Законопроєкт №10258 про ветеранський бізнес — перший крок держави у створенні правових основ для підтримки ветеранів, які прагнуть розпочати власну справу після служби. Документ визначає статус ветеранського бізнесу та передбачає можливість державної підтримки. Верховна Рада на засіданні 31 липня прийняла його в цілому і тепер для набрання чинності закон має бути підписаний Президентом.
Голова Ради ветеранів Валентин Ковальський зауважує, що документ потребує суттєвого доопрацювання: закон декларує підтримку, але не дає реальних механізмів та конкретних пільг для ветеранів.
«Ідея цього документа важлива, адже багато ветеранів після служби потребують можливостей для того, щоб забезпечити себе, сім’ю та розпочати власну справу. Але, на мою думку, закон у нинішньому вигляді — це не про реальну підтримку ветеранів. У ньому немає конкретики, немає чітких механізмів фінансування й реальних пільг. Декларується, що держава буде допомагати, але як саме — не прописано. Є приклади, коли ветерани беруть кредити на власну справу, а потім стикаються з нескінченними перевірками й вимогами. Закон потрібний, але в теперішньому вигляді він більше про бізнес загалом, ніж про створення справжніх умов для ветеранів. Якщо не будуть прописані конкретні механізми підтримки, усе може залишитися на рівні популізму», — коментує Валентин Ковальський.
Ветеран і підприємець Роман Кабашний із Балаклії на Харківщини під час окупації втратив техніку, частину полів росіяни знищили, а на інших довелося буквально відкопувати окопи.
Відновлюватися почали завдяки власним заощадженням і допомозі родини. Дружина зберегла кошти, які він надсилав під час служби, і ці гроші стали їхнім стартом після повернення. Також суттєво допоміг фонд Баффетта «Жнива Перемоги», надавши комбайн, і родина Романа змогла зібрати врожай на 300 гектарах. Це врятувало їхнє господарство. Проте через те, що Донецька селищна рада не внесла поля до переліку зон активних бойових дій (хоча сам Кабашний сидів там в окопах), довелося сплатити близько 150 тисяч гривень податків за землю, на якій точилися бої. Це дуже болюче питання.
Щодо нового закону про ветеранський бізнес Роман говорить, що він дає певну надію, але поки що дуже мало конкретики:
«Все залежатиме від постанов Кабміну, які визначать реальні механізми. Зараз важливо, щоб ці рішення були зрозумілими й доступними для ветеранів, бо без чітких правил відновлювати бізнес у нашій ситуації надзвичайно важко. Попри все, я вважаю, що будь-який рух у цьому напрямку — це вже добре. Найкраща реабілітація для ветеранів — це робота. Коли людина має змогу заробляти, забезпечувати свою сім’ю та розвивати власну справу — це і є шлях до нормального життя».
Уже кілька років після звільнення він відновлює своє фермерське господарство, Каже, що новий закон про ветеранський бізнес поки що лише намічає межі, а не надає реальну підтримку. Попри виклики, він вірить: праця — найкраща реабілітація та шанс для ветеранів розвиватися.
Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк наголошує: ухвалений закон визначає статус ветеранського бізнесу, але цього замало, тому його слід доопрацьовувати.
«Закон про ветеранський бізнес — це важливий крок, але він поки що лише рамковий. У ньому визначено статус ветеранського бізнесу, але немає реальних механізмів підтримки. Є проблемна норма: щоб отримати статус ветеранського бізнесу, компанія повинна на 100% належати ветерану. Це обмежує можливість залучення інвестицій, партнерів і висококваліфікованих фахівців. Ми вже працюємо над правками разом із Міністерством ветеранів, щоб розширити можливості підприємців і створити рівні умови конкуренції. Закон прийнято, але головна робота ще попереду», — зауважує Сергій Позняк.
Експерти й ветерани сходяться в одному: законопроєкт №10258 — це лише перший крок. Попереду масштабна робота над правками, підзаконними актами та реальними інструментами підтримки. Ветеранському бізнесу потрібні чіткі фінансові механізми, можливості залучення інвестицій, податкові стимули та спрощені умови для започаткування власної справи.




