Сторінка 8 – Новини ветеранів зі всієї України

Польські депутати невдоволені створенням у Варшаві українського корпусу ветеранів

Опубліковано by Daria

У Польщі депутати опозиційної партії «Право і справедливість» вимагають від уряду пояснень щодо планів створення у Варшаві українського корпусу ветеранів. Про ініціативу оголосили під час фестивалю UA Fest, який відбувся 19 вересня. Представники PiS заявили, що хочуть отримати більше інформації про майбутню структуру та перевірки, які проводилися у зв’язку з її створенням, повідомляє Українська правда.

Депутат Анджей Шлівка звернувся до польського уряду із запитаннями щодо безпеки такої ініціативи. Зокрема, він хоче знати, чи перевіряли її відповідні служби та чи оцінювали можливі наслідки для безпеки Польщі. Також депутат запитав про джерела фінансування корпусу та можливе ставлення його засновників до ОУН-УПА.

Шлівка заявив, що після завершення війни Україна матиме масштабне завдання з реінтеграції людей із бойовим досвідом. Він також висловив припущення щодо можливих проблем, пов’язаних із травмами та ПТСР у частини колишніх військовослужбовців. Водночас ці заяви є позицією польського опозиційного депутата щодо майбутньої ініціативи.

До ситуації долучився й інший представник PiS — Пшемислав Чарнек. Він опублікував допис у соцмережі X та також закликав польський уряд пояснити, хто погодив створення корпусу, хто його фінансує та з якою метою він працюватиме. За його словами, польська влада має оцінити можливі безпекові наслідки діяльності такої структури.

“Хто це дозволив? Допомога Україні не означає відмову від контролю над тим, хто і з якою метою створює в Польщі подібні структури. Польща не може стати тилом для проблем, з якими Україні доведеться зіткнутися після війни. Безпека поляків має бути на першому місці. Уряд зобов’язаний негайно прояснити цю справу”, – написав Чарнек.

“Польща не може стати базою для проблем, які з’являться в Україні після війни”, – додав він.

Польські депутати також згадали про можливі зв’язки корпусу ветеранів із представниками 3-го армійського корпусу та Андрієм Білецьким. Шлівка окремо заявив, що його цікавить ставлення засновників корпусу до історії ОУН-УПА. У зв’язку з цим він попросив прем’єр-міністра Польщі надати відповідні пояснення та розглянути можливість комплексної оцінки безпеки роботи корпусу.

У Харкові підбили підсумки проєкту з психологічного розвантаження: понад 70 ветеранів отримали допомогу

Опубліковано by Daria

У Харкові завершився проєкт психологічної допомоги ветеранам російсько-української війни. У межах програми 71 ветеран отримав можливість пройти заняття з психологом.

Проєкт реалізувався ГО «Спілка інвалідів-учасників АТО «Непереможні» Фонду Порошенка.

Програма була спрямована на психологічну підтримку військових, які повернулися з фронту, та їхню адаптацію до цивільного життя. Також проєкт передбачав допомогу членам родин ветеранів. Учасникам запропонували два формати роботи з психологом — групові заняття та індивідуальні консультації.

За підсумками проєкту, 37 ветеранів долучилися до групових занять, а ще 34 отримали можливість працювати з психологом індивідуально. Під час зустрічей учасники могли обговорити свої переживання, поділитися досвідом та отримати психологічну підтримку.

Програма була присвячена подоланню психологічних наслідків війни та поверненню до цивільного життя.

Заняття проводив Сергій Усенко — психолог, ветеран, медик із багаторічним досвідом та голова громадської організації «Спілка бойових медиків». Робота будувалася за принципом «свій — своєму». З ветеранами працював фахівець, який сам має досвід військової служби та розуміє, з якими труднощами можуть стикатися люди після повернення з фронту.

У межах проєкту ветерани могли отримати підтримку як під час спілкування в групі, так і на особистих зустрічах із психологом. Групові заняття давали можливість обговорювати спільні проблеми та ділитися досвідом з іншими учасниками. Індивідуальні консультації були призначені для особистої роботи з психологом.

Проєкт було реалізовано ГО «Спілка інвалідів-учасників АТО «Непереможні» за підтримки ГО «Спілка ветеранів СОУ».

Два матеріали на тисячу: ветерани залишаються майже невидимими в українських онлайн-медіа

Опубліковано by Daria

Ветеранам російсько-української війни присвячено не більш ніж 0,2% матеріалів популярних українських онлайн-медіа. Це приблизно два матеріали на тисячу опублікованих. Такі результати показав моніторинг Інституту масової інформації (ІМІ), який охопив 23 українські медіа.

Протягом тижня ці 23 медіа разом публікують до 40 тисяч матеріалів. Однак у період із 14 до 20 вересня 2026 року експерти ІМІ виявили лише 72 публікації, присвячені ветеранам російсько-української війни.

На сайтах УНІАН, LIGA.net, РБК-Україна, ZN.ua, «Еспресо», «Кореспондент», «Фокус», «Бабель» та «Новинарня» за цей період таких згадок у вибірці не було.

Найбільше матеріалів про ветеранів зафіксували на Суспільному — 26 публікацій. Регіональні редакції мовника розповідали про ветеранів у бізнесі, спорті, громадському житті та реабілітації, а також публікували їхні історії після повернення зі служби.

В інших медіа ветерани значно рідше ставали безпосередніми героями матеріалів.

Моніторинг також показав значну різницю у представленні чоловіків і жінок. Серед героїв 72 матеріалів ІМІ нарахував 31 чоловіка і лише одну жінку. Ветеранки здебільшого згадувалися у загальних формулюваннях на кшталт «ветерани та ветеранки» або «захисники і захисниці».

Майже третину всього ветеранського порядку денного за цей період сформував брифінг міністра у справах ветеранів Віталія Кіма. Із 72 матеріалів 20 були підготовлені на основі його виступу, зокрема про фінансування, працевлаштування ветеранів, міжнародний фонд та роботу міністерства. Загалом у 56% публікацій головним джерелом інформації була влада, тоді як пряма мова самих ветеранів була лише у 39% матеріалів.

За даними ІМІ, найчастіше медіа показують ветерана як отримувача допомоги — це 46% публікацій. У таких матеріалах йдеться про виплати, пільги, програми реабілітації, працевлаштування та спрощення доступу до державних послуг. Натомість ролі ветерана як підприємця, фахівця, спортсмена чи громадського діяча представлені значно менше.

Ще одна особливість — акцент на травмах. У заголовках та текстах ветеранів нерідко представляють через ампутації, контузії або поранення. Водночас у 18% матеріалів ветеран постає як активний громадянин, а у 17% публікацій основною темою є його відновлення та повернення до цивільного життя.

Експерти ІМІ не виявили у досліджуваних матеріалах грубої стигматизації ветеранів. Зокрема, моніторинг не зафіксував формування образу ветерана як «небезпечної людини з війни». У кримінальних новинах протягом досліджуваного періоду статус ветерана згадувався лише один раз, причому його назвав сам обвинувачений у справі про ДТП, а редакція не винесла цю інформацію в заголовок.

Також ПТСР у матеріалах не використовували як пояснення агресії чи злочинів. Його згадували самі ветерани, коли розповідали про власний досвід, або фахівці, які спростовували відповідні стереотипи.

В ІМІ зазначають, що повніший образ ветерана з’являється передусім тоді, коли медіа самостійно знаходять героїв та розповідають їхні історії.

У жовтні ветерани не отримають 1 500 грн за програмою «Ветеранський спорт»: кошти вичерпалися

Опубліковано by Daria

У жовтні 2026 року новий етап програми «Ветеранський спорт» не стартує. Ветерани та ветеранки не зможуть подати нові заявки через «Дію» та отримати 1 500 гривень у межах жовтневого етапу.

Про це 30 вересня повідомило Міністерство у справах ветеранів.

Рішення оголосили напередодні 1 жовтня — Дня захисників і захисниць України, який також є датою, присвяченою ветеранам та ветеранкам. Тож ситуація вийшла символічною: у день, коли держава говорить про підтримку тих, хто захищав Україну, ветерани дізналися про відсутність жовтневих виплат за однією з ветеранських програм.

Мінветеранів пояснює рішення не скасуванням програми, а вичерпанням передбачених на неї коштів.

У 2026 році на програму спочатку заклали 600 мільйонів гривень. Розрахунок робили приблизно на 100 тисяч отримувачів щокварталу, або близько 300 тисяч заявок за три квартали. Фактично програмою скористалися понад 800 тисяч разів, тому протягом року на неї додатково спрямовували кошти.

Загалом у 2026 році на виплати за програмою «Ветеранський спорт» спрямували понад 1,2 мільярда гривень. Це більш ніж удвічі перевищує початково передбачену суму у 600 мільйонів гривень. У Мінветеранів зазначають, що весь доступний фінансовий ресурс програми вже використано.

Через це для проведення жовтневого етапу потрібно було б додаткове фінансування з державного бюджету. Наразі можливості виділити ці кошти немає, тому новий етап подання заявок у «Дії» у жовтні не відкриватиметься. Виплати у розмірі 1 500 гривень у межах цього етапу також не проводитимуть.

Водночас у Мінветеранів не планують повністю відмовлятися від програми. Відомство працює над тим, щоб у 2027 році перевести «Ветеранський спорт» з експериментального формату на постійну основу. Остаточний формат програми та обсяг її фінансування залежатимуть від можливостей державного бюджету.

У проєкті Державного бюджету на 2027 рік загалом на ветеранську політику передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на 3 мільярди гривень більше, ніж у 2026 році. Водночас ця сума стосується всієї ветеранської політики, а не окремо програми «Ветеранський спорт», тому конкретний обсяг фінансування програми на 2027 рік поки не визначений.

На Київщині викрали ветерана та понад тиждень утримували у «реабілітаційному центрі»

Опубліковано by Daria

На Київщині поліція викрила групу чоловіків, яких підозрюють у викраденні 53-річного киянина та незаконному утриманні його у так званому «реабілітаційному центрі». Потерпілий є ветераном. За даними слідства, поки чоловік перебував у неволі, з його квартири викрали 75 тисяч доларів та документи.

Із заявою до Шевченківського управління поліції звернувся сам потерпілий.

Правоохоронці встановили, що на початку вересня неподалік його будинку троє чоловіків та жінка зробили йому ін’єкцію невідомою речовиною. Після цього вони силоміць посадили чоловіка в автомобіль та відвезли до так званого «реабілітаційного центру» в Київській області, де утримували понад тиждень.

Організатором викрадення виявився 52-річний киянин, який раніше мав судимість за шахрайство. Він був знайомий із потерпілим та знав про його заощадження. Поки чоловік перебував у центрі, підозрюваний заволодів ключами від його квартири, після чого разом із 19-річною донькою проник до помешкання та викрав 75 тисяч доларів і документи.

Поліцейські провели обшук у закладі, де перебували понад 40 людей. Частина з них повідомила правоохоронцям, що їх утримують проти волі. Поліція перевіряє ці свідчення та встановлює інших осіб, які можуть бути причетні до незаконного позбавлення людей волі.

Організатора затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Йому та його 19-річній доньці повідомили про підозру за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене групою осіб, а також крадіжку в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

Організатору та його доньці загрожує до 12 років позбавлення волі. Ще двом чоловікам віком 33 та 22 роки, які, за даними слідства, брали участь у викраденні потерпілого, повідомили про підозру за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

Розслідування триває.Також поліція перевіряє інформацію інших людей, які перебували у «реабілітаційному центрі», щодо можливого утримання їх проти волі.

Війна очима ветерана: боєць 3 ОШБр розповів про книгу, яка має зблизити військових і цивільних

Опубліковано by Daria

Ветеран 3-ї окремої штурмової бригади Руслан Книш із позивним «Племяш» після п’ятого поранення почав працювати над книгою про свій бойовий досвід і людей, яких зустрів на війні. Про це він розповів в ефірі Army FM у межах проєкту «Військова аудіобібліотека». Спочатку це були окремі чернетки та спогади, а згодом вони перетворилися на повноцінний літературний проєкт.

Про це ветеран розповів в ефірі Армія FM.

За словами Книша, ідею писати йому свого часу підказав перший командир. Після чергового поранення військовий опинився в лікарні, де командир порадив йому записувати пережите. Спочатку Руслан просто занотовував свої думки, але поступово зрозумів, що з цих текстів може вийти книга.

Приблизно у лютому виникла ідея оформити матеріал у тестовому форматі під назвою «Я, ти і війна». Над текстами працювали не лише автор і його побратими: рукописи читала Тетяна Даниленко, їх також переглядали критики. У результаті книга сформувалася як новела та збірка історій про людей, які залишили мирне життя, щоб захищати свою землю.

«Я, ти і війна» — це не лише розповідь безпосередньо про бойові дії. Книш говорить про людей, їхній досвід, стосунки та зміни, які приносить війна. Він вважає важливим, щоб такі історії були доступними передусім цивільним читачам, адже саме через літературу можна краще зрозуміти досвід військових.

«Література і музика можуть бути містком між цивільними та військовими», — зазначає ветеран.

На його думку, такий міст потрібен для того, щоб суспільство краще розуміло людей із бойовим досвідом, їхні потреби та виклики, з якими вони стикаються після повернення з війни.

Окремо Книш говорить про доступність і безбар’єрність. Йдеться не лише про пандуси чи фізичну доступність будівель, а й про комунікацію з ветеранами, зокрема з тими, хто отримав важкі поранення або ампутації. Він наголошує, що суспільству потрібно вчитися взаємодіяти з ветеранами та створювати умови, у яких вони зможуть повноцінно повертатися до цивільного життя.

Ветеран також розповів про підхід до ветеранської політики, який, за його словами, розвивають у 3-му армійському корпусі. Серед напрямів він називає ветеранський корпус, патронатну службу, ветеранські простори та хаби, де колишні військовослужбовці можуть отримати допомогу й підтримку. За його словами, важливо об’єднувати ветеранів не лише в межах одного підрозділу, а створювати ширшу спільноту.

«Ми намагаємося об’єднувати ветеранів незалежно від того, в якому підрозділі вони служили», — розповідає Книш.

Він згадує досвід різних українських військових формувань та історичні приклади організації ветеранських спільнот, наголошуючи на важливості взаємодопомоги між тими, хто пройшов війну.

На думку Книша, окремий ветеранський напрям у сучасній українській літературі є важливим явищем. Він називає появу такого літературного середовища своєрідним окремим кластером, у якому ветерани можуть говорити про війну власною мовою та з власного досвіду.

Книш також переконаний, що суспільство не має забути про нинішню війну та її учасників. Він зазначає, що російська агресія і терор тривають, тому українці щодня залишаються безпосередньо пов’язаними з цією реальністю. Саме тому, за його словами, історії військових мають залишатися в культурі, літературі та пам’яті суспільства.

Книга «Я, ти і війна» стала для Руслана Книша способом зберегти власний досвід і розповісти про людей, які опинилися на війні. Її автор хоче, щоб ці історії читали не лише військові та ветерани, а й цивільні, для яких фронтовий досвід часто залишається далеким і незрозумілим.

«Це історії про людей», — саме так Книш визначає головний зміст своєї роботи.

«Муніципальна охорона» закликала не використовувати ветеранів у політичних конфліктах

Опубліковано by Daria

Колектив комунальної організації «Муніципальна охорона» Києва закликав не використовувати тему ветеранів у політичних конфліктах.

Заяву оприлюднили після ситуації навколо будівництва теплотраси на Теремках, яку, за словами представників організації, наразі розслідують. У «Муніципальній охороні» заявили, що не коментували цю ситуацію саме через проведення розслідування та службової перевірки. У заяві організація наголосила, що один конфлікт не має бути приводом для звинувачень усього колективу. Там зазначили, що якщо до конкретних працівників є претензії, їхні дії мають отримати правову та службову оцінку.

Водночас у «Муніципальній охороні» вважають неприпустимим називати весь колектив «ухилянтами» або «заброньованими» через дії окремих людей.

У «Муніципальній охороні» також навели дані про своїх працівників. За інформацією організації, у її складі працюють 209 ветеранів російсько-української війни, а ще 373 працівники зараз служать у складі Сил безпеки і оборони України. Крім того, 28 співробітників загинули, а дев’ять вважаються зниклими безвісти.

У колективі заявили, що через такі узагальнені звинувачення принижуються люди, які воювали, отримували поранення, втрачали побратимів або продовжують службу. Там наголосили, що ветеранів не варто протиставляти одне одному та використовувати їхній бойовий досвід у політичних конфліктах. «Муніципальна охорона» закликала оцінювати конкретні дії конкретних людей, а не робити висновки про весь колектив.

За словами представників організації, «Муніципальна охорона» працює у лікарнях, школах, парках та на об’єктах міської інфраструктури. Частина працівників продовжує службу у Києві, а частина виконує завдання у складі Сил безпеки і оборони. У заяві також зазначено, що працівники організації брали участь у підготовці оборони Києва у 2022 році.

Окремо в організації нагадали про директора «Муніципальної охорони» Сергія Чернишева, який є ветераном російсько-української війни. За даними організації, у 2014 році він разом з Андрієм Крищенком захищав український прапор у Горлівці, був поранений та потрапив у російський полон.

У своїй заяві «Муніципальна охорона» закликала не перетворювати ветеранів на учасників політичного протистояння. В організації заявили, що готові до правової та службової оцінки дій конкретних працівників, якщо для цього є підстави. Водночас там виступили проти узагальнених звинувачень на адресу всього колективу та закликали не протиставляти ветеранів один одному.

“Ми не вміємо говорити красивими політичними гаслами. Але впевнені, що недопустимо стравлювати ветеранів між собою та використовувати їхній авторитет, біль і бойовий досвід у чужих політичних інтересах. Не робіть ворогів з ветеранів. Ворог у нас єдиний – росія”, – зазначили в організації.

Європа формує новий підхід до підтримки ветеранів: Лубінець розповів про рішення ПАРЄ

Опубліковано by Daria

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила дві резолюції, присвячені підтримці ветеранів. За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, документи визначають спільний європейський підхід до ветеранської політики та окремо посилюють увагу до українських військовослужбовців, які отримали інвалідність унаслідок війни.

Йдеться про підтримку ветеранів після завершення служби та їхнє повернення до цивільного життя.

Серед основних напрямів — медична допомога і реабілітація, освіта та перенавчання, працевлаштування і забезпечення житлом. ПАРЄ також закликає посилити підтримку ветеранів протягом перших трьох років після завершення служби.

Окрему увагу в резолюціях приділено українським ветеранам та їхнім родинам. Зокрема, йдеться про ресурсну підтримку через багатодонорський фонд, а також можливість залучення заморожених російських активів. За словами Лубінця, ці рішення показують, що ветеранська політика стає окремим напрямом спільної роботи європейських країн.

Водночас в Україні залишається чимало проблем із реалізацією прав ветеранів. Дмитро Лубінець повідомив, що лише у 2026 році до його Офісу надійшло 1881 звернення щодо порушення прав ветеранів. На основі проблем, з якими Захисники та Захисниці стикаються після повернення зі служби, він підготував спеціальну доповідь «Про стан реалізації ветеранської політики в Україні».

«Україна вже має що запропонувати Європі — власний передовий досвід формування ветеранської політики», — наголосив Дмитро Лубінець.

За його словами, тепер важливо забезпечити реальну підтримку кожного ветерана після повернення зі служби. Він також підкреслив, що Україна вже є частиною формування спільного європейського підходу до ветеранської політики.

23 ветерани розпочали стажування в Апараті Верховної Ради України

Опубліковано by Daria

В Апараті Верховної Ради України стартувала перша програма стажування для ветеранів та ветеранок війни. За результатами конкурсного відбору до неї долучилися 20 ветеранів і три ветеранки. Серед учасників — представники Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, ДСНС та Національної поліції, а 14 стажерів мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Програма розрахована на три місяці. За цей час учасники зможуть ознайомитися з роботою Парламенту, діяльністю Верховної Ради та її органів, а також долучитися до законотворчого процесу. Ініціатива має допомогти ветеранам застосувати набутий під час служби досвід і навички в цивільному житті, зокрема на державній службі.

Під час заходу з нагоди початку стажування Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний заявив, що Апарат відкритий до співпраці з ветеранами та ветеранками. Він зазначив, що для установи важливо створювати можливості для професійного розвитку Захисників і Захисниць та підтримувати їх у цьому напрямі.

До учасників програми також долучилися ветерани, які вже працюють в Апараті Верховної Ради України. Вони поділилися власним досвідом переходу до цивільного життя та роботи на державній службі. Загалом в Апараті Верховної Ради України, а також на підприємствах, у товариствах та установах, що належать до сфери його управління, працевлаштовані 75 ветеранів та ветеранок.

Олексій Шевчук закликав доопрацювати законопроєкт про доступне розмитнення авто для ветеранів

Опубліковано by Daria

Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук виступив за доопрацювання законодавчих ініціатив щодо доступного або нульового розмитнення автомобілів для ветеранів. Такі законопроєкти вже зареєстровані у Верховній Раді, зокрема №15194-2 щодо безмитного ввезення транспортних засобів для ветеранів війни та низка пов’язаних ініціатив щодо податкових пільг.

Станом на зараз відповідні законопроєкти перебувають на опрацюванні в парламентських комітетах.

Як зазначає ПРАВ, свою позицію Шевчук озвучив під час обговорення питання доступного розмитнення автомобілів для військових і ветеранів. За його словами, законопроєкт варто розглядати не лише з погляду можливих надходжень до державного бюджету, а й як один із механізмів соціальної підтримки ветеранів. Він зазначив, що Національна асоціація лобістів України підтримала необхідність доопрацювання відповідної законодавчої ініціативи.

«Коли пані Грушко винесла на обговорення правління питання того, що цей законопроєкт взагалі має бути доопрацьований. Я однозначно це підтримав, і наше правління в складі платформи це також підтримало», — сказав Олексій Шевчук.

За його словами, частина депутатів може оцінювати такі ініціативи насамперед через їхній вплив на державний бюджет,ітому така ініціатива може бути “нецікава з економічної точки зору”. Проте він наголошує, що треба враховувати соціальну складову та потреби ветеранів після повернення до цивільного життя. Шевчук також зазначив, що в інших країнах після воєн ухвалювали комплексні рішення щодо підтримки військових і ветеранів.

«В усіх країнах, я повторююся, які мали в своїй історичній практиці елемент війн і в сучасній історії, в подальшому приймалися пакетно законопроєкти на забезпечення пільг для військових, ветеранів та інших».

Питання доступного розмитнення автомобілів для ветеранів обговорюють в Україні не вперше. Зокрема, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15194-2 від 11 травня 2026 року, який передбачає внесення змін до Митного кодексу щодо безмитного ввезення транспортних засобів для ветеранів війни.

Бюджетний комітет зазначав, що у разі ухвалення документа він матиме вплив на доходи державного бюджету через зменшення надходжень від ввізного мита та ПДВ.

Окремо зареєстровані законопроєкти щодо податкових пільг для ввезення автомобілів військовослужбовцями та ветеранами. Зокрема, законопроєкт №15195-2 стосується ввезення транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни зі статусом учасника бойових дій.

Учасники публічних обговорень також пов’язують доступне розмитнення автомобілів із мобільністю ветеранів, можливістю працевлаштування, реабілітацією та веденням власної справи. Але остаточна модель такої підтримки має бути визначена законодавчо, а самі ініціативи ще проходять процедуру розгляду.