Керівництво Російської Федерації в той же день, коли таліби захопили владу в Афганістані, одразу встановило з ними “робочі контакти”. Як повідомляють російські ЗМІ, таліби запевнили Кремль у тому, що вони гарантують безпеку іноземним дипломатичним місіям. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ РФії.
«Уважно стежимо за розвитком … переходу влади … до «талібів» в результаті практично повної відсутності опору з боку підготовлених США та їх союзниками …збройних сил. Обстановка і в Афганістані в цілому стабілізується. Таліби приступили до наведення громадського порядку, підтвердили гарантії безпеки місцевих жителів і іноземних дипмісій… Встановлено «робочі контакти» з представниками нової влади…», – сказано в повідомленні.
Вчені НАСА встановили, що кам’яний астероїд Бенну, діаметром близько 510 м, рухаючись зі швидкістю близько 965 км/год у напрямку нашої планети, може підлетіти до Землі дуже близько тільки в вересні 2135 року, повідомляє The Washington Post. Астрофізики оцінюють шанси на зіткнення астероїда Бенну з Землею, як надзвичайно незначні.
І хоча Бенну пролетить мимо нашої планети на відстані, приблизно, як половина відстані від Землі до Місяця, можливість його зіткнення із Землею і заподіяння руйнувань становить 0,5%. Та ймовірність уникнути зіткнення повністю ніхто не відкидає. Якщо така кам’яна брила впаде на Землю, то в місці падіння може утворитися кратер від 4 до 9 км в діаметрі, а площа руйнувань буде в 100 разів більша за розміри самого кратера. Вчені вирахували, що найбільший ризик зіткнення може припадати на 24 вересня 2182 року.
Варто наголосити, що ймовірність зіткнення становить аж 0,5%. З моменту відкриття в 1999 році астероїд Бенну наближався до Землі в 1999, 2005 і 2011 роках. Сьогодні намагаються прорахувати, як гравітація Землі та інших планет може змінити шлях астероїда навколо Сонця.
Для землян набагато серйознішу загрозу представляють астероїди, які вчені ще не виявили.
Для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС” підготувала Василина Нещеретна.
Бразильська компанія Embraer повідомила про початок льотних випробувань електричного літака-демонстратора, який близько двох років перебував у стадії розробки. Прототип побудований на базі легкого сільськогосподарського літака Embraer EMB-203 Ipanema. Сьогодні літак уперше піднявся в повітря.
Розроблений для оцінки нових технологій і рішень, які забезпечують на 100% електричну і більш екологічну авіаційну тягу, демонстратор буде проводити свої випробувальні польоти на заводі “Embraer” в Сан-Паулу.
Двигун і інвертор для літака виробляються компанією WEG в штаб-квартирі компанії в Жарагуа-ду-Сул, Санта-Катаріна, в рамках угоди про науково-технічне співробітництво з Embraer.
«Ми прагнемо до пошуку рішень, які зроблять авіацію в майбутньому більш стійкою, і інновації будуть відігравати ключову роль в цьому шляху» – заявив Луїс Карлос Аффонсо віце-президент з інжинірингу, розвитку технологій Embraer.
Відомий український журналіст Андрій Цаплієнко, який неодноразово робив якісні матеріали про перебіг російсько-української війни, поділився у своєму телеграм-каналі власним баченням про результати стрімкого наступу бойовиків угруповання “Талібан” у Афганістані. Пропонуємо читачам нашого інформаційного порталу прочитати повний текст журналіста у рубриці “Точка зору”.
“Я люблю Афганістан. Запашний гарячий хліб, щойно з глиняної печі, приємно обпікає руки, коли ти рвеш його, сидячи серед осміхнених гостиних бороданів після довгого переходу через гори. Чай, такий солодкий, що, здається, ложка в ньому може стояти вертикально. Раптовий світанок, коли сонце викачується з-за гір, і над сіро-жовтою землею вмикається світло. І такий же раптовий, подекуди миттєвий, захід сонця, коли стомлене за день око ледь встигає зафіксувати контрастні кольори вечірнього неба. Я досі люблю все це. Розуміючи, що є речі, які західна людина ніколи не зможе сприйняти.
Підошви чобіт, розгорнуті в бік співрозмовника, – це неповага. Відмова розділити трапезу – це демарш та образа. Іноді після першого та другого товариш за лічені хвилини стає ворогом. Жінка за одним столом з чоловіками – це ледь не богохульство. І ще багато чого, про що усі, мабуть, читали, але ніколи з цим не зтикалися. Нібито дрібниці, але іноді вони коштують тут занадто дорого. І їх настільки багато, що ти насправді розумієш простий факт – людині тут бракує свободи. Звісно, у західному її розумінні. Традиції просто перекривають кисень.
Та чи прагне більшість афганців особистої свободи?
Цій фотографії через пару місяців майже 20 років. 2001 рік, Асадабад. Я та бійці Гульбеддіна Хекматьяра біля радянського танку Т-64. На території колишньої бази радянського загону спеціального призначення. Невдовзі на цьому ж самому місці з’явиться американська база. А відтепер і вона стала історією. Історією війни, яка ще не закінчилась. Але вже програна.
В Асадабаді я провів пару днів, поки рухався разом з провідниками від кордону з Пакистаном до Кабула. Ми, було, мандрували територіями, які контролюють різні племінні вожді та “польові командири”. Деякі підтримували талібів. Деякі, як, наприклад, Джандат-хан, дідусь праворуч від мене, міркували про союз з Північним Альянсом, а, відтак, і з американцями. Чия перемога восени 2001-го здавалася остаточною.
Я поспішав відзняти бої за Кабул. Але події розвивались швидко. Значно швидше, ніж я міг рухатися разом із ескортом моджахедів. Як раз, коли я стояв біля старого Т-64, Кабул перейшов під контроль прозахідних сил. Тоді, в Асадабаді, я думав, це надовго. Тепер я переконаний, що прозахідний уряд не втримається до того моменту, коли цій світлині виповниться двадцять. Ба більше. Події знову розгортаються раптово, але в зворотньому напрямкові. Швидше за все, до 11-го вересня, до двадцятої річниці “Війни з терором”, афганський уряд розбіжиться, а президент шукатиме притулку за кордоном. Це мій сьогоднішній прогноз.
Але чому ж Афганська Національна Армія, в яку американці офіційно влили 88 мільярдів доларів, так швидко здає позиції талібам? 88 мільярдів доларів — це майже три держбюджети України, до речі. Лише уявіть собі, де б зараз піднімала наш прапор українська армія, якби їй дали озброєння на 88 мільярдів баксів.
А усього витрати на афганську війну можуть зайняти достойне місце в Книзі рекордів Гіннеса. В розділі “Марно витрачені гроші”. 2 трильйони 261 мільярд доларів на квітень 2021-го. Станом на сьогодні ця сума ще більша.
Мені здається, зараз питання “коли” вже неактуальне. Але питання “чому” залишається критично важливим.
Я не претендую на істину в останній інстанції. Я просто пропоную засвоїти афганські уроки. Аби історія не повторила їх ще раз. Для нас із вами.
Урок 1.Сунь Цзи казав, війну треба вигравати швидко: “Ніколи не бачив ознак майстерності й переможності в довгій кампанії. Не було ще країни, яка б виграла від тривалої війни ” Насправді американці не виграли війну у 2001 році. Як всім нам здавалось. Бо ключовим завданням військової кампанії тоді було знищення Осами бін Ладена та осередків “Аль-Каїди”. Осама втік. “Аль-Каїда” розповзлась. Америка була змушена міняти цілі та стратегію. Обрала шлях довгої війни. Але сталося, як сталося. Це перша, але не єдина, помилка.
Урок 2.Стратегія створення прозахідного афганського уряду нагадувала українську спробу початку 90-тих створити олігархічну модель керування Україною.
Центральну владу вирішили поділити між лідерами лояльних, як правило, до Вашингтона місцевих кланів. Яких, здебільшого, цікавила не модернізація країни, а особисте збагачення. І розподіл фінансових потоків з Америки. Ідея була зрозумілою — якнайшвидше створити потужну центральну владу. Будь-яку, але ефективну. Але абсолютно не враховано той факт, що Афганістан це країна ізольованих регіонів та племінної самоідентифікації. Де рулять старійшини. Де традиційний закон племені де-факто завжди працює краще, ніж Конституція та Кримінальний Кодекс.
Урок 3. Люди, які будують державу без ідеї, можуть створити лише одне – корупційні схеми. І вони, зрештою, руйнують центральну владу. Талібів же можна назвати ідейними. Хай там їхні ідеї виглядають дикуватими та абсолютно нейприйнятними для вільного світу. Коли я працював на території, яку вони контролювали до кінця осені 2001-го, то зауважив, що таліби не брали хабарів. Від слова “зовсім”. А прозахідна афганська влада перетворилась на теє розумне теля, яке ссе двох мамок – американський бюджет і власний народ. Відтак, уявіть собі вибір, який стоїть перед звичайним афганським бідосею, від якого судді, полісмени та інші бюрократи вимагають “для вирішення питання” якщо не останній, то передостанній шмат хліба. Чи обере він гарантовану неголодну стабільність зараз замість незрозумілої свободи потім? Навіть якщо в пакеті з цією стабільністю йде відрубання рук кишеньковим злодіям, побиття камінням невірних жінок, неголені бороди як обов’язкова ознака чоловіка та суворе слідування законам шаріату? Для мене очевидно, який буде його вибір.
Урок 4.Афганська Національна Армія, попри всі фінансові вливання, так і не стала автономною структурою, яка здатна вирішувати стратегічні задачі без американців. Зовнішньо вона і досі виглядає красиво. Озброєння, екіпірування, транспорт. Підкачані мотивовані спецпризначенці. Але, по суті, більшість з трьохсот тисяч особового складу АНА — це звичайні заробітчани. Як воюють заробітчани, нам пояснювати не треба. Та ключова проблема не в них. А в тому, що американці не створили самостійні афганські органи розвідки та контррозвідки. Ані військові, ані цивільні. Тобто, афганська армія, залишившись сам-на-сам із ворогом, виявилась сліпою та глухою. Вона не бачила і не бачить планів, задумів та кроків противника. І, в той же час, не бачить, як діють таліби у неї в тилу. Від диверсій, терактів та інформоперацій до впровадження своєї агентури в лави армійців. “Той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію ”, – це теж старий Сунь Цзи.
Урок 5.В контексті усього цього минулорічна домовленість Трампа з талібами поспіхом, за 14 місяців, вивести американські війська була безглуздим та авантюрним рішенням. Як буде виглядати Америка зараз, якщо останні американські дипломати будуть чіплятися за шасі гелікоптера на даху посольства в Кабулі? Так, як це було на іншій програній війні?
Чому Байден не зупинив цей маховик? Ймовірно, тому, що Америка це країна верховенства права, де ухвалені закони та державні рішення не мають зворотньої сили. Хочеться в це вірити.
Та, ймовірно, відповідь можна знайти й на політичній карті регіону, подивившись, з ким межує Афганістан. На заході Іран. На півночі — Туркменістан, Узбекистан та Таджикистан. Принаймні дві з цих трьох країн – під серйозним впливом Росії. Там — російські інтереси. І російські війська. Рано чи пізно, таліби випробують на міцність і перше, і останнє. Як би вони не гарантували нейтралітет росіянам. Отже, без американців Афганістан автоматично стає головним болем противників Америки. Є шанс, що “руйнівник імперій” доб’є одну недоімперію, яка постійно встає з колін. Бінго. Стратегічна перемога над Росією, Іраном і, можливо, Китаєм. Нас це теж цілковито влаштовує, чи не так?
Але одне мені не дає спокою. Ціна такої майбутньої перемоги. І це не трильйони витрачених доларів. А сотні тисяч загублених життів. Перекладачів, активістів, музикантів, вчителів. Меншості афганців, які повірили чужинцям, що в їхньої країни є шанс …
16 серпня в ЗМІ з’явилася інформація про падіння на півдні Узбекистану літака з розрізнювальними знаками ВПС Афганістану. В офіційному повідомленні міністерства оборони Узбекистану зазначається, що літак незаконно перетнув кордон і впав на території Сурхандар’їнської області.
Ймовірно, пілоти літака таким чином намагалися врятувати свої життя від неминучої розправи від бойовиків “Талібану”. Вирішивши, що єдиним шансом залишитися в живих буде переткнути кордон з сусідньою державою, вони направили машину до Узбекистану.
Інцидент стався ввечері 15 серпня. Внаслідок катастрофи постраждав один афганський пілот. Довгий час було невідомо, що саме стало причиною падіння літака. Деякі видання публікували інформацію про те, що це був легкий штурмовик бразильського виробництва Embraer EMB 314 Super Tucano. Свого часу афганський уряд замовив 28 таких літаків у 2018 році і деякі встигли потрапити на озброєння та були застосовані у війні проти угруповання “Талібан”.
Сьогодні ж вдень міністерство оборони Узбекистану оприлюднило нову інформацію. Згідно з заявою, літак був збитий силами протиповітряної оборони, через порушення повітряного простору Узбекистану.
Фотограф ВПС Великобританії зняв італійські винищувачі Eurofighter F-2000 Typhoon в небі над Іраком під час дозаправки італійців від паливозаправника A330 MRTT Voyager.
Повідомляється, що італійські винищувачі виконують розвідувальні місії в рамках операції «Непохитна рішучість» з використанням підвісної контейнера з розвідувальним авіаційним комплексом Rafael RecceLite II.
Операція бере свій початок з авіаударів 8 серпня 2014 року. Відповідно до звіту міністерства оборони США в період 2014-2015 в нанесенні авіаційних ударів були задіяні ВПС США, Австралії, Канади, Данії, Франції, Йорданії, Нідерландів, Великобританії, Бахрейну, Саудівської Аравії і ОАЕ. Крім цього в знищенні інфраструктури ісламістів залучалися кораблі ВМС США, розгорнуті в акваторії Червоного моря і Перської затоки.
В Афганістані все продовжують перебувати приблизно 50 громадян України, повідомляють у Міністерстві закордонник справ. Зараз українські дипломати намагаються вийти на контакт з цими людьми.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на речника Міністерства закордонних справ України Олега Ніколенка.
“За інформацією МЗС, в Афганістані продовжують перебувати до 50 українців. Майже з усіма нині встановлено зв’язок, дипломати уточнюють, хто із них бажає бути евакуйованим”, – розповів Ніколенко.
Він також додав, що можливість безпечно покинути Афганістан все ще зберігається. Для цього можливо залучити допомогу іноземних партнерів.
Крім того, за словами Ніколенка, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба доручив терміново посилити посольство України в Душанбе, яке відповідає за Афганістан.
Харківський ветеранський сільськогосподарчий кооператив “Побратим-Агро” разом з Вовчанською місцевою “Спілкою ветеранів АТО” за участі керівництва Вовчанської ОТГ влаштували дітям вовчанських атовців екскурсію до “Фельдман-Екопарку”. Про це повідомляє “Нова: новини ветеранів”.
Для малечі провели екскурсію екопарком, показавши їм місцевих мешканців – крихітних оленів, тигрів, шакалів, лебедів. “Для мене головне – щоб діти були щасливі, хочеться ділитися з ними враженнями” – розказав очільник Вовчанського відділення “Спілки ветеранів АТО” Сергій Красовський.
У свою чергу Олексій Цвєтков, очільник “Побратим-Агро” відзначив, що підприємство активно допомагає ветеранам не тільки у працевлаштуванні, але й у інших сферах життя. Цього разу вони домовилися про екскурсію для дітей. “Ми соціально-відповідальне підприємство” – відзначив Олексій, додавши, що для нього “дуже важливо, аби сім’ї ветеранів відчували підтримку всього суспільства”.
До Алжиру поставлено протитанкові ракети виробництва КБ “Луч”. Точна кількість експортованої зброї невідома, проте мова йде про тисячі одиниць, а прибуток від реалізації продукції становить близько 50 млн доларів.
Як йдеться в матеріалі Defense Express, мова йде про протитанкові ракети калібру 100-мм. “Стугна”. Таке озброєння може використовуватися при стрільбі з танку Т-55 або артилерійської гармати МТ-12 “Рапіра«» для знищення нерухомих і рухомих сучасних броньованих цілей.
“Ми зробили, колись давно, ствольну “Стугну”, це 100-мм ракета. Ми їх кілька тисяч продали в Алжир і компенсували (розробку) – там було витрачено близько $3 млн доларів на це справи, а ми отримали контракт в районі $50 млн доларів”, – зазначив Генеральний директор КБ “Луч” Олег Коростельов під час свого виступу на Міжнародному оборонному інвестиційному форумі 12 серпня.
Вірогідно мова іде про контракт 2019 року. Інформація про експорт українських ракет “Стугна” була оприлюднена на одному з ресурсів, що відстежують експортно-імпортні операції.
Пенсіонер армійської служби колишнього Радянського Союзу, з ідеологічних міркувань, погодився співпрацювати з російськими спецслужбами та здійснювати диверсійно-підривну діяльність в їх інтересах. Про це повідомляють в СБУ.
Громадянина було завербовано до співпраці з Головним управлінням Генерального штабу Збройних сил РФ. Для російських спецслужб пенсіонер мав збирати відомості про схему охорони та облаштування одного із стратегічних об’єктів критичної інфраструктури регіону; ідентифікувати представників спеціальних служб України; передавати дані про громадян, які могли б бути потенційними об’єктами для вербування.
Отримані на виконання завдань російської спецслужби відомості агент передавав прихованими каналами зв’язку.
У ході обшуків за місцем мешкання правопорушника вилучено:засоби зв’язку, що використовувались для контактів з кураторами, переписку з інструкціями; зброю з набоями та вибухівку.
Громадянину України повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тривають оперативно-слідчі дії.
Припинення протиправної діяльності здійснювалось за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури.
