Вчора, 22 вересня 2021 року, о 22:21 за київським часом, президента Російської Федерації Володимира Путіна прооперували. Хірургічне втручання було плановим і тривало близько 40 хвилин. Про це повідомили «деякі близькі до президента» російські ЗМІ.

  На відміну від  попередніх операцій цього разу Путіна прооперували тільки російські хірурги. Операція пройшла нормально, пацієнт відійшов від наркозу і почувається задовільно.

  Про те, що здоров’я Путіна погіршився в кінці літа «деякі близькі до президента РФії» ЗМІ  вже кілька разів інформували «грмадськість». Після додаткового обстеження лікарі, які займаються лікуванням президента РФії, призначили оперативне втручання і ряд медичних процедур та маніпуляцій, заради чого власне Путін і пішов на “самоізоляцію”.

  «Добре поінформовані» російські ЗМІ час від часу повідомляють, що Володимир Путін дуже хворий. В нього діагностовано кілька захворювань, одне з яких – онкологія. Хвороба знаходиться на стадії, коли повністю її вилікувати вже неможливо. Тому російські лікарі докладають зусиль, щоб продовжити його життя і дієздатність.

  Варто також звернути увагу на дату і час проведення операції: вони припадають на день осіннього рівнодення. Дата і час були обрані самим Путіним та узгоджені з лікарями після того, як президент разом із міністром оборони  Шойгу на початку вересня під час відпочинку в Тайзі вкотре відвідали «відповідний обряд».

Аслан Дзітоєв, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

Поблизу ПРИЧЕПИЛІВКИ російські окупаційні війська двічі застосували заборонене озброєння, здійснивши 23 постріли з мінометів калібру 120 мм.

В напрямку СВІТЛОДАРСЬКА противник відкривав прицільний вогонь по позиціях українських воїнів, використовуючи великокаліберні кулемети.

На Приазов’ї російські загарбники тричі застосовували безпілотні літальні апарати, за допомогою яких здійснив скидання ВОГ-17 біля ПАВЛОПОЛЯ та двічі біля ВОДЯНОГО.

Також поблизу цих населених пунктів рашисти тричі здіснили обстріли з гранатометів різних систем та стрілецької зброї, два з яких в бік ВОДЯНОГО.

Російські найманці вели прицільний вогонь зі стрілецької зброї в районі населених пунктів ЗАЙЦЕВЕ та НОВОТОШКІВСЬКЕ. Крім того, неподалік НОВОТОШКІВСЬКОГО незаконні збройні формування двічі застосували гранатомети різних систем.

Під час ворожого обстрілу два військовослужбовця Об’єднаних сил дістали вогнепальні поранення.

Протягом поточної доби, 23 вересня 2021 року, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

На адміністративній межі  з тимчасово окупованою територією Автономної республіки Крим було затримано громадянина, який входить до так званої організації “союз ветеранов свободного полка народного ополчения Республики Крым”. Прикордонникам вдалося виявити найманця  під час його спроби потрапити на материкову частину  України  у контрольному пункті в’їзду-виїзду “Каланчак”. 

Колабораціоністом виявися чоловік 1957 року народження. Він мав при собі медалі “За заслуги перед отечеством”, “За защиту Крыма”, “5 лет крымской весне”, “Крымская весна”,  які він отримав у 2014 – 2018 роки, та “завізовані” підписами президента РФ і представниками так званої влади Криму. Крім того, чоловік мав посвідчення учасника так званої кримської регіональної громадської організації “союз ветеранов свободного полка народного ополчения Республики Крым”. 

Також, ході перевірки прикордонники з’ясували, що громадянин брав активну участь у діяльності незаконних збройних формувань на території ТОТУ АР Крим, заворушеннях та нападах з метою захоплення підприємств, установ та державних організацій.

Про факт виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 260 КК України “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань”, прикордонники повідомили представників Національної поліції та передали “ополченца” правоохоронцям.

Нагадуємо: 

  На початку серпня компанія Bell Textron анонсувала проект HSVTOL (High-Speed Vertical Take-Off and Landing), метою якого є створення цілого сімейства конвертопланів на базі загальних рішень. Сучасні літальні апарати нової лінійки зможуть здійснювати вертикальний зліт і посадку, а в горизонтальному польоті розвивати високу швидкість. Для вирішення таких технічних завдань пропонується кілька цікавих ідей.

  Концепт-проект пропонує створення архітектури літального апарату з можливістю масштабування під різні завдання. В опублікованих матеріалах вже показано три варіанти конвертоплана – від малогабаритної безпілотної машини до вантажного апарату, співрозмірного літаку C-130. Крім того, в Bell опрацьовують різні додаткові системи, такі як морські платформи для забезпечення роботи БПЛА.

  У всіх випадках конвертоплан HSVTOL є машиною з обтічним фюзеляжем, на закінцівках якого розміщені гондоли з повітряними гвинтами. У верхній або хвостовій частині фюзеляжу повинен розташовуватися основний турбовальний/турбореактивний двигун, що відповідає за обертання гвинтів і створення реактивного струменя на різних режимах польоту.

  Передбачається, що HSVTOL буде злітати вертикально за допомогою двох гвинтів. За рахунок розвороту гондол у вертикальній площині він переходить в горизонтальний політ. Для розгону до максимальних швидкостей пропонується використовувати реактивну тягу і підйомну силу крила, а лопаті гвинтів при цьому повинні складатися уздовж гондол.

  Скоріше за все, за такою схемою можуть будуватися літальні апарати різного розміру, вантажопідйомності і призначення. Втім, кожен проект сімейства фактично доведеться розробляти окремо із застосуванням агрегатів і конструкцій, відповідних технічним завданням.

   Днями про проект стало відомо трохи більше: 10 вересня видання The Drive в рубриці The War Zone опублікувало цікаву статтю на цю тему. У ній керівник напрямку перспективних технологій Bell Джефф Ніссен розповів про історію розробки конвертопланів і розкрив нові дані про HSVTOL.

  Головним завданням проєкту є досягнення максимально можливоїшвидкості і дальності польоту. За цими параметрами нові зразки повинні перевершувати існуючі конвертоплани. З цією метою були проведені деякі дослідження, в ході яких визначили оптимальний рівень льотних характеристик.

  Встановлено, що літальний апарат нової схеми повинен розвивати крейсерську швидкість не менше 400 вузлів (740 км/год). При менш високих вимогах по швидкості можна використовувати «традиційну» схему конвертоплана, що використовує гвинти на всіх режимах. Максимальна швидкість не повинна перевищувати 0,85 Маха (більше 1000 км/год залежно від висоти). Після досягнення обмеження очікується значне зростання опору повітря.

  Однак розрахункова маневреність HSVTOL вища, ніж у інших конвертопланів. Легкий або середній апарат зможе літати з огинанням рельєфу місцевості. Втім, досягнення маневреності на рівні сучасних винищувачів при цьому неможливе.

  Разом з конвертопланами в Bell опрацьовують питання їхнього базування. Наприклад, безпілотник сімейства HSVTOL можна використовувати з безекіпажних надводних платформ SLURRP. Апарат зможе сідати на таку платформу, автоматично заправлятися і знову підійматися в повітря. Середній літальний апарат можна буде використовувати з більшими платформами, екіпажного або автономного типу.

  “Нам не потрібно мати військово-морський корабель для заправки їх пальним, і нам також не потрібен танкер-невидимка, бо ми можемо буквально розставити ці штуки по поверхні океану або занурити їх під воду і діставати на поверхню в той момент, коли вони будуть потрібні”, – пояснює Ніссен.

  Найскладнішим завданням проекту є пошук оптимальної архітектури силової установки. Зараз Bell опрацьовують кілька її варіантів на основі існуючих і перспективних компонентів. Найбільш простий підхід пропонують реалізувати в проекті легкого БПЛА. Такий апарат повинен отримати «підйомний» ТГД з трансмісією до обох гвинтів і «маршовий» ТРД. Ця схема дозволяє максимально швидко розробити і довести до випробувань дослідну машину, використовуючи доступні на ринку двигуни. Однак вона не відрізняється ефективністю і обмежує загальний рівень характеристик.

  “Ми можемо створити неймовірно класний літак з конфігурацією роздільної силової установки. Фактично, ми можемо побудувати такий апарат прямо зараз. Якщо хтось хоче побачити цей конвертоплан якомога швидше і не хоче чекати, коли з’явиться новіший двигун, буде прекрасна можливість скористатися цим літаком” – зазначив Ніссен.

  Для більших варіантів HSVTOL пропонуються комбіновані схеми, в яких політ на всіх режимах буде забезпечений одним двигуном або декількома з необхідною сумарною потужністю. Розрахунки вже показали, що ТГД не дасть необхідні параметри на двох основних режимах роботи, і тому потрібно інше рішення.

  На рівні теорії розглянули двигун Pratt & Whitney F135 з підйомним гвинтом, розроблений для винищувача F-35B. При всіх своїх перевагах, він показує недостатню тягу і, як мінімум, потребує доопрацювання. Вивчається гібридна схема, в якій ТРД пов’язаний з генератором, а несучий гвинт обертається електромотором.

  Оптимальним варіантом вважають багаторежимний газотурбінний двигун, здатний поперемінно видавати велику потужність на вал і створювати високу реактивну тягу. Однак вироби такого класу поки не просувалися далі випробувань, а розробка нового зразка займе невизначений час.

  Проект HSVTOL існує поки на ранній стадії, що передбачає опрацювання основних ідей і пошук технічних рішень. При цьому будівництво та випробування дослідної техніки все ще залишається справою невизначеного майбутнього – поки компанії-розробнику належить оцінити реальні перспективи проєкту і визначити доцільність його продовження.

  Як випливає з офіційних заяв і повідомлень, компанія Bell Textron дивиться в майбутнє з оптимізмом, і справа не тільки в бажанні продемонструвати свій інтерес до перспективних розробок. Компанія має великий досвід і компетенції в сфері літальних апаратів вертикального зльоту. Крім того, постійно висуваються, вивчаються і беруться в роботу нові ідеї та концепції. Пропонований концепт HSVTOL стикається з декількома серйозними проблемами, без вирішення яких не вдасться створити конвертоплан з необхідним рівнем характеристик.

Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.

Комісія з прав людини та суспільних справ латвійського Сейму у другому читанні схвалила заборону публічної демонстрації російської пропагандистської символіки т.з. “георгіївської стрічки”.

Раніше у 2020 році сеймЛатвії підтримав в першому читанні заборону на заборону використання пропагандистської символіки під час публічних заходів.

Як зазначила глава комісії Артусса Кайміньша, цінності що несе георгіївська стрічка є неприйнятними. 

У російському міністерстві закордонних засудили рішення комісії латвійського парламенту. 

Нагадуємо:

  Останні років 50 у нас багато і регулярно згадують переважно  героїчні події 1943-1945 років. І лише інколи та майже непомітно говорять про події 1939-го, 1941-1942 років. Щось подібне можна спостерігати і цього року.

  17 вересня 1939 року радянські війська без оголошення війни вторглися в Польщу, фактично здійснивши акт агресії проти сусідньої країни. Вторгнення радянський військ у Польщу грубо порушувало укладений в 1934 році між країнами «Пакт про ненапад».

  Радянські історики події тих років називали «визвольним походом». Під кінець існування СРСР відкрилися архіви і ми дізналися про Таємні додатки до Пакту Ріббентропа-Молотова. Та не зважаючи на наявні документальні свідоцтва, чиновники російського МЗС сьогодні віддають перевагу радянським визначенням “доперебудовних” часів. Нам знову розповідають, що радянські війська в 1939-му йшли “визвольним походом” і їх повсюди зустрічали квітами, хлібом та сіллю.

  «17 вересня 1939 Червона Армія почала визвольний похід на території Польщі. Радянські війська вийшли на лінію Керзона, не дозволивши вермахту підійти до Мінська. Народи Західної Білорусії та Західної України зустріли радянських солдатів з радістю», – так оцінив події 1939 року на своїй  сторінці в Телеграм МЗС Російської Федерації.

  Звичайно, квіти були. Але були і яскраві випадки героїчного спротиву, про які теж потрібно згадувати.

  Після гітлерівського вторгнення в Польщу майже всі війська з міста Гродно були відправлені на німецький фронт. А коли 17 вересня 1939 року зі сходу в Польщу вторглася Червона армія, комендант міста генерал Вацлав Пженджецькій прийняв рішення захищати Гродно, хоча, зв’язку з Варшавою вже не було.

  У Гродно знаходилися два батальйони новобранців, що проходили підготовку в навчальному центрі 29-ої піхотної дивізії, караульний батальйон, загін полковника Блюмского в складі двох батальонів, дві зенітно-кулеметні роти, кавалерійський ескадрон, рота курсантів кадетського училища та деякі інші частини армії і поліції загальною чисельністю біля 2000 бійців. З важкого озброєння у поляків були дві 40-міліметрові зенітні гармати «Бофорс» та досить значна кількість кулеметів часів Першої світової війни.

  У перший же день неоголошеної радянсько-польської війни в Гродно почалося формування загонів народного ополчення в які записалося понад 1000 осіб. Вони складалися із студентів місцевого університету та підлітків-скаутів.

  Місцеві комуністи спробували підняти заколот і захопити Гродно ще до підходу загонів Червоної армії. Але заколот чи повстання (кому як зручно це називати) було швидко придушено.

  Радянські війська підійшли до Гродно на світанку 20 вересня. Це був розвідбат 27-ї танкової бригади – 11 танків БТ-5 і два броньовики ФАІ, один з них мав радіостанцію. У перші три дні «визвольного походу» частини РККА на півночі Польщі не зустрічали опору, тому танкісти спокійно заїхали в місто по мосту через Німан, який поляки не зруйнували. Але за мостом із замаскованої позиції по ним відкрили вогонь зенітки, а в танки, які встигли в’їхати на міські вулиці, з вікон і з дахів полетіли пляшки з запалюючою сумішшю. Три танка і обидва броньовика були знищені, іншим вдалося відійти. Поляки втратили кілька чоловік убитими і одну зенітку.

  Згодом до міста підтягнулися основні сили бригади – 65 танків, піхота і артилерія. Під прикриттям артилерійського та кулеметного вогню два радянських стрілецьких батальйони форсували Німан і закріпилися в районі кладовища. Радянські танки знову перетнули міст, але далі вирішили не просуватися, остерігаючись «бутилочників».

  До кінця першого дня боїв за місто РККА втратила три танки і два бронеавтомобілі, шість танків було пошкоджено, 15 красноармійців загинули і 11 були поранені. Вночі червоноармійці, використовуючи в якості провідників місцевих комуністів, спробували атакувати захисників міста в темряві. Але і ця атака була відбита.

  Добре розуміючи неможливість довго тримати оборону проти переважаючого чисельно та оснащеного більш потужною зброєю противника, генерал Пженджецкій порадив міським чиновникам, поліцейським,  жандармам з сім’ями негайно покинути місто і евакуюватися в Литву, до якої було близько 20 кілометрів. Але не всі скористалися порадою генерала. Ті, що залишилися, згодом були «виявлені» співробітниками  НКВС і розстріляні.

  На ранок 21 вересня 1939 року до Гродно підійшли радянські 119-й стрілецький полк, 101-й моторизований полк, механізована група 6-го кавалерійського корпуса ім.Сталіна в складі 80 танків і 15 броньовиків під керівництвом майбутнього радянського маршала, а в той час – комкора Єременко.

  21 вересня 1939 року радянські війська розпочали генеральний штурм Гродно одночасно з трьох напрямків: з півдня, сходу та південного заходу.

  Поляки відчайдушно оборонялися, але сили були надто нерівними. В захисників міста не було ніяких протитанкових засобів, крім пляшок з бензином. Вціліла в першому бою зенітка незабаром була знищена, а наспіх побудовані барикади не витримали вогню танкових гармат.

  До середини дня радянським військам вдалося просунутися в центр міста та захопити поштамт, військове училище, електростанцію і тютюнову фабрику. Поляки понесли значні втрати і були змушені відступити до північної околиці  Гродно. До настання темряви в їхніх руках продовжувала залишатися приблизно третина міста та два вузла оборони: середньовічний замок короля Стефана Баторія і піхотні казарми.

  Вночі генерал Пженджецькій, розуміючи, що реальних шансів утримувати міста більше немає, наказав захисникам відходити в Литву. Більшість солдатів і ополченців виконали наказ. Але багато місцевих жителів вирішили сховатися в місті, сховати зброю і переодягнувшись в цивільний одяг «пересидіти перехід» у місті.

  Сам генерал виїхав на світанку 22 вересня 1939 року і дістався до кордону. Командиру оперативної групи «Гродно» генералу Юзефу Ольшина-Вільчінському не пощастило. Коли він з дружиною і ад’ютантом покинув місто, шосе, що вело до Литви, вже було під контролем радянських танкістів. Генерал наказав ад’ютантові, який сидів за кермом, зупинитися. Можливо, він сподівався, що з ним будуть поводитися як з військовополоненим. Та прості радянські танкісти, вчорашні шахтарі і комбайнери, були не знайомі з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. Вони відвели генерала на узбіччя дороги і просто та без зволікань розстріляли на очах у його дружини.

  Тим часом кількість військ Червоної армії у Гродно продовжувала збільшуватися. На ранок 22 вересня 1939 року в місті були зосереджені 21-я, 27-я і 29-а танкові та 29-а моторизована бригада. Опівдні радянські війська розпочали вирішальний штурм укріплень, які поляки залишили ще вночі.

  «Радісна зустріч радянських солдатів поневоленим народом» західнобілоруського міста Гродно обійшлася РККА в 57 убитих, 159 поранених, 19 згорілих танків та 4 броньовика.

  Втрати поляків радянські військові оцінили в 644 убитих. 1543 було захоплено в полон. Кількість полонених, скоріше за все, перебільшена, бо згідно з польськими даними, більшість учасників оборони Гродно дісталася до Литви і здатися литовської владі. 

  Переможці захопили 514 гвинтівок, 146 кулеметів, 50 револьверів, одна підбита зенітка і один міномет, який поляки не використовували через те, що до нього просто не було боєприпасів.

  Після захоплення Гродно там почалася тотальна зачистка. Червоноармійці і бійці НКВС ретельно обшукували будинки, підвали та підземні комунікації, виявляючи сховалися захисників, жандармів і поліцейських. Знайдених негайно розстрілювали. Наприклад, в урочищі Пся-гурка було вбито 20 студентів, в гаю Понемуні – група кадетів військового училища, у Францисканському монастирі – персонал військового шпиталю, на вулиці Пшемойській – близько 30 солдатів і ополченців. Загальна кількість страчених в різних джерелах коливається від 95 до 300 осіб, включаючи цивільних осіб, наприклад, директора міської гімназії Петра Богуцького.

  Поляки теж трохи переоцінили свої успіхи, заявивши, що під час штурму Гродно радянські війська втратили убитими і пораненими приблизно 800 чоловік.

Олександр Олійник,спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.

Депутати Верховної Ради України ухвалили спільну заяву про невизнання виборів у головний законодавчий орган РФ Державної думи. За те, щоб підтримати дане рішення проголосували 322 народних обранців. 

Народні депутати України наголошують у прийнятому документі, що вибори 17-19 вересня проходили незаконно на території тимчасово окупованою РФ. Зазначається, що держава-окупант порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема той факт, що до голосування залучали громадян України з незаконно виданими паспортами РФ, а також те, що на окуповані території України переміщалася населення країни-окупанта. Також звертається увага на неконтрольований процес перетину міжнародно визнаного державного кордону України.

Прийнятий документ означає, що українські парламентарі визнають такі вибори незаконними, а Держдуму РФ –  нелегітимною. Вони також звертаються до міжнародного співтовариства із закликом дати оцінку фальсифікованим виборам і фактам незаконного голосування.

Нагадуємо:

Військово-транспортний літак Ан-26 пропав з радарів поблизу Хабаровська. Екіпаж також не виходить на зв’язок. 

Про це повідомляє Інтерфакс. 

Зазначається, що в момент втрати зв’язку, літак знаходився за 40 кілометрів від Хабаровська. Екіпаж літака здійснював технічний політ. 

На борту Ан-26 перебуває 6 осіб.

Нагадуємо: 

На полігоні Ягорлик, Херсонська область, відбуваються підсумкові тактичні навчання підрозділів зенітних ракетних військ з бойовою стрільбою в рамках стратегічних командно-штабних навчань “Об’єднані зусилля – 2021”. 

Про це повідомляє Командування Повітряних Сил ЗСУ. 

Розрахункам систем ППО довелось діяти обстановці, що імітувала масований повітряний напад ворога. Ракетники одночасно відбивали авіаналіт та обстріл крилатими ракетами важливих державних об’єктів країни.

Для проведення навчань були залучені наступні системи протиповітряної оборони:  С-300, “Бук-М1”, С-125 та “Оса”. Вони здійснювали імітаційні пуски зенітних керованих ракет по повітряних цілях, роль яких виконували безпілотні літальні апарати ВР-2 “Стриж”, ВР-3 “Рейс”, винищувачі Су-27, МіГ-29 та штурмовики Су-25.

Як зазначив  командувач Повітряних Сил ЗС України генерал-майор Микола Олещук,  розрахунки систем ППО успішно виконали усі поставлені завдання щодо протиповітряної оборони важливих державних об’єктів.

Нагадуємо: 

Льотчики-винищувачі ВПС України виконали мінування ділянок місцевості з повітря. Про це повідомляє “Армія-Inform”.

Окрім цього бомбардувальники та штурмовики вперше стріляли з підвісних гарматних контейнерів. Уперше застосовувались групові засоби радіоелектронного захисту літаків. А розвідувальна авіація шукала «голку в скирті сіна» – виявляла малорозмірні замасковані цілі в лісових масивах та гірській місцевості.

Це сталося в рамках льотно-методичного збору з екіпажами винищувальної, бомбардувальної, штурмової, транспортної та розвідувальної авіації Повітряних Сил. Екіпажі тренувалися знищувати ворога в повітрі, на землі й на морі. Протягом кількох тижнів пілоти здійснювали пуски керованих ракет класу «повітря-повітря», виконували практичне бомбометання та стрільби з авіаційних гармат.

Нагадаємо: