Китайські тайконавти місії “Шеньчжоу-12” Лю Бомін і Тан Хунбо сьогодні здійснили вихід у відкритий космос з модуля “Тяньхе” нової космічної станції КНР. Третій член екіпажу, Нє Хайшен, в цей час працював на борту основного модуля, , повідомляє “Сіньхуа” з посиланням на Канцелярію програми пілотованої космонавтики Китаю.
Зазначається, що тайконавти вийшли у відкритий космос в нових скафандрах “Фейтянь”. За межами житлового модуля вони виконали ряд завдань, включно з установкою утримуючих пристроїв для екіпажу і робочого майданчика на механічному важелі, який дозволить їм продовжити роботу з монтування обладнання. На даний момент Тайконавти успішно виконали всі завдання під час свого першого виходу у відкритий космос.
Місія “Шеньчжоу-12” стартувала 17 червня 2021 року. Для Китаю це перший пілотований космічний політ за останні 5 років. Перед стартом командир екіпажу Нє Хайшен (Nie Haisheng) на прес-конференції перед польотом розповів, що астронавти будуть перетворювати орбітальний модуль в «космічний будинок» і проводити перевірку ключових технологій. Якщо все піде за планом, тайконавти три місяці будуть проводити налаштування і тестування систем.
Місія “Шеньчжоу-12” – це третій із 11 космічних запусків, потрібних для завершення побудови нової орбітальної станції. За планами Пекіна, орбітальна космічна станція має бути готова до початку 2022 року.
Сьогодні вночі збірна України поступилася в ¼ фіналу збірній Англії з рахунком 0:4. Тепер у півфіналі Англія зустрінеться зі збірною Данії, яка обіграла футболістів Чехії з рахунком 2:1.
Вихід до 1/4 фіналу є найкращим результатом збірної України на чемпіонатах Європи в історії українського футболу за останні 30 років.
Англійці дісталися півфіналу Євро вперше з 1996 року. На Євро-2020 збірна Англії ще не пропустила жодного м’яча у свої ворота у п’ятому матчі поспіль.
Протягом багатьох десятиліть в різних країнах регулярно з’являються нові проекти і концепти літаків, що можуть занурюватися у воду – тобто, апаратів, здатних поперемінно здійснювати аеродинамічний політ і підводне плавання. З огляду на об’єктивні обмеження і труднощі жоден проект такого роду не дійшов до практичного застосування. Однак дослідження в цій області продовжуються, і провідна роль у них залишається за США. Військово-морські сили цієї країни виявляють великий інтерес до техніки незвичайного класу.
Подібний літак потребує легкого та міцного планера, який забезпечив би політ в повітрі і витримав би тиск води на робочих глибинах. Також він потребує об’ємних паливних баків, а підводному човну необхідні баластні цистерни.
Серйозною проблемою є розробка силової установки. Потайне підводне плавання і політ в повітрі є принципово різними процесами для різних рухових установок. Внаслідок цього апарат повинен мати два окремих двигуна або якусь комбіновану систему.
http:///ekskursiia-v-stratosferu/
Зрозумілих труднощів слід чекати при формуванні комплексу бортового обладнання. Літаку-пірнальнику потрібні особливі засоби навігації і зв’язку, здатні поперемінно працювати в різних умовах. Цей фактор також потрібно враховувати при формуванні комплексу озброєнь, вантажних відсіків і т.п.
В кінці «нульових» організація Naval Surface Warfare Center Carderock Division зі складу ВМС США провела чергову науково-дослідну роботу на тему літаків-підводних човнів. Було сформоване точне коло завдань і проблем, характерних для подібних проектів, а також запропоновані варіанти їх вирішення на основі актуальних технологій. Важливо, що на фінальній стадії цієї роботи такі пропозиції були підтверджені випробуваннями масштабних моделей.
Найбільш цікавим серед сучасних проектів є концепт, сформований в 2010 році американським центром NSWC. Метою цієї роботи було визначення можливості створення занурюється літака, здатного злетіти з морської платформи, подолати 400 миль по повітрю і пройти 12 морських миль під водою, після чого висадити бойових плавців. Потім потрібно зробити зворотний шлях на платформу. Тривалість перебування під водою задавалася на рівні 3 діб.
Оптимальною визнали компоновку «літаюче крило» з виступаючим фюзеляжем великого обсягу, стрілоподібною передньою кромкою і двигунами на верхній і нижній поверхнях. Крило віддали під баки і цистерни різного призначення. Силова установка включала пару турбовентиляторних двигунів для польоту і гвинторульову колонку з електромотором для плавання. Всередині фюзеляжу і крила вдалося розмістити кабіну для двох членів екіпажу і окремий відсік для шести десантників. Для зльоту і посадки запропонували особливе лижне шасі.
У NSWC пропрацювали два варіанти літака-підводного човна. Більший мав розмах крила близько 33 метрів при довжині 10. Його розрахункова маса досягла 17,7 тонн, крейсерська швидкість визначалася в 200 миль на годину в повітрі і 6 вузлів під водою.
Відповідно до цих ідей було побудовано кілька макетних зразків. З їх допомогою відпрацювали політ в повітрі і злітно-посадочні режими. Також досліджувалася специфіка занурення і роботи на невеликих глибинах. Найбільші складності, з очевидних причин, викликали питання переходу з одного середовища в інше. Проте, вдалося знайти оптимальні варіанти вузлів і агрегатів, а також сформувати найзручніші методики виконання різних процесів.
За результатами цієї дослідної роботи NSWC констатував принципову можливість створення вантажопасажирського літака, що може занурюватися вже на основі доступних технологій. Однак, наскільки відомо, ця НДР не отримала розвитку, і запропонований концепт ніколи не використовувався в реальних проектах.
http:///dviinyky-prezydenta-rosii/
В середині десятих років Управління військово-морських досліджень (Office of Naval Research, ONR) і Військово-морська лабораторія (Naval Research Laboratory, NRL) демонстрували нові варіанти літаків-підводних човнів, адаптованих для вирішення конкретних завдань. Подібні вироби пропонувалося використовувати для посилення протичовнової оборони.
Першим з’явився Flimmer (утворено від Flyer і Swimmer – «літун» і «плавець») від NLR. Пізніше з’явився виріб Flying Sea Glider нормальної аеродинамічної схеми з прямим крилом і повноцінним хвостовим оперенням. Цей апарат призначався для плануючого польоту і не мав двигуна.
Концепція Flimmer/Flying Sea Glider передбачала використання безпілотника-субмарини в якості протичовнового засобу. Такий виріб має скидатися носієм і здійснювати політ над морем, виконуючи пошук підводної мети. Виявивши її, БПЛА повинен приводнився і піти під воду. Потім він наводиться на підводний човен противника і вражає її своєю бойовою частиною. Flimmer першої версії був здатний до самостійного польоту і плавання. Flying Sea Glider повинен був працювати за принципом підводного планера і рухатися під водою тільки за рахунок набраної енергії.
“Безпілотні літальні апарати, які доставляються в повітря, мають потенційну військову цінність. За допомогою такої літаючої вогневої точки NRL може швидко доставити свій БПА в потрібне місце в критичному за часом режимі без необхідності розгортання корабля для його підтримки. Flying Sea Glider може самостійно дістатися до місця призначення з корабля або з берега і відправити дані назад протягом пари годин.
Також Flying Sea Glider виконує місії типу морських свиней, коли він пірнає, збирає дані по шляху вниз, а потім передає дані з поверхні. Апарат також може збирати дані на шляху до поверхні. Розрахункова глибина цього варіанту Flying Sea Glider становить 200 метрів. При цьому аппарат має захист чутливих компонентів літака” – pозповів Стернс Хайнцен, інженер-дослідник NRL.
У 2015-2018 рр. два варіанти безпілотників-підводних човнів пройшли випробування і підтвердили свою здатність вирішувати поставлені завдання. При цьому необхідно зазначити, що запропонована концепція протичовнового БПЛА в значній мірі спростила розробку проекту. Два вироби від ONR і NRL повинні здійснювати політ «в один кінець». Вихід з води і зліт не передбачається.
У 2018 року фахівці Університету Північної Кароліни опублікували інформацію по своїй НДР на тему безпілотника-субмарини, проведеної на замовлення DARPA. Апарат, «натхненний морськими птахами», пройшов необхідні випробування і успішно продемонстрував можливість роботи в двох середовищах і переходу між ними.
Цей апарат побудували за нормальною аеродинамічною схемою з прямим крилом розмахом 1,42 м. Довжина виробу – 1,32 м. У носовій частині фюзеляжу розмістили електродвигун з повітряним гвинтом для польоту. Центральний відсік віддали під акумулятори та засоби управління. У хвості фюзеляжу, перед трубчастою балкою, знаходився мотор для пересування під водою. За допомогою довгого валу він обертав гребний гвинт.
Посадка на воду здійснювалася з великим кутом атаки, щоб знизити силу удару. Після цього, використовуючи штатні кермові поверхні, БПЛА міг занурюватися. Процедура зльоту починалася на деякій глибині. Апарат займав вертикальне положення і спливав за рахунок гребного мотора. Піднявши ніс над поверхнею, безпілотник включав польотний двигун.
Таким чином, Пентагон і різні його структури не втрачають інтересу до літаків подібного класу, хоча поки жодна з науково-дослідних робіт не переродилася в повноцінний проект з перспективою на майбутнє практичне застосування. Основною причиною цього можна вважати специфічне співвідношення витрат і можливих вигод. Повномасштабну розробку літаків-підводних човнів, незважаючи на принципову можливість, все ще вважають недоцільною. Під питанням і їх переваги перед іншими засобами і системами традиційного вигляду.
Країна-партнери США також не заперечували амбіційності проекту, але водночас наголошували на можливості його реалізації.
“Те, що хочуть американці, звучить неймовірно амбітно. Якщо вони отримають половину того, що вони хочуть від цієї машини, у них все буде добре. Ймовірно, немає причин, за якими це неможливо зробити», – заявляв кілька років тому екс-командувач Королівським флотом Великобританії Джонатан Повіс, глава служби порятунку підводних човнів НАТО.
Таким чином, як в минулому, так і зараз, головним підсумком всіх нових проектів в даній царині стає науковий, конструкторський і практичний досвід. Чи буде він використаний в реальних проектах – поки невідомо.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Із здобуттям Україною незалежності, з 30 липня до 1 серпня 1996 року, відбулися перші в історії Військово-Морських Сил України оперативно-тактичні навчання «Море-96» — на виконання навчальних завдань в море вийшли 14 бойових кораблів і суден забезпечення ВМС України, які взаємодіяли з морською і винищувальною авіацією та силами ППО Одеського військового округу. Всього в навчаннях взяло участь майже 2,5 тисяч військових моряків. В ході широкомасштабних навчань фрегат «Гетьман Сагайдачний», великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» з десантом морської піхоти на борту, корвети «Луцьк», «Вінниця», «Чернігів» і «Хмельницький», ракетний катер «Каховка», розвідувальний корабель «Сімферополь» та судна забезпечення у визначених районах Чорного моря відпрацювали взаємодію сил в ході операції з проводки конвою, виконали низку задач протичовнової оборони, з відбиття атаки повітряного десанту і ведення бою за висадку. Заключна фаза навчань відбулася 1 серпня в присутності і під керівництвом Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Леоніда Кучми. Після завершення навчань було проведено парад кораблів ВМС на зовнішньому рейді Севастопольської бухти.
На прохання Військової Ради Військово-Морських Сил, на честь перших широкомасштабних навчань українського військового флоту, Указом Президента України Л.Д.Кучми N 708 від 17 серпня 1996 року 1 серпня було встановлено свято — День Військово-Морських Сил.
Президент В.Ф.Янукович своїм указом переніс святкування Дня флоту України на останню неділю липня поєднавши його з святкуванням дня Військово-Морського Флоту Російської Федерації.
Указом президента України Петра Порошенка свято “День Військово-Морських Сил Збройних Сил України” відновлене 12 червня 2015 року і має святкуватись в першу неділю липня.
Коллектив “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС” від щирого серця бажає вам, нашим захисникам, вашим родинам добра і щастя, злагоди, міцного здоров’я, невичерпної енергії та сил, наснаги та здобутків у нелегкій повсякденній службі.
Міністр оборони України Андрій Таран зустрівся із курсантками Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, учасницями військового Параду у день 30-ї річниці Незалежності України.
Очільник оборонного відомства вислухав думки, зауваження і побажання курсанток щодо парадної форми одягу, зокрема, взуття, що регламентовано наказом Міністерства ще від 2017-го року. Про це повідомляє сайт відомства. Вже перше пробне тренування виявило низку недоліків елементів однострою зразка 2017-року.
Йти в таких туфлях військовослужбовцям-жінкам просто незручно. Міністр висловив пропозицію щодо використання під час Параду польової форми, елементом якої є «берці».
Втім, інформуючи Міністра оборони, Головнокомандувач Збройних Сил України Руслан Хомчак зазначив, що таке рішення прийнято, тому що всі військові навчальні заклади йтимуть в парадному однострої. Що ж стосується бойових частин, то вони крокуватимуть у польовій формі.
“The Daily Telegraph” з посиланням на дані отриманої доповіді пише, що бронемашини “Аякс”, замовлені Міністерством оборони Великобританії для британської армії, які коштували £ 3,5 млрд, виявилися “майже непридатними”.
Випробування ББМ були припинені ще в листопаді 2020 року, бо “Аякс” не може вести прицільну стрільбу на швидкості понад 20 миль в годину (32 км/год) і долати заднім ходом перешкоди вище 20 см. Крім цього, екіпажі бронемашин доводиться міняти кожні 1,5 години, тому що військовослужбовці скаржаться на вібрацію, сильний шум, а також різні травми і удари суглобів під час руху.
Програма з оновлення парку бойових бронемашин британської армії розроблялася в 2010 році. У 2014 році військове керівництво країни замовило 589 бронемашин “Аякс”, які повинні були бути поставлені ще в 2017 році. Однак за цей час армія отримала лише 14 одиниць техніки, причому в ході їх випробувань були виявлені серйозні проблеми.
Пізніше “The Times” стало відомо точну кількість постраждалих в ході випробувань – понад 20 військовослужбовців втратили слух, а ще 83 буде потрібно щорічне медичне обстеження після тривалого перебування всередині “Аякса”.
Наступного тижня британські військові планують обговорити з промисловістю альтернативні варіанти бронетранспортерів для поставок, а Міністерство Оборони країни призначило ретельне розслідування з питань безпеки.
Берегова охорона США поділилася відео порятунку двох пілотів вантажного Boeing 737-200F авіакомпанії TransAir, який сьогодні рано вранці зазнав аварії недалеко від Гонолулу.
У поширеній заяві Берегової охорони йдеться: «Близько 2:30 ранку вертоліт Берегової охорони MH-65 виявив біло-помаранчевий вантажний літак Boeing 737 TransAir і серед великого числа уламків помітив двох осіб.
Одного чоловіка було виявлено на хвостовій частині літака, [але, пізніше] він опинився у воді, коли літак затонув. Він був піднятий на борт рятувального вертольота MH-65 і доставлений в медичний центр для оцінки стану.
Другого чоловіка було виявлено на кількох упаковках, він відмовився від підйому [на борт вертольота] і його підібрав рятувальний човен Департаменту пожежної охорони Гонолулу (HFD). Літак затонув приблизно в 1,5 морських милях на південь від Ewa Beach, і знаходиться під водою на глибині приблизно 150 футів [близько 45 метрів – прим. ред.] ».
У США комітет Палати представників із питань асигнувань схвалив 30 червня законопроєкт щодо фінансування програм Державного департаменту і зарубіжних операцій на 2022 фінансовий рік. У ньому заклали 481,5 мільйона доларів на програми допомоги Україні. Це на 28,5 мільйона більше, ніж цього року, повідомило 1 липня посольство України в США.
Про це пише РадіоСвобода з посиланням на рішення американського конгресу.
Зокрема, 125 мільйонів пропонують виділити для безпекової допомоги Україні за статтею «Міжнародне військове фінансування». Це також більше, ніж у 2021 році, – на 10 мільйонів, зауважили у відомстві.
Крім того, в законопроєкт внесли правку, яка має на меті забрати в адміністрації США право звільняти від санкцій під приводом національного інтересу. Саме з таким обґрунтуванням у Білому домі вирішили звільнити від санкцій основну компанію, що відповідальна за будівництво і діяльність «Північного потоку-2», Nord Stream 2 AG, а також її керівника Маттіаса Варніґа.
Крім цього, профільний підкомітет із питань оборони схвалив законопроєкт щодо фінансування Міністерства оборони США на 2022 фінансовий рік. Він передбачає виділення Україні 275 мільйонів доларів безпекової допомоги за лінією Пентагону за програмою «Ініціатива безпекової допомоги Україні».
Протягом минулої доби, 2 липня, зафіксовано 19 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ.
У районі ЗОЛОТОГО-4 ворог обстрілював наші позиції з мінометів 82-го калібру.
Поблизу населеного пункту ГНУТОВЕ окупанти тричі відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру.
Неподалік АВДІЇВКИ противник 5 разів вів вогонь з артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів.
У напрямку населеного пункту ПІСКИ російські окупанти здійснювали обстріли з мінометів 82-го калібру.
Біля СТАРОГНАТІВКИ ворог тричі обстрілював українських захисників з артилерійських систем калібру 122 мм та озброєння БМП-1.
У районі СВІТЛОДАРСЬКА збройні формування Російської Федерації вели вогонь зі станкових протитанкових, автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.
Поблизу КРАСНОГОРІВКИ російські найманці здійснювали обстріл з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.
Неподалік КАМ’ЯНКИ ворог відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.
Також окупанти двічі обстріляли об’єкти цивільної інфраструктури та приватного сектору АВДІЇВКИ з артилерії калібру 122 мм і мінометів 120-го калібру.
Крім того, на ЛУГАНЩИНІ був зафіксований проліт ворожого безпілотного літального апарату типу «Орлан-10».
Станом на 7 годину ранку, 3 липня, зафіксовано 3 порушення режиму припинення вогню.
Біля населеного пункту НЕВЕЛЬСЬКЕ збройні формування Російської Федерації тричі обстріляли українські позиції з мінометів 120-го калібру.
Бойових втрат серед військових Об’єднаних сил немає.
На ворожі обстріли наші захисники відкривали вогонь у відповідь.
