НАТО створило вже третю авіабазу базу на території країн Балтійського регіону. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, для цього спеціалісти військового альянсу провели модернізацію та сертифікацію військового аеродрому Лієлварде в Латвії. Відтепер об’єкт функціонує в повному масштабі.
“”Тепер союзні ВПС НАТО мають доступ до ще одного модернізованого військового аеродрому в регіоні Балтики. Аеродром Лієлварде здатний приймати союзні літаки в будь-який час доби і в будь-яких погодних умовах”, – повідомили у НАТО.
UH-60 1-ї бригади бойової авіації 101-ї повітрянодесантної бригади США на авіабазі Лієлварде влітку 2020 року.
Авіабаза була збудована у 70-х роках минулого сторіччя радянськими військовими. Вона розташована на південному сході від Риги і у той час була однією з найбільших у Прибалтиці.
Відтепер винищувачі НАТО, які здійснюють патрулювання в регіоні Балтики, зможуть використовувати аеродром як запасний злітно-посадковий майданчик. Це буде відбуватися у тому випадку, коли у разі неможливості використання авіабаз в Емарі в Естонії і Шяуляй в Литві винищувачі будуть направлятися в Лієлварде в Латвії.
Найближчим часом на латвійський аеродром вже планують прибути датські винищувачі F-16 для здійснення на ротаційній основі натовського патрулювання в прибалтійському регіоні.
У НАТО наголосили, що авіабаза в Лієлварде в Латвії матиме велике значення для передового розміщення сил альянсу на його східному фланзі.
На авіабазі крім винищувачів будуть також розміщуватися військово-транспортні літаки і далекі безпілотні літальні апарати.
Сьогодні ранок на “лінії розмежування” почався з артобстрілу. Біля ГРАНІТНОГО російські загарбники та їхні найманці обстріляли наших захисників із артилерії калібру 122 мм.
Минулої доби, 25 жовтня, з боку російсько-окупаційних військ було зафіксовано лише чотири порушення режиму припинення вогню.
Біля КАМ’ЯНКИ ворог обстріляв позиції наших воїнів з мінометів калібру 82 мм.
Поблизу ПІСКІВ окупанти відкривали вогонь зі стрілецької зброї.
В напрямку ЗОЛОТОГО-4 найманці здійснили обстріл з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Крім того, на Луганщині зафіксовано проліт безпілотного літального апарату, ймовірно Орлан-10, з перетином лінії зіткнення.
В Україні вже налічується понад 400 тисяч громадян, які брали участь у відсічі збройної агресії Росії на сході України. Багато хто з них пішов на війну добровольцем вже маючи власний сталий бізнес та досвід ведення підприємницької діяльності. Ветеранська спільнота створює додаткові зв’язки між людьми, які можуть розвиватися і в площині економічної взаємодії. Про підтримку ветеранського бізнесу, його започаткування та взаємну допомогу, журналіст інформаційної агенції “НОВА – новини ветеранів” поспілкувався з головою “Асоціації підприємців-ветеранів АТО” (АПВА) Сергієм Позняком.
Сергій Позняк, ветеран АТО у складі добровольчого батальйону МВС України Золоті Ворота та батальйону оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького у 2014 – 2016 роках, голова “Асоціації підприємців-ветеранів АТО”.
“Моєму бізнесу вже понад 20 років, – розповідає Сергій, – і на війну я пішов вже бувши підприємцем. Я маю доволі сталий бізнес – це інвестиційний фонд FinStream та фінансова компанія Cronvest. Але FinStream з’явився саме після того, як я пройшов зону бойових дій, оскільки там я побачив багато хлопців, у яких були гарні бізнес-ідеї, але не вистачало фінансування для їх реалізації. Тому була створена концепція фінансування бізнесу і першими нашими клієнтами стали саме ветерани. Це була “Veterano Pizza” та її власник Леонід Остальцев”
Сергій говорить, що на сьогодні кооперація між його фінансовою компанією, інвестиційним фондом та учасниками бойових дій вже виросла у цілу спільноту. Якщо спочатку це були лише перші кроки, коли відбувалося тестування програми та її перевірка, то зараз вже самі ветерани виступають в ролі інвесторів і вкладають гроші в фонд, з яким співпрацює “Асоціація підприємців-ветеранів АТО”, успішно здійснюючи інвестиції в бізнес, в першу чергу ветеранський.
“Завдяки такій кооперації ми здійснили фінансування ветеранських бізнесів на понад ніж 2 мільйоні доларів. Зараз “Асоціація підприємців-ветеранів АТО” має створену ефективну стратегію, основною метою якою є інклюзія ветеранів в українське суспільство. Ми хочемо досягти цього шляхом формування ветеранської бізнес-еліти в Україні. Бо ці люди вже довели свою відповідальність на фронті, тому, як до ведення власної справи, так і до розвитку економіки України вони будуть відноситися також сумлінно”
Нині можливостями “Асоціації підприємців-ветеранів АТО” скористались понад 100 учасників бойових дій, долучи Вони пройшли навчання, отримали фінансування для своїх проєктів. Також ці ветерани мають постійні консультації з асоціацією з приводу питань про підприємницьку діяльність. Як зазначив Сергій, зараз поступово вводяться членські внески в асоціацію, що є одним з етапів її чіткої структуризації.
Першим поштовхом для діяльності АПВА на високому став захід, проведений у 2019 році в CEO Club Ukraine та за підтримки президента цього найвпливовішого бізнес-комьюніті Сергія Гайдайчука. Саме тоді зародилась концепція створення з ветеранів нової бізнес-еліти України.
Також асоціація тісно та ефективно співпрацює з Міністерством у справах ветеранів, Торговельно-промисловою палатою України та фондом “Повернись живим” в рамках меморандуму, підписаному між ними. Учасники об’єднання скоро проведуть вже третій семінар присвячений підприємницької діяльності. На такі заходи запрошуються відомі висококласні спікери.
“Я виступав спікером на Міжнародному економічному форумі. Для того, щоб просто побачити тих спікерів, які там виступають, люди платять по 50 тисяч гривень за квиток. Наша ж асоціація просто організовує їх виступ на ветеранських профільних форумах і це для них безкоштовно. От, наприклад Масі Найєм, при всій його зайнятості, він виділив чотири години на свій виступ “Юридична складова бізнесу”, а на нього прийшло усього семеро слухачів. Нажаль”<br>
Асоціація взаємодіє з торговельними мережами, власники яких готові надавати майданчики для ветеранів на пільгових умовах. Також є і великі компанії, які можуть запропонувати деякі преференції для учасників бойових дій, наприклад, при закупці сировини, при взаємодії з контрагентами, устаткування і т.п.
Сергій також розповідає, що популяризація ветеранського бізнесу в суспільстві дуже важливе. Для цього у “Асоціації підприємців-ветеранів АТО” є спільний проект з 5 каналом. Там відзняли вже 10 сюжетів про успішну власну справу ветеранів АТО.
Ми попросили Сергія перелічити найбільш успішні приклади створення ветеранського бізнесу завдяки асоціації. За його словами, на сьогодні й досі найяскравіший проект – це “Veterano Pizza”.
“Також слід розказати про компанію “Алатир Інвест” Ігоря Кравченко. Це компанія, яка займається зведенням багатоповерхових будинків. При чому цілими кварталами. Вони будують ці будинки, у містах супутниках атомних станцій. Тому що у людей, які працюють я ядерній енергетиці є можливість придбати такі будинки. Ну і звісно це підключення до комунікацій. Біля АЕС завжди є вільний доступ до води та електроенергії. Ми з ними вже працюємо третій рік. Ну і також слід згадати виробника консервованих продуктів готових до вживання “I’m Ready” та їх нову продуктову лінійку “Fuse Foods”. <br>
Сергій каже, що якщо говорити про співпрацю з Міністерством у справах ветеранів, то на даний час є лише діалог та меморандум. І це вже непогано. Проте ніяких державних програм підтримки ветеранського бізнесу не передбачено.
“В мене було спілкування з одним з представників Мінвету, який розповів, що законопроект було включено поняття ветеранського бізнесу. І що мене вразило, так це той факт, що ніхто не проводив жодних консультацій з підприємцями та фахівцями цієї справи. Тому з державою все покищо на рівні діалогу”
Бізнесмен-атовець відкрив нову кав’ярню “Ukrainian military coffee” на Софіївській Борщагівці за адресою Боголюбова 31. Про це повідомляє сайт компанії.
“Це уже третій наш заклад, на черзі відкриття у файному місті Тернопіль! А потім ще і ще. Ми реєструємо торгівельну марку та франшизу, відкриваємо все більше локацій і розвиваємось” – заявили у відомстві.
Нагадаємо, що реалізували проект кав’ярні ветерани війни на сході на чолі з Андрієм Медведьком, активістом організації С14, ветераном батальйону «Київ-2» і спецроти МВС «Гарпун», який брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС в секторі М.
Сенатор Ради федерації Росії Сергій Цеков відповів на слова спікера делегації України в ТКГ Олексія Арестович про запуск ракет на Москву.
Нагадаємо, що спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович заявив, що “Путін дограється до того, що українські ракети будуть спрямовані на Москву”.
“Росія в змозі забезпечити протиракетну оборону навіть проти НАТО і США, що вже говорити про країну такого рівня, як Україна” – заявив Сергій Цеков.
Заступник прем’єр-міністра Киргизстану і очільник Держкомітету національної безпеки Камчибек Ташиєв повідомив, що Киргизстан замовив турецькі БПЛА Bayraktar TB2.
Про це чиновник заявив на церемонії передачі військової техніки прикордонній службі. “За інше обладнання ми також оплатили з держбюджету. Дрони Bayraktar на даний час будуються в Туреччині. Вони уже поставлені в 5 країн світу” – заявив Ташиєв.
Він додав, що БПЛА скоро будуть поставлені в Киргизстан, а пілоти БПЛА вже проходять підготовку в Туреччині. Камчибек Ташиєв також повідомив, що Киргизстан також купує російські безпілотні літальні апарати Орлан-10.
У день пам’яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, який вважається засновником і покровителем військових капеланів, 25 жовтня, в Україні відзначають День військового капелана.
“Ми з особливою вдячністю й пошаною молимося за наших капеланів. За тих, хто вже сім років цієї неоголошеної російсько-української війни є справжнім духовним щитом України. За тих, хто є опорою і підтримкою для наших захисників там, на фронті, де найкраще знають ціну миру і де розуміють істину, яку часто проголошував Господь Ісус Христос, бажаючи: “Мир вам!” – заявив у своєму акаунті у Facebook митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Ще 2 липня 2014 року з’явився перший офіційний документ (розпорядження Кабінету Міністрів України) щодо служіння військового духовенства у Збройних Силах України. У 2016 році в українському війську введено перші штатні посади військових священників. А 21 травня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону України “Про Службу військового капеланства”.
Черговим патрульним одного з підрозділів зенітного ракетного полку, розташованому на Харківщині, в небі над територією військового об’єкту було виявлено квадрокоптер. В результаті злагоджених дій силами чергового підрозділу БПЛА, який літав над військовим об’єктом, був знешкоджений. Мобільна група провела пошук та виявлення особи, яка здійснювала запуск та управління безпілотника та затримала і оператора дрона. Громадянина 1996 року народження передано представникам Служби безпеки України. Про це повідомила пресслужба Повітряного командування «Схід».
Всупереч зверненням військових до цивільного населення в регіоні з попередженням щодо заборони використання безпілотних літальних апаратів поблизу військових об’єктів, продовжують мати місце поодинокі прикрі випадки таких дій. Після інциденту були проведені термінові заходи з посилення охорони та оборони військового об’єкту.
У турецькій провінції Анталья затримана група громадян із Росії. Тамтешні правоохоронні органи звинувачують їх у вчиненні підпалу лісів. Усього затримано семеро росіян.
Повідомляється, що росіян було затримано у нібито момент їхньої “прогулянки” популярною туристичною Лікійською стежкою 23 жовтня. Місцеві мешканці побачили їх поблизу місця займання пожежі та викликали поліцію. Після чого, 24 жовтня, суд призначив їм арешт. Усього росіянам загрожує тюремний вирок від двох до семи років позбавлення волі.
Також заарештованих вже відвідав представник російського генерального консульства у Туреччині, проте його візит ніяк не вплинув на долю затриманих росіян.
Цього року охороняти польський кордон виявили бажання найбіліша кількість громадян. Про це розповіла речниця прикордонної служби Польщі Анна Міхальська.
“Цього року маємо найбільшу кількість охочих служити в Прикордонній службі за останні три роки. Ми також прийняли на службу найбільше нових працівників попри найменшу кількість звільнень”, – розповіла Анна Міхальська.
За даними речниці, у період із січня до кінця вересня 2018 року на роботу в Прикордонну службу заявки подали 3074 кандидати, у відповідний період 2020 року – 3099 претендентів, а у 2021 році – 3129.
Речниця сказала, що є намір до кінця жовтня прийняти 300 осіб на підготовчу службу, а до грудня – ще 90 осіб. “Однак наступного року ми плануємо збільшити ліміт місць. Ми хочемо, щоби до наших лав приєдналися понад 700 офіцерів у 2022 році. Ця кількість залежатиме від потреб та загроз на кордоні. Насамперед ми плануємо посилити штат підрозділів на зовнішньому кордоні”, – додала вона.
“Ця міграційна криза показала, що Прикордонна служба тримається разом, офіцери підтримують один одного й залишаються на своїх посадах, попри складну ситуацію, також з точки зору психічного здоров’я”, – сказала Анна Міхальська.
