Союзник знехтував домовленостями

  У жовтні 1920 року поляки порушили умови польсько-української військової конвенції від 24 квітня 1920 року і пішли на замирення з більшовиками. Війська УНР у жовтні-листопаді намагалася продовжувата війну з Радянською Росією. Але під тиском переважаючих сил противника 21 листопада 1920 року була змушена відійти на західний берег р.Збруч, на українські землі окуповані Польщею, та скласти зброю. Через півроку, 18 березня 1921 року, між Польщею з одного боку та РСФСР і УСРР з іншого боку було укладено Ризький договір.

  На кінець 1920 — у першій половині 1921 року на території України знаходилися загони Робітничо-Селянської Червоної армії Радянської Росії загальною чисельністю близько 1.200.000 бійців. Вони були поділені на 35 дивізій, 10 бригад, технічні та спеціальні частини, які були зведені у п’ять армій: 4, 6, 12, 14 та “Першу кінотну”.

Підготовка до рейду

  Виходячи із ситуації, в січні 1921 року при Головній Команді військ УНР було засновано Партизансько-Повстанський Штаб, завданням якого було підготувати загальне повстання в Україні проти окупаційного московсько-більшовицького режиму. Підготовку до походу в Україну доручили відомому військовому діячу генерал-хорунжому Юрію Тютюннику.

  Підготовка до рейду в Україну здійснювалась в координації з ІІ Відділом Генерального штабу Польського Війська. Зокрема на нарадах з поляками інтереси УНР представляв полковник Олександр Данильчук.

  Військове керівництво Польщі, зокрема:

а) погодилися на організацію Головного Повстанського штабу у Львові;

б) зобов’язалися постачати необхідні засоби для штабу та його станиць, через які переходитимуть посланці в Україну;

в) обіцяли видавати документи на безкоштовний переїзд залізницею для службовців Штабу;

г) дозволяли використовувати інтернованих старшин та козаків для участі у рейді в Україну та погодились випустити 2000 інтернованих старшин і козаків, які на добровільній основі погодяться повернутися в Україну для продовження боротьби з більшовиками.

  07 жовтня 1921 року російські більшовики домоглися від поляків видалення до Радянської Росії з території Польщі представників «Російського Евакуаційного Комітету» на чолі з Борисом Савінковим. Відтак не відбувся російсько-білоруський рейд, який мав відтягнути на себе значну частину військ Червоної Армії, розташованих у Білорусі, що мало б убезпечити з півночі український рейд.

  У другій половині жовтня 1921 року з таборів інтернованих осіб у Каліші, Вадовицях та з Александрова-Куявського перевезено у Волинські ліси понад 1200 вояків. Їх розміщено у лісах на північ від міста Рівного. Незабаром приїхала бриґада добровольців з колишньої 6-ї дивізії Армії УНР під командою Р. Сушка, а вслід за тим і численний штаб генерала Юрія Тютюнника. Почалася організація Повстанчої Армії, зокрема її головної частини — Волинської групи.

  Також під час підготовки до рейду не було повністю  враховано, що через бойові дії в 199-1921 роках на території України, через систематичну і нещадну більшовицьку продрозкладку та посушливе літо в Україні в 1921 році починався голод.

Плани армійських груп і повстанців

  Українська Повстанча Армія поділялася на три армійських групи, назви яких походили від назв територій, на яких вони формувалися, і з яких вони потім проривалися на територію Української РСР:

1-ша, найбільш чисельна, — Волинська група, під командуванням генерала Юрія Тютюнника;

2-га, Подільська, під командуванням підполковника Михайла Палія-Сидорянського;

3-тя група, найменшь исельна, формувалася на терені Бессарабії, під румунською окупацією, через що називалася Бессарабською.

  27 жовтня 1921 року у селі Мицьках відбулася нарада командного складу, на якій обговорено план походу в Україну. Більшість була переконана, що цей похід буде кінцем комуни в Україні. Представником іншої точки зору виступив підполковник Микола Шраменко, який висловив думку, що кілька добрих боїв з ворогом та великі переходи в умовах холоду і хвороб зроблять Повстанчу Армію небоєздатною, і через це вся акція приречена на невдачу.

  Незважаючи на всі побоювання Тютюнник видав наказ першій, другій, третій, четвертій і п’ятій Повстанським групам в Україні проголосити загальне повстання, згідно з інструкцією, виданою ще 15 серпня 1921 року.

  Друга Повстанча група під командуванням отамана Орлика мала знищити залізничні лінії на північному Правобережжі, які пов’язували північ з півднем, щоб перетяти шляхи комунікації Червоної Армії з Києвом і не допустити її відступу на північ.

  Третя Повстанча група, очолювана отаманом Левченком, повинна була діяти на північному Лівобережжі. За планом вона повинна була знищити комунікації ворога, підірвати залізничний міст у Кременчуці, захопити Полтаву та зробити рейд на Харків.

  Повстанча група, під командою отамана Брови, мала діяти на півдні України й перерізати комунікації між Україною і Доном, захопити місто Катеринослав та висадити в повітря мости через Дніпро.

  Але 01-02 листопада 2021 року  на нараді комдивів УНР в Тернополі було прийнято рішення про те, що на даний час радянську владу в Україні перемогти неможливо, і через це наступи й повстання не проводити, обійтися лише маленькими виступами. А до весни анархія в Україні посилиться, Радянська Росія загрузне на Поволжжі, і тільки тоді можна підіймати українців на повстання.

Початок рейду

  Усі три групи перейшли радянський кордон у різних місцях. Перші відомості про перехід кордону українськими військами командування правобережного угруповання Червоної армії отримало з Києва опівдні 28 жовтня 1921 року. Водночас з-поміж населення розійшлися чутки про численність українських сил і про початок масового антибільшовицького повстання.

  До Другого зимового походу долучилися партизанські загони отаманів Хмари, Литвинчука, Святенка та Орлика. Одночасно з рейдовими групами проводили допоміжні акції повстанці отаманів Заболотного — у районі Балта–Ольгопіль, Шепеля — між Брацлавом та Вінницею, Лиха — поблизу Липівця, Брови — в районі Кременчука, Гайового і того ж таки Орлика — під Києвом.

  19 листопада 1921 року першою на Правобережну Україну, під командуванням Гулого-Гуленка, пробилась Басарабська група, сформована на території Румунії.  З усіх трьох груп вона найменш чисельна.  Бессарабська група мала захоплення міста Тирасполя і прямування на Одесу, щоб здобути доступ до моря. Поставленої цілі не було досягнуто.

  04 листопада 1921 в рейд вийшла Волинська група. Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були відступити на Захід. В районі селища Базар (тепер Житомирська обл.) група була оточена більшовицькою кавалерією Григорія Котовського. 17 листопада 1921 в бою під селом Малі Міньки повстанці були розбиті. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до Червоної армії 359 бійців Повстанської Армії 21 листопада 1921 було розстріляно під Базаром. Тільки невеликий загін зі 150 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон.

  Командиром Подільської повстанської групи був підполковник Михайло Палій-Сидорянський. Група вирушила в похід 25 жовтня 1921 з м. Гусятина на Тернопільщині. Після кількох боїв із частинами Червоної армії, 06 листопада 1921 року Подільська група вийшла у визначений район, для з’єднання з головними повстанськими силами.Але 09 листопада, під час переходу через села Великі Кліщі та Рудня-Базарська, вдалося дізнатися, що Волинська група зазнала поразки у бою під Коростенем і відійшла.

  З важкими боями група пройшла Поділлям діставшись Бородянки (60 км від Києва). Оостаточно втративши надію з’єднатись з Волинською групою, що було передбачено оперативним планом, подільська група змушена була повернути на захід. 29 листопада 1921 Подільська група перейшла майбутній польсько-радянсткий кордон між містечками Острог — Милятин 06 грудня 1921 року. Після переходу кордону вояки змушені були здати зброю польській владі.

Похід у вічність

  Другий Зимовий похід частин Армії УНР (“Листопадовий рейд”) став останньою спробою українських сил військовим шляхом здобути незалежність України під час національно-визвольних змагань 1917—1921 років.

Олександр Олійник, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

Російський президент знов необережно прокоментував дії країни НАТО. Цього разу Володимир Путін пообіцяв дивитися на корабель США, що зайшов у Чорне море,  через приціл систем оборони.

“От і зараз, ви знаєте, корабель США зайшов у Чорне море. Можемо подивитися на нього в бінокль або приціл відповідних систем оборони”, – сказав Путін.

Штабний корабель 6-го флоту ВМФ США, USS Mount Whitney (LCC20) 01 листопада 2021 року розпочав перехід до Чорного моря. 29 жовтня 2021 року USS Mount Whitney прибув до Італії та був залучений у навчальних маневрах у Середземному морі. Бойові кораблі шостого флоту виконували завдання щодо забезпечення безпеки та стабільності.

Нагадуємо: 

Правоохоронці затримали народного депутата від ОПЗЖ Іллю Киву в Києві. Затримання відбулось на Столичному шосе. де правоохоронці зупинили машину політика.

Як повідомляє у себе в Фейсбук колишній нардеп Ігор Мосійчук, Киві вручатимуть підозру про державну зраду, відповідно до нещодавно відкритої справи за цією статтею. 

Водночас сам Ілля Кива підтвердив зупинку правоохоронцями своєї машини, проте наполягає, що це було зроблено за порушення правил дорожнього руху. Депутат заявляє, що підозру він не отримував і чекає на адвоката. 

7 жовтня народний депутат України від партії ОПЗЖ Ілля Кива привітав президента Росії Володимира Путіна з днем народження.Відповідне відео нардеп опублікував у своєму Телеграм-каналі. Він відзначив, що Путін повернув росіянам “минулу велич в усьому світі”.

Нагадуємо:

  Штабний корабель 6-го флоту ВМФ США,  USS Mount Whitney (LCC20) 01 листопада 2021 року розпочав перехід до Чорного моря. Про це повідомив Мілітарний з посиланням на  пресслужбу американського флоту 29 жовтня 2021 року USS Mount Whitney прибув до Італії та був задіяний у навчальних маневрах у Середземному морі. Бойові кораблі шостого флоту виконували завдання щодо забезпечення безпеки та стабільності.

  В Чорному морі USS Mount Whitney (LCC20) візьме участь в спільній операції із забезпечення безпеки, стабільності в регіоні й посилення взаємодії та співробітництва з кораблями країн-учасниць НАТО та партнерів альянсу. Спільні дії та навчання мають продемонструють бажання країн НАТО і наділі підтримувати свободу судноплавства в міжнародних водах Чорноморського басейну для всіх країн.

  Нагадаємо, що акваторії Чорного моря 30 жовтня 2021 року увійшов американський ракетний есмінець Porter (DDG 78).

  Колишня працівниця міліції збирала та передавала спецслужбам Росії особисті дані бійців добровольчих батальйонів, які захищали Україну в 2014 році. Того року вона працювала старшим інспектором групи кадрового забезпечення Харківського міського управління поліції. 28 травня 2014 року вона встановила контакт з громадянином України, який на той час контактував зі спецслужбами Росії, інформує сайт «Depo Харків».  

  Із травня по вересень 2014 року за завданням агента країни-агресора працівниця міліції зібрала та передала йому особисті дані співробітників ГУМВС України в Харківській області та добровольчих батальйонів «Слобожанщина», «Харків-1», «Харків-2», які перебувають у зоні проведення АТО.

  Використовуючи службове становище, у вересні 2014 року, вона без відома інспектора у приміщенні ГУ МВС України в Харківській області скопіювала з його комп’ютера на свій флеш-носій два документи. Флешку з даними своєму знайомому, яку російський агент скопіював на свій ноутбук.  26 лютого 2015 року ноутбук вилучили українські правоохоронці .

  У листопаді-грудні 2014 року працівниця міліції звернулася до свого приятеля, який працював на посаді заступника начальника Дергачівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, з проханням надати аналогічну інформацію про добровольців. Від нього підозрювана отримала документ “Відомість закріплення зброї та майна за співробітниками БПСМОП «Слобожанщина», «Харків-1» та РПСМОП «Харків-2»” із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові співробітників батальйонів, а також типу та кількості озброєння. Цю інформацію жінка також передала агенту російських спецслужб.

  У травні 2015 року кримінальне провадження передали на розгляд до Київського районного суду Харкова. 5 серпня 2015 року обвинувальний акт у цьому провадженні повернули для продовження досудового розслідування. 29 серпня 2015 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинили і оголосили у розшук підозрювану жінку. Згідно з оперативними даними СБУ, підозрювана перебуває на території Росії та повертатися до України не планує.

  Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу закликав Україну припинити застосовувати вислів “турецький “Bayraktar” для ударних безпілотників, які Україна придбала для використання на Донбасі. Слова міністра наводить видання ABC Gazetesi.

  “Хоч він і  був виготовлений у Туреччині, але після придбання належить Україні. Туреччину не можна звинувачувати в цьому. Україна має припинити використовувати нашу назву”, – заявив Чавушоглу. Відповідну заяву міністр закордонних справ Туреччини зробив після зустрічі зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на саміті G20.

  Мевлют Чавушоглу додав, що як тільки держава придбала той чи інший продукт у Туреччини, він одразу перестає бути турецьким і переходить у повну власність країни-покупця. Міністр наголосив, що під час «боротьби з тероризмом» Туреччина стикалася із різними видами зброї, виготовленої в різних країнах Світу. А свої безпілотники “Bayraktar TB2” окрім України були продані також Катару, Азербайджану та Польщі.

  “Іноді під час нашої боротьби з тероризмом у різних країнах ми стикаємось із різною зброєю з різних країн, у тому числі з Росії. Ми ніколи не звинувачуємо Росію. Україна також має припинити використовувати нашу назву”, – сказав міністр.

  Поява даної заяви Міністра закордонних справ Туреччини викликана тим, що 26 жовтня 2021 року ЗСУ вперше застосували БПЛА “Bayraktar TB2” у зоні ООС. Запушеною з нього ракетою була знищена російська гармата Д-30, а також поранено одного бійця та знищено російського офіцера, який за непідтвердженою і не спростованою росіянами інформацією, приймав залік з практичних стрільб по мирним українським жителям у російських курсантів-артилеристів.

  Після цього «інциденту» МЗС ФРН, а за нам і Франції «висловили стурбованість» через загибель одного та поранення ще одного іншого російського військового внаслідок застосування Україною БПЛА “Bayraktar TB2”. На що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна нічого не порушила, а просто захищалась від чергового нападу агресора.

  Вчора пізно ввечері блогер Андрій Луганський у «Чат-рулетці» провів онлайн-опитування на кращу нову назву для турецького БПЛА “Bayraktar TB2”. Участь в опитуванні взяло близько 8000 відвідувачів, з яких 2/3 запропонували перейменувати «Байрактар» на «Бандера». Були також інші цікаві назви, але вони набрали значно менший відсоток голосів.

  В останній день жовтня російські окупаційні війська чотирнадцять разів порушили домовленості про режим припинення вогню, інформує пресслужба Об’єднаних сил.

  Неподалік МАР’ЇНКИ та двічі біля ШУМІВ російські загарбники вели вогонь з мінометів калібру 82 мм, а в бік ЗОЛОТОГО-4 російські окупанти стріляли зі 120 мм мінометів та великокаліберних кулеметів.

  Поблизу ЛУГАНСЬКОГО та МАЙОРСЬКА ворог вів вогонь з гранатометів різних систем.

 Позиції наших захисників біля СВІТЛОДАРСЬКА двічі потрапили під обстріл з великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї, а в районі НОВООЛЕКСАНДРІВКИ окупанти здійснили обстріл з великокаліберних кулеметів.

  Біля НОВОЛУГАНСЬКОГО рашисти двічі відкривали вогонь, використовуючи протитанковий ракетний комплекс і стрілецьку зброю.

  Біля ЗАЙЦЕВОГО ворог застосував станкові протитанкові гранатомети.

  З автоматичних станкових гранатометів обстріл здійснювався в районі НОВОТОШКІВСЬКОГО.

  На Луганщині зафіксовано проліт ворожого безпілотного літального апарату, ймовірно «Орлан-10», з перетином лінії зіткнення.

  Внаслідок ворожих дій один військовослужбовець отримав легке поранення.

  На збройні провокації російських загарбників наші захисники змушені були відкривати вогонь у відповідь, завдяки чому позиції наших підрозділів залишилися незмінними.

  Станом на 7 годину ранку, 1 листопада, порушень домовленосте й про режим припинення вогню поки що не зафіксовано.

  Придбаний британський науково-дослідний криголам James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) отримав в Україні нову назву «Ноосфера». 5 жовтня 2021 року він увійшов у акваторію Одеського порту, який став для нього портом приписки.

  Криголам раніше перебував у складі Британської антарктичної місії під назвою James Clark Ross. Тепер вже «Ноосфера» забезпечуватиме логістику для української антарктичної станції «Академік Вернадський».

  Після проходження всіх необхідних процедур та зміни назви науковий криголам «Ноосфера» вже цього року вирушить до Антарктиди в напрямку української полярної станції «Академік Вернадський»

  Криголам оснащений вісьмома спеціалізованими лабораторіями та пристосуваннями для відбору будь-яких проб з глибини до 8 км. Відтепер українським дослідникам будуть доступні майже 90% дна Світового океану. Наявність такого судна, пристосованого до роботи в умовах низьких температур, дає змогу значно розширити діапазон наукових досліджень.

  Науковці Південно-Африканської республіки теж виявили бажання  скористатися послугами українського наукового криголама для власного дослідження Антарктиди

  Під час робочої поїздки до Одеської області президент України Володимир Зеленський оглянув науковий криголам, йдеться у повідомленні Офісу Президента, Володимир Зеленський оглянув наукову лабораторію, кают-компанію та центр управління.

 Крім криголама «Ноосфера» Зеленський ознайомився з можливостями ще одного українського науково-дослідного судна «Борис Александров», яке використовуватиметься для моніторингу дна Чорного моря та збирання екологічних даних. Це судно, яке раніше мало назву «Бельгіка», українські науковці отримали в подарунок від Бельгії.

  Глава Української держави розповів, що розроблятиметься масштабна програма з відродження науково-дослідного флоту України, яка включатиме будівництво аж наукових 36 суден. Так, крок за кроком, Україна відновлює свій науковий флот.

  Українські прикордонники отримуватимуть сучасні патрульні кораблі французької компанії ОСЕА з весни 2022 року. Про це написав на своїй сторінці у Facebook міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

  “Уже з наступного року наші прикордонники отримуватимуть сучасні патрульні кораблі французької компанії “ОСЕА”…  Найближчої весни перший такий красень, виготовлений спеціально для Держприкордонслужби, прибуде до Одеси”, – повідомив міністр.

  Напередодні Монастирський особисто перевірив, як просувається їхнє будівництво. “Ці кораблі стануть справжнім посиленням для морської охорони. Вони, зокрема, здатні протидіяти контрабандистам та диверсійним групам на морі. І гідно боронитимуть наші кордони в Азово-Чорноморському басейні”, – вважає голова МВС.

  “Одна з принципових умов, яку ми заклали в контракті, – щоб 5 із 20 кораблів були виготовлені в Україні. Це дозволить нам згодом самостійно обслуговувати кораблі та розвивати власне виробництво, щоб Україна ставала ще потужнішою”, –  зауважив міністр.