Протягом минулої доби, 09 вересня 2021 року, було 12 “порушень” режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації.
Під щільний вогонь противника потрапили позиції наших захисників поблизу населеного пункту ВЕРХНЬОТОРЕЦЬКЕ. Ворог здійснив численні обстріли з артилерії калібру 122 мм та мінометів калібру 120 мм.
Також російсько-окупаційні війська здійснили обстріл околиць ВЕРХНЬОТОРЕЦЬКОГО із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та артилерії калібру 122 мм. Внаслідок обстрілу пошкоджено цивільні будівлі дачного кооперативу. Постраждалих серед місцевого населення немає.
Біля НЬЮ-ЙОРКУ російські найманці обстрілювали наші позиції з мінометів калібру 82 мм та станкових протитанкових гранатометів.
Поблизу НОВОЗВАНІВКИ рашисти п’ять разів відкривали вогонь із мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів.
В районі населеного пункту КАТЕРИНІВКА окупанти здійснили обстріл з мінометів калібру 120 мм, а неподалік КРАСНОГОРІВКИ – двічі обстрілювали вогонь з мінометів 120 калібру та ручних протитанкових гранатометів.
У напрямку ГРАНІТНОГО російські найманці застосували великокаліберні кулемети.
Під час ворожого обстрілу двоє наших військовослужбовців дістали поранення. Стан здоров’я одного – тяжкий, іншого – задовільний.
Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.
Сьогодні зранку, 10 вересня 2021 року, порушень режиму припинення вогню з боку російських загарбників поки що не зафіксовано.
Росія і Сирія провели перші в історії спільні навчання екіпажів вертольотів в пустелях Сирійської Арабської Республіки. Про це пропагандистське ЗМІ російської армії “Звезда” повідомив начальник авіаційної угруповання військ Росії в Сирії Андрій Єрмаков і надав фото навчань.
“Сьогодні ми завершили крайній етап спільного льотно-тактичного навчання ВПС Сирії і ВКС Росії. У процесі навчання були відпрацьовані питання взаємодії між армійськими вертольотами САР і РФ при виконанні завдань з ураження заздалегідь заданих цілей на території Арабської Республіки, а також питання забезпечення висадки тактичного десанту спільно з армійськими вертольотами Сирії” – підкреслив Андрій Єрмаков, додавши, що це перші навчання вертолітників Росії і Сирії.
З російського боку в навчаннях брали участь ударні вертольоти Ка-52 і багатоцільові Мі-8, а з сирійської Мі-24.
У зоні проведення Операції об’єднаних сил було здійснено обстріл з важкого озброєння з непідконтрольної території. Ворожі снаряди падали о 08:00 годині на відстані двох кілометрів від Скотувата Донецької залізниці.
Через ворожі атаки керівництвом залізниці було прийнято рішення про укриття працівників та пасажирів у безпечні місця.
До стабілізації ситуації рух приміських поїздів №6011/6072 Лиман – Скотувата – Лозова та №6003/6004 Ізюм – Скотувата – Святогірськ обмежено до станції Фенольна.
З’явилось нове спільне фото українською легкоатлетки Ярослави Магучіх з капітаном російської армії Марією Лаціскеною. Про це у себе в фейсбук повідомив активіст Сергій Стерненко.
“Українська легкоатлетка та військовослужбовець ЗСУ Магучіх знову обіймалась та фотографувалась із капітаном ЗС РФ Лаціскене. Або попередній скандал на Олімпійських іграх її нічому не навчив, або вона свідомо братається з вбивцями українців”, – написав активіст.
Крім того, Сергій Стерненко додав, що на фото також присутня ще одна українська спортсменка Ірина Геращенко.
“У них спорт поза людяністю та співчуттям. Любов до агресора понад усе”, – резюмує Стерненко.
На Міжнародній космічній станції в російському проблемному модулі “Звезда” спрацювала пожежна сигналізація. Екіпаж включав агрегатний фільтр очищення атмосфери для усунення “можливого задимлення”. Про це повідомляє прес-служба Роскосмосу.
Датчик задимлення в модулі “Звєзда” увімкнув аварійну сигналізацію під час здійснення автоматичної підзарядки акумуляторів, повідомляють в Роскосмосі. Російський космонавт Олег Новицький повідомляв і раніше російському Центру управління польотами, що екіпаж бачив дим і відчував запах гару, повідомило “РІА Новості”.
Прилади зафіксували наявність шкідливих речовин біля медичної шафи в модулі “Звєзда”, а астронавт ESA Тома Песке заявляв, що запах горілого пластику через вентиляцію потрапив і до американського модуля.
У Роскосмосі заявили, що наазі всі системи працюють в штатному режимі.
Підконтрольні Росії збройні формування здійснили обстріл позицій українських захисників у районі населеного пункту Кряківка, що поблизу Трьохізбенки. Внаслідок атаки бойові травмування отримали шестеро українських захисників.
Атака сталася ввечері 8 вересня. У відповідь українські захисники відкривали вогонь з незаборонених Мінськими домовленостями зразків озброєння.
Після обстрілу шестеро військових було обстежено лікарями військово-медичного госпіталю та встановлено попередній діагноз – акубаротравма. Для детального обстеження та встановлення кінцевого діагнозу військовослужбовців, які отримали травми – направлено до ВМКЦ Північного регіону м. Харків. Стан здоров’я захисників – задовільний.
У Харкові відбулися збори Робочої Групи з питань соцзабезпечення ветеранів АТО.
Основними проблемами зустрічі стала проблематика оформлення землі атовцями у межах міста та проїзд ветеранів, які не є харківянами.
“Як ви всі пам’ятаєте, на Харківщині ділянки “за атовською квотою” часто видають чомусь не ветеранам. Кому саме з ветеранів ділянки дістаються – теж незрозуміло, як визначаються ці щасливчики. Тому звернувся до представників робочої групи з пропозицією взяти на контроль це питання” – розказав у коментарі порталу “Нова: новини ветеранів” депутат обласної ради і ветеран АТО Анатолій Козловський.
Учасник російсько-української війни підкреслює: “Вже декілька років харківську міську раду струшують гучні скандали, пов’язані з відмовами у видачі землі атовцям та з тим, що таку землю видають на підставних осіб”.
На його думку, цілком реально надати представникам ветеранських об’єднань право вислухати всіх претендентів і оцінити їх за певними, погодженими критеріями. Надалі можна буде надавати міськраді належні рекомендації – щодо того чи варто конкретним бажаючим мати можливість оформити землю. Головне – щоб цей процес був відкритим та чесним.
Руслан Агібалов, депутат міської ради, інвалід-учасник АТО, у свою чергу, підняв питання з проїздом для ветеранів, які знаходяться у Харкові на лікуванні, або повертаються з зони ООС.
“Справа в тому, що ці люди не мають спеціальних Є-тікетів, які дозволяли б їм проїхати в міському транспорті. Законодавство дозволяє проїзд просто за посвідченням УБД, але до деяких водіїв цієї інформації не донесли. При чому така проблема тільки в автобусах чомусь!” – пояснив свою позицію сам Руслан.
Робоча група в результаті засідання визнала, що обидва питання є такими, що потребують негайного рішення й будуть винесені найближчим часом на засідання Координаційної Ради у справах ветеранів АТО, яке відбудеться наприкінці вересня.
7 вересня у Львівській міській раді проходили раптові антитерористичні навчання співробітників Служби безпеки України. Для цього з приміщення було евакуйовано всіх працівників. За легендою навчань, група умовних “терористів” вчинила вибух та замінувала приміщення Львівської міськради.
Після успішного завершення тренувань з’ясувалося, що “котячий мер” Львова зник з Ратуші. Про це повідомив міський голова Андрій Садовий.
“Друзі, загубився наш кіт Левчик. Можливо він налякався вибуху, який пролунав сьогодні під час антитерористичних навчань у міській раді”, – зазначив міський голова.
Втім ця історія завершилася добре. Як повідомив директор адміністрації міського голови Львова Євген Бойко в Facebook, Левчик кота вдалося відшукати.
“Левчик знайшовся – сьогодні після обіду, на Площі Ринок, з тильного боку Ратуші. На жаль, кульгає на дві задні лапки – повезли в клініку. Знайшла кота працівниця міської ради”, – зазначив чиновник.
Бойові дії на сході України безжальним молохом прокотилися долями сотень тисяч українців, розділивши їхнє життя на «до» і «після». Прикметно, що на восьмому році протистояння ми вже звикли до багатьох речей і понять які, здавалося би, вже ніколи не увійдуть у наше життя. Серед них і поява тисяч так званих внутрішньо переселених осіб. Людей, котрих у народі жалісно називають біженцями. Які, рятуючись від боїв і не сприйнявши політику сепаратистів, поспіхом, кидаючи все нажите, переселялися на підконтрольну уряду України територію. Разом з тими, хто залишив і окупований Крим, за різними джерелами, таких в Україні нині майже два мільйони.
Одна з цих «внутрішньо переселених осіб» – луганчанка Юлія Білоусова. У буремному 2014 році, коли розриви снарядів стало чутно і в її місті, жінка швидкоруч зібрала найнеобхідніші речі і з трьома дітьми та матір’ю переїхала на територію, яку контролювали українські військові. У «тому» житті залишилися не лише спогади про мирні часи, але й квартира, будинок, меблевий магазин, будинок її дідуся тощо. Позаду було впорядковане життя, попереду – невідомість, яка лякала…
«Відтоді доля сповна відділила мені випробувань: на Майдані, де я перебувала волонтеркою у складі 39 жіночої сотні, працювала на «гарячій» лінії для переселенців, сама організовувала евакуацію, вивозячи людей із Слов’янська тощо, – пригадує Ю. Білоусова. – Згодом, зрозуміла, що від мене буде більше користі, якщо я боротимуся за визволення Донбасу у складі організованого збройного підрозділу. Тому, у серпні 2014 року вступила добровольцем до батальйону «Айдар», згодом перейшла на військову службу і рік служила в складі «Айдару» поблизу Щастя. Але, коли зрозуміла, що дороги додому вже немає, і мої прагнення прискорити звільнення окупованих територій не виправдовуються, вирішила зайнятися сім’єю і влаштовувати своє життя…».
Це виявилося непросто, адже сталося так, що біженцям й голови притулити було ніде. З трьома дітьми, матір’ю і чоловіком – фронтовиком, який сповна скуштував лиха – полон, важке поранення, інвалідність, і з яким Юлія зустрілася в Щасті, довелося довго бідувати.
«Перш за все було дуже важко через те, що не мали власного житла, – ділиться фронтовичка. – Спочатку жили в одному з пансіонатів поблизу Києва, згодом перебралися до Одеси, а рік тому волонтери підібрали нам будиночок в селі на Полтавщині, де зараз і влаштувалися…».
Потроху обжилися на новому місці, зажили селянським життям, завели «підсобне» господарство – двох кіз, козла, 60 курей, побудували невелику теплицю тощо. Діти, а тепер їх четверо, пішли до школи, старший син влаштувався на роботу у Полтаві, куди майже щодня їздить за кілька десятків кілометрів. Звісно, зізнається Юлія, жити нелегко, але на фронті було ще важче…
«Життя змусило замислитися про додатковий заробіток, адже прогодувати таку велику родину, як наша, непросто. Стали в нагоді навички вишивання, чим зайнялася «для душі» після повернення з АТО, – переказує мотиви, які спонукали її до започаткування бізнесу Ю. Білоусова. – Одного дня мене потягло до в’язання гачком, якого я не брала до рук кілька років. Не до того було… Спробувала зробити в’язану іграшку. Вийшло нібито не погано. Тоді я не замислювалася, що стану заробляти на життя виготовленням іграшок. Перші свої «твори» передала до обласного перинатального центру у Полтаві для новонароджених. Прийняли з вдячністю, похвалили…».
Згодом, каже пані Юлія, її хобі – виготовлення іграшок, перетворилося на джерело додаткового заробітку, адже вона почала потроху продавати свої оригінальні чудернацькі вироби. Спочатку розмістила оголошення в районній мережі, де «все» купують і продають. З’явилися перші покупці і замовлення на нові іграшки. Потроху «географія» збуту розширялася.
«Сьогодні в мене вдома практично немає нерозпроданих іграшок. Тепер я їх роблю, переважно, під замовлення, п’ять-шість на тиждень – констатує фронтовичка. – Їжачки, ведмедики, зайчати, ляльки тощо знаходять собі домівки вже далеко за межами Полтавщини – Києві, Одесі, Івано-Франківську, Вінниці, Лисичанську, Луцьку, Тернополі, Дніпрі тощо. Кожну іграшку роблю індивідуальну. Спочатку, шукаючи художні образи, зазирала в Інтернет. Тепер розробляю ескізи сама з врахуванням прохань покупців…».
Іграшки Ю. Білоусова в’яже виключно з бавовняних ниток – щоб були без алергенів. Переймається і безпекою, адже в дитячих руках її ведмедикам і зайчаткам спокійно не бува. Слід потурбуватися про надійність кріплення фурнітури, можливість прання іграшок, щоб ті не втрачали первозданної форми тощо.
«Коли зрозуміла, що справа пішла на лад і з’явилися замовники, довелося потурбуватися про розширення сфер збуту, та вчитися азам маркетингу, – не приховує майстриня складових успіху. Виготовити її і продати іграшку в Інтернеті – це тільки пів справи. Ще треба, приміром, її майстерно сфотографувати. А складне завдання, бо фото не завжди вірно передає кольори, багато залежить від камери, освітлення тощо. Необхідно обрати виразний фон, аби це було не просте фото, яке швидко пройде не поміченим в стрічці. І головне – впіймати настрій самої… іграшки! Адже в реальному житті і на фото завжди є відмінності. Тому я вчуся не тільки виготовляти іграшки, але ще їх і фотографувати…».
Цього року до дня Незалежності України м’які іграшки Ю. Білоусової успішно зарекомендували себе поміж відвідувачів ярмарку у столиці, який організували активістки Жіночого ветеранського рух. Буквально за кілька годин ярмаркування на Володимирській гірці, вона продала майже чотири десятки своїх творів. Такий успіх чекав її чудернацькі вироби і на фестивалі у Луцьку «Бандерштат».
«Велике спасибі сестрам із Жіночого ветеранського руху, які мені активно підтримують. Саме завдяки їхній підтримці я не тільки започаткувала свій бізнес, який виріс з хобі. Але й стала впевнішою в житті, яке активно почала після повернення з війни. Адже, як виявилося, звільнитися з армії, аж ніяк не означає «автоматичного» повернення до цивільного життя. Після звільнення я майже шість років, образно кажучи, жила за високим парканом. Мені не хотілося нікого бачити, ні з ким спілкуватися… І лише зараз, завдячуючи активісткам жіночого руху я почала повертатися до реального життя. У тому числі, і започаткувала свій бізнес, – констатує фронтовичка.
Сьогодні Ю. Білоусова сповнена оптимізму і переконана, що зуміє закріпитися у бізнесі, адже її іграшки щодня знаходять свої сім’ї і нових друзів. Дорогу долає той, хто іде!
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
ДП “Харківський автомобільний завод” отримав замовлення на ремонт та відновлення техніки для потреб української армії. Відповідні договори було укладено між підприємством та Міністерством оборони України.
Зазначається, що завод відновлює кілька десятків одиниць військових машин МТЛБ і багатовісних колісних тягачів МАЗ-537. Для цього техніка буде повністю розібрана, всі вузли та агрегати відремонтують або замінять на нові, після чого машини будуть зібрані та пройдуть обкатку з подальшою передачею до військових частин. Виконання цього великого замовлення підприємство планує завершити наприкінці листопада поточного року згідно з умовами державних контрактів. Також цьогоріч ХАЗ має намір укласти низку нових договорів.
В “Укроборонпромі” наголошують, що Харківський автомобільний завод є одним з небагатьох підприємств українського оборонно-промислового комплексу, яке спеціалізується на ремонті машин, колісних і гусеничних тягачів, інженерної техніки, бронетранспортерів, колісних вантажівок і тягачів, тракторів, автобусів та агрегатів до техніки військового призначення тощо.
