Минулого тижня Президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про ветеранське підприємництво» – документ, що сприятиме самореалізації в бізнесі ветеранів, ветеранок та їхніх родин.
Укрінформ аналізує доступні пільги для ветеранів на своєму сайті.
Більшість його положень наберуть чинності за пів року – з лютого 2026-го. За цей час уряд має розробити й ухвалити необхідні підзаконні нормативно-правові акти. Зокрема, й Державну цільову програму з підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки, яка визначатиме перелік стимулів та пільг для такого бізнесу, та порядок її щорічного фінансування.
За даними соціологічних опитувань, майже 60% ветеранів та чинних військовослужбовців (потенційних ветеранів у майбутньому) в Україні хотіли б мати власну справу. Це зумовлено як економічними чинниками, так і психологічними. Адже люди, які пройшли горнило війни, переважно схильні до більшої самостійності у власних справах. Багатьом із них буде складно повернутися до звичайної офісної роботи чи найманої праці взагалі.
«Як свідчить аналіз найкращих практик застосування ветеранських політик у світі, ветеранський бізнес – дуже ефективний інструмент підтримки як колишніх військовослужбовців, так і економіки держави у цілому. Так, ветеранський бізнес – один із суттєвих складників економіки США. Зараз там функціонують понад 2 мільйони ветеранських підприємств, які забезпечують майже 5% ВВП країни. Це переконливо доводить, що ветеранський бізнес може бути потужним активом та важливою складовою частиною підприємницького середовища держави», – пояснювали автори законопроєкту.
За словами нардепа Олексія Леонова, зараз в країні майже 1 мільйон ветеранів, частина з яких мають бажання бути підприємцями. Тепер для них не має бути особливих бар’єрів, а навпаки – ветерани та члени їхніх родин можуть розраховувати на більшу підтримку від держави.
Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова наголошує: закон уперше у вітчизняному правовому полі чітко визначає, що таке ветеранський бізнес:
«Також документ запроваджує спеціальний режим економічної підтримки ветеранського підприємництва, що передбачає надання таким підприємцям преференцій, зокрема щодо участі у державних та муніципальних програмах підтримки, одержання субсидій, грантів, доступу до пільгових умов кредитування або участі у спеціалізованих тендерних процедурах», – додала Калмикова.
Отже, бізнес вважається ветеранським, якщо це:
- ветерани та ветеранки,
- зареєстровані як ФОПи,
- самозайняті громадяни зі статусом ветерана, юридичні особи, де ветерани та ветеранки є власниками (володіють 100% статутного капіталу або всі члени – ветерани та ветеранки).
Закон передбачає впровадження на державному та регіональному рівнях стимулювальних механізмів підтримки ветеранського бізнесу, залучення ветеранських підприємств до державних і регіональних закупівель через зарезервовані контракти (до 5% передбаченого на такі закупівлі бюджету), надання підтримки у формі кредитів, компенсацій відсотків, державних гарантій, фінансової допомоги (поворотної та безповоротної), надання права оренди державного та комунального майна без аукціону.
Також поміж стимулів – організація навчання ветеранів і демобілізованих осіб для започаткування бізнесу, спрощення дозвільних процедур та нагляду, стимулювання впровадження інновацій і новітніх технологій, сприяння виходу продукції на зовнішні ринки, залучення міжнародних фінансових організацій до реалізації інвестпроєктів, надання пріоритету в розвитку на нових ринках, моніторинг ефективності заходів підтримки з урахуванням економічної ситуації, створення умов для роботи ветеранських бізнесів в індустріальних парках і технопарках.
Держпідтримка ветеранського бізнесу здійснюватиметься кількома каналами, зокрема через:
- державний «Український ветеранський фонд»,
- Український фонд підтримки підприємництва,
- регіональні підприємницькі фонди,
- органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Водночас загальний обсяг фінансової держпідтримки ветеранського бізнесу має становити не менше ніж 10% бюджету програм підтримки підприємництва на поточний рік. Конкретні ж суми визначатимуть щороку в держбюджеті.
Як наголошує в коментарі Укрінформу керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський, найбільш потрібна з боку ветеранів фінансова допомога – гранти та пільгове кредитування з компенсацією державою частини кредитних ставок.
«Свого часу ми зустрічалися й обговорювали це питання з організаціями ветеранів АТО. Найбільш помічними для підприємництва вони називали гранти на відкриття бізнесу та низькі кредитні ставки. Що ж до податків, то чинна спрощена система оподаткування їх переважно задовольняла», – пояснив експерт.
Серед позитивних положень закону він назвав чітке законодавче визначення ветеранського підприємництва та способів його підтримки. Водночас аналітик вважає, що новий закон містить і певні корупційні ризики, пов’язані передовсім із передбаченою можливістю отримання ветеранським бізнесом в оренду державного та комунального майна поза конкурсом – без проведення аукціонів.
«Це – про ризики маніпулювання. Ми ж пам’ятаємо, як після ухвалення норми про надання учасникам бойових дій землі від місцевого самоврядування з’явилося багато схем, завдяки яким тисячі гектарів землі одержали не ветерани, а ті, хто зумів скористатися лазівками. На жаль, і тепер зловмисники, зокрема й з-поміж чиновництва, можуть діяти у такий самий спосіб – створювати підставні ветеранські організації, які отримуватимуть майно в інтересах інших осіб», – вважає Несходовський.
Тому експерти й представники ветеранських організацій говорять про необхідність доопрацювання рамкового закону:
«Закон – лише скелет, на який доведеться нанизувати ще безліч законодавчих та підзаконних актів. Попереду в нас іще буде багато роботи, крім війни», – коментує голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк.
