Ветеран війни та вчитель предмета «Захист України» Віктор Мельничук став новим директором Рівненського ліцею №27. Наразі він активно готується до нового навчального року та планує реалізувати власне бачення розвитку закладу.

Про це йдеться на сайті каналу Новини Рівного та області.

Наприкінці 2022 року Віктор долучився до лав Збройних сил України та боронив кордони на Мар’їнському напрямку. Підготовка у навчальному центрі ДШВ тривала понад місяць, після чого він служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді.

«Досвід фронту переконав мене, що навчання молоді базовим військовим і медичним навичкам слід починати ще в школі. Тому після отриманої на фронті травми повернувся додому та змінив пріоритети – замість фізкультури почав викладати оновлений предмет «Захист України». Переконаний, що нині головне готувати дітей до захисту себе та інших», — поділився Віктор.

Влітку він подав кандидатуру на посаду директора рівненської школи №27. На конкурс претендували троє кандидатів, які проходили письмовий іспит, розв’язували ситуативні завдання та презентували власне бачення розвитку закладу. Комісія управління освіти одноголосно обрала Віктора Мельничука.

З 1 липня він очолює ліцей:

«Хочу продовжити славні традиції своїх попередників та зробити заклад ще більш успішним, реалізувати його потенціал. Спробувати створити освітній простір, який відповідає сучасним тенденціям та запиту батьків. Переконаний — мій досвід, у тому числі військовий, стане в пригоді», – зазначив Віктор Мельничук.

Приклади ветеранів, які після фронту стають лідерами суспільства, надзвичайно важливі, переконана начальниця Управління з питань ветеранської політики Рівненської облдержадміністрації Марина Корольова. Адже такі люди не лише додають авторитету закладу чи галузі, а й надихають молодь на відповідальність та патріотизм. Вони демонструють, що служба державі триває й у цивільному житті.

У Вінниці ветерани, які отримали ампутації, створили спільну картину, яку продадуть на аукціоні у Британії. Виручені кошти підуть на допомогу іншим пораненим побратимам та постраждалим від російської збройної агресії.

Про це Суспільному розповіла ініціаторка заходу Анна Зедник. Зустрічі для ветеранів вона проводить у своєму подвірʼї. Громадську організацію «Unity in every ste» разом з однодумцями заснувала у Британії. Проєкт «Коло спілкування незламних» — перший, який реалізують для ветеранів з ампутаціями.

«Хлопці, які наразі перебувають на реабілітації, які чекають на протезування, мають спілкуватися з уже запротезованими, щоб знати, які виклики їх чекають. Сама по собі програма проєкту передбачає розвантаження: моральне, ментальне і трохи фізичне», — розповіла Анна Зедник.

Учасник заходу Сергій Колумбет на псевдо “Колумб” розповів, що перший бойовий досвід отримав 2014 року в АТО. На початок повномасштабного вторгнення РФ перебував за кордоном. Повернувся і добровольцем став на захист країни. У березні 2024 на Донецькому напрямку втратив праву ногу внаслідок артобстрілу.

«Воював в складі 79 бригади на Донеччині, у 2024 році в березні отримав важке поранення від танкового обстрілу, на нас їхав танк, він згорів, я втратив кінцівку», — розповів захисник.

«Це завжди нові знайомства. Спілкування між собою дуже допомагає і в реабілітації, і по життю взагалі. Те, що пройшли військові на передовій, як один одного підтримують — це братерство. Тому це дуже важливі заходи», — сказав Сергій Колумбет.

Артем із Закарпаття, який до Вінниці приїхав на протезування, розповів, що ліву ногу втратив цього року навесні. Служив на Запорізькому напрямку. Заходи такого формату відвідує не вперше.

«У першу чергу — це моральне розвантаження. Зміна обставин, це добре допомагає, бо я 5 років прослужив вже, морально важко, товаришів багато втратив. Моральний стан важкий», — сказав Сергій Колумбет.

Минулого тижня Президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про ветеранське підприємництво» – документ, що сприятиме самореалізації в бізнесі ветеранів, ветеранок та їхніх родин. 

Укрінформ аналізує доступні пільги для ветеранів на своєму сайті.

Більшість його положень наберуть чинності за пів року – з лютого 2026-го. За цей час уряд має розробити й ухвалити необхідні підзаконні нормативно-правові акти. Зокрема, й Державну цільову програму з підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки, яка визначатиме перелік стимулів та пільг для такого бізнесу, та порядок її щорічного фінансування.

За даними соціологічних опитувань, майже 60% ветеранів та чинних військовослужбовців (потенційних ветеранів у майбутньому) в Україні хотіли б мати власну справу. Це зумовлено як економічними чинниками, так і психологічними. Адже люди, які пройшли горнило війни, переважно схильні до більшої самостійності у власних справах. Багатьом із них буде складно повернутися до звичайної офісної роботи чи найманої праці взагалі.

«Як свідчить аналіз найкращих практик застосування ветеранських політик у світі, ветеранський бізнес – дуже ефективний інструмент підтримки як колишніх військовослужбовців, так і економіки держави у цілому. Так, ветеранський бізнес – один із суттєвих складників економіки США. Зараз там функціонують понад 2 мільйони ветеранських підприємств, які забезпечують майже 5% ВВП країни. Це переконливо доводить, що ветеранський бізнес може бути потужним активом та важливою складовою частиною підприємницького середовища держави», – пояснювали автори законопроєкту.

За словами нардепа Олексія Леонова, зараз в країні майже 1 мільйон ветеранів, частина з яких мають бажання бути підприємцями. Тепер для них не має бути особливих бар’єрів, а навпаки – ветерани та члени їхніх родин можуть розраховувати на більшу підтримку від держави.

Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова наголошує: закон уперше у вітчизняному правовому полі чітко визначає, що таке ветеранський бізнес:

«Також документ запроваджує спеціальний режим економічної підтримки ветеранського підприємництва, що передбачає надання таким підприємцям преференцій, зокрема щодо участі у державних та муніципальних програмах підтримки, одержання субсидій, грантів, доступу до пільгових умов кредитування або участі у спеціалізованих тендерних процедурах», – додала Калмикова.

Отже, бізнес вважається ветеранським, якщо це:

• ветерани та ветеранки, 
• зареєстровані як ФОПи,
• самозайняті громадяни зі статусом ветерана, юридичні особи, де ветерани та ветеранки є власниками (володіють 100% статутного капіталу або всі члени – ветерани та ветеранки).

Закон передбачає впровадження на державному та регіональному рівнях стимулювальних механізмів підтримки ветеранського бізнесу, залучення ветеранських підприємств до державних і регіональних закупівель через зарезервовані контракти (до 5% передбаченого на такі закупівлі бюджету), надання підтримки у формі кредитів, компенсацій відсотків, державних гарантій, фінансової допомоги (поворотної та безповоротної), надання права оренди державного та комунального майна без аукціону.

Також поміж стимулів – організація навчання ветеранів і демобілізованих осіб для започаткування бізнесу, спрощення дозвільних процедур та нагляду, стимулювання впровадження інновацій і новітніх технологій, сприяння виходу продукції на зовнішні ринки, залучення міжнародних фінансових організацій до реалізації інвестпроєктів, надання пріоритету в розвитку на нових ринках, моніторинг ефективності заходів підтримки з урахуванням економічної ситуації, створення умов для роботи ветеранських бізнесів в індустріальних парках і технопарках.

Держпідтримка ветеранського бізнесу здійснюватиметься кількома каналами, зокрема через:

• державний «Український ветеранський фонд»,
• Український фонд підтримки підприємництва, 
• регіональні підприємницькі фонди,
• органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Водночас загальний обсяг фінансової держпідтримки ветеранського бізнесу має становити не менше ніж 10% бюджету програм підтримки підприємництва на поточний рік. Конкретні ж суми визначатимуть щороку в держбюджеті.

Як наголошує в коментарі Укрінформу керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський, найбільш потрібна з боку ветеранів фінансова допомога – гранти та пільгове кредитування з компенсацією державою частини кредитних ставок.

«Свого часу ми зустрічалися й обговорювали це питання з організаціями ветеранів АТО. Найбільш помічними для підприємництва вони називали гранти на відкриття бізнесу та низькі кредитні ставки. Що ж до податків, то чинна спрощена система оподаткування їх переважно задовольняла», – пояснив експерт.

Серед позитивних положень закону він назвав чітке законодавче визначення ветеранського підприємництва та способів його підтримки. Водночас аналітик вважає, що новий закон містить і певні корупційні ризики, пов’язані передовсім із передбаченою можливістю отримання ветеранським бізнесом в оренду державного та комунального майна поза конкурсом – без проведення аукціонів.

«Це – про ризики маніпулювання. Ми ж пам’ятаємо, як після ухвалення норми про надання учасникам бойових дій землі від місцевого самоврядування з’явилося багато схем, завдяки яким тисячі гектарів землі одержали не ветерани, а ті, хто зумів скористатися лазівками. На жаль, і тепер зловмисники, зокрема й з-поміж чиновництва, можуть діяти у такий самий спосіб – створювати підставні ветеранські організації, які отримуватимуть майно в інтересах інших осіб», – вважає Несходовський.

Тому експерти й представники ветеранських організацій говорять про необхідність доопрацювання рамкового закону:

«Закон – лише скелет, на який доведеться нанизувати ще безліч законодавчих та підзаконних актів. Попереду в нас іще буде багато роботи, крім війни», – коментує голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк.

Оновлена рада ветеранів російсько-української війни Чернігівської області вже працює і навіть мала змогу обрати керівний склад та спланувати подальшу роботу. До Ради відібрали ветеранів, які пройшли крізь жорна кривавої війни, серед них — представники всіх районів області. 

Шляхом відкритого голосування головою Ради ветеранів став Сергій Локоть з Борзни. Він свого часу був в АТО, очолює місцеву організацію ветеранів.

Про це пише «Час Чернігівський.

«Засинаєш і прокидаєшся з питаннями, що треба вирішувати. Хлопці приходять і у ветеранський простір, цікавляться проблемами. Ми як механізм і вони ідуть до нас, як до надії. Думаю все вийде», — впевнений Сергій Локоть, новий голова Ради ветеранів.

Заступником голови обрали ветерана з Чернігова Олександра Василенка. Каже, попереду багато роботи і планів. Важлива не тільки реабілітація, а й реінтеграція в суспільство воїнів, які повернулися з війни.

«Зараз вийшов новий закон про ветеранське підприємництво. Це реінтеграція ветеранів в суспільство, у працю. Реабілітація чудово, але якщо ветерану нема місця в суспільстві — він знов потрапляє у реабілітацію. А якщо буде реінтеграція, то кожен себе знайде і буде хороший результат», — сказав Олександр Василенко, заступник голови Ради ветеранів.

Ветерани війни кажуть, що створення Ради є важливим. Адже питань, які потребують вирішення наразі чимало, а стане ще більше, коли завершиться війна і багато захисників і захисниць повернуться додому. Проте зараз ветерани найперше потребують підтримки суспільства.

«Дуже велика частина нашого суспільства з часом починає відсторонюватися, відгороджуватися від військових і ветеранів, тому можливо в першу чергу потрібна допомога в морально-психологічному плані, все інше людина, яка пережила страхи війни, на другому плані», — сказав Євген Сокол, ветеран війни.

Раду ветеранів створили при обласній військовій адміністрації для вирішення нагальних питань ветеранської політики. Очільник адміністрації сподівається, що вона буде дієвим механізмом і рушійною силою.

«З точки зору досвіду викликів, з якими стикаєтеся, щоб екстраполювали на інших, щоб ви допомагали нам, підказували, що робимо не так або робимо менше, ніж треба. Наступну зустріч Рада ветеранів проведе напередодні Дня захисників і захисниць України», — підкреслив В’ячеслав Чаус, начальник Чернігівської ОВА.

На сайті Кабінету Міністрів з’явилася петиція з вимогою переглянути порядок обчислення військових пенсій. Автор ініціативи Андрій Подервінскас наполягає на включенні 100% бойових виплат, надбавок і винагород до бази розрахунку пенсій, а для інвалідів війни — на обов’язковому врахуванні всіх бойових виплат незалежно від тривалості служби.

Нині порядок, визначений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою КМУ №393 від 1992 року, не враховує значну частину реального грошового забезпечення. Зокрема, не включаються додаткові винагороди, передбачені постановою КМУ №168 від 2022 року, а також інші доплати й надбавки з постанови КМУ №704 від 2017 року.

«У результаті військові, які отримували суттєві бойові виплати під час виконання завдань у зоні бойових дій, залишаються без відповідного відображення цього доходу у пенсійному забезпеченні. Особливо несправедливою є ця ситуація для інвалідів війни, які отримали поранення чи каліцтва. При цьому з бойових виплат сплачуються ЄСВ та інші податки, але вони не впливають на пенсійні нарахування», — зазначає автор.

Петиція також містить вимогу закріпити гарантію, що у майбутньому всі нові бойові надбавки автоматично враховуватимуться у пенсійному розрахунку.

«Справедливість, соціальний захист і мотивація військових — це ключові аргументи. Бойові виплати є офіційною частиною грошового забезпечення, а не додатковим бонусом», — підкреслює Подервінскас.

Експертна комісія відібрала 20 учасників освітнього проєкту “Медосвіта для героїв”. Це безоплатне фахове навчання для медиків-ветеранів, в межах якого вони зможуть здобути нові знання. Загалом на участь у проєкті було подано 69 заявок від лікарів, фельдшерів, медсестер і медбратів.

Про це повідомляє УП. Життя.

Найбільший попит такі мали напрями:

• організація та управління охороною здоров’я;
• ультразвукова діагностика;
• рентгенологія;
• фізична та реабілітаційна медицина.

Більшість учасників раніше були бойовими медиками, працювали на стабілізаційних пунктах, у мобільних госпіталях або в бригадах медичної евакуації. Деякі з них досі продовжують нести військову службу.

У своїх анкетах ветерани і ветеранки виділили певні перешкоди, які ускладнюють їхнє повернення до цивільної медичної практики. Серед них – прогалини в знаннях, відчуття професійної деформації, спричиненої війною, а також тривалі паузи в роботі за фахом. У деяких учасників цей період становив аж 10 років.

“Ми дуже хочемо, щоби кожен ветеран та ветеранка мали не лише нові можливості для професійного розвитку, а й відчували, що їхній досвід і знання потрібні у цивільному житті. Ця ініціатива – наш спосіб подякувати та підтримати.

Ми щиро вдячні всім, хто подав заявки на участь, для нас велика честь мати можливість познайомитися з історіями наших колег-медиків, які знайшли у собі сміливість змінити медичну форму на військову”, – зазначила головна медична директорка “Добробуту” Олександра Машкевич.

---

Ініціативу започаткувала приватна медична мережа “Добробут” за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та Veteran Hub. Медіапартнером проєкту є “Українська правда. Життя”.

Ветерани, повертаючись до цивільного життя, часто стикаються з проблемою житла. Багато захисників не мають куди повернутися і змушені орендувати квартиру. Для цього уряд запровадив програму «Компенсація за оренду житла ветеранам».

Про це пише РБК-Україна із посиланням на Постанову Кабміну № 252.

Максимальні щомісячні виплати залежать від міста:

• Київ, Дніпро, Львів, Одеса: до 2 прожиткових мінімумів (6 056 грн у 2025 році).
• інші обласні центри: 1,5 прожиткового мінімуму (4 542 грн).
• малі міста та селища: 1 прожитковий мінімум (3 028 грн).

Виплати надаються на строк дії договору оренди, але не довше ніж 6 місяців. Якщо житло орендується менш як місяць — сума розраховується пропорційно.

Програма поширюється на:

• військовослужбовців, мобілізованих після 24 лютого 2022 року, які брали участь в обороні України, звільнені зі служби, але ще не мають статусу УБД;
• осіб зі статусом УБД та/або інвалідністю внаслідок війни;
• поліцейських та співробітників ДСНС, які брали участь в обороні України та ще не встигли оформити статус УБД або інвалідності.

Додаткові умови: житло ветерана має бути зруйноване, пошкоджене або розташоване на тимчасово окупованій/бойовій території, або він проходить реабілітацію на відстані понад 15 км від місця проживання.

Для оформлення компенсації потрібно подати заяву до ЦНАПу або місцевого органу ветеранської політики разом з:

• паспорт і ІПН;
• документи про пошкоджене житло;
• довідка про участь у бойових діях;
• посвідчення УБД або інвалідності (якщо є);
• договір оренди житла;
• реквізити банківського рахунку.

Договір оренди має бути письмовим і містити дані сторін, адресу житла, строк дії, суму орендної плати та умови дострокового розірвання. Після подання документів органи розглядають їх протягом 10 робочих днів, а копію рішення надсилають заявнику протягом 3 днів. У разі позитивного рішення виплата перераховується на банківський рахунок щомісяця.

Найчастіші причини відмови: наявність іншого житла на підконтрольній території, отримання іншої державної допомоги на оренду, подання недостовірних даних або наявність судимості.

Ефективність програми обмежує:

• відмова орендодавців укладати офіційні договори.
• відсутність повноцінної цифрової подачі документів.

За оцінками Мінветеранів, у 2025 році програмою можуть скористатися близько 6 тисяч ветеранів. В умовах високої орендної плати та обмежених механізмів державної підтримки компенсація є ключовим інструментом допомоги військовослужбовцям після служби.

У ЦНАПах Дніпра ветеранам вже доступні близько 300 адміністративних послуг. Зокрема, у сфері нерухомості, отриманні паспорта громадянина України та закордонного паспорта, реєстрації місця проживання. Нещодавно до переліку додалися ще три послуги, доступні для ветеранів та військових.

Про це йдеться на сайті міської ради.

За словами начальниці управління адміністративних послуг та дозвільних процедур департаменту міської ради Олени Огієнко, нові послуги надає Міністерство у справах ветеранів, зокрема це:

• надання статусу учасника бойових дій та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; 
• надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видача посвідчення іноземцям та особам без громадянства, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; 
• надання статусу учасника бойових дій та видача посвідчення іноземцям та особам без громадянства, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

«Через ЦНАП м. Дніпра можливо отримати послуги державної Програми «єВідновлення», яка містить послуги: «Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф», «Компенсація за пошкоджене майно». З кінця квітня 2022 року прийнято 3 282 інформаційні повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф. Заяв на компенсацію за пошкоджене майно — 605. Також у ЦНАПі Дніпра працює Пункт команди підтримки «Дії», коли адміністратор ЦНАП допомагає заявнику подати заяви на ці послуги через застосунок. Також працює сервіс виїзного обслуговування для маломобільних груп населення. З початку року цим сервісом скористалися 196 мешканців. Для зручності відвідувачів у ЦНАП працює електронна черга та є можливість запису в електронну чергу на зручний день та час через сайт», – підкреслила Олена Огієнко. 

Директор департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур міськради Андрій Пономарьов зазначив, що у ЦНАП “Північний” щодня звертається більше ніж тисяча людей. З початку нинішнього року — вже понад 140 тисяч.

«Тут працює низка залів, де надають  близько 300 адміністративних послуг. Популярними є сфера нерухомості, отримання послуг МРЕО, паспорта громадянина України та закордонного паспорта. Нині найбільший попит має послуга реєстрації місця проживання. Вона є актуальною для наших першокласників та учнів закладів загальної середньої освіти», — зазначив Андрій Пономарьов. 

27 серпня 2025 року ГО «Спілка ветеранів СОУ» та Харківський ІТ Кластер офіційно підписали Меморандум про співпрацю. Документ спрямований на створення нових можливостей для соціальної адаптації ветеранів, їх професійного розвитку, перекваліфікації та подальшого працевлаштування у сфері інформаційних технологій. Партнерство відкриває шлях до освітніх програм, менторства, кар’єрних консультацій і залучення ветеранів до сучасних інноваційних проєктів.

Голова ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрій Корсунов підкреслив: «Сьогодні ми маємо забезпечити нашим захисникам не лише гідне повернення з війни, але й можливості для нового життя. Адже воїни, які віддали свої сили за Україну, заслуговують на підтримку у професійному та особистому розвитку. ІТ-сфера – це майбутнє, і завдяки цій співпраці ми створюємо реальний місток між досвідом ветеранів та потребами сучасного ринку праці».

Співпраця передбачає проведення спільних воркшопів, курсів, тренінгів та кар’єрних ярмарків. Важливо, що ветерани отримають доступ до менторської підтримки, аналітичних ресурсів та мережі ІТ-спільноти, що дозволить їм розкрити свій потенціал і знайти новий шлях після служби. Це партнерство є важливим кроком у розвитку програм підтримки ветеранів та сприятиме їхній інтеграції в суспільство через освіту та сучасні професії.