде знижатися загальний рівень вмінь та навичок резервістів. Під час можливої агресії зі сторони Росії, Україні потрібні вмотивовані та забезпечені всім необхідним солдати, а для цього ще треба працювати.
Нагадуємо:
