Останні дослідження вчених з Університету Брауна (США) показали, що велика кількість скляних уламків у пустелі Атакама (Південна Америка, Чилі) утворилася під час падіння комети. Космічний об’єкт врізався у Землю 12000 років тому, утворивши «скляні» поля, повідомляє AccuWeather.
Під час вибуху комети пісок перетворився на скло і застиг. Вибух викликав ураганні вітри. Відкладення силікатного скла чорного та темно-зеленого кольору зустрічаються на території близько 80 км. навколо чилійського міста Піка. Деякі шматки скла досягають 60 см у діаметрі. Дослідники проаналізували зразки та виявили в них пил від метеоритів.
Мінерали кубаніт, троїліт і частинки, багаті на кальцій і алюміній, знайдені у склі, також були виявлені в уламках комети, отриманих під час місії NASA Stardust.
Після вибуху комети на поверхні пустелі, загинули всі великі ссавці, які раніше населяли цей регіон.
Військовий журналіст, режисер-документаліст і власник ледь не найбільшого в Україні архіву військових відео Євген Роженюк спеціально для «Нова: новини ветеранів» розказав про те, що таке військова журналістика зсередини.
Євген ще у 2000 році закінчив Академію прикордонних військ. Службу він проходив у Внутрішніх військах. Після розформування ВВ і перетворення їх частин у Національну гвардію, чоловік отримує посаду прес-секретаря Північного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Так Євген опиняється у вирі подій російсько-української війни.
Але Євген, за його висловом, розумів, що «може більше ніж хотіла Нацгвардія», тому вирішив долучитися до розбудовуви Військового телебачення. Так чоловік потрапив до Телестудії Держприкордонслужби. На ній він працює і досі. Євгена Роженюка ми розпитали про його архів, фронтові зйомки, як стати військовим кореспондентом та про те як знімати на фронті.
Військовий архів Євгена Роженюка
Як ви почали збирати свій архів?
З 2014 року під час всіх подій я збирав власні відео військовослужбовців, які були мені підпорядковані. Вже тоді я розумів, що ці кадри – безцінний матеріал для істориків. Через сто років точно так, як я шукаю відео про УНР, шукатимуть відео з цієї війни. У військових зведеннях все максимально сухо, там не відзначені факти, які можуть бути важливі. Тим більше воно чесно.
Окрім цього, саме вони дозволяють нам знаходити прямі докази російської агресії і факти порушення законів війни. Одного разу росіяни вирішили «привітати» нас з днем російського артилериста і випустили по бійцям заборонені фосфорні снаряди. Відео бійця з його коментарями – прямий доказ порушення заборони на використання цих снарядів. І ні одна скотина тепер не скаже, мовляв «ето всьо нєправда».
Взагалі, архівна справа мені близька. Я свого часу робив історичні фільми, наприклад про Остроградського, контр-адмірала УНР.
Тут ми одразу стикаємося з проблемою. Як ви вважаєте, чи можна дозволяти бійцям самовільно знімати і вільно розповсюджувати відеоконтент? Адже насправді це може розкрити реальний стан справ у війську для ворога.
Цим процесом має хтось опікуватися. З власного досвіду: от бійці знімали відео мені, а я вже, як офіційна посадова особа, приймав рішення щодо їх розповсюдження, тобто коли, де, на яких ресурсах. Бо насправді купа відео відкривали наші позиції і вогневі точки. Але як я вже казав, знімати відео потрібно.
У вас в архіві, до речі, є матеріали з пораненими солдатами. Ви не вважаєте, що вони, наприклад, можуть погано вплинути на бойовий дух бійців?
Я завжди кажу: якби ця біда (війна – прим. ред) прийшла в кожну хату, то наше суспільство було б консолідоване, і ніхто не виганяв би ветеранів з автобусів, бо вони їдуть по посвдіченню УБД і ніхто б не казав: «Ми вас туда ні пасилалі». Ці відео мають нагадувати про війну – постійно.
І тоді вони не тільки не критикуватимуть атовців, а ще й допомагатимуть. Волонтерам передаватимуть продукти, перераховуватимуть кошти в фонди типу «Повертайся живим».
На фронті ж зараз служать контрактники. Вони мають розуміти, що відбувається. На фронті помирають, зазнають поранень, залишаються каліками. І людина має до цього готуватися. Бо що це буде, якщо він, солдат, наприклад боїться крові, то з нього у бою не буде користі. Він втратить свідомість і буде лежати, і треба буде навпаки відволікати санітарів від поранених, щоб його нести приводити до тями.
Всі мають розуміти, що відбувається на війні – без прикрас. Треба бути чесним.
Військовий журналіст на лінії фронту
Коли ви особисто вперше потрапили в зону АТО/ООС?
Ще у 15-ому році я почав вирушати у складі медійних груп до зони проведення бойових дій. А коли взимку 16-го року сталося загострення під Авдіївкою, я отримав бойове хрещення як воєнкор.
Я долучився до створення там прес-центру АТО/ООС, бо цивільних журналістів туди не пускали – в Промку ту ж. І тоді два місяці всі відео цих подій, які випускало українське телебачення – це були мої відео. Я ж щоденно туди заходив на Промку, там стояла 72-га бригада. До обіду я знімав, після обіду теж знімав.
І так двічі на день – знімали і передавали журналістам все найсвіжіше: коментарі, відео. Ми облаштували для цивільних журналістів безпечне місце, там був інтернет, супутникова тарілка, і вони могли звідти передавати інформацію, яку я приносив.
Якою технікою можна користуватися на фронті? Є якісь спеціальні потреби у фронтового оператора?
Я перший раз коли їхав в ротацію, як військовий кореспондент, то тягнув з собою нетбук, який тримав 9 годин зарядку, сонячну батарею, акумулятор, який давав мені з 12 вольт 220 вольт. Навіть купив за власні кошти супутникову тарілку, яка дозволяла мені без прив’язки до телефонного зв’язку отримувати Інтернет. Але це був 14-ий рік.
Спорядження воєнкора Євгена Роженюка
А потім я вже зрозумів, що насправді потрібно, а що ні. Потрібна камера, яка знімає і вдень, і вночі, яка тримає заряд. Мені дуже подобаються екшн-камери на підстраховку. Тобто я зазвичай знімаю на Canon x20 чи х25, але в мене є ще «Сонька» (камера марки «Sony» – прим. ред.) з шикарним нічним баченням.
«Sony» мені дуже подобаються, як вони пишуть звук, як знімають, але це особисто мені. З великими фотоапаратами, великими об’єктивами – 300-им, 400-им об’єктивами, то вони важкі, і легко пошкоджуються. А маленькі камери це клас.
Раніше дублював, вішав собі «GoPro». Бо коли якісь події, вибух там чи ще щось, то людина інстинктивно повертає голову. І так як на «GoPro» автоматичний фокус, то це дуже крута штука. І звичайну камеру не засунеш туди, куди можна засунути екшн-камеру. От у мене є кадри, де на камеру наїзджає гусениця САУ.
Я ту камеру куди тільки не чіпляв – навіть на стволи гармат.
Тобто ви знімали безпосередньо під час бойових дій? І вам доводилося прямо під час зйомки братися за зброю?
У мене щодо цього принципова позиція. Ми постійно сперечаємося з моїм товаришем-воєнкором з цього приводу: він зброєю користується, а я йому кажу, що навіть якщо в мене є зброя, я буду знімати. Бо моя задача важлива, я маю принести матеріал, і якщо я його не принесу, то ніхто його не принесе.
І посада тому в мене саме військовий журналіст. Але якщо дадуть мені посаду – стрілець чи кулеметник – з задоволенням постріляю!
А як стати журналістом в армії? Багато молодих журналістів питає про це.
Строковиків навіть у прес-служби з’єднань не беруть. А от якщо ви пішли на контракт, стали офіцером, то цілком можете отримати посаду відповідно до ваших журналістських навичок. У тому числі і військовим журналістом.
А є якісь відео, які ви зняли і от дуже пишаєтесь ними?
Є дуже крута історія, вона не зовсім військова навіть, хоча там і кулі свистять. От біля Павлополя є позиція, де поряд стоять два батька і два сини. І кожен із них говорить, що завжди хвилюється за рідну людину.
Зараз роблю фільм документальний про бої під Слов’янськом. Там в основі кіно “АС: Історія одного екіпажу” спогади водія бронетранспортера БТР-80 старшого прапорщика Юрія Шайди.
Тобто вас вже можна називати кінодокументалістом професійним?
Так! Я ще, до речі, мультфільми малюю!
І рекламу роблю. Але мені там (у сфері реклами – прим. ред) не все подобається. Ну знаєте, коли просять таке зробити, що ти мовляв отримуватимеш мільйони, і 365 днів на рік відпочиватимеш. Адже в реальності воно не так. Подобається бути чесним.
Але ж мабуть не вдається? Є певна субординація, і ви начальство лаяти ж не зможете?
Ну у мене таких ситуацій поки не було, щоб доводилося бути нечесним. Але мабуть повністю об’єктивним не вийде бути. Я не тільки журналіст-воєнкор, я й пропагандист. Я заангажований своєю посадою, своєю позицією. Але наразі моя діяльність дозволяє бути відносно чесним.
Щось хотіли б сказати наостанок?
Буду вдячний учасникам бойових дій та свідкам подій війни за будь-яке архівне відео! Надсилайте ваші відео на електронну адресу militarycameraman@gmail.com чи іншим, зручним для вас способом, і воно повністю або частково буде опубліковано на каналі «Milirary video of Ukraine».
Це необхідно для правдивого фіксування подій на Донбасі, щоб унеможливити перекручування інформації у майбутньому з боку країни-агресора. А також це буде необхідним для самих нас – українців, щоб не забували, якою ціною дається мирне небо над головою.
“Veteranius” та “Development Foundation NGO” у спіпраці з “Razom for Ukraine” оголошують новий набір на “Курс молодого ІТ-бійця”.
Курс передбачає навчання основам програмування (JavaScript, Python, PHP) та баз даних (SQL), а також допоможе ветеранам і ветеранкам набути хард і софт скілз, що необхідні для першого працевлаштування в сфері IT.
“Умови для участі: ти ветеран / ветеранка або член родини загиблого, маєш базовий рівень комп’ютерної грамотності, маєш практичний досвід використання інтернету, а також бажаєш розвиватись в сфері ІТ” – зазначають на Фейсбук-сторінці проекту “Veteranius”.
На курсі ветеранів очікують: індивідуально розроблені навчальні програми з фронт- і бек-енд мов програмування, одні з найуспішніших в IT менторів, досвід випускників, що раніше пройшли навчання, розмовні клуби з англійської, робота з кар’єрними консультантами та психологами, зустрічі з лідерами IT-ринку, можливість потрапити на оплачуване стажування одразу після навчання; потужна команда у “колі своїх”.
Термін подачі заяв – до 17 листопада 2021 року. Подати заяву ви можете за цим посиланням. Початок навчання відбудеться 22 листопада 2021 року, всі заняття будуть онлайн, а в кінці буде проведений урочистий випускний (за умови дотримання карантинних норм).
Сполучені Штати Америки та Україна підписали оновлену Хартію щодо стратегічного партнерства між двома країнами. Державний секретар США Ентоні Блінкен про це повідомив на спільній з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебоєм прес-конференції за підсумками засідання Комісії стратегічного партнерства Україна-США.
«Вона відображає постійну відданість наших країн досягати спільних пріоритетів, визначених у спільній заяві, підписаній 1 вересня президентом Байденом та президентом Зеленським, і виділяє кілька напрямків співпраці, у тому числі в галузі безпеки, верховенства права та економічної трансформації», – зазначив Блінкен.
Ділянку білорусько-українського кордону будуть охороняти додаткові сили Нацгвардії, Прикордонників та Національної поліції. Усього планується відправити понад 8,5 тисяч військових.
Про це заявив перший заступник очільника МВС Євгеній Єнін в ефірі Радіо Свобода.
Крім того, за словами представника МВС, вже зараз до кордону підтягнули броньовану техніку.
“В чотирьох прикордонних областях поліція перейшла на посилений режим несення служби. Ми масово інформуємо населення цих регіонів і закликаємо їх повідомляти правоохоронцям будь-яку інформацію про появу в цих районах невідомих осіб. Ми підтягнули гелікоптери, броньовану техніку до місць, де можливі прориви українського кордону. Ми не допустимо жодних провокацій на нашому кордоні і готові застосовувати всі сили і засоби, передбачені законодавством України”, – розповів Єнін.
Єнін також наголосив, що у МВС обіцяють вкрай жорстко реагувати на всі можливі провокації і факти чи спроби порушення режиму державного кордону України та не допустять прориву мігрантами.
Російські ЗМІ повідомляють, що біля селища Світлогірськ у Красноярському краї, 11 листопада 2021 року, під час приземлення на посадковий майданчик, розташований у селищі Світлогірськ Красноярського краю, зачепив крони дерев, внаслідок чого відбулося падіння вертольоту Мі-8.
Вертоліт Мі-8 виконував політ за маршрутом Валек – Світлогірськ – Ігарка. На оприлюдненихфото видно, що під час аварії вертоліт отримав числені механічні пошкодження: обірвалася хвостова балка, пошкоджено паливний бак, лопаті.
Нелегальні мігранти не полишають спроб незаконно потрапити на території Площі. Як повідомляють польські прикордонники, лише минулої доби вони зафіксували пів тисячі спроб порвати кордон з боку Білорусі, пише УНН.
“468 спроб незаконного перетину кордону Польщі та Білорусі ми зафіксували вчора (тобто 10/11). Рішення про виїзд з території Польщі було винесено стосовно 42 іноземців”, – йдеться у повідомленні польської прикордонної служби у Twitter.
Вже четвертий день поспіль велика кількість біженців з Близького Сходу намагається перетнути кордон з Польщею з боку Білорусі. 08 листопада велика група мігрантів зібралася на території Білорусі біля її кордону з Польщею та намагалася масово здійснити перехід на територію Польщі. Польські військові відбили першу спробу прориву кордону, але білоруські військові підвезли до польського кордону нових мігрантів. З новими силами мігранти повалили частину колючого дроту та почали скандувати: “Німеччина”. Після того, як стало зрозумілим, що польські військові не пропустять мігрантів, нелегали розбили наметовий табір на кордоні та палять багаття щоб зігрітися.
Від початку тогорічного перемир’я зафіксовано найбільшу кількість порушення режиму припинення вогню. Як зазначається у звіті СММ ОБСЄ, спостерігачі побачили це в останній тиждень жовтня.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Спеціального представника Чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Мікко Кіннунена.
“Ситуація у сфері безпеки вздовж лінії зіткнення ще більше погіршилася. З моменту останнього засідання ТКГ Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомила про 6746 порушення режиму припинення вогню, включаючи 1451 вибух. В останній тиждень жовтня Місія засвідчила найбільшу кількість порушень з липня 2020 року”, – заявив він.
За словами Кіннунена, наявність та використання систем озброєння, заборонених взаємними зобов’язаннями, “викликає побоювання через ризик подальшої ескалації”.
Минулої доби, 10 листопада 2021 року, зафіксовано П’ЯТЬ порушень режиму припинення вогню, інформує пресслужба Об’єднаних сил.
В районі населеного пункту ПРИЧЕПИЛІВКА російські загарбники обстрілювали позиції Об’єднаних сил з 82 мм .
Поблизу КАТЕРИНІВКИ, що на Луганщині, російські окупанти вели вогонь з великокаліберних кулеметів, а в районі ШИРОКИНОГО здійснили обстріл з гранатометів різних систем і стрілецької зброї.
Біля ЗОЛОТОГО-4 ворог обстріляв наші позиці зі стрілецької зброї.
Неподалік НОВОТОШКІВСЬКОГО російські війська вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.
На 7 годину ранку, 11 листопада 2021 року, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.
Голова МВС Денис Монастирський під час брифінгу присвяченого результатам засідання РНБО повідомив подробиці підготовки до можливої кризової ситуації, яка зараз склалася на білорусько-польському кордні. За його словами, невдовзі підрозділи територіальної оборони в прикордонних регіонах пройдуть навчання з протидії незаконній міграції.
“Найближчим часом буде приведено та залучено підрозділи територіальної оборони у прикордонних областях, щоб перевірити та провести навчання щодо взаємодії цих підрозділів, щоб бути готовим до будь-яких можливих сценаріїв у разі потрапляння незаконних мігрантів з Білорусі, що пересуваються у бік Польського кордону”, – розповів міністр.
Денис Монастирський також зазначив, що сценарій, аналогічний польському, можливий і щодо кордонів України. Міністр наголосив, що відповідь та реакція українських правоохоронців має бути досить жорсткою, чіткою, коректною у рамках закону щодо захисту державного кордону.
