Упродовж минулої доби, 24 листопада 2021 року, було зафіксовано 9 порушень режиму припинення вогню з боку російських окупаційних військ, інформує пресслужба Об’єднаних сил.
Неподалік ВОДЯНОГО, що на Приазов’ї, наші позиції потрапили під обстріл з мінометів калібру 82 мм та 120 мм.
Неподалік шахти «Бутівка» противник вів вогонь із станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
В напрямку КАМ’ЯНКИ ворог двічі здійснив обстріли, застосовуючи гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети.
В бік НЬЮ-ЙОРКА російські найманці відкривали вогонь з озброєння БМП, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.
Біля ЛУГАНСЬКОГО ворожі війська вели вогонь двічі, використовуючи гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.
З мінометів калібру 82 мм окупанти здійснили обстріл прикордонного контрольного поста першого оборонного рубежу, що входить до КПВВ “Мар’їнка”.
В районі ВЕРХНЬОТОРЕЦЬКОГО противник застосував автоматичні станкові гранатомети, великокаліберні кулемети та іншу стрілецьку зброю.
Як і будь-яка значна історична подія, україно-російська війна не могла не збільшити кількість питань “А є книга про АТО?” у книжкових крамницях. А попит, як відомо, народжує пропозицію. І дійсно, за підрахунком експерта Євгена Ліра, з весни 2014 по весну 2020 року в Україні вийшли друком близько 598 найменувань книг про війну на Донбасі. Детальніше про те, якою є література АТО/ООС – розбиралися «Нова: новини ветеранів».
Бойові дії пережили безліч цивільних осіб, які захотіли так чи інакше описати цей досвід. Зокрема, про це книга донецького журналіста Дениса Казанського та луганської журналістки Марини Воротинцевої «Як Україна втрачала Донбас». Твір розповідає не тільки про “воїнів АТО”, але і про передумови конфлікту.
Треба відзначити, що і маститі письменники теж намагаються відрефлексувати війну у своїх творах. Наприклад, Сергій Жадан відобразив агресію РФ на Донбасі у своєму романі «Інтернат», а Василь Шкляр розказав про бойовий шлях підрозділу «Азов» у книзі «Чорне сонце».
До осмислення подій, які почалися у 2014-ому вдаються і професіонали, які безпосередньо висвітлювали всю ситуацію на Сході. Мова йде про військового кореспондента «The Associated Press» Мстислава Чернова, який видав українською психологічний роман «Часи сновидінь» про сни та війну на Донбасі. Загалом же– військовими кореспондентами було написано 8 книг.
Ще 8 творів було написано військовими капеланами. Так ще у 2016 році у Полтавській обласній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського військовий капелан Української греко-католицької церкви отець Андрій Зелінський презентував книгу «Соняхи. Духовність на час війни» про пережите у зоні військового конфлікту на сході України.
Проте, звичайно, основні дійові особи в процесі творення книжок про АТО/ООС мали стати ветерани. З усього масиву згаданих вище творів 128 написані безпосередньо українськими атовцями. Найбільш популярною серед них стала не зовсім “книга про АТО” Валерія Ананьєва «Сліди на дорозі». Її можна прочитати і онлайн на сайті. Ветеран видав свій щоденник АТО самотужки. Він став своєрідною книгою пам’яті загиблих, адже присвячена вона побратимам, які вчинили самогубство.
Щоденник АТО
Також один з письменників-атовців став володарем премії «Книга року 2020 від ВВС». Мова йде про Сергія Лещенка (Сайгона), який отримав відповідну нагороду за свою книгу «Юпак». Сам атовець розказав, що “книга про АТО” – це не зовсім до нього. У інтерв’ю ВВС він заявив: «Вобще (себе до ветеранської літератури- прим.ред) не зараховую, ні до якої. Камон, я придумую класні історії і пишу тексти. І мені хочеться, щоб ці історії були класнішими».
Треба відзначити, що в Україні існують цілі видавництва, створені ветеранами. Зокрема мова йде про видавництво «Залізний тато» атовця з «Правого сектору» Дмитра Савченка та видавницво «Пропала грамота» ветерана «Азову» Олексія Бешулі. Обидва ці видавництва спеціалізуються переважно на літературі пов’язаній з історією, політикою та війною, тож видають не тільки “книги при АТО”.
А от видавництво «Дім химер» атовця із того ж «Правого сектору» Владислава Гранецького-Стафійчука (Сорда) спеціалізується на жахах та фантастичній літературі. Військові книги воно не видає. Нагадаємо, що після акції під назвою «Не чуєш? Побачиш» на підтримку раніше засудженого Сергія Стерненка 20 березня 2021 року Влад Сорд був затриманий поліцією. Зі слів Сорда, поліція не оформлювала це спершу як саме затримання, а як фіксування даних про особу. Правоохоронці вручили йому підозру за статтею про хуліганство із застосуванням зброї, а саме за розбиття скла у дверях Офісу Президента України. Його захисниками та друзями затримання було розцінено як викрадення людини. На думку його друзів, якщо акт вандалізму справді був вчинений, то це наслідок посттравматичного стресового розладу.
Адвокат Сорда тоді так прокоментував його негативне висвітлення у ЗМІ: «Думаю, Влад — це найлегша жертва, яку можна було спіймати і представити як головний прапор мітингу, разом з цим зробити якийсь розголос. Думаю, коли події вщухнуть і ми детально розберемося у ситуації, то виявиться, що ця історія зовсім не така, якою її намагається представити поліція».
Ми вже казали, що далеко не всі ці видання відносяться до групи “книга про АТО” у вузькому сенсі цього слова – зокрема, у цей список входять і 18 коміксів різного авторства. «Охоронці країни»: перший комікс, присвячений українським воїнам, який народився саме у Дніпрі. Прототипами головних героїв коміксу стали реальні українці, що воюють на Донбасі, тож комікс можна назвати «щоденником АТО» Його автором став волонтер Леонід Краснопольський, який до 2014 року жив у Донецьку і навіть побував у полоні бойовиків.
Ми зовсім інакше уявляли собі війну. І коли вона почалась – виявилися до неї неготові. Наш понятійний апарат сформували не ми. Його кували книжки та кінематограф – і завважимо, й те, й те ми отримали у спадок від Радянського Союзу. Коли ми говоримо про війну, окупацію та репресії, то згадуємо всю ту кінокласику про першу половину минулого століття.
Радянський кінематограф культивував одну-єдину війну – Другу світову. В якій напівтонів не існувало, а тому й не було можливості для “компромісу”. Боротьба слугує за єдину можливість виживання. Ставка у цьому протистоянні – твоє життя. Ти неодмінно його втратиш, якщо програєш, а тому тобі відступати нема куди.
Проблема лише в тому, що такі війни – це виняток, а не правило.
Більшість війн переслідують значно утилітарнішу мету. Країни воюють за зони впливу й доступ до ресурсів. Війни починають заради власної політичної стабільності – або для чужої дестабілізації. Специфіка будь-якої “нетотальної” війни в тому, що обиватель завжди має можливість не брати в ній участі. Його персональне виживання не пов’язане безпосередньо з результатом цієї війни, й тому він може дозволити собі варіативність в оцінках.
У цьому сенсі Україна – не виняток. Тому що російське вторгнення – за всієї своєї жорстокості та аморальності – теж має мало спільного з Другою світовою.
Кремль не має на меті фізичне винищення мешканців підкорених територій. Москву цілком влаштує, якщо українці погодяться з тим, що вони – “частина триєдиного російського народу”. Якщо вони погодяться з російською версією історії, складуть присягу на вірність “духовним скрєпам” і відмовляться від будь-яких претензій на суверенітет.
Кремлівська умова дуже проста. Визнайте, що ви – “рускіє”, і отримаєте все, що накопичила імперія протягом останніх століть свого існування. Відмовтесь від ідентичності – й здобудете право на Чайковського, Пушкіна, Лєрмонтова та Толстого. А вашу національну культуру ми готові зберегти на рівні фольклору. З неодмінними шароварами й культом Переяславської ради.
У цьому сенсі проблематика нинішньої війни зосереджена не довкруж нижніх ярусів піраміди Маслоу, а ближче до горішніх. Війна точиться не за фізичне виживання, а за питання, пов’язані з самоідентифікацією та самоактуалізацією.
Обиватель постав перед складним вибором. На одній шальці терезів у нього загроза побутовому комфорту та витрати держбюджету, загальна тривожність та ризики для життя у випадку нової мобілізації. А на іншій шальці – категорії незалежності та суверенітету, символічний контур і національно-визвольна боротьба. Перші категорії зрозумілі й відчутні, оскільки стосуються перших двох рівнів піраміди Маслоу. Інші категорії абстрактні та умовні, бо належать до останніх поверхів цієї ж класифікації. Той, хто до них не дістався, – навряд чи готовий наперед погодиться з їхньою значущістю.
Як наслідок, обиватель чудово розуміє, які витрати супроводжують війну. Та водночас він не вповні вловлює, що саме він здобуде разом із перемогою. Класична історія про синицю в руках та журавля в небі. Якого, на додачу, ще треба вміти розгледіти.
І це принциповий момент. Якщо порядок денний влади формує соціологія, то керівництво країни завжди зосереджуватиметься на тактичних питаннях. Нагальне не передбачає стратегії. Правильні рішення необов’язково будуть популярні.
Саме в цьому полягає вразливість демократії перед авторитарними режимами. Тому що російська верхівка не залежить від настроїв своїх виборців. Вона може дозволити собі не озиратися на чужі бажання – і зосередитися на своїх власних. Вона може дозволити собі не стримуватися у виборі засобів і методів – і розтягувати війну проти України на роки та мільярди.
А кожне українське керівництво щоразу вимушене складати той самий іспит. На послідовність та далекоглядність. На здоровий глузд та відповідальність. Бо завелика спокуса – поступитися мінливим бажанням й кинути в грубку історії все, що може подарувати країні шанс на майбутнє.
І тоді наступному поколінню доведеться все починати спочатку.
Всеукраїнський відкритий конкурс на найкращі ескізи для муралів по вулиці Захисників України оголосили у Львові. Проєкт відповідного рішення невдовзі буде винесено на розгляд Львівської міської ради. Про це повідомляє “Армія-Inform”.
За задумом на цій вулиці буде створено open-air мистецьку галерею, що привертатиме увагу до тематики захисту України та надасть художникам можливості для творчого втілення своїх емоцій та бачення на тему захисників Вітчизни. Галерея нараховуватиме вісім муралів (стінописів) на тему захисників України, які можуть бути як незалежними один від одного, так і об’єднаними в одну сюжетну лінію. Змінюватимуться малюнки муралу не рідше, ніж раз на два роки.
Заплановано, що ескізи муралу обиратимуться на конкурсі, який має на меті вшанування постатей захисників України. До нього допустять тільки авторські роботи. Але ескізи, які суперечать загальноприйнятим гуманістичним цінностям, будь-яким чином ображають чи принижують честь та гідність українського народу або пропагують сепаратизм, розглядатися не будуть. Переможцям конкурсу ескізів виплатять премії: за перше місце – 40 тисяч гривень, за друге та за третє місця відповідно 25 та 20 000 гривень.
Наступним канцлером ФРН стане лідер соціал-демократичної партії Олаф Шольц. Він замінить на цьому посту нинішнього канцлера Німеччини Ангелу Меркель.
Як повідомляють ЗМІ, відповідної домовленості вдалося досягти під час перемовин про створення коаліції у німецькому Бундестазі. Оприлюднення угоди планується вже у сьогодні о 16.00. Після цього Ангела Меркель офіційно перестане виконувати свої обов’язки.
Також відомо, що головую зовнішньополітичного відомства стане представник від партії “зелених” Анналена Бербок.
ГО «Харківське товариство східних слов’ян», яке нещодавно попросило у Харківської обласної адміністрації кошти на фестиваль “руської” культури “Таліца” співпрацює з російським держфондом “Россотрудничество”. Про це повідомляє “Укрінформ.
“Російські фонди продовжують свою діяльність на території України, використовуючи механізми м’якого впливу на українське суспільство. На сьогодні, головним спрямуванням їхньої діяльності є показ історичних подій у російському баченні, привласнення української історичної і культурної спадщини, підняття іміджу Росії, поширення пацифістських настроїв, псевдо-демонстрація відсутності проблем у відносинах між Росією й Україною” – коментує цю ситуацію видання.
Нагадаємо, що Департамент масових комунікацій та забезпечення доступу до публічної інформації Харківської обладміністрації може виділити близько 160 тисяч гривень на фестиваль неіснуючого “руського” народу. Відповідну інформацію опублікував почесний голова “Спілки ветеранів АТО” Павло Федоров.
Ветеран полку “Азов” звинуватив депутата міської ради Харкова від ОПЗЖ Андрія Спаського у виборчих фальсифікаціях. Відповідний пост опублікував Сергій Коротких, один з бійців полку “Азов”.
“Спаський має конкретну спеціалізацію, афери з голосами у Харкові та Києві. Його звинувачують і в блокуванні роботи Основ’янської територіальної виборної комісії (ТВК), і в підтасовуваннях голосів на 94 окрузі на Київщині у 2013 році, і у стрімких схемах на виборах у селі Софіївська Борщагівка у 2012 році” – заявив Коротких у своєму Телеграм-каналі.
Нагадаємо, що Андрій Спаський є членом політради ОПЗЖ, а також депутатом Харківської міської ради. У міськраді він входить до постійної комісії з питань забезпечення громадського порядку, дотримання законності, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян.
“Російська воєнщіна” провела військові навчання в Чорному морі із залученням близько 10 літаків, а також кораблів ЧФ РФ. Під час навчань два винищувачі РФ тренувалися “завдавати удари по надводних цілях противника в акваторії моря”. Про “нагнітання напруження” росіянами в регіоні повідомила Телеграфна Агенція Радянського Союзу (ТАРС).
“Екіпажі винищувачів Су-27СМ3 та Су-30М2 зі складу змішаного авіаційного сполучення Південного військового округу, дислокованого в Краснодарському краї, виконали навчально-тренувальні польоти над акваторією Чорного моря”, – йдеться в повідомленні.
Патрульний корабель «Дмитро Рогачов», проекту 22160 типу «Василь Биков», у Севастополі
Відомо, що до навчань були залучені патрульний корабель типу “Василь Биков” та малі протичовнові кораблі “Касімов” та “Єйськ”. Вказано, що особливістю даного етапу навчально-тренувальних польотів було відпрацювання спільних дій при “завданні удару”.
Разом з тим зазначається, що льотчики винищувачів під час навчань “відпрацювали завдання щодо відсічі нападу повітряного супротивника” на російську військово-морську базу. Також вони “практикувалися” у виконанні складного пілотажу, тактичних прийомів з перехоплення та атаки повітряних цілей, протидії радіоелектронним засобам противника.
У селищі Невельське, російська артилерія в листопаді 2021 року зруйнувала 25 будинків, в яких жили 45 осіб. Сьогодні в селищі залишилося п’ятеро мешканців. Всі інші змушені були покинути зруйновані домівки і переселитися в інші місця. Про це кореспондентові Укрінформ повідомив керівник гуманітарної місії “Проліска” Євген Каплін.
«Зруйновано за два обстріли 25 будинків. Під час першого обстрілу з 13 на 14 листопада було пошкоджено 16 будинків, із них 3 – зруйновано повністю. І під час другого обстрілу з 16 на 17 листопада було пошкоджено ще 9 будинків. Там різний характер ушкодження. Це невелике селище, в ньому всього близько 50 будинків. Тобто можна сказати, що пошкоджені 50% будинків», – сказав Каплін, зазначивши, що більшість зруйнованих будинків були раніше відновлені міжнародними гуманітарними організаціями у 2017-2019 роках.
«У 2014-2015 роках, коли тривали бої за Донецький аеропорт, що знаходиться недалеко від цього селища, близько 60-70% будинків там було зруйновано. У 2017-2019 роках, коли ситуація була спокійнішою, туди зайшли гроші міжнародної технічної допомоги і конкретно Данської ради у справах біженців, яка здійснила відновлення всього житлового фонду в селищі. Іноді вартість відновлення на один будинок становила до 15 тис. доларів, бо деякі будинки відновлювалися повністю, з фундаменту. І ці будинки зараз в тому числі знову потрапили під обстріл», – констатував Каплін.
Співробітники Гуманітарної місії «Проліска» 21 листопада 2021 року допомогли мешканцям селища Невельське щодо переїзду, перевезення вцілілих речей та худоби у безпечніші населені пункти. Фотографії з місця подій Каплін опублікував на своїй сторінці у Фейсбук.
Він зазначив, що з п’яти осіб, які залишилися, одна сім’я – це жінка похилого віку зі своїм сином з інвалідністю, і троє самотніх. Каплін уточнив, що населений пункт знеструмлений, оскільки пошкоджені лінії електропередач.
Як повідомлялося, російські окупанти двічі на тиждень, з 13 по 17 листопада 2021 року, вели вогонь по селу Невельське, яке знаходиться в Покровському районі Донецької області. Під час обстрілу були пошкоджені будинки місцевих мешканців. Жертв серед мирного населення вдалося уникнути.
Українські правоохоронці у вівторок на кордоні з Республікою Білорусь розпочали спеціальну прикордонну операцію „Полісся“. Головне завдання – не допустити перетину нелегальними мігрантами державного кордону. Про це інформує пресслужба Міністерства внутрішніх справ України
“На кордоні з Республікою Білорусь розпочалася спільна спеціальна прикордонна операція „Полісся“. Вона координується Державною прикордонною службою України та проводиться спільно з силами Національної гвардії, Національної поліції, ЗСУ та іншими задіяними резервами. Це подальші заходи для нарощення охорони та захисту українського кордону з метою недопущення міграційної кризи та протидії протиправній діяльності”, — інформують у відомстві.
Як відмітив перший заступник Голови Державної прикордонної служби Володимир Нікіфоренко, на сьогодні на українсько-білоруському кордоні зберігається загроза поширення міграційної кризи та імовірність перенаправлення потоків мігрантів до України, тому правоохоронні органи спільними зусиллями вживають заходів з нарощення системи охорони кордону на цій ділянці.
“Для подальшого реагування на можливе ускладнення ситуації разом із взаємодіючими державними структурами узгоджено проведення спільної спеціальної прикордонної операції та опрацьовано відповідний план. І вчора ввечері вона офіційно розпочалася”, — зазначив Нікіфоренко.
Для керівництва операцією та оперативного обміну інформацією організовано роботу Міжвідомчих координаційних штабів на центральному та обласних рівнях, на районному рівні утворено координаційні групи управління, зазначили у МВС.
Повідомляється, що контроль за кордоном здійснюватиметься збільшеними прикордонними нарядами з одночасним нарощуванням сил та засобів на можливих напрямках спроб прориву груп незаконних мігрантів. В охороні активно застосовуватиметься для патрулювання і моніторингу авіація, безпілотні авіаційні комплекси, а також технічні засоби спостереження.
Окрім цього, передбачене суттєве посилення прикордонного режиму вздовж українсько-білоруської ділянки державного кордону. У межах контрольованих прикордонних районів відбуватиметься виставлення контрольних постів на автомобільних дорогах та патрулювання основних шляхів, що прямують до державного кордону, перевірки автобусних та залізничних станцій, проведення превентивних заходів в населених пунктах прикордоння, додали в пресслужбі.
